Як привернути й утримати увагу слухачів?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Як привернути й утримати увагу слухачів?



Увагу слухачів можна привернути насамперед розповіддю про щось нове й цікаве, незвичайне, гідне подиву.

Виступаючи перед великою кількістю слухачів, інтереси яких не збігаються, намагайтеся говорити на загальні теми.

Увагу слухачів можна привернути, якщо розповісти їм щось таке, що невідоме для широкого загалу.

Увага слухачів підвищується, якщо в товаристві починається дискусія навколо якоїсь проблеми.

Гарний стиль висловлюватись у поєднанні з відповідними прикладами також привертає увагу слухачів (І. Томан).

Особистість мовця

Ви починаєте справляти певне враження ще до того, як заговорите.

Популярність у колективі залежить від того, наскільки зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування тієї чи іншої особи відповідають уявленням і неписаним правилам суспільної групи.

Популярні люди мають такі риси характеру, які позитивно сприймаються в більшості суспільних груп (веселу вдачу, товариськість, тактовність та ін.), а крім того, вміють пристосовувати свою поведінку до правил тієї чи іншої групи.

Гарні рухи та вміння поводитися — такі ж важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як і фізичні дані та вбрання (І. Томан).

Вміння спілкуватися

Хто любить людей, того й люди люблять.

Приязність здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка.

Виявляючи своє дружнє ставлення, ви ніби віддзеркалюєте ваше ставлення до них. Отже:

— ставтеся позитивно до всіх осіб довкола вас;

— не чекайте, доки вони виявлять вам свої симпатії;

— вважайте, що ви їм уже сподобалися;

— виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;

— вітайтеся й усміхайтеся перші;

У товаристві, яке поділилося на кілька самостійних груп, краще послухайте інших і помовчіть.

Якщо ви недостатньо обізнані з питань, які обговорюються, дайте можливість говорити тим, хто добре знається у справі.

Промовчіть у ситуації, коли своєю розмовою ви могли б зрадити довірену вам таємницю.

Якщо ви хочете скінчити розмову з надто балакучим співрозмовником, не давайте йому можливості продовжувати розмову своїми зауваженнями та запитаннями.

Не будьте надокучливими.

Спілкуючись з людьми, які працюють на відповідальних посадах і дуже зайняті, намагайтеся говорити щонайстисліше та якомога коротше.

Поганий настрій не переносьте від однієї розмови до іншої.

У деяких випадках доцільно визначити позицію партнера за допомогою запитання або зауваження, які ні до чого вас не зобов'язують.

Для того, щоб позбутися нерішучості:

— використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні;

— починайте із заздалегідь підготовленої розповіді, спочатку в розмові з однією особою, у вузькому колі, а коли набудете впевненості — і в широкому;

— перед тим, як говорити, кілька разів вдихніть і видихніть, говоріть не поспішаючи;

— спочатку подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити якнайстисліше.

Не говоріть багато, особливо коли йдеться про відповідальну розмову.

У товаристві не намагайтеся переговорити всіх. Дайте й іншим можливість висловитися.

Не повчайте інших і намагайтеся справляти враження, ніби ви хочете тільки повчати.

Щоб не створити враження людини, що любить повчати, користуйтеся такими вступними словами: "Як усі ви добре

знаєте...", "Я, мабуть, не скажу вам нічого нового, якщо...", "Я говорю вам те, що більшість знає, але в цьому разі треба наголосити на тому, що..." тощо.

Не говоріть надто багато про себе, не нарікайте на свої біди.

Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

Чи не набридаєте своїм співрозмовникам зайвими дрібницями?

Не міняйте надто часто тему розмови.

Під час обговорення якогось питання не відвертайте уваги від його суті й у своєму виступі послідовно пункт за пунктом цього дотримуйтеся.

Не говоріть з кимось про те, що інших не цікавить.

Не будьте сварливим (І. Томан).

Мова без слів

Навчіться розуміти мову без слів, обговорюючи якесь питання.

Дотримуйтеся під час розмови відповідної дистанції щодо співрозмовника.

Не піддавайтеся негативним емоціям, таким, наприклад, як злість, ненависть, заздрість.

Опановуйте навички стримувати себе, не допускайте виникнення негативних емоцій, а позитивні виявляйте повною мірою (І.Томан).

Уміння переконувати

Багато залежить від людини, яка переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою чи манерами, встановити з ними контакт.

Для того щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи, правильно їх сформулювати й викласти.

Якщо промовець сповнений натхнення, то він неодмінно викличе зацікавлення слухачів і передасть частину свого натхнення.

Одні й ті ж аргументи не однаковою мірою діють на різних людей.

Добираючи аргументи, враховуйте освітній рівень слухачів, їхню поінформованість щодо теми, можливі контраргументи, їхнє ставлення до цих питань.

Люди охоче погоджуються з тим, що твердить їх приятель, проте наперед відкидають те, про що говорить несимпатична для них особа або супротивник.

Переконати людину легше під час дискусії, а не лекції.

Що старша людина, то важче переконати її в необхідності змінити погляди.

Людина змінює їх, коли дістає нову інформацію, що явно суперечить попередній, на основі якої були сформовані погляди.

Люди намагаються відкинути інформацію, яка не узгоджується з їхньою системою поглядів (наприклад, курець не любить слухати інформацію про те, що куріння шкодить здоров'ю).

У дискусії треба уточнити зміст невідомих слів, термінів, абстрактних понять. Слова, за допомогою яких формуються тези, повинні бути однозначними.

Під час будь-якої дискусії потрібно якнайшвидше визначити головні проблеми й зосередити зусилля на їх розв'язанні.

Питання, що не мають істотного значення для доведення цієї тези, необхідно вилучити.

Поступіться опонентові всім, чим можна поступитися, і не стверджуйте нічого, що неспроможні довести.

Аргументи бувають різні:

— посилання на авторитет;

— побудовані на взаємозв'язку між причиною й наслідком;

— побудовані на дедукції, на аналогії.

До найефективніших методів переконування належать сугестивні методи, зокрема навіювання, яке полягає в тому, щоб непомітно нав'язати особі якусь думку, що потім викликає реакцію, відповідну певним навичкам даної особи.

Для того, щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен справляти на слухачів враження переконаної й упевненої в своїх силах людини. Все має свідчити про те, що він добре знає свій предмет.

Намагайтеся не тріумфувати. Зробіть так, щоб ваш опонент не відчував гіркоти поразки й озлобленості проти вас (І. Томан).

Види розмов

Що більше в товаристві людей, то меншою є вірогідність того, що розмова буде цікавою.

Щоб стати гарним співрозмовником, необхідно:

— мати всебічні знання та інтереси, які треба постійно розвивати й поглиблювати;

— мати багато знайомих і друзів;

— дивитися на світ розкритими очима, вміти спостерігати події довкола себе;

— запам'ятовувати (чи навіть записувати) все те цікаве, що ви бачите, чуєте або читаєте.

Соціальна активність передбачає, зокрема, організацію зборів та зустрічей, які без організатора не відбулися б. Цікава розповідь має такі особливості:

— тема повинна бути цікавою й щоразу новою;

— початок розповіді має привернути увагу слухачів;

— розповідь повинна бути стислою, невимушеною та зрозумілою;

— думки логічно впорядковані.

Менше вдавайтеся до описів подій, а більше наголошуйте на діях.

Соціальне активна людина приготує для зустрічі одну або кілька цікавих історій. Соціальне пасивна людина щодо цього ледача: вона не слухає розповідей, щоб пізніше повторити їх деінде.

Розповідаючи про щось слухачам, керуйтеся такими правилами:

— не думайте, що слухачі вже знають те, про що ви хочете їм розповісти;

— вживайте прості слова, уникайте професійних та іншомовних термінів;

— не забувайте, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи;

— викладайте суть справи спочатку дуже стисло, а потім, повернувшись до самого початку, поясніть усе ще раз, але вже детально.

Під час обговорення певного питання поставте себе на місце опонента.

У процесі обговорення треба стежити за тим, щоб:

— усі пункти обговорювалися послідовно один за одним;

— не пропустити жодного важливого фактора;

— всі учасники обговорення мали можливість висловити свою думку про дану справу;

— ніхто не відхилявся від суті справи;

— було відзначено, в яких пунктах учасники дійшли згоди, а в яких — ні;

— результати обговорення були записані в протоколі конкретно й недвозначно.

Дискусія має такі переваги:

— координує думки окремих осіб;

— учасники дискусії змушені точно формулювати свої думки;

— помилки в мисленні стають відразу помітні — наодинці такого контролю нема; вдалі прийоми вдосконалюються.

Про неприємні новини можна повідомляти двома способами:

— раптово, без попередньої підготовки;

— поступово, частинами;

Розглядаючи скаргу, дотримуйтеся такої послідовності:

— вислухайте скаржника;

— визначте проблему;

— вивчіть суть справи;

— порадьтеся з керівництвом;

— ухваліть рішення;

— поінформуйте працівника про результати розгляду його скарги;

— зробіть відповідний запис у цій справі (І. Томан).

Наради та їх проведення

Програма наради повинна бути ретельно підготовлена Заздалегідь, а під час засідання розглянута пункт за пунктом.

З кожного пункту дискусії треба підбивати підсумки.

Виконання поставлених завдань необхідно вчасно контролювати.

Як керівник, ви скликали нараду для того, щоб ваші співробітники своїми думками й пропозиціями допомогли розв'язати важливу проблему, чи для того, щоб виголосити монолог і дістати схвалення своєї пропозиції з боку присутніх?

Звичайно, протягом короткого часу колектив спроможний висунути більшу кількість ідей, ніж окрема людина. Пропозиції й думки швидко оцінюються, одні з них відхиляються, інші приймаються з урахуванням уподобань кожного.

Голова наради повинен мати такт, почуття гумору, відпові­дальності, сумлінно ставитись до виконання своїх обов'язків, добре володіти собою.

Як голова наради, спочатку продумайте проблему чи проблеми, які мають обговорюватися.

Підготуйте коротке вступне слово.

Розвивайте дискусію за допомогою цікавих запитань.

Для проведення наради підготуйте приміщення й розішліть запрошення учасникам.

Перед нарадою перевірте, чи все підготовлено для її проведення.

Успіх наради залежить також від середовища, в якому вона відбувається (І. Томан).

Керівництво нарадою

Після обговорення одного питання переходьте до обговорення наступного. Іноді вистачить простого "Чому?".

Як голова, ви повинні постійно стежити за ходом дискусії, зауважувати нові аспекти обговорюваного питання, нові думки й аргументи.

Надто балакучого учасника наради слід угамувати, щоб дати можливість висловитися іншим.

Мовчазних та несміливих учасників наради треба, навпаки, заохочувати до виступів.

Якщо нарада порушується розмовами між учасниками, вживайте відповідних заходів, щоб їх припинити.

Після того, як проблему обговорено, підбийте підсумки дискусії.

Магнітофон та диктофон доцільно застосовувати лише під час підбиття підсумків, а не протягом усієї наради.

Якщо на нараді будуть поставлені завдання, то їх треба виконувати за такою схемою:

— що (яке завдання) треба виконати;

— хто має його виконати;

— термін виконання;

— як виконуватиметься завдання.

Учасники наради не повинні перебивати одне одного й не заважати репліками тому, хто говорить.

Голова має розпочинати засідання в точно призначений час, не звертаючи уваги на тих, хто спізнюється.

Вступне слово голови повинно бути спрямоване на створення сприятливого клімату на нараді.

Якщо учасники наради не знайомі між собою, треба якомога частіше називати їхні прізвища.

Зважте, чи не доцільно за певних обставин обмежити приятельське звертання учасників одне до одного, особливо коли на нараді присутні нові учасники (І. Томан).



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 1233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.227.97.219 (0.012 с.)