Серце, що відчуває за націю,

Б'ється в такт мільйонів сердець,

Що не вміли б — без журналістів —

Знайти для своїх почувань

Відповідних слів та висловів.

Євген Онацький

ПЕРЕДМОВА

Ортологія (від rp. orthos — правильний і logos — вчення) — наука про культуру мови в її усному та писемному оформленні, про фонетичні, орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні, лексичні, фразеологічні, граматичні норми та принципи їх практичного засвоєння.

Висока культура мови журналіста є важливою частиною його професійної майстерності, освіченості, інтелігентності. Ортологія спільно з риторикою та еристикою розвиває творче мислення, красномовство, культуру поведінки, культуру спілкування, культуру сприйняття, культуру впливу, культуру аргументації тощо. Важливо, щоб до цих наук студенти-журналісти ставилися відповідально з першого року навчання в університеті.

Навчальний посібник з культури фахової мови журналіста допоможе ґрунтовно засвоїти мовні норми вимови та наголосу, слововживання й побудови висловів, грамотно використовувати лексичні та фразеологічні багатства української літературної мови, удосконалити та збагатити індивідуальний словник. Різнопланові завдання сприятимуть самостійному вивченню специфіки мовлення в ЗМІ, усвідомленню місії комунікативної, репрезентативної та культуроносної функцій української мови в масовій комунікації.

У практичних завданнях поставлено за мету — закріпити теоретичні знання студентів з культури мови, поглибити розуміння критеріїв та шляхів опанування мистецтвом мовлення, ознайомити з доволі великим обсягом довідкової літератури з цих проблем, привернути увагу до способів удосконалення термінологічної компетентності, опрацювання нових слів і словосполучень, вільного спілкування усною та писемною літературною мовою в усіх стилях і їх різновидах.

 

Розділ 1

ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ. КУЛЬТУРА МОВИ. МОВНА
ОСОБИСТІСТЬ. МОВНА СВІДОМІСТЬ

ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ

Усі радості життя — в творчості.

Творити — значить вбивати смерть.

Ромен Ролан

Когнітивна наука трактує мову як ментальну сутність. Основною метою сучасних когнітивних досліджень є прагнення побудувати інтегральну картину процесів мислення, мовлення та Інтелектуальної поведінки людини. Знання розглядають як знаряддя, результат та інструмент когнітивних процесів. Важливо розуміти ткорчий, креативний характер мови й потребу вивчати її значно глибше, ніж просто знакову систему. Мова є виявом ментального феномену, тобто феномену психіки людини.

Мова у мовленні відтворює мислення людини, яке є продуктом ЇЇ когнітивної здатності та психіки. Психіка як найскладніша сфера Життєдіяльності людини є об'єктом вивчення психології — однієї з наук про людину. Психічне життя людини охоплює психічні стани (психічні процеси): емоційно-вольові (почуття, воля), пізнавальні (відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять, увага) та психічні властивості (темперамент, здібності, характер).

Психологи вважають, що тільки розвинене мислення сприяє тому, що психіка людини набуває здатності необмежене сприймати, уявляти й згадувати.

 

 

Мислення радикально розширює можливості людини в її прагненні пізнати світ аж до невидимого й неуявлюваного, оскільки воно оперує не тільки первинними та вторинними образами, але й поняттями.

Творче мислення, як і мислення взагалі, на першому етапі містить такі елементи: образи, уявлення, поняття, судження, висновки. До основних операцій мислення відносять аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію, абстрагування, конкретизацію.

 

 

У журналістській творчості важлинмм с актипізація та розвиток мислення. Дослідники відзначають особливу роль самоорганізації та усвідомлення правил розумової діяльності. Для підвищення продуктивності інтелектуальної праці можна використовувати вміння керувати такими етапами мислення, як правильна постановказавдання, створення оптимальної мотивації, регулювання напряму спонтанних асоціацій, максимальне застосування образних і символічних компонентів, використовування переваг поняттєвого мислення, а також зниження зайвого критичного ставлення до оцінки результатів, — усе це дасть змогу активізувати процес мислення й зробити його ефективнішим.

Динаміку творчого мислення активізує значною мірою й уміння правильно ставити запитання, оскільки вони зосереджують увагу, обмежуючи перебирання гіпотез у пам'яті. Саме запитання чи ланцюжок взаємопов'язаних запитань є надзвичайно важливими у скеруванні мисленнєвого процесу в потрібному напрямі, оскільки не дає думці розповзтися. Наприклад, розвиткові здібностей вміло ставити потрібні запитання сприяє метод проблемного навчання. Викладач подає кілька поглядів на певну подію в світі (за матеріалами ЗМІ) і пропонує студентам самостійно дати правильну оцінку, міру об'єктивного висвітлення і т. д. Учасники діалогу (полілогу), аналізуючи факти послідовним формулюванням запитань і відповідей на них, мають розв'язати проблему. Наука переконує: якщо людина слухає відповідь на запитання, яке в неї ще не визріло, то отримані "готові" знання засвоюються погано. У проблемному навчанні студентам надається можливість ніби самостійно пройти всі ланки в ланцюжку мислення, якими йшов, скажімо, вчений до свого відкриття.

Сучасна психолінгвістика активно розробляє нові методики вивчення творчого мислення та оцінки творчих здібностей особистості. Розроблено тести креативності, тобто здатності людини творити незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв'язувати проблемні ситуації. З-поміж усіх інших інтелектуальних здібностей психологи виокремлюють креативність в особливий тип. Вивчення чинників творчих досягнень особистості проводять у двох напрямах. Це пізнання життєвого досвіду та індивідуальних особливостей творчої людини (особистісні чинники) й аналіз творчого мислення та його продуктів (чинники креативності: чіткість, гнучкість мислення, чутливість до проблем, оригінальність, винахідливість, конструктивність під час розв'язання проблем та ін.)- Отже, новітні дослідження на перетині різних наук вивчають феномен творчої людини в усіх її когнітивних вимірах.