Тема 5. Клінічні прояви хронічних психічних захворювань та розладів, їх судово-психіатрична оцінка

Семінар – 2 години

1. Шизофренія. Причини,ознаки, форми, перебіг і прогнозування шизофренії. Судово-психіатрична оцінка.

2. Поняття, причини виникнення, розповсюдження епілепсії. Основні ознаки та форми захворювання. Судово-психіатрична оцінка захворювання.

3. Поняття, розповсюдження, причини виникнення маніакально-депресивного психозу. Основні ознаки і форми протікання захворювання. Судово-психіатрична оцінка захворювання.

4. Причини виникнення хронічного алкоголізму, його основні ознаки. Судово-психіатрична оцінка при хронічному алкоголізмі.

5. Види та причини олігофренії, судово-психіатрична оцінка.

Перелік тем, які виносяться для самостійного вивчення:

1. Поняття черепно-мозкової травми. Причини її виникнення, характеристика, основні ознаки, наслідки. Судово-психіатрична оцінка травматичних уражень головного мозку.

2. Судово-психіатрична оцінка наслідків перенесеного енцефаліту та менінгіту.

3. Психічні розлади внаслідок перенесеного сифілісу. Судово-психіатрична оцінка наслідків.

4. Психічні розлади внаслідок судинних захворювань головного мозку та їх судово-психіатричне значення.

5. Причини та судово-психіатрична оцінка сенільних та предсенільних психозів.

6. Особливості протікання реактивних та виняткових станів, судово-психіатрична оцінка та значення для розкриття злочинів.

7. Особливості судово-психіатричної експертизи неповнолітніх.

8. Стан простого алкогольного сп’яніння, клінічні ознаки різних ступенів. Судово-психіатрична оцінка алкогольного сп’яніння.

9. Судово-медична експертиза живих осіб. Судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження.

10. Пошкодження тупими та гострим предметами. Транспортна травма. Вогнепальні пошкодження та вибухова травма.

11. Механічна асфіксія.

12. Ушкодження від дії крайніх температур.

13. Ушкодження від дії електричного струму.

14. Ушкодження від дії барометричного тиску та іонізуючого випромінювання.

15. Ушкодження від дії хімічних факторів /отруєння/.

16. Судово-медична експертиза несмертельних тілесних ушкоджень.

17. Судово-медична експертиза статевих станів та при статевих злочинах.

18. Судово-медична експертиза встановлення віку. Питання симуляції та самоушкоджень.

19. Виявлення, оцінка, упаковка і направлення на дослідження речових доказів з об’єктами біологічного походження.

20. Питання, які вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.

21. Питання, які вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні волосся, сперми та інших виділень організму людини.

Питання для підготовки для заліку:

1. Предмет і завдання судової психіатрії.

2. Роль судової психіатрії в профілактиці правопорушень. Наказ МОЗ і МВС України № 346/877 від 19.12.2000 р. "Про заходи щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади".

3. Роль судової психіатрії у викритті спроб ухилення від кримінальної відповідальності.

4. Взаємозв'язок судово-психіатричних і судово-медичних досліджень при розслідуванні злочинів проти особи.

5. Значення особливостей поведінки правопорушників після затримання для судово-психіатричної оцінки стану в період вчинення злочину.

6. Ознаки, притаманні можливій психічній ненормальності правопорушника, які відображено в обстановці місця події.

7. Антисоціальна адаптація психічнохворих як причина небезпечних дій і заходи з її профілактики.

8. Основні положення інструкції "Про порядок невідкладної госпіталізації психічнохворих".

9. Основні положення інструкції "Про призначення судово-психіатричної експертизи".

10. Судово-психіатрична експертиза, порядок її призначення. Права, обов'язки та відповідальність експертів-психіатрів.

11. Особливості проведення судово-психіатричної експертизи. Інструкція "Про проведення судово-психіатричної експертизи", затверджена наказом МОЗ України № 397 від 8.10.2001 р.

12. Матеріали, необхідні для проведення судово-психіатричної експертизи.

13. Оцінка висновків експертизи слідчими органами і судом.

14. Стаціонарна судово-психіатрична експертиза.

15. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза.

16. Судово-психіатрична експертиза в кабінеті слідчого і в суді.

17. Заочна та посмертна судово-психіатрична експертиза.

18. Акт судово-психіатричної експертизи.

19. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи в кримінальному процесі.

20. Формула неосудності.

21. Медичний критерій неосудності.

22. Юридичний критерій неосудності.

23. Основні питання, які вирішуються при проведенні судово-психіатричної експертизи обвинувачених.

24. Судово-психіатрична оцінка психічних захворювань, які виникли після вчинення злочину.

25. Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих. Обмови та самообмови.

26. Судово-психіатрична експертиза засуджених. Рішення, які приймаються при виявленні хронічних і тимчасових розладів їх психічної діяльності.

27. Правоздатність і дієздатність психічнохворих. Здійснення опіки над недієздатними.

28. Медичний та юридичний критерії недієздатності.

29. Обмеження дієздатності для громадян, які зловживають спиртними напоями і наркотичними речовинами. Комплексні заходи боротьби з алкоголізмом та наркоманією.

30. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі.

31. Основні положення інструкції "Про порядок застосування примусових та інших заходів медичного характеру стосовно осіб з психічними розладами, які вчинили суспільно небезпечні дії".

32. Примусові та інші заходи медичного характеру, їх завдання, критерії застосування до психічнохворих.

33. Призначення, проведення та відміна примусового лікування психічнохворим, які вчинили суспільно небезпечні дії.

34. Примусове лікування осіб, які страждають на хронічний алкоголізм і наркоманію.

35. Неправильна поведінка психічнохворих і підхід до них.

36. Короткі відомості про будову нервової системи і вищої нервової діяльності.

37. Основні причини, перебіг і наслідки психічних захворювань.

38. Розлади сприйняття, їх судово-психіатричне значення.

39. Розлади мислення, їх судово-психіатричне значення.

40. Маревні ідеї, їх судово-психіатричне значення.

41. Розлади пам'яті, їх судово-психіатричне значення.

42. Недоумство, його види.

43. Розлади емоцій, їх судово-психіатричне значення.

44. Розлади вольової діяльності, їх судово-психіатричне значення.

45. Розлади потягів (інстинктів), їх судово-психіатричне значення.

46. Розлади свідомості, їх судово-психіатричне значення.

47. Особливості поведінки і вчинення суспільно небезпечних дій при сутінкових станах свідомості.

48. Основні ознаки шизофренії.

49. Клінічні і судово-психіатричні особливості різних форм шизофренії, їх експертна оцінка.

50. Основні клінічні прояви епілепсії, їх судово-психіатрична оцінка.

51. Судомний і безсудомний епілептичні напади, їх судово-психіатрична оцінка.

52. Маніакально-депресивний психоз, особливості протиправної поведінки при ньому і експертна оцінка.

53. Травматичні ураження головного мозку, їх судово-психіатрична оцінка.

54. Енцефаліти, їх судово-психіатрична оцінка.

55. Сифілітичні захворювання центральної нервової системи, особливості суспільно небезпечних дій і експертна оцінка.

56. Особливості психічних порушень при судинних захворюваннях головного мозку, їх судово-психіатрична оцінка.

57. Психічні розлади внаслідок соматичних захворювань, їх судово-психіатрична оцінка.

58. Основні ознаки психозів пізнього віку, їх психіатрична оцінка.

59. Просте алкогольне сп'яніння, його судово-психіатрична оцінка.

60. Патологічне сп'яніння, його судово-психіатрична оцінка.

61. Основні ознаки хронічного алкоголізму, його стадії, судово-психіатрична оцінка.

62. Алкогольні психози, їх судово-психіатрична оцінка.

63. Наркоманія, її судово-психіатрична оцінка.

64. Ступені природженого недоумства (олігофреній), особливості протиправної поведінки при ньому і експертна оцінка.

65. Реактивні психози, їх судово-психіатрична оцінка.

66. Неврози, їх форми і судово-психіатрична оцінка.

67. Психопатії, їх форми і судово-психіатрична оцінка.

68. Патологічний афект, його судово-психіатрична оцінка.

69. Симуляція психічних захворювань, форми, способи, методи розпізнання, судово-психіатрична оцінка.

70. Судово-психіатрична оцінка неповнолітніх, її особливості.

71. Предмет та завдання судової медицини.

72. Взаємозв’язок науки судової медицини і криміналістики.

73. Судово-медична експертиза, її процесуальні основи. Права, обов’язки та відповідальність судово-медичних експертів.

74. Види та об’єкти судово-медичної експертизи. Випадки обов’язкового направлення трупа на судово-медичне дослідження.

75. Судово-медична документація, її структура та порядок складання. Вимоги, що пред’являються до судово-медичної документації.

76. Організація та структура судово-медичної служби в країні. Відділи обласних бюро судово-медичної експертизи.

77. Порядок огляду трупів та речових доказів з біологічними об’єктами. Роль слідчого та експерта в огляді трупа на місці його виявлення.

78. Дії працівника міліції при виявленні трупа та потерпілого без ознак життя.

79. Особливості дослідження трупів невідомих осіб. Дії працівника карного розшуку при судово-медичному дослідженні таких трупів. Порівняльні матеріали, які повинен зібрати слідчий для встановлення особи непізнаного трупа.

80. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика (ймовірні та абсолютні ознаки смерті). Дії працівника міліції при огляді потерпілого без ознак життя.

81. Судово-медична класифікація смерті, категорія, вид і рід смерті. Роль експерта у визначенні роду насильницької смерті.

82. Трупні плями, їх судово-медичне значення. Методика визначення слідчим давнини смерті за трупними плямами.

83. Трупне заклякання і охолодження трупа, їх судово-медичне значення.

84. Трупне висихання та гниття трупа, їх судово-медичне значення.

85. Види природної консервації трупів, умови їх утворення та судово-медичне значення.

86. Встановлення давнини смерті при зовнішньому і внутрішньому дослідженнях трупів. Визначення давнини поховання трупів за кістковими останками.

87. Визначення поняття “травма”, “травматизм”. Класифікація пошкоджень залежно від діючого фактора, характеру та ступеня тяжкості.

88. Питання, що вирішуються при судово-медичній експертизі механічних ушкоджень.

89. Садна і синяки, їх судово-медичне значення.

90. Забиті рани, їх морфологічна характеристика, відмінність від різаних, судово-медичне значення.

91. Перелом плоских і трубчатих кісток від дії тупих предметів. Визначення послідовності ушкоджень за тріщинами кісток.

92. Особливості зовнішніх і внутрішніх ушкоджень при падінні з висоти і на площину.

93. Особливості автомобільної травми при зіткненні рухомого автомобіля з людиною (удар автомобілем, наїзд).

94. Ознаки автомобільної травми при переїзді тіла людини колесом автомобіля.

95. Особливості автомобільних травм при випадінні з рухомого автомобіля і в кабіні автомобіля.

96. Залізнична травма, її види, особливості ушкоджень. Визначення роду насильної смерті при переїзді залізничним вагоном.

97. Характеристика різаних і рубаних ран. Можливості встановлення механізму дії та ідентифікації ріжучих та рублячи предметів.

98. Характеристика колотих і колото-різаних ран. Особливості цих ран залежно від форми колючого і колючо-ріжучого предмета.

99. Особливості ран від дії гострих предметів, заподіяних власною або сторонньою рукою (при самогубствах і вбивствах).

100. Основні причини смерті від механічної травми.

101. Вогнепальні ушкодження, класифікація вогнепальної зброї. Механізм пострілу, додаткові фактори пострілу. Пояси дії кулі залежно від кінетичної енергії кулі.

102. Ознаки вхідного та вихідного кульових отворів при пострілі на неблизькій дистанції.

103. Ознаки вхідного та вихідного кульових отворів при пострілі на близькій дистанції.

104. Ознаки вхідного та вихідного кульових отворів при пострілі впритул.

105. Встановлення напрямку вогнепального ранового каналу за ушкодженнями кісток та внутрішніх органів. Встановлення послідовності нанесення вогнепальних ран.

106. Характеристика ушкоджень від пострілів із мисливської зброї. Визначення віддалі пострілу при дробових пораненнях.

107. Питання, які вирішуються при судово-медичній експертизі вогнепальних ушкоджень. Особливості огляду місця події і значення слідчого експерименту для розв’язання питань, що постають при розслідуванні справ з приводу експертизи вогнепальних ушкоджень.

108. Механічна асфіксія, її види, стадії прижиттєвого перебігу, Явища, що спостерігаються у осіб, які перенесли асфіксичний стан.

109. Загальноасфіксичні ознаки смерті при зовнішньому та внутрішньому дослідженнях трупа.

110. Видові ознаки смерті при повішенні. Вимірювання, які повинен повести слідчий на місці події при повішенні. Визначення роду насильної смерті при повішенні.

111. Видові ознаки смерті при задушенні петлею.

112. Видові ознаки смерті при задушенні руками. Визначення взаємо положення потерпілого відносно нападаючого.

113. Видові ознаки смерті при закритті отворів носа і рота руками та м¢якими предметами.

114. Видові ознаки смерті від стиснення грудей і живота та при попаданні сторонніх предметів в дихальні шляхи.

115. Судово-медична діагностика смерті від утоплення (ознаки перебування трупа у воді та ознаки утоплення). Забір води із водоймища слідчим для встановлення місця утоплення.

116. Загальна та місцева дії високої температури на організм. Термічні опіки від дії полум’я, пару, розжарених газів, гарячих рідин, розпечених предметів. Визначення дії ушкоджую чого фактора, площі та ступеня опіків.

117. Смерть від дії високої температури, ознаки прижиттєвого попадання людини у вогонь. Кримінальне спалення трупа.

118. Загальна та місцева дія низької температури на організм. Умови, що сприяють настанню смерті від дії низької температури.

119. Смерть від переохолодження організму та її ознаки на трупі.

120. Механізм дії електричного струму на організм людини. Умови, що впливають на наслідки електротравм. Особливості огляду місця події.

Ознаки ураження електричним струмом, блискавкою.

121. Питання, які вирішуються при експертизі трупів новонароджених.

Визначення новонародженості, доношеності, зрілості, живонародженості, життєздатності.

122. Встановлення новонародженості, живонародженості дитини.

123. Встановлення зрілості, доношеності, життєздатності та тривалості життя новонародженої дитини. Причини смерті новонароджених дітей. Дітовбивство.

124. Поняття “отрута”, отруєння”. Умови дії отрут. Класифікація отрут і отруєнь.

125. Судово-медичні джерела діагностики отруєнь: обставини справи, результати розтину трупа, додаткові лабораторні дослідження. Правила вилучення органів і тканин для додаткових лабораторних досліджень.

126. Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь корозійними отрутами (кислотами та лугами).

127. Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь деструктивними отрутами (солями важких металів – ртуть, миш’як, фосфор, мідь, свинець).

128. Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь кров’яними отрутами (окисом вуглецю, метгемоглобіноутворюючими отрутами). Попередня діагностика отруєння цими отрутами на місці виявлення трупа.

129. Судово-медична діагностика алкогольного сп’яніння та смерті від отруєння етиловим спиртом.

130. Загальні принципи виявлення, вилучення, пакування та направлення на дослідження речових доказів біологічного походження (кров, сперма, слина, волосся).

131. Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин події. Питання, які вирішуються при експертизі крові.

132. Дослідження волосся, плям крові, сперми та інших біологічних виділень.

133. Підстави, організація, особливості проведення і документація судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб.

134. Юридична класифікація тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості. Ознаки середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

135. Ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Особливі способи нанесення тілесних ушкоджень: катування, мордування та мучення.

136. Тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

137. Тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили втрату якого-небудь органа чи втрату органом його функцій.

138. Судово-медична експертиза штучних хвороб та самоушкодження. Значення медичних документів, слідчих матеріалів, речових доказів, результатів слідчих експериментів при встановленні умов, при яких було заподіяно травму.

139. Судово-медична експертиза статевих станів (статевої зрілості, статевої репродуктивності, статевої недоторканості).

140. Судово-медична експертиза при статевих злочинах (зґвалтування, розпусних дій тощо).

 

ЖИТЛОВЕ ПРАВО

Житлове право України — сукупність правових норм в Україні, що регулюють житлові правовідносини між громадянами, та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Конституція України в ст. 47 не лише проголосила це право, а передбачила шляхи його здійснення. Держава взяла на себе обов'язок створити умови, за якими кожний громадянин матиме можливості побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які вимагають соціального захисту, держава зобов'язалась надати житло безоплатно або за помірну оплату.

Ці конституційні положення вимагають переосмислення житлових проблем, їх законодавчої розробки і втілення в життя. Цим пояснюється актуальність навчальної дисципліни і необхідність її вивчення у вищій школі.

Основними завданнями житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою: 1) забезпечення конституційного права громадянина України на житло; 2) належного використання і збереження всіх видів житлового фонду; 3) зміцнення законності в царині житлових відносин в умовах ринкової економіки.

Нормативна дисципліна «Житлове право» вивчається студентами четвертого курсу.

Метою названої дисципліни є також вивчення студентами основних законодавчих актів, що регулюють житлові відносини, набуття навичок застосовування їх на практиці. Дана дисципліна закладає основи професійної підготовки майбутніх юристів, гарантує їм необхідні знання житлового законодавства.

Студенти повинні знати такі основні терміни дисципліни як: особисті житлові права, майнові житлові права, житлове законодавство, житловий фонд, житловий будинок, квартира, частина квартири (одноквартирного будинку), службове житло, гуртожитки, квартирна плата, комунальні послуги, житлова субсидія, бронювання житлового приміщення, приватизація житла.

Необхідно уміти з’ясовувати яким чином здійснюється управління житловим фондом, як забезпечуються громадяни житловими приміщеннями, як відбувається користування житловими приміщеннями, як забезпечується збереження житлового фонду, його експлуатація та ремонт, в яких випадках настає відповідальність за порушення житлового законодавства і як вирішуються житлові спори.

Студенти повинні вести робочий зошит, в якому треба конспектувати або реферувати обов'язкову літературу з теми, записувати детальне розв'язання задач, занотовувати план виступу тощо.

Семінари проводяться переважно у формі заслуховування та обговорення відповідей студентів на запитання плану занять або дискусії з відповідних юридичних джерел. Відповіді мають грунтуватися на положеннях чинного законодавства.

На семінарах можуть заслуховуватись реферативні повідомлення студентів та виконуватись тестові завдання.

Практичне заняття проводиться у вигляді обговорення розв'язань задач з дотриманням таких же вимог.

Вирішення задач має здійснюватися тільки у письмовій формі з обов'язковою аргументацією та посиланням на відповідні правові норми.

Предметом правового регулювання житлового права України є правовідносини, що виникають у процесі:

• реалізації права на житло;
• надання людині і громадянину жилих приміщень у користування;
• користування людиною жилим приміщенням;
• управління житловим фондом; експлуатації та охорони житлового фонду;
• капітального і поточного будівництва житла;
• виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень, що не придатні для проживання;
• розгляду житлових спорів та інше.

Житлові правовідносини виникають, змінюються і припиняються відносно вже готового жилого будинку чи іншого приміщення, придатного для проживання людини. Вони неоднорідні; більшість із них мають майновий характер, складаються у сфері розподілу й користування житлом.

Усі вищеназвані житлові правовідносини регулюються системою норм житлових нормативно-правових актів, що складають житлове законодавство України.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ:

Особисті житлові права - це категорія абсолютних прав, які с невідчужуваними, тому що в більшості своїй вони невід'ємні від людини, виникають з моменту її народження і припиняються смертю.

Майнові житлові права - це права, що виникають у громадян внаслідок володіння, користування і розпорядження конкретним житлом.

Житлове законодавство - це сукупність нормативних актів, що містять норми щодо регулювання особистих житлових прав та відносин із задоволення потреб фізичних осіб в житлі і пов'язані з ними відносини з управління житловим фондом, забезпечення його збереженості, експлуатації і ремонту.

Житловий фонд - це сукупність житлових будинків і житлових приміщень всіх форм власності, що визнані в установленому порядку житлом, придатним для проживання громадян.

Житловий будинок - це будинок, придатний для проживання людей, який мас в своєму складі одну (одноквартирні будинки), а також допоміжні приміщення.

Квартира - це частина житлового будинку з жилими кімнатами, підсобними приміщеннями та окремим виходом на сходову клітку, коридор або на вулицю.

Частина квартири (одноквартирного будинку) - це жила кімната у квартирі (одноквартирному будинку), придатна для постійного в ній проживання.

Службове житло - це житло, що надається у користування особам, які перебувають у трудових або інших передбачених законодавством відносинах з особою, яка надає житло, або уповноваженим нею органом.

Гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані житлові будинки, які використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Квартирна плата - це плата за користування житловим приміщенням, що є предметом договору найму, яка обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного) будинку.

Комунальні послуги - це послуги, які надаються водо-, тепло-, газо-, електропостачальниками та іншими організаціями наймачам житлових приміщень за встановлено уповноваженими державними органами плату.

Житлова субсидія - це безготівкова допомога, яка надається державою малозабезпеченим сім'ям з метою відшкодування втрат на оплату житла та комунальних послуг, субсидія є безповоротною і її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Бронювання житлового приміщення - це спосіб збереження житлового приміщення за тимчасово відсутнім наймачем.

Приватизація житла - безкоштовна передача житлових приміщень із державної власності громадян, які проживають у цих приміщеннях на підставі договору найму.

Короткостроковий договір житлового найму - договір укладений на строк до одного року.

Виселення може бути:з наданням іншого впорядкованого житлового приміщення; з наданням іншого житлового приміщення; без надання житлового приміщення.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Лекція	Семінар	Практичні
1.	Порядок квартирного обліку. Надання житлового приміщення.
2.	Користування житловим приміщенням. Зміна умов договору найму житлового приміщення.
3.	Припинення договору найму житлового приміщення і виселення.
	Всього:

Форма підсумкового контролю - залік.

До заліку допускаються студенти, які не мають поточних незадовільних оцінок і відпрацювали всі пропущені теми.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція Українивід 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. -№ 30. – ст. 141.

2. Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 р. www.rada.gov.ua.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. www.rada.gov.ua.

4. Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 16. - Ст. 200; 1992. - №13.- Ст. 178; 1992 - № 37. - Ст. 543.

5. Закон України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року www.rada.gov.ua.

6. Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року www.rada.gov.ua.

7. Закон України "Про житловий фонд соціального призначення" від 12 січня 2006 року www.rada.gov.ua.

8. Закон України про приватизацію державного житлового фонду від 19 червня 1992 року. www.rada.gov.ua.

9. Примірний статус житлово-будівельного кооперативу: Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1983 р. www.rada.gov.ua.

10. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлової площі в Українській РСР / Зат Постановою Рада Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 р. www.rada.gov.ua.

11. Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу / Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР і Укррадпрофа від 5 червня 1985 р. www.rada.gov.ua.

12. Правила обміну жилих приміщень в Українській РСР / Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р. www.rada.gov.ua.

13. Правила бронювання жилих приміщень в Українській РСР // 3П УРСР. - 1985. - № 9. - С. 74.

14. Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР / Затв. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 р www.rada.gov.ua.

15. Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла / Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584 www.rada.gov.ua.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2013 року № 74 «Про збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”» www.rada.gov.ua.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 № 121 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

18. Примірне положення про гуртожиток / Затв Постановою Ради Міністрів УРСР від 1 червня 1986 р. www.rada.gov.ua.

19. Список захворювань, які дають право на надання ізольованої жилої площі / Затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я від 8 лютого 1985 р. № 52 www.rada.gov.ua.

20. Нормативні акти про право користування додатковою жилою площею: Постанова ВК РНК від 27 березня 1933 р. www.rada.gov.ua.

21. Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу Української РСР / Постанова Пленуму Верховного Суду УРСР від 12 квітня 1985 р. www.rada.gov.ua.

22. Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи / Постанова Пленуму Верховного Суду УРСР від 18 вересня 1987 р. www.rada.gov.ua.

23. Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян / Затверджено Наказом Держкомжилгоспу № 56 від 15 вересня 1992 р. www.rada.gov.ua.

24. Постанова Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 р. "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" www.rada.gov.ua.

25. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141 «Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя» www.rada.gov.ua.

26. Порядок визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації / Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 р. www.rada.gov.ua.

27. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями - Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 р. www.rada.gov.ua.

28. Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2009 р. кол. авторів. Амірова Ю.В., Ващенко Ю.В., Давидова Н.О., Кодинець А.О., Отраднова О.О., Радченко Л.І., Рябоконь Л.І., Сабодаш Р.Б., Цюра В.В. К.: Ліга Преміум. 2009. - 275 с.

29. Житлове право: навч. посібник / Є.І. Федик [та ін.]. – Київ: Центр учбової літератури, 2012 – 149 с.

30. Кармаза О. Державна реєстрація прав на житло та їх обтяжень нотаріусами в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України: загальнодержавне науково-практичне фахове видання / Міністерство юстиції України. – Київ, 2012. – № 9 (131). – С. 16-20.

31. Балан Я.В. Реалізація права на житло шляхом укладення договору найму (оренди) // Актуальні проблеми держави і права. — О., 2011. — Вип. 58. — С. 339–344.

32. Петруненко С.В. Державне регулювання житлового будівництва України в контексті побудови доступного житла // Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал / Ін-т підготовки кадрів держ. служби зайнятості України; "ТОВ "Ред. журн. "Економіка та держава". – Київ, 2011. – № 7. – С. 138-140.

33. Позова Діна Дмитрівна. Правове становище житлово-будівельних кооперативів за законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Позова Діна Дмитрівна; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т ”Одес. юрид. акад.”. — О., 2012. — 20 с.

34. Тісецька А. Власне житло: просто мрія чи недалеке майбутнє? // Юридична газета. – Київ, 2012. – 14 лютого (№ 7)

35. Позова Д. Деякі правові аспекти створення житлово-будівельних кооперативів // Юридична Україна: правовий часопис / Київський регіональний центр Ак. правових наук України; СП "Юрінком Інтер". – Київ, 2011. – № 7 (103). – С. 18-21.

36. Галянтич М.К., Дрішлюк А.І., Лічман Л.Г. Здійснення та судовий захист суб'єктивних житлових прав: монографія / АПН України; НДІ приватного права і підприємництва. — К.; Т.: Підручники і посібники, 2009. — 496 с.

37. Герасимчук Микола Олександрович. Договори надання послуг, пов’язаних з користуванням житлом: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Герасимчук Микола Олександрович; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т ”Одес. юрид. акад.”. — О., 2012. — 20 с.

38. Житлове будівництво в Україні у 2005–2011 роках: стат. зб. / Держ. служба статистики України. — К.: Держ. служба статистики України, 2012. — 102 с.

39. Галянтич М.К. Житлове право і житлові права громадян: правові проблеми становлення // Приватне право і підприємництво. — К., 2006. — Вип. 5. — С. 19–23.

40. Ненько С.С. Досвід зарубіжних країн у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою // Держава та регіони: науково-виробничий журнал / Класичний приватний ун-т. – Запоріжжя, 2012. – С. 248-252.

41. Фігель А.А. Цивільно-правовий захист житлових прав фізичних осіб: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Фігель Андрій Анатолійович; НАПрН України, НДІ приват. права і підприємництва. — К., 2012. — 20 с.

42. Жилищное право: учебник. / А.В. Кудашкин. — М.: Норма: Инфра-М, 2010. — 431 с.

43. Житлові відносини в Україні: зб. законодав. і норматив. актів: відповідає офіц. тексту / упоряд. А.В. Паливода, В.В. Орленко / А.В. Паливода (Упоряд.), В.В. Орленко (Упоряд.). — К.: Видавець Паливода А.В., 2010. — 552 с.

44. Зілковська Л.М. Проблеми захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на житло // Університетські наукові записки. — Хмельницький, 2008. — № 4 (28): Право. Економіка. Управління. — С. 136–140.

45. Кармаза О.О. Проблеми реалізації громадянами права на житло в Україні // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави. — Черкаси, 2008. — С. 261–265.

46. Коцюба В.О.Приватизація житла та її скасування / Центр правових досліджень Фурси. — К.: Видавець Фурса С.Я., 2007. — 152 с.

47. Короленко В., Солтіс Н., Янчук І. Правові проблеми реалізації житлових прав громадян // Право України. - 2006. - № 9. - Ст. 97.

48. Корж І. Правове регулювання молодіжного житлового кредитування в Україні // Право Україні. - 2006. - № 9. - Ст. 119.

49. Копилова Ж.В. Житло як родове поняття одноквартирного житлового будинку громадян України // Актуальні проблеми держави і права. — О., 2011. — Вип. 59. — С. 306–313.

50. Коваленко Г.І.Право власності на житло: правові основи. — К., 2002. — 108 с.

51. Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 90-річчю з дня народж. д-ра юрид. наук, проф. В.П. Маслова: 16 березня 2012 р. / Нац. ун-т ”Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”; [редкол.: В.І. Борисова (відп. ред.) та ін.]. — Х.: Право, 2012. — 463 с.

52. Кичко І.І. Проблеми та перспективи задоволення житлових потреб особистості // Межвузовская научно-практическая конференция «Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества», [г. Чернигов], 7 апр. 2010 г. — Чернигов, 2010. — С. 222–224.

53. Левик А., Яворська О. Межі здійснення права приватної власності на житло: проблеми і перспективи // Право України. - 2001. - № 9. – С. 13-15.

54. Майданик Р.А.Право довірчої власності на житло / Академія правових наук; НДІ приватного права і підприємництва. — К., 2006. — 52 с.

55. Майданик Р.А., Скаржинський М.В.Речові права на чуже житло / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. — К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. — 35 с.

56. Мічурін Є.О.Обмеження права на житло / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. — К., 2006. — 46 с.

57. Мічурін Є.О. Формування обмежень житлових прав фізичних осіб у сучасних умовах // Збірник наукових праць. — Х., 2007. — Вип. 8. — С. 53–59.

58. Міщенко І.В. Специфіка обмежень права приватної власності на житло // Вісник. — Х., 2007. — Вип. 37. — С. 318–324.

59. Міщенко І.В. Реалізація житлових прав громадян України // Зб. наук. пр. — Х., 2005. — Вип. 5. — С. 63–69.

60. Міщенко І.В.Обмеження права приватної власності на житло: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. — К., 2008. — 18 с.

61. Олійник Н.І. Професійне управління житловим фондом як запорука його надійної експлуатації // Актуальні проблеми державного управління. — Х., 2010. — № 2 (38). — С. 119–126.

62. Попович Т.Г.Екологічно безпечне житло: реалії та правове регулювання / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. — К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. — 32 с.

63. Рибачук В.Л. Соціальні і комерційні чинники реформи житлово-комунального господарства у сфері надання послуг споживачам // Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал / Ін-т підготовки кадрів держ. служби зайнятості України; "ТОВ "Ред. журн. "Економіка та держава". – Київ, 2013. – № 1. – С. 94-97.

64. Скаржинський М.В.Житло як об'єкт цивільно-правових відносин: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 21 с.

65. Сере