Орієнтовна програма вивчення сім’ї учня класним керівником

1. Структура сім’ї, склад співвідношення поколінь у родині.

2. Батьки: вік, освіта, професія, улюблені заняття.

3. Матеріальний добробут сім’ї, соціально-педагогічні умови.

4. Суспільно-педагогічна спрямованість життя сім’ї: ставлення дорослих до своєї професії, особисті моральні якості, ставлення до виховання дітей, спрямованість сімейного виховного впливу батька і матері, педагогічна активність батьків. Які методи сімейного виховання використовують батьки: живи як живеться, наказ, тиск, умовляння, жорсткий контроль, вседозволеність, переконання, умовляння, оберігання від труднощів, задоволення всіх бажань дитини, приклад, нотація, обмеження задоволень.

5. Внутрішньосімейні стосунки:

- стиль взаємин між батьками (авторитарний, демократичний, конфліктний);

- ставлення батьків до дітей: теплота - вимогливість, теплота - дозвіл, холодність - дозвіл, холодність - вимогливість;

- ставлення дітей до батьків: повага, любов, піклування, грубість, егоїзм;

- відносини між дітьми у сім'ї: діти дружать з братами і сестрами, допомагають їм у навчанні, ворожі стосунки, діти постійно конфліктують;

- загальна психологічна атмосфера в сім’ї: чи є у сім’ї порядок, оптимістичний настрій; чи все робиться хаотично, залежно від настрою будь-кого: сім’я живе емоційно бідно, замкнено;

- виконання домашніх побутових справ у сім'ї: розподіл трудових обов’язків, спільне виконання трудомістких справ, участь дитини у домашній роботі;

- дані про сімейну раду, чи є у сім’ї звичай радитись із важливих питань, чи залучаються діти до таких обговорень.

6. Сімейні традиції: як у сім’ї відзначають свята народного календаря, сімейні дати; чи існують у родині сімейні реліквії; знання родоводу власної родини тощо.

7. Проведення вільного часу: як у сім’ї дорослі і діти проводять вихідні дні; їхні захоплення; чи є загальні, улюблені заняття для всіх членів сім’ї.

8. Педагогічні висновки вчителя про спрямованість спільної роботи зі сім’єю. Виправлення помилок у сімейному вихованні, підсилення потенційних можливостей виховного потенціалу сім’ї.

Нетрадиційні форми роботи з батьківською громадськістю

• „Педагогічний десант” - виступ педагогів з актуальних питань виховання дітей на місцях, де працюють батьки, віддалених бригадних селах (ула­штування виставок, випуск спеціальних стіннівок).

• „Дерево родоводу” - зустріч представників різних поколінь (батьки, діди-бабусі, прадіди), роз­думи над проблемами виховання, звернення до дже­рел народної педагогіки.

• „У сімейному колі” - анкетування батьків, ін­дивідуальна робота, допомога родинам через кон­сультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами.

• „Родинний міст” - зустріч із батьками та об­говорення проблем виховання.

• „Народна світлиця” - звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу, спілкування батьків із вихованцями, спіль­ну діяльність батьків, дітей і педагогів.

• „День добрих справ” - спільна трудова діяль­ність педагогів, батьків і дітей.

• „Вечір великої родини” - участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри те­атральні вистави тощо; альбом-естафета „Як ми від­почиваємо”, досвід організації відпочинку в родині.

• „Дискусійний клуб” - обговорення проблем виховання дітей.

• Клуб „Сімейна скринька”—добірка матеріалів із досвіду родинного виховання.

• Батьківський ринг - взаємонавчання, взає­мозбагачення членів родини, розв'язання проблем­них ситуацій.

• „Аукціон ідей родинної педагогіки” - презен­тація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення.

• „Батьківська школа” - організовується у фор­мі клубу; передбачається проведення диспутів, бан­ків ідей, випуски рукописних газет, інформацій­них бюлетенів, бесіди, добірки літератури, надан­ня практичної допомоги.

• „Азбука родинного виховання” - обговорен­ня проблем і труднощів виховання дітей у непов­них сім'ях, виступи фахівців - лікарів, юристів, психологів, надання батькам індивідуальної допо­моги.

• „Дні довір'я” - у визначені дні педагоги, лікар, психолог консультують батьків із питань виховання.

• Сімейні свята в класі - започатковують пе­дагоги, об'єднуючи сім'ї для спільного проведення днів народження дітей, календарних, народних свят.

Рекомендації класному керівникові щодо проведення

Батьківських зборів

1) Зробіть так, щоб батьки й діти не відчували себе об'єктами вивчення. Продумайте форму вивчення, уміло ставте запитання, попередньо поясніть батькам мету роботи.

2) Аналізуйте та сортуйте отриману інформацію.

3) Дотримуйтесь конфіденційності.

4) Не дозволяйте втягувати себе в сімейні чвари учнівських родин.

5) Не ставайте на бік жодного з батьків. Будьте дипломатом і вмілим психологом.

У більшості класів проводяться формальні збори батьків, на яких класний керівник обмежується виступом з приводу окре­мого питання та рекомендаціями стосовно деяких проблем, бать­ки втомлюються від повчальних бесід, не бажають брати участь в обговорюванні. Змінити цю ситуацію допоможе вибір нових форм

проведення зборів. Серед них - збори на дискусійній основі, робо­та в парах та групах, рольові ігри, слово-естафета, використання різної, можливо, нетематичної інформації.

Щоб зацікавити батьків майбутніми батьківськими зборами, слід вдало й цікаво організувати підготовчий етап, до якого можна залучити батьків і дітей.

Підготовка, як правило, охоплює:

- анкетування батьків і дітей;

- проведення творчих робіт серед учнів;

- розподіл „домашніх” завдань між батьками;

- виготовлення пам'яток та рекомендацій;

- запрошення спеціалістів;

- оформлення подяк, листів;

- підбір інформаційного матеріалу.

Наприкінці зборів доцільно провести слово-естафету. Батьки по черзі продовжують заздалегідь продуману фразу класного керівни­ка, яка відповідає темі зборів. Наприклад, „Я буду гарним батьком (матір’ю), якщо...”, „Моя дитина буде гарно вчитися, якщо я...” тощо.

Правила підготовки класних батьківських зборів

1) Тема батьківських зборів має бути актуальною для батьків.

2) Збори мають проводитися в зручний для батьків час.

3) План проведення батьківських зборів має бути відомий батькам.

4) Спілкування класного керівника і батьків має бути стрима­ним і тактовним.

5) Батьківські збори мають бути педагогічно корисними і добре підготованими.

Поради психолога щодо проведення батьківських зборів

1) Перед початком батьківських зборів „залиште за дверима” поганий настрій.

2) Будьте коректними й тактовними.

3) Відведіть на проведення зборів не більше 1,5 години.

4) Пам’ятайте: найприємніше для людини, коли пам’ятають її ім’я. Покладіть перед собою перелік з іменами та по батькові бать­ків і не соромтеся при нагоді ним користуватися.

5) Перед проведенням зборів знайдіть спосіб ознайомити батьків з питаннями для обговорення.

6) Попередьте батьків, що не вся інформація має бути доступна дітям.

7) Подякуйте всім, хто знайшов змогу прийти.

8) Допоможіть батькам зрозуміти, що „поганий учень” - не обов’язково „погана людина”.

9) Батьки мають піти зі зборів із відчуттям, що вони можуть до­помогти своїм дітям.

Не варто:

- засуджувати батьків за відсутність їх минулого разу;

- порівнювати успіхи окремих учнів та різних класів;

- негативно оцінювати весь клас;

- надавати перевагу окремим навчальним дисциплінам;

- обирати для спілкування повчальний тон.

Варіанти спільного планування виховної роботи

Варіант 1

Банк ідей

Колективна Творча Справа „Банк ідей” починається з того, що ведучий розбиває учасників на команди за допомогою прийому „Яр­марок”: вибираються лідери за кількістю команд із розрахунку, що команди будуть організовані по 5-6 чоловік, потім лідери по одному відбирають собі членів команди з учасників, що залишилися. Із цього часу починається момент „занурення” у гру. Команди придумують на­зву й девіз. Представляються.

Ведучий роздає карти „банку ідей”, їх потрібно заповнити й здати в прес-центр. Завдання кожної команди - внести в карту кілька ці­кавих справ.

Може трапитися так, що всі справи будуть відомі й нецікаві. Тоді рятує „Інформаційний комп’ютер” (попередньо готується класним керівником). У нього можна взяти інформацію, але попередньо підібравши ключ до нього. „Ключем” може служити правильне розв’язання ребуса, кросворда, виконання якогось завдання.

Коли всі команди здали картки, „банк ідей” оголошується від­критим. У визначений час всі команди збираються на загальну раду й захищають ідею свого колективу. Загальна рада відхиляє повторювані й стандартні пропозиції, за­лишає в „Банку” лише оригінальні й цікаві ідеї.

Команди, що висунули ідеї, інші команди повинні протягом однієї хвилини сформулювати колективну думку щодо кожної пропозиції й підняттям кольорової картки оцінити її.

Перед початком гри кожній команді видаються картки трьох ко­льорів, за допомогою яких вони й будуть оцінювати ідеї інших команд:

зелена - „справа повинна ввійти в план обов’язково”;

синя – „справа гарна, бажано, щоб вона потрапило в план роботи”;

жовта – „пропозиція не приймається”.

Всі думки фіксуються в прес-центрі, де й підбивають підсумки, а по­тім називаються справи, що набрали найбільшу кількість позитивних оцінок, вони й увійдуть у план роботи колективу.

Варіант 2

Класний керівник називає загальношкільні справи, ідею тематич­ного періоду, що визначена в річному плані школи, пропонує дітям, батькам, педагогам продумати основні форми реалізації Справи: години спілкування, бесіди, диспути, екскурсії, конференції, походи, інтелек­туальні ігри, ігри-подорожі й ін. (робота може проводитися як у групах, малих групах, так й індивідуально). Необхідно попередньо повідомити, що ті самі форми можуть застосовуватися кілька разів. Результати ро­боти всі учасники планування здають класному керівникові, що разом з попередньо обраним журі позакласних справ (із числа дітей, батьків, педагогів) оцінює їх за наступними критеріями:

• цікавість;

• пізнавальна значимість;

• можливість залучення в даній формі роботи якомога більшої (в іде­алі - усіх) кількості учнів і батьків;

• корисність для самих учнів, класу, паралелі, школи;

• частота використання даної форми.

Вибираються ті форми й справи, які максимально відповідають всім критеріям, що перераховані вище. Ці розробки з урахуванням доповнень і зауважень журі виносяться на загальні збори, що приймають їх після попереднього обговорення.

На загальних зборах можна застосувати прийом оцінювання за до­помогою кольорових карток, як в „банку ідей”, або „смайликів”, які перед загальними зборами роздаються кожному учасникові в кількості, що відповідає кількості відібраних пропозицій.

Варіант 3

Ділова гра „Класний керівник”

Усім суб’єктам планування пропонується побувати в ролі класного керівника, що повинен скласти план виховної роботи на рік. Клас при цьому розбивається на чотири групи за кількістю чвертей у році, при­чому в кожній із груп можуть бути як учні, так і батьки й педагоги. У даному варіанті застосовується широко відомий метод „мозкового штурму”. Якщо групи виявилися занадто великими, їх можна розбити на підгрупи по 5-7 чоловік, кожній з яких дати свій період чверті. Можна також всім підгрупам дати те саме завдання, щоб потім вибрати найкращі варіанти. Цю роботу можна виконати при проведенні години спілкування з планування, але якщо діти попросять додатковий час для роботи, то можуть підготувати свою роботу й результати принести до наступної години спілкування. Тут важливий не час виконання, коли є ймовірність формального підходу, а продуманість всіх заходів і при­йняття їх дітьми. Результати також обговорюються на загальних зборах і приймаються всіма суб’єктами виховного процесу класу.

Варіант 4

Дерево бажань

На аркуші ватману класний керівник малює стовбур і гілки дере­ва без листя. Зверху на аркуші напис „дерево бажань______________ класу”.

На годині спілкування з планування кожному учасникові роздаються „листики”, бажано зеленого кольору, на яких записуються заходи, у яких діти хотіли б брати участь, могли б надати істотну допомогу вони самі або їхні батьки. По закінченні роботи „листики” приклеюються до гілок дерева. Потім класний керівник разом з активом класу проводить аналіз і відбір, робить свої доповнення. Приймається план на загальних зборах після обговорення шляхом голосування за допомогою ударів у долоні, „голосування патриціїв” (великим пальцем нагору або вниз) та ін.

Після проведення бажаного заходу на „дерево бажань” приклею­ється „квітка” з назвою Cправи, що здійснилася. При цьому її колір визначається успішністю й зацікавленістю дітей (наприклад, черво­ний - високий рівень, рожевий - достатній, жовтий - середній, білий - низький). Не слід уникати низьких оцінок, завищуючи успіх Справи: діти повинні знати й розуміти, що в них вийшло, а що ні.

У кожному із цих варіантів дуже важлива мотивація, занурення в діяльність, що повинен взяти на себе класний керівник.

Класний керівник також повинен ознайомити учасників планування з обов’язковими заходами (заняття з попередження дитячого травма­тизму, трудові й екологічні акції, інше).