Тема 1. Порядок квартирного обліку. Надання житлового приміщення.

Лекція – 2 години

1. Поняття житлового фонду України, його характеристика, призначення та складові частини.

2. Умови, підстави і порядок прийняття на квартирний облік громадян. Зняття з обліку та черговість надання громадянам житлових приміщень.

Тема 2. Користування житловим приміщенням. Зміна умов договору найму житлового приміщення.

Лекція – 2 години

1. Поняття договору найму житлового приміщення, його правова характеристика. Строки договору найму житлового приміщення.

2. Поняття члена сім'ї наймача житлового приміщення. Права та обов'язки членів сім'ї наймача.

3. Договір піднайму житлового приміщення, його форма і зміст. Права і обов'язки піднаймачів. Тимчасові мешканці.

Тема 3. Припинення договору найму житлового приміщення і виселення.

Лекція – 2 години

1. Підстави і наслідки припинення договору найму житлового приміщення. Розірвання договору найму житлового приміщення.

2. Порядок та підстави виселення з житлового приміщення. Підстави виселення і наданням громадянам іншого впорядкованого житлового приміщення.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Порядок квартирного обліку. Надання житлового приміщення.

Семінар - 2 години

1. Поняття житлового фонду України, його характеристика, призначення та складові частини.

2. Умови, підстави і порядок прийняття на квартирний облік громадян. Перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Зняття з обліку та черговість палання громадянам житлових приміщень.

3. Норма житлової площі, розмір житлового приміщення, що надасться громадянам. Право на додаткову житлову площу.

4. Юридичне значення ордера. Підстави, порядок і наслідки визнання ордера недійсним.

 

Нормативні акти та література

[1-12, 15, 17, 20-24, 26, 27, 30-33, 35-39, 41-43, 45-50, 53, 54, 56, 59-63, 65, 66, 68-71]

 

Тема 2. Користування житловим приміщенням. Зміна умов договору найму житлового приміщення.

Семінар - 2 години

1. Поняття договору найму житлового приміщення, його правова характеристика. Строки договору найму житлового приміщення.

2. Поняття члена сім'ї наймача житлового приміщення. Права та обов'язки членів сім'ї наймача.

3. Збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. Бронювання житлового приміщення.

4. Договір піднайму житлового приміщення, його форма і зміст. Права і обов'язки піднаймачів. Тимчасові мешканці.

5. Зміна договору найму житлового приміщення.

 

Нормативні акти та література

[1-7, 10, 11, 13, 14, 16, 18, 25-27, 29, 31, 37, 40-43, 55, 64]

 

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 3. Припинення договору найму житлового приміщення і виселення.

Практичне заняття - 2 години

1. Підстави і наслідки припинення договору найму житлового приміщення. Розірвання договору найму житлового приміщення.

2. Порядок та підстави виселення з житлового приміщення. Підстави виселення і наданням громадянам іншого впорядкованого житлового приміщення. Вимоги, що висуваються до впорядкованого житлового приміщення.

3. Підстави виселення з наданням громадянам іншого житлового приміщення. Умови виселення громадян у разі визнання ордера недійсним.

 

Нормативні акти та література

[1-14, 19, 26-28, 31, 34-37, 41-44, 46, 47, 51-53, 57, 58, 65, 67, 70, 71]

 

Задача 1.

Маркова перебувала на черзі для отримання житлової площі з 1989 року. У червні 1993 року за рішенням власника і профспілкового комітету її з квартирного обліку було знято як таку, що взято на облік помилково: у зв'язку з виїздом на інше постійне місце проживання сім'ї сина вона залишилася в однокімнатній квартирі одна і за нормами житлової площі житлом забезпечена.

Вважаючи, що за станом здоров'я вона має право на додаткову житлову площу, і з обліку її зняли безпідставно, Маркова оскаржила рішення власника і профспілкового комітету.

В якому порядку повинен вирішуватись її спір, і яке рішення необхідно прийняти?

 

Задача 2.

Сім'я Жданова, яка складається з чоловіка, дружини, сина 12 років і дочки 6 років, займає 2-кімнатау квартиру розміром 24 кв. м. В 1990 році сім'ю взято на квартирний облік за місцем проживання для отримання 3-кімнатної квартири. В травні 1992 року трішки приватизували займану ними квартиру, але з черги зняті не були. У серпні 1993 року їм було надано однокімнатну квартиру розміром 18 кв. м. Жданов відмовився від отримання цієї квартири і звернувся зі скаргою до міської держадміністрації про надання їм 3-кімнатної квартири.

Який порядок вирішення цього спору, і яке рішення необхідно прийняти?

 

Задача 3.

Бобрик із сім'єю з 4-х осіб перебував на обліку для поліпшення житлових умов під першим номером, а сім'я Удовик з 5-ти осіб також перебувала на обліку, але під третім номером. При розподілі житлової площі ордер на трикімнатну квартиру був виданий Удовику, як такому, що найбільше потребує поліпшення житлових умов.

Бобрик пред'явив позов про визнання виданого Удовику ордера недійсним і його виселення, вважаючи, що виданий він з порушенням правил про черговість надання громадянам житлових приміщень (ст. 43 ЖК України).

Заперечуючи проти позову, Удовик зазначив, що він з сім'єю зовсім не має житла, діти часто хворіють, а Бобрик проживає в однокімнатній квартирі, тому з урахуванням цих обставин квартира надана йому обгрунтовано.

Яке рішення повинен винести суд?

 

Задача 4.

Багачова з сином 10 років проживала в будинку державного фонду, що підлягав знесенню, і займала одну кімнату в загальній квартирі житловою площею 17 кв. м.

Для відселення їй надана однокімнатна, ізольована, з усіма зручностями квартира житловою площею 19 кв. м, і у зв'язку з відмовою одержати її житловий орган пред'явив позов про виселення.

Яке рішення слід прийняти? Чи вплине зазначена обставина на вирішення питань про обмін чи зміну договору найму?

 

Задача 5.

За рішенням міського суду батько і син Жукіни у зв'язку із знесенням належного батькові на праві особистої власності житлового будинку були виселені в надану їм двокімнатну квартиру.

Суд рішення мотивував тим, що в м. Чугуєві індивідуальне житлове будівництво не ведеться через відсутність вільних ділянок, тому вимоги про перенесення житлового будинку визнав безпідставними, а надане для відселення житлове приміщення - таким, що відповідає вимогам закону.

Жукіни оскаржили судове рішення. Як вирішити спір?

 

Задача 6.

ЖЕК № 5 м. Керчі подала до суду позов Сваткіна про виселення. Позивач зазначив, що наймачка житлового приміщення виїхала для проживання з м. Керчі у м. Мурманськ, де мешкає її син, і протягом двох років тимчасово квартирою користуються мешканці-відповідачі у справі, хоч відповідно до ст. 98 ЖК України вони піддягають виселенню, але в добровільному порядку звільнити житлове приміщення відмовилися.

Чи вправі ЖЕК пред'явити такий позов, і як необхідно вирішиш спір?

 

Задача 7.

Державна адміністрація Святошинського району подала до суду позов до Коркіна про визнання ордера недійсним і виселення з квартири в будинку, побудованому Святошинським заводом радіоелектронної апаратури, посилаючись на те, що квартира надана йому безпідставно.

Заперечуючи проти позову, Коркін зазначав, що квартира надана йому як висококваліфікованому спеціалісту відповідно до ст. 21 ЖК України, сам власник будинку вважає, що квартира надана йому правомірно, і не ставить питання про визнання ордера недійсним і виселення.

Чи правомірні вимоги адміністрації?

 

Задача 8.

Молодого спеціаліста згідно з розподілом призначено на роботу із забезпеченням житловою площею.

Зважаючи на те, що в обумовлений у призначенні строк квартиру йому не було надано, вій звернувся до суду з позовом про зобов'язання надати йому житлову площу.

Чи мають підстави такі вимоги та чи є підвідомчими судовому рішенню значені вимоги?

 

Задача 9.

Курочкін звернувся з позовом до державної адміністрації району та Карпова про передачу житлового приміщення, що звільнилося в загальній квартирі, вважаючи, що він має переважне право на його одержати перед Карповим, але державна адміністрація прийняла рішення про надання його Курочкіну.

Чи підвідомчі суду спори між наймачами, які проживають в одній квартирі, про переважне право на звільнене в ній житлове приміщення?

Задача 10.

Черновецька звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до колишнього чоловіка про визнання його таким, що втратив право на житлову площу у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до м. Чернігова.

Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухвалі, що спори відповідно до ст. 125 ЦПК розглядаються за місцем проживання відповідача.

Черновецька оскаржила ухвалу судді.

Яке рішення повинен прийняти Київський міський суд?

 

Задача 11.

ЖЕК м. Тернопіль подала до суду позов до Шарапової про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири в неї самочинно вселилася відповідачка. Зважаючи на те, що прокурор відмовив у наданні санкції на адміністративне виселення Шарапової, зазначивши у постанові, що вона вселилася в квартиру за згодою бабусі, ЖЕК просив прийняти рішення про її виселення на підставі ст.109 ЖК України. При цьому ЖЕК зазначав, що за життя наймача Шарапова в квартирі не проживала, а вселилася в неї після смерті наймача, що підтвердять свідки, яких потрібно викликати до суду.

Як має бути вирішено справу?

 

Задача 12.

Немченко подала до суду позов про визнання права на житлову площу квартири, наймачем якої є свекруха, і вселення. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що поселилася в спірну квартиру у зв'язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлюбу їй стали перешкоджати користуватися житловою площею, тому вона просила задовольнити вимоги.

Заперечуючи проти позову, свекруха посилалася на те, що вона не давала згоди на постійне проживання невістки в квартирі, у зв'язку з цим її не було прописано, а тому права на житлову площу вона не набула.

Як вирішити спір?

 

Задача 13.

Житлово-експлуатаційна контора № 1200 подала позов до Міркіної про виселення з квартири, посилаючись на те, що після смерті наймачки житлового приміщення відповідачка залишилася проживати в ній і відмовилася від добровільного виселення.

Заперечуючи проти позову, Міркіна стверджувала, що до своєї знайомої вселилася 10 років тому, перебувала на її утриманні як інвалід дитинства, вони спільно вели господарство, для чого вона віддавала свою пенсію, займалася домашнім господарством.

Прописати її в квартиру відмовилися, посилаючись на відсутність родинних стосунків. Вважаючи, що відповідно до ст. 64, 65 ЖК України вона набула самостійного права на житлову площу, Міркіна просила задовольнити її зустрічні вимоги про це і відмовити в позові про виселення.

Яке рішення повинен винести суд?

 

Задача 14.

Пушкарьова подала позов до колишнього чоловіка про визнання його таким, який втратив право на житлового площу на підставі ст. 71 ЖК України, вважаючи, що він без поважних причин майже рік не проживає в квартирі.

Розглядаючи спір, суд дійшов висновку, що відповідач перейшов на інше місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у фактичний шлюб, і тому втратив право на житлову площу на підставі ст. 107 ЖК України, і з цих міркувань задовольнив позов Пушкарьової.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що в квартирі він не проживає вимушено через перешкоди і сварки, що вчиняє позивачка, коли він намагається увійти до квартири. На ствердження цього він подав суду довідки з РВВС, рішення товариського суду, яким було зафіксовано таку поведінку Пушкарьової. Заперечував відповідач і постійне проживання в іншої жінки, подавши суду договір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі.

Чи правильно було вирішено спір у суді?

 

Задача 15.

Сіничкін подав заяву про зміну найму житлового приміщення і визнання наймачем його сина. Державна адміністрація відмовила у задоволенні заяви, пославшись на відсутність у сина постійного місця роботи і, у зв'язку з цим труднощі в оплаті житла.

Чи правильною є відмова в зміні договору найму?

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Конституційне право громадян на житло, його зміст.

2. Співвідношення Житловою кодексу України і Цивільного законодавства.

3. Поняття житлових правовідносин, їх види.

4. Поняття житлового фонду України, його правова характеристика.

5. Приватний житловий фонд, його структура, особливості регулювання житлових відносин у цьому фонді.

6. Законодавче регулювання приватизації державного житлового фонду.

7. Особливості правового регулювання житлових відносин у будинках житлово-будівельних кооперативів.

8. Державний житловий фонд та комунальний житловий фонд.

9. Особливості виникнення житлових правовідносин у державному житловому фонді.

10. Право на одержання житлового приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду.

11. Умови і підстави прийняття громадян на квартирний облік.

12. Надання житлових приміщень.

13. Випадки надання громадянам житлової площі незалежно від перебування на обліку для поліпшення житлових умов.

14. Першочергове надання житлових приміщень.

15. Позачергове надання житлових приміщень.

16. Норма житлової площі та її значення. Норма житлової площі, що надається громадянам.

17. Вимоги, що ставляться до житлових приміщень.

18. Порядок надання житлових приміщень у будинках відомчого житлового фонду.

19. Ордер на житлове приміщення, його правове значення.

20. Право громадян на приватизацію житлового приміщення.

21. Поняття договору найму житлового приміщення, його характеристика.

22. Поняття членів сім'ї наймача житлового приміщення.

23. Права і обов'язки членів сім'ї наймача.

24. Визначення предмета договору найму житлового приміщення.

25. Обмін житловими приміщеннями.

26. Договір піднайму житлових приміщень.

27. Тимчасові мешканці. Виселення піднаймачів і тимчасових мешканців у разі припинення договору найму житлового приміщення.

28. Службові приміщення. Перелік категорій працівників, яким надаються службові житлові приміщення.

29. Користування гуртожитками. Правові підстави виселення з гуртожитків.

30. Договір найму житлового приміщення у будинках житлово-будівельного кооперативу.

31. Підстави і порядок виселення громадян з житлових приміщень.

32. Виселення з наданням іншого впорядкованого житлового приміщення.

33. Виселення з наданням іншого житлового приміщення.

34. Виселення без надання іншого житлового приміщення.

35. Адміністративний порядок виселення громадян із житлового приміщення.

36. Припинення права користування квартирою у будинках житлово-будівельних кооперативів.

37. Права членів сім'ї власника щодо користування житловою площею.

38. Договір найму житлового приміщення у будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.

39. Правові наслідки переведення права власності на будинок (квартиру).

40. Порядок забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких вилучаються у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних і громадських потреб.

41. Форми компенсації громадянам у разі вилучення їх будинків (квартир) у зв’язку з державними чи громадськими потребами.

42. Порядок надання наймачам іншого житлового приміщення у разі проведення капітального ремонту будинків, в яких вони проживають.

43. Порядок виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир квартирами з меншою площею.

44. Порядок передачі квартир у власність громадян.

45. Порядок використання житлових чеків для приватизації житла та частки майна державних підприємств.

46. Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.

47. Порядок призначення і надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

48. Відповідальність за неналежне використання житлового фонду.

49. Судовий порядок розгляду житлових спорів.

50. Розгляд житлових спорів в адміністративному порядку.

 

 

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Дисципліна – (визначення)

Мета дисципліни:

Студенти повинні:

знати:

уміти:

Основною нормативною базою курсу є:__________________________

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.
2.
3.
Всього

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

ПРАВОВА СТАТИСТИКА

Правова статистика – галузь соціальної статистики, яка вивчає кількісну сторону правових явищ, зокрема, злочинів та правопорушень, у нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками, а також результатів діяльності правоохоронних органів.

Вивчення курсу "Правова статистика" організовано таким чином, щоб слухачі на лекціях, семінарських заняттях, а також під час самостійної підготовки могли опанувати основи теорії статистичної науки, ознайомитися з організацією статистичної роботи, формами документів первинного обліку і статистичної звітності в правоохоронних органах, набули навичок статистичного аналізу соціальних процесів.

Значимість правової статистики визначається не тільки і навіть не стільки тим, що вона як одне із найважливіших джерел соціальної інформації про злочинність, правопорушення та інші правові явища, є узагальненим визначенням практики боротьби з вищезазначеними та взагалі юридичної практики, а тим, що, по-перше, статистика – це один із самостійних специфічних методів дослідження соціальних процесів і явищ, які дозволяють виділити тенденції та перейти від їх випадковості до закономірності, по-друге, і це особливо важливо, ефективне управління процесом протидії злочинності передбачає наявність високоякісної (науково-обґрунтованої, своєчасної, достатньої, повної) інформації, яка є результатом реєстрації, узагальнення та ретельного вивчення масиву фактів про правопорушення і заходів боротьби з ними.

Суспільні науки (соціологія, кримінологія, науки окремих галузей права та інші) визначають якість, матеріальну природу явищ, що вивчаються, а саме кількісну їх характеристику дає статистика, зокрема, правова. Без застосування даних статистики неможливе не тільки дослідження сутності соціальних процесів, але й ефективності створених державою систем, які повинні ці процеси контролювати.

Викладання спеціального курсу «Правова статистика» передбачає загальну та спеціальну мету.

Загальна мета передбачає:

1. формування у слухачів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан правової статистики в Україні та світі.

2. можливість самостійного комплексного аналізу даних правової статистики та розробка на його основі заходів боротьби з правопорушеннями в державі.

Спеціальна мета передбачає:

- формування у слухачів теоретично і емпірично обґрунтованих уявлень про правову статистику та застосування її досягнень у запобіганні злочинам;

- аналіз та прогнозування криміногенної ситуації в Україні;

- відпрацювання навичок та умінь аналізу показників правової статистики, як основи для розробки нормативних актів та прийняття управлінських рішень.

Досягнення зазначеної мети забезпечується вирішенням наступних навчально-методичних завдань:

1. надання слухачам можливостей ознайомлення на лекціях з новітніми науковими та методичними досягненнями в сфері правової статистики;

2. створення оптимальних організаційних і методичних умов для самостійного вивчення курсу;

3. закріплення на семінарських заняттях знань про теоретичні основи правової статистики;

4. розвиток на практичних заняттях навичок опрацювання документів первинного обліку та використання отриманих знань під час аналізу показників правової статистики.

Значення «Правової статистики» - полягає в тому, що дає можливість комплексного дослідження кількісних характеристик масових суспільно-економічних явищ і процесів у взаємозв’язках і взаємозумовленості, а також у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною кількісного відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Знати:

- основи загальної статистичної науки, її галузі та підгалузі, поняття правової статистики, її предмет та методи;

- історію статистичної науки;

- сутність Закону Великих чисел;

- основні концептуальні підходи до вивчення статистичних закономірностей, статистичної сукупності, її одиниць, об’єктів реєстрації та одиниць виміру;

- сутність індексного та кореляційного методів, що відображають зв’язки між явищами, що вивчаються;

- групувальні та узагальнювальні ознаки статистичних сукупностей.

Уміти:

- аналізувати суспільні явища та процеси, їх кількісну сторону у нерозривному зв’язку з якісною стороною у конкретних умовах простору і часу;

- використовувати отримані знання для зведення та узагальнення статистичної інформації;

- застосовувати досягнення статистичної науки для здійснення аналізу та прогнозування криміногенної ситуації в Україні;

- складати статистичні таблиці, діаграми і графіки як допоміжні форми наочного відображення результатів групування і зведення;

- розраховувати коефіцієнт криміногенної активності населення і коефіцієнт інтенсивності злочинності;

- використовувати Закон Великих чисел при дослідженні генеральної сукупності;

- аналізувати результати кримінологічних та статистичних досліджень.

тематичний план.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінари	Практичні заняття
	Теоретичні основи статистичної науки. Правова статистика.
	Статистичне спостереження та його види
	Разом:

Форма підсумкового контролю – залік.

Основні терміни

Статистика – це самостійна наука, яка досліджує кількісну сторону суспільних та природних явищ і процесів, у нерозривному зв’язку з якісною стороною, для з’ясування їх стану, закономірностей та основних тенденцій розвитку.

Правова статистика – це окрема галузь соціальної статистики, яка заснована на загальних принципах і змісті юридичних наук, а також системі положень та прийомів загальної теорії статистики, і застосовується при вивченні кількісної сторони правових явищ, зокрема злочинів і правопорушень, та заходів контролю, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Предмет правової статистики – це кількісна сторона тих явищ і процесів, які відносяться до сфери діяльності правоохоронних та інших органів, які здійснюють юридичну практику, і пов’язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Підгалузі правової статистики: кримінально-правова, адміністративно-правова та цивільно-правова статистика.

Методологія статистичної науки – це система прийомів, способів та принципів наукового пізнання, які використовуються на шляху розуміння дійсності певного явища.

Закон великих чисел – це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових факторів призводить до наслідків, які не залежать від випадку.

Етапи статистичного дослідження – це послідовність проведення усієї статистичної роботи. Вони пов’язані між собою, кожний наступний починається після закінчення попереднього. Будь-яке статистичне дослідження проходить такі основні етапи: 1) статистичне спостереження; 2) зведення даних статистичного спостереження; 3) аналіз статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників.

Статистичне спостереження – це планомірне, систематичне, науково організоване за єдиною програмою збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.

Статистичне зведення - упорядкування, систематизація та наукова обробка статистичних даних.

Аналіз зведених статистичних матеріалів – науково організований процес вивчення, співставлення, порівняння отриманих цифрових даних (між собою й з іншими даними) та їх узагальнення.

 

Література до всіх тем:

4. Анохін В. Інформаційне забезпечення – крок до здобуття позитивного досвіду // Право України. – 2008. - № 4. – С. 77.

5. Бек В.Л. Теорія статистики. Навчальний посібник.-К.: ЦУЛ, 2002. - 288 с.

6. Бова А.А. Експертна оцінка організованої злочинності в Україні: фактори, тенденції, прогнози // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.-2003.-№ 5. - С. 16-21.

7. Вашків П.Г., Пастер П.І, Сторожук В.П., Ткач Е.І. Теорія статистики: навчальний посібник — К. Либідь, 2001.- 320 с.

8. Гаврилов Б.Я. Способна ли российская статистика стать реальной // Государство и право.-2001. - № 1. С. 15-18.

9. Громико І., Сахарчук Т. Державна домінантність визначення інформаційної безпеки в умовах протидії загрозам // Право України. – 2008. - № 8. – С. 130.

10. Демографічний щорічник "Населення України за 2010 рік". - Київ, ДКС, 2011. – 610 с.

11. Закон України «Про державну статистику» № 1922-III в редакції від 13 липня 2000 р. - Відомості Верховної Ради України. - 2001 р.

12. Захожай В.Б., Федорченко В.С. Правова статистика. Навчальний посібник.-К.: МАУП, 2003. - 368 с.

13. Інформатика. Компютерна техніка. Компютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. О.І. Пушкаря. - К., Видавничий центр “Академія”, 2002. - 704 с.

14. Ігнатов О. Щодо критеріїв оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ // Право України. – 2008. - № 2. – С. 97.

15. Інструкція про єдиний облік злочинів (затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства оборони України, Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного департаменту з питань виконання покарань, Держаної судової адміністрації України від 25.05 2010 р. № 21/135/281/240/499/354/367/159/69.

16. Камлик М.І. Правова статистика Навчальний посібник..К: Атіка, 2004. - 240 с.

17. Карпусь А. Інформатизація органів прокуратури: стан і перспективи // Право України. – 2007. - № 6. – С. 89.

18. Козлов В.И., Прохорова М.И. Вопросы информационно-аналитического обеспечения оперативно-розыскных мер по противодействию криминальным угрозам // Российский следователь. - 2009. - № 7. - С. 25.

19. Кривонос Ю.Н., Шидан Н.М. Выборочный метод оценки колличественных признаков объектов генеральной совокупности и ряды динамики: Учеб. пособие по правовой статистике для курсантов и слушателей. - Луганск. Рио ЛИВД. - 2001. - 136 с.

20. Кубов Р.Х. Развитие уголовной политики на современном этапе // Российский следователь. - 2009. - № 3. - С. 16.

21. Кулик О. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: напрями вдосконалення методології та методики // Право України.-2009. - № 7. - С. 52.

22. Кулик О.Г. Експертна оцінка працівниками органів внутрішніх справ організованої злочинності та її конкретних проявів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2003. - № 5. - С. 22-29.

23. Лозовицкая Г.П. Сравнительно-правовой анализ преступлений против правосудия по законодательству государств ближнего зарубежья // Российский следователь. - 2009. - № 1. - С. 37.

24. Луцюк П. Використання відомостей про особу в процесі розслідування злочинів за ст. 286 КК України // Право України. – 2008. - № 9. – С. 53.

25. Мірошниченко М. Методологічна основа системно-інформаційного підходу // Право України. – 2007. - № 3. – С. 24.

26. Мармоза А.Т. Практикум з правової статистики. - К. Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. - 318 с.

27. Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1 «Звіт про роботу органів державної виконавчої служби», від 1 липня 2003 р. № 198.

28. Наказ Державної судової адміністрації України «Про затвердження статистичної картки на підсудного (обвинуваченого)», від 19 травня 2003 р. № 179.

29. Неня О. До питання про методи дослідження у практичній правозастосовчій діяльності // Право України. - 2009. - № 8. - С. 139.

30. Никитиенко И.В. Миграционный учет как основная форма государственного контроля над миграционными процессами // Российский следователь. - 2009. - № 7. - С. 29.

31. Подольный Н.А. Создание информационной базы для расследования преступлений, составляющих молодежную организованную преступность // Российский следователь. - № 10. - С. 2.

32. Правова статистика: [навчальний посібник] / [М.П. Пихтін, Г.С. Поліщук, М.І. Шерман та ін.]; за заг ред. М.П. Пихтіна.- К.: ФОП О.С. Ліпкана, 2011. - 272 с.

33. Кальман О.Г., Христич І.О. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і фак. - Х.: Право, 2004. – 302 с.

34. Правова статистика: Підручник / Моісеєв Є.М., Джужа О.М., Василевич В.В. та інш.; За загальною редакцією професора О.М. Джужі. – К.:Атіка, 2008. – 326 с.

35. Про затвердження форм державної статистичної звітності № 1, 1-А, 1-03, 2,2-А, 360 (Наказ Державного комітету статистики України, від 26 лютого 1998. № 86).

36. Про затвердження форм статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції (крім господарських) та Інструкції щодо їх заповнення. (Наказ Державного комітету статистики України, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, від 27 травня 2002 р. № 206/90/44/5).

37. Статистичний збірник "Розподіл постійного населення України за статтю та віком на 1 січня 2011 року" - Київ, ДКС, 2011. – 457 с.

38. Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року". - Київ, ДКС, 2011. – 120 с.

39. Указ Президента України «Про положення про Державний комітет статистики», від 6 листопада 1997 р., № 1249/97.

40. Указ Президента України «Про Положення про Державну судову адміністрацію України», від 3 березня 2003 року № 182.

41. Указ Презедента УкраЇни «Про Положення про Державну службу статистики України» від 06.04.2011 р., № 396/2011.

42. Чубарук Т. Проблеми законодавчого забезпечення інформаційної безпеки в Україні // Право України. – 2011. - № 6. – С. 17-21.

43. Економічна статистика: Підручник. / за заг ред. Ю.М. Іванова. - К.: ФОП О.С. Ліпкана, 2011. - 232 с.

тематика і плани лекцій