Різні форми проведення годин спілкування

Розбір ситуацій, рольові ігри, практичні заняття, записи старовинних пісень, легенд, переказів рідного краю, відтворення народних свят, звичаїв, уроки-подорожі до джерел рідного слова, уроки на природі, години улюбленої праці, уроки етики, бесіди, диспути, дискусії, „сократівські бесіди”, „філософські столи”, рицарські турніри, шкільні або класні референдуми, аукціони ідей, прес-діалоги, мозкові штур­ми, лекції, усні журнали, уроки мужності, уроки громадянськості, бі­бліотечно-бібліографічні уроки, зустрічі, екскурсії, читацькі конфе­ренції, теоретичні конференції, години поезії, години музики, години живопису, конкурси, літературно-музичні композиції, заочні подоро­жі, відвідання кінотеатрів, музеїв, драмтеатру, трудові десанти, ту­ристські походи, спортивні змагання (різних видів), „круглі столи”, вікторини, аукціони виробів, розмови при свічках, психологічні прак­тикуми, турніри, концерти, виставки, прогулянки, „вечірні чаї”, дні іменинника, практичні заняття.

Методика підготовки та проведення класних зборів

Встановлення демократичних, гуманістичних взаємин у класі сти­мулює розвиток самодіяльності, ініціативи та самоврядування учнів. Такі стосунки формуються в ході всієї виховної діяльності класного керівника. Зокрема, у процесі надання допомоги учням у підготовці і проведенні класних зборів.

Мета класних зборів - розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки, залучення всіх учнів до організаторської діяльності.

Головне завдання зборів - привчити учнів говорити, відстоюва­ти й аргументовано доводити власну думку, поважати погляди інших, вести дискусію тощо.

Класний керівник 5-го класу проводить збори кілька разів на мі­сяць з метою зробити спільні обговорення й вирішення питань колек­тивного життя звичними й необхідними для учнів.

Класний керівник 6-го класу створює умови для інтенсивного ово­лодіння учнями організаторськими уміннями та навичками, залучає всіх учнів до підготовки та проведення зборів, виконання їх рішень.

Класний керівник 7-го класу надає консультативну допомогу учням, які самостійно організовують і проводять збори.

Учні 8-11 класів проводять класні збори самостійно (класний керівник присутній, бере участь в обговоренні питань, висловлює свою думку).

Класний керівник на учнівських зборах має право:

— брати участь у роботі учнівських зборів Із правом одного голосу;

— надавати методичну допомогу організаторам зборів, не підмі­нюючи їх у роботі;

— володіти ініціативою скликання учнівських зборів і внесен­ня до порядку денного питання, пов’язаного із життям і діяльністю учнівського колективу;

— усебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, актив­ність учнів, їхню самостійність.

Класні збори вирішують усі питання життєдіяльності учнівсько­го колективу:

— планують та аналізують роботу класу;

— розподіляють громадські доручення, заслуховують звіти про їх виконання;

— готують пропозиції щодо оцінювання поведінки і суспільно ко­рисної праці;

— вирішують питання заохочення та стягнення тощо.

Схема аналізу класних зборів

1. Чи є актуальною тема?

2. Які конкретні завдання, проблеми вирішували збори?

3. Хто і як їх готував? Яка документація (доповідь, виступи, про­ект рішення і т. п.) була підготовлена до зборів?

4. Чи відповідали доповідь та виступи темі зборів?

5. Оцінка проекту рішення.

6. Роль класного керівника в ході підготовки і проведення зборів.

7. Результативність зборів.

 

 

 

Розробка години спілкування

Тема. Ввічливість - доброта, повага й людяність

Основна мета

Учні зможуть: виявляти навички етичної поведінки.

Операційні цілі.

Учні зможуть:

• тлумачити значення ключових термінів: увічливість, доб­рота, повага, людяність, толерантність;

• формулювати висновки, що стосуються важливості прий­няття відмінностей для формування етичної поведінки;

• визначати співвідношення ключових термінів із духом толерантності;

• визначати рівень проявів толерантності у відповідному класі;

• розробляти тактику побудови етичної поведінки, заснова­ної на толерантності.

Навчальні технології: відкриття, керована дискусія, дидактична гра, колективна скульптура-пантоміма, рольова гра, аналіз ситуації, роздум, робота у великих групах, робота в малих групах, робота в парах індивідуальна робота.

Обладнання: роздаткові картки, плакати.

План заняття

І. Мотивація.

1. Звукове тло - лірична інструментальна музика.

2. Викладач пропонує учням висловити своє розуміння вис­лову Сервантеса „Ніщо не коштує так дешево й не ціниться так дорого, як ввічливість”.

II. Актуалізація.

1. Оголошення теми: „Ввічливість - доброта, повага й лю­дяність”.

2. Оголошення цілей.

3. Роз’яснення ключових термінів (робота в 5-ти групах з метою обговорення термінів, розробка спільного визначення й запис його на плакаті, порівняння цього визначення із визна­ченням тлумачного словника).

III. Основна частина.

1. Гра „Витинанка”. Умова: всі вказівки виконуються відра­зу, без додаткових пояснень. Учням пропонується дотримува­тись однакових інструкцій, працюючи з однаковими аркушами паперу. „Розділити аркуш на 4 частини, зрізати правий верхній кут, скласти фігуру навпіл, закруглити ножицями гострий кут, скласти фігуру навпіл, відрізати прямий кут, розгорнути аркуш, розглянути отриману фігуру. З чим вона асоціюється? Чому отримані витинанки відрізняються, усі ж виконували однакові інструкції?”.

2. Коротко сформулюйте висновок з цієї вправи, розкрийте її сенс.

Висновок: витинанки, отримані в ре­зультаті вправи, вийшли різними, бо всі ми різні. Кожне вимовлене слово по-різному сприймається і пробуджує в нас різноманітні емоції й реакції. Від того, що витинанки неодна­кові, загальна картина лише виграє - вона стає різно­манітнішою й видовищнішою. Так само різняться люди - зовнішністю (раса, шкіра, стать, вік, фігура тощо) і внутрішнім світом (характер, світогляд, віра, політичні погляди, культура, освіта тощо). Доброта, ввічливість, людяність, як і інші якості, більше чи менше притаманні кожній людині. Відмінності, що існують між людьми, є предметом особистісного збагачення кожного з нас. Якість суспільства залежить від того, як уживаються одне з одним люди, які його складають, від того, наскільки вони сприймають одне одного, навчаються одне в одного і підтримують одне одного заради спільної мети - безперервного покращення матеріального й моральне комфорту кожного.

3. Робота в малих групах. Учні об’єднуються в 4 групи, кожна з яких отримує завдання:

• Визначити позитивні сторони толерантності.

• Дати короткий опис толерантної людини.

• Представити ситуацію прояву нетерпимості, що відбулася в їхньому класі.

• Знайти кілька причин нетерпимості й описати наслідки її прояву.

Результати мають бути представлені нетрадиційним спосо­бом: інсценівкою, символічними малюнками, пантомімою, колек­тивною скульптурою.

4. Робота в парах. Учням роздаються аркуші з переліком ознак нетерпимості і пропонується визначити, якою мірою кожен з показників притаманний їхньому класові, оцінюю­ чи індикатори за такою шкалою: 1 бал (ні, ніколи), 2 бали (рідко), 3 бали (часто), 4 бали (так, постійно). Ведучий посередник підраховує суму балів і показує на імпровізованому термометрі „тем­пературу” нетерпимості в колективі.

5. Педагог пропонує учням розробити шляхи подолання інтолерантності, щоб клас став толерантним і комфортабельним для всіх середовищем. Пропозиції записуються на плакаті таким чином, щоб з них склався Кодекс етичної поведінки для конкретного класу.

IV. Закріплення матеріалу.

• Перерахуйте якості, необхідні для спільного проживання.

• Зробіть висновки з приводу співвідношення „дух терпи­мості / етична поведінка”.

Перевірка досягнення мети.

Додаток 1