Ефективність організації процесу перевезень

При вирішенні задачі організації процесу доставки вантажу використовується ряд показників, які відображають ефективність організації процесу перевезень і розглядаються як критерії ефективності функціонування транспортної системи. Такими показниками є:

1. Своєчасність доставки вантажів.

2. Тривалість доставки вантажів.

3. Втрати вантажів (продуктів) у процесі їх транспортування.

4. Продуктивність транспортних засобів.

5. Подуктивність навантажувально-розвантажувальних машин.

6. Питома трудомісткість комплексу транспортно-технологічних операцій.

7. Енергомісткість комплексу транспортно-технологічних операцій.

8. Приведені народно-господарські витрати.

9. Собівартість перевезень.

10. Прибуток транспортного підприємства.

Розглянемо більш детально деякі із них.

Своєчасність доставки вантажу. Цей показник характеризує задоволення вимог на перевезення вантажу у відповідності із потребою на його доставку. Своєчасність доставки досягається узгодженням роботи транспорту та систем виробництва і споживання, які обслуговуються ним.

Тривалість доставки Тд. Цей показник характеризується часом перебування вантажів у дорозі з моменту закінчення навантаження партії вантажу на рухомий склад до моменту початку її вивантаження. Відношення відстані доставки lд до часу доставки Тд характеризує швидкість доставки вантажу. З прискоренням доставки скорочується час перебування вантажу в оберті, що дозволяє очікувати річну економію капітальних вкладень на відтворення продукту.

Втрати продуктів (вантажів) у процесі їх транспортування. Цей показних характеризує збитки підприємства в результаті понесених витрат внаслідок втрати вантажу. Його слід враховувати при обгрунтуванні доцільності використання спеціалізованого рухомого складу з метою запобігання втрати вантажу у процесі його транспортування, при виборі найбільш раціональних схем доставки вантажу.

Збитки в результаті втрат вантажів звичайно враховуються за величиною фактичних втрат та вартості вантажу.

Фактичний збиток буде більшим, бо він враховує час на відтворення втраченої продукції, витрати на додаткову робочу силу та засоби виробництва. Втрати можуть виникати і в результаті зниження якості продукції, і їх встановлюють за різницею цін на гатунок продукції.

Продуктивність транспортних засобів. Показник характеризується кількістю вантажу, що перевозиться за одиницю часу на певну відстань, і вимірюється виробіткою у тоннах або тоннокілометрах за 1 годину роботи. Він показуі ефективність використання транспортного засобу.

Трудомісткість операцій - це величина, обернена продуктивності.

Продуктивність навантажувально-розвантажувальних машин. Цей показник характеризується кількістю вантажу, що опрацьовується за годину або за зміну роботи навантажувально-розвантажувального механізму. Вона визначається техніко-експлуатаційними показниками роботи навантажувально-розвантажувальних механізмів та машин, та узгодженістю їх роботи з роботою транспортних засобів.

Трудомісткість навантаження (розвантаження) 1 тонни вантажу пов'язана із продуктивністю навантажувальної (розвантажувальної) машини.

Собівартість перевезень. Цей показник характеризує витрати на перевезення 1 тонни вантажу або на виконання 1 тонно-кілометру, понесені транспортними підприємствами та організаціями при виконанні перевезень. Він визначає ефективність організації транспортного процесу доставки вантажу.

Для автотранспортних підприємств та організацій собівартість перевезень визначається без урахування витрат на будівництво та утримання доріг, а також не включає витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи.

При оцінці народногосподарської ефективності перевезень слід визначати повну собівартість перевезень, яка враховує весь комплекс витрат, пов'язаних із виконанням транспортної роботи.

Прибуток. Цей показник характерихує ефективність роботи транспортних підприємств. В залежності від прибутку підприємство планує розширення своїх виробничих потужностей, розміри преміювання, заходи по культурно-побутовому будівництву та т.і.

 

Контрольні запитання.

1. Основнi поняття про транспорт.

2. Транспортна система Украiни.

3. Реальні системи постачання та їх основні елементи.

4. Особливістю транспортно-технологічної системи доставки вантажів.

5. Існуючі схеми переміщення вантажів.

6. Критерiї ефективностi функцiонування транспортної системи.

 

Література.

Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К. Выща шк., 1986. - 447 с.

 

 

ТЕМА 2 “ ВАНТАЖІ ТА ВАНТАЖНІ ПОТОКИ”

 

ПЛАН

1.1. Вантажі та їх класифікація.

1.2. Вантажообіг та вантажні потоки.

1.3. Представлення вантажопотоків

Вантажі та їх класифікація

Вантажами на транспорті називають усі предмети з моменту їх прийняття до перевезення до моменту передачі вантажоотримувачеві.

Машини, агрегати, деталі, сировина, продукти харчування, будівельні конструкції, папір, нафта, зерно та інші матеріали та вироби з моменту пред'явлення їх до перевезень та до моменту доставки та передачі споживачеві прийнято називати вантажем.

Транспорт виконує перевезення вантажів, різних за своїми фізико-хімічними властивостями, родом пакування та ін. Вид вантажу є одним із важливих факторів, що визначає вибір виду транспорту та типу рухомого складу, умов його експлуатації, способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та т.і. Вантажі можуть бути згруповані за рядом ознак. Вони розрізняються за галузевою ознакою та за параметрами, що характеризують умови виконання перевезень.

За галузевою ознакою розділяють:

а) вантажі промисловості;

б) вантажі будівництва;

г) сільськогосподарські вантажі;

д) вантажі торгівлі;

ж) вантажі комунального господарства;

з) поштові вантажі;

і) спеціалізовані вантажі.

За параметрами, що характеризують умови виконання перевезень, вантажі класифікуються таким чином:

1) за використанням вантажопідйомності рухомого складу розрізняють:

а) вантажі, що належать до певного класу вантажу.

Клас вантажу визначається його фізичними властивостями та способом його упаковки. Ступінь використання вантажопідйомності рухомого складу, що призначений для виконання перевезень різних видів вантажів визначається коефіцієнтом статичного використання вантажопідйомності рухомого складу, . За цими ознаками вантажі поділяють на чотири класи, а саме:

 

Клас вантажу
	1,0	0,71-0,99	0,51-0,7	0,4-0,5

2) за способом виконання операцій навантаження-розвантаження розрізняють:

а) штучні вантажі, що характеризуються габаритними розмірами, масою та формою;

б) навальні вантажі, що характеризуються можливістю виконання їх навантаження та вивантаження навалом, тобто витримують падіння з висоти. Такі вантажі враховуються за об'ємом та масою (наприклвд, пісок, земля, тощо);

в) насипні вантажі, що характеризуються такими ж, як і навальні вантажі, умовами;

г) наливні вантажі, до яких відносять рідкі та напіврідкі вантажі. Для їх перевезення використовують спеціалізований рухомий склад (цистерни).

д) порошкоподібні вантажі;

є) пиловидні вантажі;

ж) газоподібні вантажі.

Перевезення останніх трьох видів вантажів потребує використання спеціалізованого рухомого складу.

3) За тарою вантажі розрізняють:

а) тарні вантажі (що перевозяться у тарі та упаковці);

б) безтарні вантажі (перевезення яких здійснюється без використання тари та упаковки);

Тара призначена для забезпечення схоронності вантажу та зберігання його від псування та ушкодження при навантаженні, перевезенні та вивантаженні. Вона повинна відповідати роду та характеру перевезеного вантажу та мати достатню міцність, яка забезпечувала б можливість застосування навантажувально-розвантажувальних механізмів, багатоярусну укладку та т.і.

Тара стандартизована в залежності від роду вантажів, що в ній перевозяться, та класифікується таким чином:

а) за формою;

б) за габаритними розмірами;

в) за матеріалом виготовлення;

г) за ступенем жорсткості;

В залежності від матеріалу виготовлення тара буває дерев'яна, скляна, металева, керамічна, текстильна, паперово-картонна та ін.

За ступенем жорсткості розрізняють такі види тари:

- тверда, наприклад ящики, бочки;

- м'яка, наприклад мішки, паки, еластичні оболонки;

- напівтверда, наприклад корзини.

Тара призначена для одноразового та багаторазового використання. В залежності від виду вентажу, який перевозиться у тарі, розрізняють такі види тари:

а) індивідуальна, що призначена для перевезення тільки одного або декількох однорідних вантажів;

б) безособова, що призначена для будь-яких вантажів.

Тара, що використовується багаторазово, пидлягає строгому обліку, та повинна бути повернена в пунк відправлення вантажу.

При перевезеннях вантажів в тарі використовують два визначення маси:

а) маса нетто - маса самого вантажу;

б) маса брутто - маса вантажу із тарою.

При перевезеннях штучних вантажів виконують їх маркування.

Маркування - це нанесення спеціальних написів або знаків на вантаж. Існують такі види маркування:

а) товарне;

б) вантажне;

в) транспортне;

г) спеціальне.

При товарному маркуванні вказують рід вантажу та назву підприємства-виготовлювача, яке і проставляє це маркування.

При вантажному маркуванні вказують назву пунктів відправлення та призначення вантажу, тобто назви вантажовідправника та вантажоотримувача.

В транспортному маркуванні вказують кількість місць в даній партії вантажу та номер товарно-транспортного документа, за яким прийняли вантаж до перевезення.

Спеціальне маркування наносять на вантаж, перевезення та зберігання якого потребує особливих умов. Це маркування виконується у вигляді умовних позначень.

Вантажне та спеціальне маркування наносить вантажовідправник, а транспортне - транспортне підприємство, яке прийняло вантаж до перевезення.

4) За наступною ознакою класифікації вантажу - за масою одного вантажного місця - розрізнють:

а) нормальні вантажі, у тому числі дрібноштучні, вагою до 250 кг, а катні вантажі - до 500 кг (бочки, катушки). Дрібноштучні вантажі уявляють собою сукупність предметів, що легко відокремлюються один від одного та не допускають навантаження навалом, наприклад цегла, кахельна плитка та т.і.

б) вантажі підвищеної маси, що складає 250 кг та більше, а для катних вантажів лежить у межах від 500 кг до 30 т;

в) важковагові вантажі, що уявляють собою штучні вантажі масою 30 т і більше.

5) За розмірами вантажі розрізняють:

а) габаритні вантажі, шо перевозяться універсальним рухомим складом;

б) негабаритні вантажі, для перевезення яких необхідними є транспортні засоби, чиї габаритні розміри перевищують встановлені норми. До негабаритних відносять вантажі (окрім будівельних), що мають розмір одного вантажного місця більше за 3,8 м по висоті або 2,5 м по ширині. Різновидністю негабаритних вантажів є довгомірні вантажі. Це такі вантажі, звисання яких над заднім бортом рухомого складу перевищує 2 м. При їх перевезенні необхідно застосовувати одновісні причепи, а при значній довжині вантажу - причепи-розпуски.

6) За ступенем небезпеки вантажі розрізняють:

а) малонебезпечні вантажі, до яких відносять будівельні матеріали, продовольчі та промислові товари та т.і.;

б) пилні та гарячі вантажі, прикладом яких є цемент, вапно, асфальт, мінеральні добрива;

в) вантажі, що є небезпечними за своїми розмірами (негабаритні);

г) небезпечні вантажі, які поділяються на класи, категорії, групи, (наприклад, до 1-ого класу належать вибухові речовини, а до 6-ого - отруйні речовини, і т.і.).

7) За режимом перевезення та зберігання вантажі існують:

а) звичайні вантажі;

б) специфічні вантажі.

До звичайних відносять вантажі, для перевезення, навантаження-розвантаження та складування яких не потрібно дотримуватись особливих умов, та які можливо перевозити універсальним рухомим складом.

Специфічні вантажі потребують виконання особливих заходів по збереженню та дотриманню техніки безпеки при виконанні їх перевезень, зберіганні та виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт. В свою чергу специфічні вантажі поділяються на:

- швидкопсувні вантажі, до яких належить більшість продовольчих товарів;

- вантажі з різким запахом;

- антисанітарні вантажі, а саме сміття, нечистоти та ін.;

- живність (худоба, птиця та ін.).

Специфічні вантажі для виконання перевезень потребують використання спеціалізованого рухомого складу.

8) За умовами захисту від зовнішнього впливу вантажі розрізняють:

а) звичайні вантажі;

б) вантажі, що потребують особливого захисту від атмосферних опадів, температурного впливу, струсів та ударів, а також потребуючі дотримання особливих умов при операціях по навантаженню-розвантаженню вантажу.