Порівняльна характеристика договорів позики та позички.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порівняльна характеристика договорів позики та позички.



За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (827 ЦК).

Договір позички є безоплатним. Безоплатність може випливати з суті взаємовідносин сторін. Зокрема, це виражається в певних діях, особливо якщо і раніше вони мали безоплатний характер.

Закон ставить вимогу щодо письмової форми договору позички, укладеного з участю юридичних осіб. При цьому не має значення правовий статус іншого контрагента. Ним може бути як фізична, так і юридична особа. За своєю природою позичкою опосередковуються відносини найму, тому до договору позички можуть застосовуватись положення , що регулюють договір найму та окремі його види. Це стосується предмету договору. За договором позички позичкодавцем можуть виступати як фізична так і юридична особа, яка має відповідні повноваження щодо розпорядження річчю. Це стосується, насамперед, власника, а також осіб, які ним уповноважені. Користувач має право використовувати річ за призначенням. Права переважної купівлі речі користувач не має. Однак відносини позички зберігаються в разі продажі речі іншому власнику. Користувач повинен користуватися річчю особисто. Сторони в договори можуть передбачити інше, зокрема, право користувача передавати предмет позички у користування іншим особам. Користувач повинен підтримувати предмет позички у належному стані.

Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикода­вець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зо­бов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

126.2.

Відповідно, позика вважається повернутою в момент передачі позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Предметом договору позики є грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, що позикодавець передає у власність позичальнику. Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. За загальними положеннями цивільного законодавства ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти під­приємницької діяльності.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не пере­вищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяль­ності хоча б однією зі сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми.

127. Поняття та загальна характеристика договору позики.

Інститут договору позики врегульований ЦК, ГК (345—349), ЗУ "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансо­вих послуг". Питання забезпечення виконання відповідних зобов'язань додатково врегульовано ЗУ "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя­жень".

Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикода­вець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зо­бов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно, позика вважається повернутою в момент передачі позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Предметом договору позики є грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, що позикодавець передає у власність позичальнику. Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. За загальними положеннями цивільного законодавства ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти під­приємницької діяльності.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не пере­вищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяль­ності хоча б однією зі сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми.

Поняття, загальна характеристика договору позики. Різновиди позикових договорів.

Інститут договору позики врегульований ЦК, ГК (345—349), ЗУ "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансо­вих послуг". Питання забезпечення виконання відповідних зобов'язань додатково врегульовано ЗУ "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя­жень".

Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикода­вець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зо­бов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно, позика вважається повернутою в момент передачі позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Предметом договору позики є грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, що позикодавець передає у власність позичальнику. Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. За загальними положеннями цивільного законодавства ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти під­приємницької діяльності.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не пере­вищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяль­ності хоча б однією зі сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми.

128.2.

Виокремлюють 2-і форми кредитних правовідносин: 1)грошовий кредит – виникає з договору позики і кредитного договору 2) комерційний кредит – виникає з договорів передачі інших, ніж гроші, майнових цінностей на умовах відстрочення чи розстрочення платежу, попередньої оплати. Боргові вексельні зобов’язання, емісія облігацій і державних позик, інші подібні боргові зобов’язання є позиковими лише в певному відношенні, на які поширюються загальні правила позики з урахуванням особливостей таких кредитних відносин.

129. Поняття та загальна характеристика кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є самостійним різновидом договору позики, що дає підстави застосовувати до таких договорів окрім спеціальних норм ЦК (ст. 1054 – 1057), норми, якими урегульовують відносини позики (стосовно прав і обов’язків сторін кредитного договору), якщо інше не передбачено правилами про кредит і не випливає їз суті кредитного договору.

Кредитний договір має консенсуальний характер та є двостороннім.

Сторони: Кредитодавець– банк або інша фінансова установа (кредитні спілки), що мають ліцензію НБ України на всі або окремі банківські операції (надання кредиту), передбачені ЗУ "Про банки і банківську діяльність" Позичальник – фізична чи юридична особа, яка отримує грошові кошти для зайняття підприємницькою діяльністю або для задоволення побутових потреб.

Істотними умовами кредитного договору є умови про: 1) предмет, яким є грошові кошти (кредит); 2) строк повернення кредиту, 3) проценти за кредит; 4) вартість інших банківських послуг, 5) майнову відповідальність сторін за порушення договору, 6) порядок його розірвання та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнена згода.

Види кредитів: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, а фізичні особи – споживчий кредит. В залежності від тривалості і мети, кредити є: короткострокові (до 1-го року) і довгострокові (понад 1 рік).

Строк кредитного договору встановлюється за домовленістю сторін. За згодою кредитодавця позичальник може достроково повернути кредит.

Залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції кредитних ресурсів, строку кредитування, інших умов, - у кредитному договорі сторони погоджують розмір і сплату процентів.

129.2.

Зміна розміру процентів допускається на підставі взаємної згоди сторін. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати процентів банк має право на застосування штрафних санкцій у передбачених кредитним договором розмірах.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення ЦК стосовно кредитного договору, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 288; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.90.49.108 (0.01 с.)