Судова медицина та психіатрія

Судова медицина та судова психіатрія як самостійні медичні дисципліни займають одне з провідних місць серед галузей знань юридичної вищої освіти, активно сприяють встановленню істини і дотриманню, законності в кримінальному та цивільному судочинстві. Зростаючі можливості судово-медичної і судово-психіатричної експертизи, впровадження в практику нових, все більш досконалих та інформативних методів досліджень приводять до підвищення ролі та ефективності судової медицини та психіатрії в розкритті, розслідуванні й попередженні злочинів. Тому знання сучасних можливостей судової медицини та судової психіатрії, як наук та уміле використання на практиці результатів їх досліджень є необхідними умовами підготовки висококваліфікованих спеціалістів-юристів різного профілю.

Судова медицина та судова психіатрія у вищих юридичних навчальних закладах та юридичних факультетах входить до числа обов'язкових для вивчення дисциплін і має певні зв'язки з кримінальним правом, кримінальним процесом, цивільним правом, цивільним процесом, криміналістикою, медичними дисциплінами тощо.

Мета навчальної дисципліни − формування знань про нормативно-правові основи призначення та проведення судово-психіатричної та судово-медичної експертиз на Україні, оволодіння студентами загальними теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для правильного і своєчасного призначення експертиз, вірного формулювання її цілей, забезпечення необхідними матеріалами для проведення судово-психіатричної та судово-медичної експертиз, грамотного трактування їх висновків.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі: Вивчення навчальної дисципліни «Судова медицина та психіатрія» повинно викладатися після вивчення навчальних дисциплін: «Кримінальне право (Загальна частина)», «Кримінальне право (Особлива частина)», «Кримінальний процес», «Криміналістика», «Кримінологія», «Проблеми кримінально-правової кваліфікації».

Студенти повинні:

Знати:

· основні положення та завдання вітчизняної судової психіатрії;

· законодавчі, організаційні та процесуальні вимоги до судово-психіатричної експертної служби;

· порядок призначення та проведення судово-психіатричної експертизи в кримінальному та цивільному процесах;

· можливості та межі компетентності судово-психіатричної експертизи, її види та об’єкти;

· підстави для призначення судово-психіатричної експертизи;

· критерії осудності, неосудності, дієздатності та недієздатності;

· особливості проведення судово-психіатричної експертизи у осіб різного віку та при різних захворюваннях;

· права і обов’язки експертів-психіатрів та працівників судово-слідчих органів в процесі організації та проведення судово-психіатричної експертизи;

· закони, які направлені на охорону недоторканості особи;

· положення чинного законодавства про судово-медичну та експертизу;

· сучасні наукові дані і можливості судово-медичної експертизи та методи дослідження основних її об'єктів.

Вміти:

· своєчасно і правильно призначати судово-психіатричну експертизу;

· формулювати питання для судово-психіатричної експертизи з урахуванням компетенції експертів; вчасно забезпечити необхідними даними і додатковими матеріалами на підекспертну особу;

· професійно грамотно трактувати висновки судово-психіатричної експертизи;

· вчасно оформити документи для рішення суду на осіб, які потребують та інших біологічних об'єктів;примусових заходів медичного характеру;

· аргументовано, при необхідності, призначати комплексну, додаткову або повторну експертизу;

· вирішувати питання для розкриття злочину по "гарячим слідам";

· виявляти і вилучати речові докази зі слідами крові, виділень, волосся;

· формулювати необхідний перелік питань, які виносяться на вирішення перед судово-медичною експертизою по конкретному випадку;

· вміти об'єктивно оцінювати висновки судово-медичної експертизи і правильно використовувати отримані данні в розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів проти особи.

 

Основні терміни дисципліни:

Амнезія – відсутність пам'яті (безпам’ятство), випадання з пам'яті подій, що стосуються певних періодів (часу).

Галюцинації – мимоволі виникаючі на хворобливій основі предметні сприйняття без наявності реального об’єкта, без якогось зовнішнього подразника, які сприймаються хворим за реальну дійсність. Хворий сприймає те, чого насправді немає.

Делірій – складний патологічно викривлений розлад свідомості з яскравими істинними галюцинаціями і психомоторним збудженням. маревним тлумаченням навколишньої дійсності, дезорієнтуванням у часі й оточенні при зберіганні орієнтування у власній особистості.

Дієздатність – усвідомлена здатність особи користуватися цивільними правами та обов’язками, яка наступає з повноліттям.

Дереалізація – зовнішнє оточення сприймається хворим як примара, безкольорове, силуетне. З’являються сумніви щодо реальності існуючого світу, предметів, людей. Близькими за змістом є феномени “ніколи не баченого”, наприклад, знайома місцевість виглядає незнайомою; і “раніше баченого”, коли в незнайомій місцевості виникає непоборне відчуття того, що раніше людина тут вже була, все це бачила.

Емоції – переживання, які пов’язані із задоволенням або незадоволенням потреб.

Ілюзії – помилкове, перекручене, порушене сприйняття, переважно зором і слухом, предметів або явищ, що реально існують, тобто таке сприйняття, при якому подразник є, але сприймається він спотворено, неправильно. Конфабуляції (помилкові спогади) – заміщення провалів пам'яті вимислом; повідомлення про події, яких насправді не було.

Криптомнезії – таке порушення пам'яті, при якому переважно страждає процес впізнавання. Вичитані з книг або почуті від будь-кого думки сприймаються як власні або навпаки.

Мислення – це вища форма пізнавальної діяльності людини, це узагальнене пізнання об’єктивної реальності за допомогою слів і понять.

Марення – помилкове, хибне переконання, судження, умовивід, що виникає без відповідних підстав і не відповідає дійсності. Воно не піддається корекції, незважаючи на те, що суперечить дійсності і всьому попередньому досвіду хворого.

Метаморфопсії – викривлене сприйняття розмірів і розташування в просторі реально існуючих предметів.

Нав’язливі стани – мимоволі і непереборно виникаючі думки, уявлення, спогади, сумніви, страхи, потяги, рухи, дії, побоювання, хворобливий характер яких усвідомлюється, критично оцінюється і з якими суб’єкт постійно прагне боротися.

Неосудність – психічний стан людини з такими відхиленнями, які не дають можливості усвідомлювати свої дії або керуватися ними.

Паранояльне марення – викривлене, несистематизоване але детальне і логічно обґрунтоване патологічне мислення з неправильними судженнями і висновками.

Пам’ять – це властивість мозку сприймати, фіксувати, зберігати і відтворювати враження, відомості, сукупні факту минулого життєвого досвіду.

Правоздатність – здатність громадянина користуватися законом права, починаючи від народження, протягом всього життя.

Свідомість – це цілісний процес, вища форма відображення людиною навколишнього середовища (дійсності), що включає усі форми психічної діяльності (відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, увагу, почуття, волю), і регулює взаємовідносини особистості з навколишнім світом.

Сомнамбулізм – стан людини який проявляється складними автоматичними неусвідомленими діями під час сну (сноходіння).

Сенестопатії – різнорідні неприємні, обтяжливі і просто нестерпні відчуття (стягування, натягування, переливання, печіння, лоскотання, свердління, булькання, перевертання, болю), які виникають у різних поверхнях тіла чи у внутрішніх органах, нерідко без визначеної локалізації і важко піддаються чіткому опису.

Сутінкове затьмарення свідомості має найбільше судово-психіатричне значення. При ньому свідомість ніби звужується і фіксує лише частину явищ, процесів, що відбуваються в довкіллі. На тлі різко перекрученого сприйняття навколишнього виникають яскраві зорові галюцинації, маревні ідеї, що супроводжуються яскраво вираженими хворобливими афективними реакціями стражу, гніву, злості, безпричинної люті і т. ін..

Патологічні афекти супроводжуються тимчасовим вимиканням або глибоким затьмаренням свідомості. Під час такого стану людина може вчинити суспільно небезпечні дії. Це – лють, гнів, відчай, жах.

Імпульсивні дії вчиняються без контролю свідомості, виникають при глибокому порушенні психічної діяльності. Вони раптові, немотивовані і безглузді.

Асфіксія – патологічний стан, обумовлений кисневим голодуванням.

Автоліз – саморозпад тканин під впливом ферментів.

Бампер-перелом – специфічний клиноподібний перелом кісток нижніх кінцівок, викликаний наїздом автомобіля.

Бюро судово-медичної експертизи – державна спеціалізована установа в системі МОЗ України, яка проводить медичне дослідження та експертизу трупів при підозрі на насильну смерть, експертизу потерпілих, обвинувачених та інших осіб, для визначення характеру і ступеня важкості тілесних ушкоджень, експертизи речових доказів та матеріалів кримінальних і цивільних справ.

Гістологія- наука про тканини.

Евтаназія – прискорена смерть безнадійно хворої людини.

Ексгумація – діставання похованого трупа для судово-медичних експертиз.

Інвалідність – стан тривалої непрацездатності.

Клінічна смерть – стан зупинки життєдіяльності до настання незворотних змін.

Калічення членів – навмисне нанесення собі тілесних ушкоджень.

Синець – скупчення елементів крові після розриву кровоносних судин під шкірою чи слизовою оболонкою.

Летаргія – патологічний стан сповільнення життєдіяльності організму який нагадує сон.

Муміфікація – стан консервації трупа, викликаний висиханням тканин.

Розбещення неповнолітніх – розпусні дії сексуального характеру з особою яка недосягла повноліття.

Самогубство – свідоме позбавлення власного життя.

Сепсис – патологічний інфекційний стан, викликаний присутністю мікроорганізмів в кров’яному руслі.

Суправітальні реакції - реакції тканин на різні подразники після смерті організму.

Танатологія – наука, яка вивчає причини, прояви і процеси умирання.

Трансплантологія - наука про пересадження органів та тканин.

Цитологія -наука про клітину.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Особливості призначення та проведення судово-психіатричних експертиз в цивільному та кримінальному процесі
2.	Предмет, методи, зміст та завдання судової медицини. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи. Судово-медична експертиза по матеріалам слідчих та судових справ та в справах про порушення в професійній діяльності медичних працівників
3.	Смерть та трупні зміни. Судово-медична експертиза трупа. Судово-медичне дослідження трупа дорослої людини і новонародженої дитини.
4.	Симптоматика психічних захворювань
5.	Клінічні прояви хронічних психічних захворювань та розладів, їх судово-психіатрична оцінка
Всього

Форма підсумкового контролю – залік.

 

Література:

1. Білецький Є.М., Білецька Г.А. Судова медицина та судова психіатрія. Навчальний посібник – К.: Одісей, 2008 - 200 с.

2. Датий А.В. Судебная медицина и психиатрия. Учебное пособие. – М., 2005 – 168 с.

3. Воробйова Н.О. Правове регулювання психіатричної допомоги: Навчальний посібник для вузів. – К.: Юстініан, 2010 - 208 с.

4. Звонок О.С. и др. Судебная медицина и психиатрия: Учебное пособие // М-во внутр. дел Украины. Луганск. госуд. ун-т внутр. дел; А.С. Звонок, Н.Ф. Недоступ, А.Л. Туревич. - Луганск: РИО ЛГУВД, 2007 – 129 с.

5. Моховиков А.Н. Судебная психиатрия: Учебн. пособие. - изд. 2-е испр. и доп. – Одесса: Юридична література, 2002. – изд. 4-е испр. и доп. – Одесса: Юридична література, 2009 – 245 с.

6. Назаренко Г.В. Принудительные меры медицинского характера (основания, цели, лица): Монография. – М.: Ось-89, 2010 – 237 с.

7. Основи судової медицини та психіатрії: Методичні рекомендації / Укладач: Г.В. Мазулін – Запоріжжя, Запорізький юридичний інститут ДДУВС, 2008. – 27 с.

8. Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой. – М.: Медицина, 2009 – 83 с.

9. Цымбал Е.Г. Ограниченая вменяемость: дискуссионные вопросы теории и правоприменительной практики // Уголовное право. 2009. - № 1, 27-35 с.

10. Чорний М.В., Литвин О.П. Російсько-український тлумачний словник судово-психіатричних та судово-медичних термінів: Навчальний посібник для студентів юридичного факультету Академії муніципального управління - К.: Видавничо-поліграфічний центр АМУ, 2007 - 158 с.

11. Чучаев А.И. Принудительные меры медицинского характера: Учебное пособие, Ульяновск, 2009 – 68 с.

12. Шостакович Б.В. Основы судебной психиатрии. – М., 2010 – 173 с.

13. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – Київ: Юрінком Інтер. № 7/2002. Судові експертизи в Україні. Загальні положення. Організаційно-правові засади. Види експертиз. Участь експертів у виконавчому провадженні, 2002.

14. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 р. / Асоціація психіатрів України. – К.: “Сфера”, 2000.

15. Медичне право України. Збірник нормативно-правових актів. – К.: Ін Юре, 2001 67 с.

16. Нормативно-правові документи з питань надання психіатричної допомоги. – К., 2004 – 188 с.

17. Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков: Руководство / И.А. Бабюк, И.К. Сосин и др. – Дон, 2008 – 68 с.

18. Арсенюк Т.М. Анализ деятельности судебно-психиатрической экспертной службы Украины // Архив психиатрии. – 2004. – № 2 (37). – С. 183-192.

19. Абрамов В.А. и соавторы. Основы качественной психиатрической практики. – Донецк: Каштан, 2004 – 52 с.

20. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. - М.: Медицина, 2010. – 496 с.

21. Бухановский А.О. Общая психиатрия. – Р.-на-Дону: Феникс, 2008 - 376 с.

22. Векленко В., Галюкова М. Уголовно-правовой анализ понятия "вред здоровью" // Уголовное право: 2007. - № 1. - С. 7-11.

23. Водоп'ян Н.Ф., Кушакова Н.О. Особливості призначення та проведення повторних і додаткових експертиз // В кн. "Теорія та практика судової експертизи і криміналістики" - Х.: Право, 2005, випуск 5 - С. 127-132.

24. Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

25. Илейко В.Р., Первомайский В.Б. Обґрунтування експертних висновків в акті судово-психіатричної експертизи // Український медичний часопис. - № 4 (36) - 2008. - С. 105-108.

26. Илейко В.Р., Первомайский В.Б. Теоретичний аналіз понять "дієздатність", "недієздатність", "обмежена дієздатність" в Цивільному Кодексі України у редакції від 16.01.2003 року // Архів психіатрії, Т. 13, № 1-2 (48-49), 2007. - С. 38-42.

27. Каніщев А.В. Обмежена осудність та примусові заходи медичного характеру // Архів психіатрії, Т. 13, № 1-2 (48-49), 2007. - С. 42-50.

28. Кудрявцев И.А., Ратинова Н.А. Криминальная агрессия. - М., 2006. – 192 с.

29. Международная классификация болезней. Классификация психических и поведенческих расстройств / Под ред. Ю.Л. Нуллера. – СПб. 1994, 300 с.

30. Морозова Н.Б., Смирнова Т.А. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших, получивших черепно-мозговую травму в криминальной ситуации. Методические рекомендации. - М., 2005 – 143 с.

31. Олійник О.П. Соціально-особистісні характеристики психічно хворих, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї // Архів психіатрії, Т. 13, № 1-2 (48-49), 2007. - С. 51-57.

32. Олійник О.П. Психічні порушення у хворих на шизофренію, що скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії, спрямовані проти членів сім'ї // Архів психіатрії. – 2007. – № 3-4 (50-51). – Т. 13. – С. 65-70.

33. Первомайский В.Б. Невменяемость. – К., 2000 - 320 с.

34. Первомайский В.Б., Илейко В.Р. Обмежена дієздатність: проблеми і перспективи // Архів психіатрії, № 4 (27), 2001. - С. 53-56.

35. Приходько Т.М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві. Автореф. дис. канд. юр. наук - К., 2001 -37 с.

36. Спіріна І.Д. Судово-психіатрична експертиза: Навчальний посібник / МВС України Дніпропетровський юрид. ін-т. - Д.: Арт-Прес, 1999 – 234 с.

37. Судебная экспертиза психического здоровья (краткий курс) / О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская. - К.: Науковий світ, 2005. - 155 с.

38. Халмурадов Б.Д., Швачко О.Г. Судова психіатрія: основні терміни та поняття: Навч. посібник-довідник для студентів ВНЗ / Акад. безпеки та основ здоров'я. – К.: ЦНЛ, 2008. – 77 с.

39. Шостакович Б.В., Ревенок А.Д. Психиатрическая экспертиза в гражданском процессе. - К., 2007. - 184 с.

40. Білецький Є.М., Білецька Г.А. Судова медицина та судова психіатрія. Навчальний посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004.

41. Пауков В.С., Живодеров Н.Н. Судебная медицина и судебная психиатрия. – М.: Геотар Мед., 2000.

42. Подоляко В.П. Судебно-медицинская экспертиза: Справочное пособие. – Брянск, 2001.

43. Попов В.Л. Судебная медицина. Учебник. - С.-Пб.: Питер, 2002.

44. Попов В.Л. Судебная медицина. Практикум. – С.-Пб.: Знание, 2001.

45. Пиголкин Ю.И. Баринов Е.Х., Богомолов Д.В., Богомолова И.Н. Судебная медицина. – М., 2002.

46. Психіатричні та психологічні аспекти судово-медичної експертизи. Навчальний посібник / Під ред. І.Д. Спіріна. – Д.: АртПрес, 2002.

47. Судова медицина: Підручник / Мін-во охорони здоров'я України. Мед. ін-т УАНМ. Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. Запорізький держ. мед. ун-т; Заг. ред. А.С. Лісовий, Л.Л. Голубович. – К.: Атіка, 2003.

48. Судова медицина: навчальний посібник / Михайличенко Б.В. і ін. – К., 2011.

49. Судебная медицина: Учебник для вузов / Под общей ред. В.В. Томилина. - М.: Изд. группа ИНФРА-М-НОРМА, 2001.

50. Судебная медицина. Учебник. В.Л. Попов. – С-Пб.: “Питер”, Москва-Харьков-Минск, 2002.

51. Тагаев Н.Н. Вопросы, решаемые судебно-медицинским экспертом при осмотре места происшествия и проведения экспертиз / МВД Украины: Ун-т ВД (библиотечка следователя). – Х., 2004.

52. Тагаев Н.Н. Следы крови в следственной и экспертной практике: Методическое пособие. – Х.: Консум, 2000.

53. Тагаев Н.Н. Судебная медицина. Учебник для слушателей вузов МВД Украины. / Под ред. проф. О.М. Бандурки – Х.: Факт, 2003.

54. Тагаев Н.Н. Судебно-медицинская экспертиза в уголовном и гражданском судопроизводстве: Учебное пособие – Х.: Консум, 2010.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ