Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень)

Для визначення методів підвищення ефективності використання транспортних засобів необхідно знати характер та ступінь впливу окремих техніко-експлуатаційних показників на годинну продуктивність автомобіля.

Методика факторного дослідження передбачає аналіз залежності годинної пролуктивності рухомого складу () від впливу різних техніко-експлуатаційних показників.

Залежність між годинною продуктивність та техніко-експлуатаційними показниками, що на неї впливають, слід представити у вигляді функцій, що мають різний характер:

а) лінійний характер, тобто :

б) дробно-лінійний характер, тобто :

Постійні коефіцієнти можуть бути позитивними або дорівнювати 0.

Відомо, що графіком лінійної залежності є пряма лінія, а графіком дробно-лінійної функції є рівнобічна гіпербола.

З урахуванням цієї методики проведемо факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля при виконанні перевезень на простому циклі та розглянемо вплив техніко-експлуатаційних показників на продуктивність рухомого складу.

Сутність факторного дослідження полягає в слідуючому:

1. У ролі змінного фактора по-черзі приймається один із техніко-експлуатаційних показників.

2. Всі інші показники припускаються незалежними від змінного фактора, та один від одного.

3. Функціональна залежність подається у вигляді лінійної або дробно-ë³í³éної функції, де у ролі Х по-черзі виступає кожний із техніко-експлуатаційних показників, що входять у формулу для визначення годинної продуктивності, а у ролі Y - результуюча величина (); величини - чисельні коефіцієнти функції, що мають позитивне значення або дорівнюють нулю.

З урахуванням положень факторного дослідження проведемо аналіз годинної продуктивності автомобіля від усіх техніко-експлуатаційних показників. При цьому слід ще раз зазначити, що із виразу належить, що усі фактори, за виключенням відстані навантаженої їздки lге, на продуктивність автомобіля (виробітку) у тоннах та у тонно-кілометрах впливають однаково.

Отже, припускаючи що фактор, який підлягає аналізу є змінним, а всі інші - постійними, проведемо аналіз залежності годинної продуктивності автомобіля у тоннах Pгод та у тонно-кілометрах Wгод від усіх показників.

 

1.2.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на годинну продуктивність автомобіля у тоннах, тобто .

В першу чергу необхідно привести вираз до вигляду однієї із функцій - лінійної або дробно-лінійної.

Якщо ми аналізуємо вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на годинну продуктивність, можна сказати, що вид залежності буде лінійний.

Якщо - це х, тодi коефіцієнт , а коефіцієнт = 0.

Графічним представленням такої залежності є пряма лінія.

Висновок: залежність годинноі продуктивності рухомого складу у тоннах від ступіня використання вантажопідйомності - лінійна. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 0,7 - 120 тонн. Графік проходить через початок координат.

 

1.2.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середньої технічної швидкості, .

Приймаємо за х.

Вид залежності - дробно-лінійний, = 0; ; .

Графічним представленням такої залежності є гіпербола.

Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від технічної швидкості рухомого складу. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 20 - 120 км/год. Інтенсивність впливу технічнох швидкості на годинну продкутивність збільшується при менших значеннях швидкості. Графік проходить через початок координат. Збільшення швидкості можна досягти шляхом покращення технічного стану автомобіля, поліпшення дорожніх умов, підвищення кваліфікації водія та т.і.

 

1.2.3. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від коефіцієнта використання пробігу автомобіля, .

Приймаємо b за х.

Вид залежності - дробно-лінійний, ; ; .

Графічним представленням такої залежності є гіпербола.

Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від коефіцієнту використання пробігу автомобіля. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 0,4 < b £ 1. Інтенсивність впливу b на Pгод збільшується при менших значеннях коефіцієнту використання пробігу автомобіля. Графік проходить через початок координат. Збільшення його значення можна досягти шляхом зменшення порожніх та нульових пробігів рухомого складу.

 

1.2.4. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу простою рухомого складу під навантаженням-розвантаженням, .

Приймаємо за х.

Вид залежності - дробно-лінійний, ; ; .

Графічним представленням такої залежності є гіпербола.

Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 0,05 < < ¥, год. Інтенсивність впливу tпр на Pгод збільшується при менших значеннях tпр. Зменшення часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням можна досягти шляхом застосування механізації вантажно-розантажувальних операцій, використання контейнеризації та пакетування вантажів.

 

1.2.5. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані навантаженої їздки, .

Приймаємо за х.

Вид залежності - дробно-лінійний, ; ; .

Графічним представленням такої залежності є гіпербола.

Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від відстані навантаженої їздки автомобіля. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 2 < < 1200 км. Інтенсивність впливу на Pгод збільшується при менших значеннях . Зменшення величини відстані навантаженої їздки автомобіля можна досягти шляхом оптимізації транспортних зв'язків.

 

1.2.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тонно-кілометрах від відстані навантаженої їздки, .

Так як ми вже сказали, що всі показники, окрім відстані навантаженої їздки, впливають на годинну продуктивність у тоннах і у тонно-кілометрах однаково, залишилось визначити влив на Wгод.

Приймаємо за х.

Пам'ятаємо, що для простого циклу існує чисельна рівність показників lге = lг.

Вид залежності - дробно-лінійний. ; ; .

Графічним представленням такої залежності є гіпербола.

Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тонно-кілометрах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від відстані навантаженої їздки автомобіля. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 2 < < 1200 км. Інтенсивність впливу на Wгод збільшується при менших значеннях .