Порядок надання адміністративних послуг



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок надання адміністративних послуг



Стаття 9. Порядок надання адміністративних послуг

1. Адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. 2. Фізична особа, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом. 3. Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об’єкта. 4. Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі. Письмова заява може бути подана суб’єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. 5. Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом. 6. Забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом. Для отримання адміністративної послуги суб’єкт звернення у випадках, передбачених законом, подає документи (якщо відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для надання адміністративної послуги), зокрема:

1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у тому числі військовослужбовців;2) документи, що посвідчують:особу іноземця;особу без громадянства;

отримання статусу біженця чи притулку 9. Суб’єкт надання адміністративної послуги, підприємства, установи або організації, що належать до сфери його управління, які володіють документами або інформацією, необхідними для надання адміністративної послуги, зобов’язані:1) забезпечити безоплатне надання таких документів або інформації не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту від суб’єкта надання адміністративної послуги, якщо інше не передбачено законом;2) вживати заходів щодо розбудови системи міжвідомчої електронної взаємодії, забезпечення безоплатного та відкритого доступу до своїх інформаційних систем та баз даних, якщо інше не передбачено законом;3) відповідно до закону забезпечити зберігання та захист інформації, отриманої в результаті надання адміністративної послуги.

10. Суб'єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб'єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з веб-

Принципи законності, рівності, вільності доступу, права на оскарження

Принцип законності. Даний принцип є невід’ємним елементом демократичної правової держави і одним із найважливіших принципів адміністративного процесу в цілому, та адміністративного оскарження, зокрема. Суть принципу законності у адміністративному оскарженні, полягає у суворому та неухильному дотриманні законів та підзаконних актів усіма учасниками провадження за скаргою. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно принципу законності на органи виконавчої влади (їх посадових осіб) при розгляді скарг покладається ряд обов’язків. По-перше, обов’язок дотримуватися матеріальних норм, якими визначається їх компетенція щодо розгляду скарг (орган виконавчої влади не вправі вирішувати скарги, що не належать до його компетенції, наприклад, скарги на дії вищого у порядку підлеглості органу виконавчої влади і ін. ). По-друге, обов’язок дотримуватися процесуальних форм розгляду скарг. І, по-третє, обов’язок правильного застосування норм матеріального права щодо конкретних правовідносин при винесенні рішення по справі. Принцип законності поширюється у рівній мірі як на суб’єктів, що здійснюють розгляд скарг, так і на інших учасників адміністративного провадженняПринцип правової рівності. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Однак, як вірно відмічається у літературі, принцип правової рівності неможливо розглядати односторонньо, у контексті застосування його тільки до громадян [168, c. 34]. У повній мірі його можна віднести і до інших суб’єктів адміністративного провадження по скаргам. Вимоги закону у рівній мірі поширюються на всі без виключення державні органи, об’єднання громадян, посадових осіб, що здійснюють адміністративно-процесуальну діяльність. доступ до інформації. снування принципу гласності в адміністративному провадженні за скаргами обумовлене, як вірно відмічається у літературі, необхідністю „широкої інформованості суспільства про діяльність державних органів їх посадових осіб щодо адміністративно-процесуальних функцій” [179, c. 58]. Закон України „Про інформацію” (ст. 10) передбачає обов’язок для органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення. Інформувати усіх учасників адміністративного провадження (їх законних представників), на їх вимогу, щодо процедурних рішень чи дій які вчиняються у процесі розгляду і вирішення скарг, а також письмово повідомляти суб’єктів звернення про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;Забезпечення доступу учасникам провадження для ознайомлення з усіма матеріалами справи (за винятком таких, що містять державну та комерційну таємницю, або інших матеріалів розголошення яких не допускається законом);Обов’язок обґрунтування рішення по справі;Інформування громадськості щодо стану розгляду та вирішення скарг у конкретному органі чи відомстві;Надання населенню послуг інформативного характеру щодо порядку здійснення адміністративного провадження за скаргою. адміністративне оскарження – це правовий інститут, який являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у зв’язку із реалізацією фізичною чи юридичною особою права на оскарження рішень, дій та бездіяльності органів виконавчої влади шляхом подання скарги до органу виконавчої влади (посадової особи), що уповноважений здійснювати їх розгляд та вирішення.

Різновиди адмін. . процедур

Класифікація адміністративних процедур здійснюється за такими критеріями: залежно від виду (спрямованості) діяльності органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб`єкта ініціативи та наслідків для приватної особи. За суб`єктом ініціативи адміністративно – процедурних відносин здійснюється поділ на „заявну” та „втручальну” процедури. „Заявна” процедура – це провадження, що починається за зверненнями фізичних та юридичних осіб до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до Закону України „Про звернення громадян” поділяються за змістом на три групи:- звернення за адміністративними послугами;- звернення з пропозиціями, зауваженнями;- звернення зі скаргами на дії чи бездіяльність адміністративного органу [4]. Особливість цієї процедури -суб`єктом ініціативи виступає приватна особа, під якою розуміють та узагальнено називають: Під „втручальними” процедурами розуміють провадження, що здійснюються за ініціативою адміністративного органа, за наявності потреби у захисті державних та суспільних інтересів, забезпечення прав і свобод громадян, припинення адміністративних правопорушень тощо. Ініціатива може бути зумовлена виконанням обов`язків, що покладені на відповідні органи законом, або бути наслідком доручень інших органів чи посадових осіб, але в рамках правової визначеності. для початку процедури повинна бути належна підстава, яка може породжувати правові наслідки, а саме: рішення адміністративного органу, події, наприклад, стихійне лихо тощо. Наступний критерій здійснює поділ процедури залежно від наявності чи відсутності спору у відносинах між адміністративним органом та приватною особою. Під непозовною адміністративною процедурою передбачається розгляд справ, які не мають наслідком винесення юридично – владного рішення щодо застосування відповідної правової санкції та відновлення порушеного права, тобто у яких відсутній „юрисдикційний” розгляд спору, наприклад, прийняття рішення про надання особі земельної ділянки; надання дозволу Комітетом державного будівництва та архітектури на перепланування квартири тощо. Позовна (спірна) процедура передбачає розгляд та вирішення адміністративним органом спору, тобто особа звертається до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування зі скаргою щодо поновлення прав і захисту законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю) або рішеннями державних органів, посадових осіб,



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.01 с.)