Посадові обов’язки класного керівника

Посадові обов'язки — це концептуальний документ, у якому зафіксовані цілі, завдання, пріоритети та цінності, позиції стосовно педагогів та учнів, критерії оцінки результатів праці, стимули та мотиви. Це зафіксований рівень шкільної педагогічної культури.

Посадові обов'язки, детально обмірковані та прий­няті педколективом з ясним уявленням про рівень ви­мог до результатів праці, - це керівництво до діяль­ності, яке має педагогічну та методичну цінність. В той же час це умова рівності, справедливості, а отже, нормального психологічного клімату в колективі. Це умова довіри між педагогами, а також між педколек­тивом і керівництвом школи.

Посадові обов'язки - це реальна перспектива са­морозвитку педагога, сходження його до про­фесіоналізму, в той же час інструмент самозахисту вчителя та критерій оцінки праці вчителя в момент атестації.

Посадові обов'язки - це такий собі еталон-стандарт, з яким можна та треба порівнювати результати праці педагога, саме таке порівняння буде конкрет­ним, справедливим, стимулюючим, оскільки перено­сить центр ваги на оцінку кінцевої праці педагога.

В цілому продумані, детальні, технологічні, прий­няті педколективом посадові обов'язки - це фунда­мент культури управління школою та конкретне керівництво до дії тим, кому вони призначені.

В основу даних посадових обов'язків покладено такі ідеї:

• Дитина - це суб'єкт свого розвитку. Вона вихо­вує, будує себе САМА.

• Навіть „найважча” дитина хоче бути гарною, тільки їй потрібна допомога: визнання, повага, любов оточуючих.

• Виховують не класні години, моралізування, вказівка дитині на її похибки та помилки, виховує спільна та індивідуальна ДІЯЛЬНІСТЬ, багатство колективних та індивідуальних переживань, стосунків, почуттів.

• „Педагог є організатором дитячого життя” (А. С. Виготський). Це помічник, захисник своїх вихо­ванців у колізіях шкільного життя.

Виховує тільки той педагог, якого діти поважають, люблять, спосіб життя якого таємно або явно насліду­ють.

Призначення та завдання класного керівника

Класний керівник сьогодні - це педагог-професіонал, який є для підростаючого покоління:

♦ духовним посередником між суспільством та ди­тиною в засвоєнні основ людської культури;

♦ зацікавленим організатором стосунків співро­бітництва в різноманітних видах спільної діяльності класного колективу;

♦ небайдужим спостерігачем за індивідуальним розвитком школяра з метою створення сприятливих умов для формування його особистості, внесення необхідних педагогічних коректив у систему його вихо­вання, здійснення (спільно з психологом) корекції процесу його соціалізації;

♦ помічником, консультантом в організації повсяк­денного життя та діяльності, в усвідомленні соціаль­но-економічного, політичного життя суспільства, в професійній орієнтації;

♦ творцем сприятливого мікросередовища, що розви­вається, та сприятливого морально-психологічного кліма­ту в класі, що організує для цього необхідні виховні впливи із врахуванням Індивідуальності свого класу;

♦ координатором зусиль педагогів, сім'ї, соціуму - словом, всіх виховних сил суспільства, що впливають на становлення та розвиток особистості вихованців.

Діяльність класного керівника є важливішою лан­кою у виховній системі школи, основним механізмом організації індивідуального підходу до вихованців, од­ним із вирішальних елементів виховного процесу, що організується в школі.

Основне призначення класного керівництва зу­мовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожної дитиня, збереження її неповторності, роз­криття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізич­ного вдосконалення.

Виходячи з цієї мети основними завданнями класно­го керівника необхідно вважати такі:

1. Здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком дитини, підлітка, юнака, дівчини, створення оптимальних умов для формуван­ня кожної особистості, що сприяють вільному та по­вному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому роз­витку разом із сім'єю.

2. Вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів дити­ни з метою підбирання для неї певного виду діяльності, де на неї чекає успіх.

3. Організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки. Активна пропаганда здорового спо­собу життя.

4. Сприяння вихованцю в дотриманні прав та сво­бод учня.

5. Створення класного колективу як виховного се­редовища, що забезпечує соціалізацію кожної дитини.

6. Організація взаємодії та співробітництва всіх ви­ховних сил.

Функції та зміст роботи класного керівника

1. Аналітична функція:

Ú вивчення індивідуальних особливостей дітей і підлітків;

Ú вивчення та аналіз стану й умов сімейного вихо­вання кожного вихованця;

Ú аналіз та оцінка рівня вихованості особистості та колективу;

Ú вивчення та аналіз становлення та формування колективу класу;

Ú вивчення та аналіз виховних можливостей педа­гогічного колективу;

Ú вивчення та аналіз виховних впливів оточуючого середовища на учнів класу, аналіз виховної цінності проведеної справи.

Прогностична функція

Ú передбачення результату наміченої справи або виховного впливу;

Ú прогнозування рівнів індивідуального розвитку учнів;

Ú прогнозування етапів становлення та формуван­ня колективу;

Ú побудова моделі виховної підсистеми (або мікросистеми), що відповідає виховній системі школи;

Ú визначення ближніх і дальніх перспектив життя та діяльності учнів, колективу;

Úпередбачення наслідків стосунків, що складають­ся в дитячому колективі (між вихованцями, між педа­гогами та вихованцями, між вихованцями, педагогами та батьками учнів тощо).

3. Організаційно-координуюча функція:

Ú вивчення особливостей розвитку кожної дитини, її особливості, емоційного самопочуття, відображення всіх даних у психолого-педагогічній карті;

Ú допомога вихованцям у навчальній діяльності;

Ú допомога й співробітництво в плануванні та ор­ганізації суспільне значимої різноманітної діяльності дітей і підлітків згідно з віковими потребами й вимо­гами класного життя;

Ú допомога й співробітництво в діяльності органів са­моврядування, розвиток класного самоврядування з ме­тою прищеплення навичок самоорганізації, відповідальності, готовності та вміння приймати життєві рішення;

Ú індивідуальний вплив на кожного учня та колек­тив як суб'єкт цієї діяльності;

Ú сприяння вихованцям в отриманні додаткової освіти через систему гуртків, клубів, секцій, об'єднань, що організуються як в школі, так і поза школою;

Ú створення умов для самовиховання та самороз­витку особистості вихованців, організація спільно зі шкільним психологом психологічної освіти учнів;

Ú захист прав і свобод вихованця;

Ú організація взаємодії з сім'ями учнів: проведення батьківських зборів, консультацій для батьків, за­лучення батьків для допомоги школі, здійснення миттєвого контакту з батьками у випадку надзвичай­них пригод, що загрожують здоров'ю та життю дітей;

Ú організація взаємодії в роботі малої педради з проблем учнів свого класу, відвідування уроків учи­телів - предметників;

Ú участь у роботі педрад, адміністративних і мето­дичних нарад;

Ú допомога та співробітництво у взаємодії із по­зашкільними виховними закладами;

Ú сприяння професійному самовизначенню випу­скника, підведення його до свідомого вибору про­фесії;

Ú стимулювання творчої, інноваційної діяльності як учнів, так і педагогів, батьків учнів; координація ви­ховних зусиль педагогів класу, психологів, інших соціальних працівників;

Ú відповідальність за життя, здоров'я та безпеку дітей під час позаурочних заходів;

Ú організація харчування, чергування по класу, чергування по школі, літньої трудової практики з підготовки школи до нового навчального року, ор­ганізація трудових справ;

Ú ведення документації (класний журнал, облік відвідування, щоденники учнів, особисті справи учнів, план роботи класного керівника, психолого-педагогічна карта);

Ú участь у створенні оптимальних матеріально-по­бутових умов для позаурочної діяльності, виховної ро­боти.

4. Комунікативна функція:

Ú допомога у встановлені та регулюванні міжособистісних стосунків в дитячому та підлітковому сере­довищі, допомога в розвитку спілкування, допомогти кожному адаптуватися в колективі, завоювати виз­нання, посісти серед однолітків соціальний статус, що його задовольняє;

Ú побудова оптимальних взаємостосунків „учитель - учень”, „учитель - батьки”, „батьки - учень”;

Ú допомога учням в налагодженні стосунків з ото­чуючими людьми, соціумом;

Ú сприяння налагодженню та підтриманню сприят­ливого психологічного клімату для колективу в цілому і для кожного окремого вихованця в класі.

Класний керівник - це творець цікавих і різно­манітних форм роботи, орієнтується на пріоритет де­яких форм роботи із сучасним школярем:

— дискусійних, ігрових, змагальних;

— творчої праці, художньої творчості, рольового тренінгу;

— психологічних (що дозволяють дитині усвідомити самого себе).

Необхідно відзначити, що кількість форм колек­тивної та групової діяльності неосяжна. Вибір і ство­рення нових форм визначаються як цілями вихован­ня окремого колективу, так і конкретними обстави­нами.

Класному керівнику впроцесі роботи рекомендується постійно створювати спеціальну картотеку виховних заходів, її наявність значно полегшить пра­цю класного керівника.