Порівняльна характеристика договорів підряду та надання послуг.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Основні ознаки: 1) виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника; 2) на ризик підрядника; 3) результати робіт передаються замовнику; 4) замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Послуга характеризується такими основними ознаками: 1) спрямована на досягнення певного корисного і правомірного результату; 2) результат послуги є завжди немайновим, хоча може мати речову форму (письмовий юридичний висновок тощо), при цьому важливий зміст, а не форма результату; 3) послуга є різновидом товару, адже вона спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку; 4) послуга невіддільна від джерела – тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання; 5) послугу неможливо зберігати, тобто вона існує лише на той час, коли надається; 6) надання й споживання послуги відбувається одночасно – послуга споживається в момент її надання.

Договори про надання послуг є двосторонніми, можуть бути реальними (перевезення вантажу, зберігання тощо), або консенсуальним (транспортного експедирування тощо).

Зазвичай такі договори є відплатними, а деякі – завжди відплатні (перевезення, транспортного експедирування, комісії тощо). Істотними умовами відплатного договору є: розмір, строки та порядок оплати послуги.

102. Загальні положення про послуги. Визначення послуги. Поняття та загальна характ-ка договору про надання послуг

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення ЦК (901 – 907) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (перевезення, транспортного експедирування, комісії, доручення, зберігання, позички, кредиту, консалтингу, реелтерські тощо).

У будь-якому разі послуга характеризується такими основними ознаками: 1) спрямована на досягнення певного корисного і правомірного результату; 2) результат послуги є завжди немайновим, хоча може мати речову форму (письмовий юридичний висновок тощо), при цьому важливий зміст, а не форма результату; 3) послуга є різновидом товару, адже вона спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку; 4) послуга невіддільна від джерела – тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання; 5) послугу неможливо зберігати, тобто вона існує лише на той час, коли надається; 6) надання й споживання послуги відбувається одночасно – послуга споживається в момент її надання.

Договори про надання послуг є двосторонніми (створюють права і обов`язки для обох сторін), можуть бути реальними (перевезення вантажу, зберігання тощо), або консенсуальним (транспортного експедирування тощо).

Зазвичай такі договори є відплатними, а деякі – завжди відплатні (перевезення, транспортного експедирування, комісії тощо). Істотними умовами відплатного договору є: розмір, строки та порядок оплати послуги.

Деякі послуги можуть надаватися безвідплатно, про що необхідно зазначати в договорі. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

102..2.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Ці положення застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими НПА. Замовником є фізична чи юридична особа, яка зацікавлена в отриманні і споживанні певної послуги. Виконавцем є фізична або юридична особа, яка здатна особисто надати відповідну послугу. При цьому, законодавство залежно від виду послуги може встановлювати необхідність мати статус СубПідпрДіял, забезпечувати певні кваліфікаційні, професійні вимоги, мати дозволи, сертифікати чи ліцензії тощо. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

103. Особливості відповідальності за договором про надання послуг. Застосування ЗУ „Про захист прав споживачів” до відносин надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Закон „Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

104. Поняття та загальна характеристика договору доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

На договір доручення поширюється дія двох глав ЦК "Представництво" і " Доручення".

Договір доручення є консенсуальним, двостороннім, а також може бути відплатним або безвідплатним..Договір доручення є фідуціарним – заснованим на взаємній особистій довірі сторін, оскільки довіритель не має змоги постійно контролювати дії свого повіреного, але автоматично стає стороною правочинів, які той укладає. У випадках комерційного представництва (ст. 243 ЦК - Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності) відносини є відплатними, тоді фідуціарність втрача ється.

Сторонами цього договору є: довіритель – особа, яка доручає повіреному виконати юридичні дії від її імені та за її рахунок; повірений – особа, яка зобов`язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові). Істотні умови договору доручення законодавством не передбачені. Визначено лише те, що Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором, та що можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. Предметом договору доручення є чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному, які мають бути правомірними, конкретними та здійсненними

104.2

вчиняти юридичні дії винятково особистого характеру (укладення і розірвання шлюбу, трудового договору, заповіту).

Особливих вимог щодо форми договору законодавство не встановлює, тому на нього поширюються загальні правила – усно, письмово (одним документом, декількома), з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією чи без такого – за згодою сторін, або якщо юридичні дії потребують саме такої форми.

Основні ознаки договору доручення: 1) повірений зобов`язується вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя, тобто він є представником довірителя. Ст. 237 ЦК – не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів; 2) правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов`язки довірителя; 3) повіреним і довірителем можуть бути як фізичні так і юридичні особи; 4) довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення в будь-який час; 5) правове регулювання в договорі доручення спрямоване тільки на юридичний результат діяльності повіреного, а не на саму діяльність чи пов`язаний з нею матеріальний результат; 6) договір доручення може бути як відплатним так і безвідплатним.