Тема 3. Правове регулювання і порядок виконання покарань,

Не пов’язаних з позбавленням волі.

Семінар - 2 години

План

1. Система кримінальних покарань, не пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства, та система органів які їх виконують.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

4. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

5. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

6. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

7. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

8. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

9. Порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.

10. Порядок виконання звільнення від покарання з випробуванням.

Методичні рекомендації

Для успішного засвоєння цієї теми варто уяснити характеристику системи покарань не пов’язаних з позбавленням волі, та системи органів, що їх виконують. Порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі визначено у розділі ІІ КВК України та відомчими нормативними актами.

При вивченні цієї теми потрібно розглянути сутність, порядок і умови виконання покарань у виді: громадських робіт; виправних робіт; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; обмеження волі; штрафу; конфіскації майна; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; службового обмеження для військовослужбовців.

При цьому звернути увагу на місце відбування покарання, орган держави, на який покладається виконання покарання, порядок обмеження строку покарання, порядок обчислення строку покарання, обов’язки установ і організацій, де відбуває покарання засуджений, відповідальність засуджених за ухилення від відбування покарання.

Визначити місце і роль органів внутрішніх справ при проведені індивідуальної профілактичної роботи з цією категорією засуджених.

 

Теми рефератів:

1. Виправний центр як установа, що виконує обмеження волі, його задачі, функції, нормативна основа діяльності.

2. Особливості виконавчого провадження за законодавством України.

3. Правове положення засуджених до покарань без позбавлення волі.

4. Особливості звільнення від відбування покарання засуджених до покарань без позбавлення волі.

Питання до самостійної роботи:

1. Характеристика системи кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та системи органів, які їх виконують.

2. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

4. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

5. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

6. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

7. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

8. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

9. Сутність, порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.

10. Сутність, порядок і умови виконання звільнення від покарання з випробуванням.

Література:

[1-6, 11, 12, 13, 15, 16, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28]

 

Тема 4. Основні засоби виправлення засуджених

До позбавлення волі на певний строк.

Семінар - 2 години

План

1. Поняття основних засобів виправлення та ресоціалізації.

2. Характеристика режиму як основного засобу виправлення та ресоціалізації.

3. Суспільно-корисна праця як засіб виправлення та ресоціалізації.

4. Соціально-виховна робота як засіб виправлення.

5. Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання як засіб ресоціалізації.

6. Громадський вплив в системі засобів виправлення та ресоціалізації засуджених.

Методичні рекомендації

При вивчені цієї теми важливо розкрити поняття основних засобів виправлення засуджених і їх нормативне закріплення. Назвати види основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.

Уміти визначити поняття режиму у виправних колоніях. Розкрити основні функції режиму. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої необхідності. Побачення засуджених до позбавлення волі. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач і бандеролей. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання і відправлення грошових переказів. Телефонні розмови засуджених до позбавлення волі. Прогулянки засуджених до позбавлення волі. Перегляд засудженими до позбавлення волі кінофільмів і телепередач, прослуховування радіопередач.

Розкрити правову природу праці засуджених і її цілі. Правове регулювання і принципи організації праці засуджених. Форми організації праці. Умови праці засуджених. Включення у трудовий стаж часу залучення засуджених до оплачуваної праці. Оплата праці засуджених. Залучення засуджених до позбавлення волі до робіт без оплати праці. Утримання з заробітку засуджених і їх черговість. Охорона праці, обов’язкове державне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі. Розкрити поняття і значення виховної роботи з засудженими.

Проаналізувати особливості правового регулювання загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених. Розкрити їх роль у досягненні цілей і задач, поставлених перед кримінально-виконавчим законодавством. Проаналізувати правове регулювання участі громадськості у діяльності органів, які виконують покарання. Розкрити основні функції, задачі і межі участі громадськості у діяльності установ і органів, які виконують покарання. Форми участі громадськості у роботі установ і органів, які виконують покарання. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів, які виконують покарання.

Проаналізувати правове регулювання виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Розглянути особливості умов відбування покарання у різних виправних колоніях. Вивчити зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі в процесі відбування покарання.

Уміти дати загальну характеристику особливостей покарання у виді довічного позбавлення волі. Правове регулювання виконання (відбування) покарання у виді довічного позбавлення волі. Місця виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання покарання. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених.

Теми рефератів:

1. Виправлення засуджених як одна з основних цілей кримінально-виконавчого законодавства України.

2. Поняття, види і нормативне закріплення основних засобів виправлення засуджених до позбавлення волі на певний строк.

3. Режим в системі основних засобів виправлення засуджених: його поняття, функції та зміст.

4. Правова природа, цілі та правове регулювання праці засуджених.

5. Соціально-демографічна характеристика особистості засудженого.

6. Засоби забезпечення режиму у виправних установах.

7. Підстави і порядок застосування до засуджених заходів безпеки і зброї.

8. Правила режиму, які визначають поведінку інших громадян, які знаходяться у виправних установах і приналежних до них територіях.

9. Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених.

10. Особливості матеріально-побутового забезпечення засуджених вагітних жінок, матерів-годувальниць і жінок, які мають дітей.

Питання до самостійної роботи:

1. Поняття і нормативне закріплення виправлення засуджених.

2. Поняття основних засобів виправлення засуджених і їх нормативне закріплення.

3. Види основних засобів виправлення засуджених.

4. Поняття режиму у виправних установах та його основні функції.

5. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої необхідності.

6. Побачення засуджених до позбавлення волі.

7. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач і бандеролей.

8. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання і відправлення грошових переказів. Телефонні розмови засуджених до позбавлення волі.

9. Перегляд засудженими до позбавлення волі кінофільмів і телепередач, прослуховування радіопередач. Придбання і збереження цією категорією осіб літератури і письмових приладів.

10. Засоби забезпечення режиму у виправних установах.

11. Умови і порядок пересування засуджених без конвою чи супроводу.

12. Виїзди засуджених до позбавлення волі за межі виправних установ.

13. Правова природа праці засуджених і її цілі.

14. Правове регулювання і принципи організації праці засуджених.

15. Форми організації праці.

16. Умови праці засуджених.

17. Включення у трудовий стаж часу залучення засуджених до оплачуваної праці.

18. Оплата праці засуджених. Утримання з заробітку засуджених і їх черговість.

19. Залучення засуджених до позбавлення волі до робіт без оплати праці.

20. Охорона праці, обов’язкове державне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

21. Поняття і значення виховної роботи з засудженими.

22. Задачі, форми і методи виховної роботи з засудженими.

23. Диференціація й індивідуалізація виховної роботи, стимулювання засуджених до участі у виховних заходах.

24. Застосування мір заохочення і стягнення.

25. Самодіяльні організації засуджених у виправних установах.

26. Особливості правового регулювання загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених.

27. Організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених.

28. Правове регулювання участі громадськості у діяльності органів, які виконують покарання.

29. Основні функції, задачі і межі участі громадськості у діяльності установ і органів, які виконують покарання.

30. Форми участі громадськості у роботі установ і органів, які виконують покарання.

31. Особливості умов відбування покарання у різних виправних колоніях.

32. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в процесі відбування покарання.

33. Особливості відбування позбавлення волі на певний строк неповнолітніми.

34. Особливості відбування покарання засудженими жінками.

35. Правове регулювання виконання (відбування) покарання у виді довічного позбавлення волі.

Література:

[1-6, 11, 12, 13, 15, 16, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 38-41]

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття кримінально-виконавчої політики, її основні принципи та місце у боротьбі зі злочинністю.

2. Кримінально-виконавче право України: предмет, метод і система норм.

3. Поняття, структура, задачі і форми кримінально-виконавчого законодавства України.

4. Принципи кримінально-виконавчого права.

5. Наука кримінально-виконавчого права.

6. Поняття, зміст, види і структура норм кримінально-виконавчого права.

7. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх особливості.

8. Система та види покарань, пов'язаних з позбавленням волі.

9. Система та види покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

10. Установи і органи держави, які виконують кримінальні покарання, їх основні завдання.

11. Структурні дільниці кримінально-виконавчих установ.

12. Взаємодія установ і органів, які виконують покарання, з судами і іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.

13. Додержання законів при виконанні покарання, способи його забезпечення.

14. Контроль за діяльністю установ і органів, які виконують покарання.

15. Основні міжнародні акти щодо рішень пенітенціарних проблем і прав засуджених.

16. Характеристика Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими.

17. Характеристика Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

18. Поняття правового статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань.

19. Політичні права і свободи засуджених до позбавлення волі.

20. Соціально-економічні права і свободи засуджених до позбавлення волі.

21. Особисті права і свободи засуджених до позбавлення волі.

22. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі та її критерії.

23. Розподіл та направлення засуджених до позбавлення волі в установи виконання покарань.

24. Облік засуджених в установах виконання покарань.

25. Основні засоби виправлення засуджених, їх характеристика.

26. Правові основи регулювання режиму в місцях позбавлення волі та засоби його забезпечення.

27. Основні функції режиму в місцях позбавлення волі.

28. Підстави і порядок одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач, бандеролей, одержання і відправлення грошових переказів, листування.

29. Правова природа, підстави і порядок надання засудженим побачень, телефонних розмов з родичами.

30. Правові підстави і порядок витрачання грошей засудженими для купівлі продуктів харчування і предметів першої потреби.

31. Правові підстави і порядок зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі.

32. Застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, позбавлених волі.

33. Правове регулювання і організація праці засуджених до позбавлення волі.

34. Правові підстави, значення і задачі виховної роботи з особами позбавленими волі.

35. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання осіб, позбавлених волі.

36. Участь громадськості у виправленні засуджених.

37. Правове регулювання, суть комунального та матеріально-побутового забезпечення осіб, позбавлених волі.

38. Медично-санітарне забезпечення осіб, позбавлених волі та його організація.

39. Організація і порядок звільнення засуджених з місць позбавлення волі.

40. Підстави і порядок звільнення у зв'язку з амністією.

41. Правові підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв'язку з помилуванням.

42. Праві підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення через хворобу.

43. Правові підстави і порядок звільнення у зв'язку з винесенням судом ухвали про умовно-дострокове звільнення.

44. Забезпечення трудового і побутового улаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

45. Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду.

46. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі за рівнями безпеки.

47. Виховні колони для неповнолітніх та їх особливості.

48. Порядок і умови виконання покарання у виправних установах для жінок.

49. Правова природа, підстави і порядок застосування попереднього ув'язнення під варту.

50. Призначення і задачі слідчих ізоляторів, підстави і порядок прийому ув'язнених в них.

51. Організація режиму в слідчих ізоляторах, засоби його забезпечення.

52. Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув'язнення.

53. Підстави ізолятора.

54. Правова природа, порядок і умови виконання покарання у виді тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні.

55. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження військовослужбовців по службі.

56. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.

57. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціальною звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

58. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді арешту.

59. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

60. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

61. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

62. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посада або займатися певною діяльністю.

63. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді обмеження волі.

64. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді конфіскації майна.

65. Правове регулювання, порядок і умови виконання звільнення від покарання з випробуванням.

АДВОКАТУРА УКРАЇНИ

Розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура.

У міжнародно-правових документах ООН визнано, що реалізація основних прав і свобод людини в економічному, соціальному, культурному, суспільному та політичному житті вимагає, щоб усі особи мали ефективну можливість користуватися юридичною допомогою, здійснюваною представниками незалежної юридичною професії – адвокатами.

Важливим кроком у створенні таких умов є Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, прийнятий Верховною Радою України 5 липня 2012 року. Він проголошує, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ст. 4). Цей Закон та прийняті відповідно до нього інші нормативні акти надають можливість сформувати висококваліфікований і впливовий адвокатський корпус, завершити становлення української адвокатури, яка має виконувати своє конституційне призначення: забезпечити право на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при розв’язанні справ у судах та інших державних органах (ч. 2 ст. 59 Конституції України). Важливого значення набув Закон України “Про безоплатну правову допомогу”, прийнятий 2 червня 2011 року, який визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги. Метою вивчення дисципліни “Адвокатура України” є отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок з організації надання юридичної допомоги в Україні. Студенти повинні знати форми організації та діяльності адвокатури, методи та прийоми адвокатської стратегії і тактики, питання етики зі здійснення захисту і представництва інтересів сторін у кримінальному, цивільному, адміністративному і господарському процесі. Студенти повинні уміти застосовувати отриманні знання у практичній діяльності у різних видах судочинства, у нотаріаті, виконавчій службі, наданні допомоги при зверненні до різних органів.Викладання цієї дисципліни сприяє професійній орієнтації студентів, оскільки після отримання вищої юридичної освіти перед кожним із них постане проблема в обранні конкретної юридичної професії, серед яких традиційно популярною залишається адвокатська.Засвоєння дисципліни дозволить успішно виконувати завдання, поставлені перед адвокатурою, сприятиме зміцненню законності та правопорядку в усіх сферах суспільного життя, забезпеченню прав і законних інтересів як фізичних, так і юридичних осіб.Основною нормативною базою дисципліни є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Закон України “Про безоплатну правову допомогу”.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Захист – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Клієнт – фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Безоплатна правова допомога – правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Організація та функціонування адвокатури в Україні			-
2.	Правові гарантії адвокатської діяльності			-
3.	Адвокат у кримінальному судочинстві		-
Всього

Форма підсумкового контролю – залік.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 2009. – 80 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – № 6. – 1992. – Ст. 56.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України»: чинне законодавство з 19 листопада 2012 р.: (офіційний текст). – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2012. – 382 с.

4. Цивільний процесуальний кодекс України: Текст із змінами та доповненнями станом на 1 січня 2004 р. – Офіц. вид. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004. – 208 с. – (Серія «Кодекси України»).

5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

6. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.

7. Про безоплатну правову допомогу Закон України від 02.06.2011 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

8. Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 09 серпня 2012 р. № 686.

9. Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. протокол від 1-2 жовтня 1999 р. № 6/VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: search.ligazakon.ua/l_doc2.../MUS128.html.

10. Основні положення про роль адвокатів: (прийняті восьмим Конгресом ООН з попередження злочинів у серпні 1990 р. в Нью-Йорку) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: kmkdka.com/on-the-role-of-lawyers.

11. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства: (прийнято делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_343.

12. Європейська угода про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини. Страсбург, 5 березня 1996 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ua-info.biz/legal/basesi/ua-tmptfu.htm.

13. Рекомендації И (2000) 21 Комітету міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків. Прийняті Комітетом міністрів Ради Європи на 72-й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000 р.

14. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури при Кабінеті міністрів України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: vkka.gov.ua/.

15. Азаров Ю. Що заважає адвокатурі працювати злагоджено? / Ю. Азаров // Право України. – 1998. – № 3. – С. 38-40.

16. Алейников Г. Збирання доказів адвокатом-захисником в досудовому слідстві. Право чи обов’язок? / Г. Алейников // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С. 99-101.

17. Алейников Г. Принцип змагальності та діяльності адвоката-захисника щодо збирання доказів у досудовому слідстві / Г. Алейников // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 87-89.

18. Алейников Г.І. Тактика захисту при перешкоджанні органів досудового слідства в допуск захисника до ведення справи / Г.І. Алейников // Адвокат. – 2004. – № 8. – С. 11-15.

19. Андрєєвський В.В. Зовнішня та внутрішня організація адвокатури // Віче – 2007 – № 16. – С. 30-32.

20. Баев М.О. Теория профессиональной защиты: тактико-этические аспекты / М.О. Баев. – М.: Изд-во Юрлитинформ, 2006. – 336 с.

21. Баранов Д.П. Адвокатское право (адвокатская деятельность и адвокатура России): учебник: 2-е узд Дашков. перераб. и доп. / Д.П. Баранов, М.Б. Смоленский. – М.: Академцент; Издат.-торговая корпорация «и Ко», 2008. – 368 с.

22. Барщевский М.Ю. Бизнес-адвокатура в США и Германии: учебн. пособ. / М.Ю. Барщевский. – М.: «Белыеальвы», 1995. – 62 с.

23. Бірюкова А. Проблемні аспекти здійснення захисту та надання правової допомоги адвокатами / А. Бірюкова // Юридична Україна. – 2005. – № 1. – С. 49-54.

24. Бірюкова А.М. Адвокатура – інститут правової держави / А.М. Бірюкова // Адвокат. – 2004 – № 3. – С. 12-15.

25. Буркацький Л.К. Складання процесуальних документів на захист прав та інтересів громадян: комент., позовні заяви, заяви, скарги: навч. посіб. – 2-ге вид., доп. / Л.К. Буркацький. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.

26. Буробин В.Н. Адвокатская деятельность: учебно-практическое пособие: 3-е изд., перераб. и доп. / В.Н. Буробин. – М.: Статут, 2005. – 604 с.

27. Варфоломеева Т.В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру і адвокатську діяльність / Т.В. Варфоломеева, С.В. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.

28. Васяев А.А. О введении специалиста в судебный процесс стороной защиты / А.А. Васяев // Адвокат. – 2008. – № 12. – С. 17-19.

29. Вернидубов І.В. Публічне кримінальне переслідування як передумова забезпечення права обвинуваченого на кваліфікований захист / І.В. Вернидубов // Матеріали міжн. наук.-практ. семінару – Х., 2006. – С. 37.

30. Вільчик Т.Б. Проблеми законодавчого регулювання організації і діяльності адвокатури / Т.Б. Вільчик // Матеріали міжн. наук. - практ. семінару. – Х., 2006. – С. 82-84.

31. Власов И.С. Организация адвокатуры в зарубежных странах / И.С. Власов, В.З. Пульянов. – М.: ВНИИСЗ Минюста СССР, 1972. – 70 с.

32. Гловацький I.O. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: навч. посіб. / I.O. Гловацький. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.

33. Головань І.В. До питання про організаційні форми діяльності адвокатури / І.В. Головань // Адвокат. – 2004. – № 5.

34. Гончаренко В.Г. Про призначення судової експертизи адвокатом / В.Г. Гончаренко // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Число 3 (13). – С. 5-10.

35. Довідник майбутнього адвоката: Науково-практична та навчальна література. – К.: Вид-во Прецедент, 2011 р. – 1152 с.

36. Ефремов А.И. Из практики привлечения адвокатом специалистов для разъяснения вопросов, требующих использования специальных знаний / А.И. Ефремов // Адвокат. – 2008. – № 3. – С. 75-79.

37. Зейкан Я.П. Адвокат: навички професії: практ. посібник: 2-ге вид, стер. / Я.П. Зейкан. – К.: КНТ, 2008. – 788 c.

38. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.

39. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2-х т. / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – Т. 1 – 768 с.

40. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – Т. 2. – 664 с.

41. Лотоцький М.В. Адвокатура як суб’єкт запобігання злочинам: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / М.В. Лотоцький. – Запоріжжя, 2012. – 20 с.

42. Михайлів С.В. Адвокат-представник потерпілого у кримінальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / С.В. Михайлів– К., 2011. – 18 с.

43. Никифорчук Д.Й. Протидія законної діяльності адвоката-захисника у кримінальному судочинстві / Д.Й. Никифорчук, Д.О. Савицький // Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі: Матеріали круглого столу (Київ, 20 травня, 2011 р.). – К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 36-38.

44. Общий Кодекс правил для адвокатов стран Европейского сообщества. // Адвокат. – 1997. – № 3. ‑ С. 115-123.

45. Письменний Д.П. Сучасні проблеми обвинувачення та захисту в кримінальному судочинстві України / Д.М. Письменний // Доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції «Тактика, методика, етика захисту та представництва». – К.: Академія адвокатури України, 2003. – С. 40-42.

46. Попелюшко В.О. Проблеми кримінального процесу та захисту у кримінальній справі: Збірник наукових статей / В.О. Попелюшко, С.В. Аврамашин. – Острог: Вид-во Острозька академія, 2008. – 400 с.

47. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: монографія / В.О. Попелюшко. – Острог: Вид-во Острозька академія, 2009. – 634 с.

48. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Про свободу здійснення професійних обов’язків від 25 жовтня 2000 р. // Адвокат. – 2001. – № 1-2. – С. 29-31.

49. Святоцький О.Д. Основні положення про роль адвокатів (прийняті VIII конгресом ООН по запобіганню злочинам, 1990 р., серпень). Адвокатура: історія і сучасність / О.Д. Святоцький, В.В. Медведчук. – К.: Ін. Юре, 1997. – 320 с.

50. Синеокий О.В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты: новый курс адвокатского права и адвокатской криминалистики: учеб. пособие: изд. 2-е, испр. и доп. / О.В. Синеокий. – Х.: Право, 2012. – 516 с.

51. Смоленский М.Б. Адвокатская деятельность и адвокатура Российской Федерации: изд. 4-е. / М.Б. Смоленский. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 256 с.

52. Старченко О.В. Проблеми захисту учасників кримінального судочинства / О.В. Старченко // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства й удосконалення діяльності судових і правоохоронних органів України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 20.04.2012 р. / М.Й. Курочка, О.І. Левченков, В.І. Галаган та ін. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. – С. 120-128.

53. Татаров О.Ю. Реформа адвокатури – невід’ємна гарантія змагальності на досудовому провадженні / О.Ю. Татаров // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства й удосконалення діяльності судових і правоохоронних органів України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 20 квітн. 2012 р. / М.Й. Курочка, О.І. Левченков, В.І. Галаган та ін. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. – С. 18-21.

54. Фіолевський Д.П. Адвокатура: підручник / Д.П. Фіолевський. – К.: Алерта; Прецедент, 2007. – 486 с.

55. Фурса С.Я. Адвокатура України: Навчальний посібник: у 2 кн. / С.Я. Фурса. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2006. – Кн. 1. – 940 с.

56. Хабібуллін В. Обшук офісу адвоката / В. Хабібуллін // Право України. – Київ, 2006. – № 7 – С. 107-110.

57. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: 2-ге вид., допов. і переробл. / С.С. Бичкова, Ю.В. Білоусов, В.І. Бірюков та ін.; за заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2010. – 896 с.

58. Шкарупа В.К. Адвокатура України: навч. посіб.: 2-ге вид., випр. / В.К. Шкарупа, О.В. Філонов, A.M. Титов, Ю.Я. Кінаш. – К.: Знання, 2008. – 398 с.

59. Юрасов. А.В. Адвокат. Процесуальні права згідно діючого законодавства України: практ. посіб. / А.В. Юрасов. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2012. – 307 с.

60. Яновська О.Г. Адвокатура та судова риторика. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / О.Г. Яновська – К.: КНЕУ, 2008 – 156 с.

61. Яновська О.Г. Адвокатура України: навчальний посібник / О.Г. Яновська – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 280 с.

62. Яновська О.Г. Проблемні питання формування етико-психологічних якостей прокурорів та адвокатів в процесі професійного навчання / О.Г. Яновська // Часопис КУП: наук. журнал – 2011. – № 2. – С. 267-271.

63. Яновська О.Г. Психологічний вплив як чинник ефективної діяльності прокурора та адвоката в змагальному кримінальному судочинстві / О.Г. Яновська // Часопис КУП: наук. журнал – 2011. – № 3. – С. 257-260.

64. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: монографія / О.Г. Яновська. – К.: Прецедент, 2011. – 303 с.

Тематика і плани лекцій