ТОП 10:

Припинення зобов’язання виконанням. Припинення зобов’язання у разі неможливості виконання.



Згідно ст.. 599 ЦК Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином,

Досягнення мети зобов’язання повязується як з виконанням певних дій, так і необхідністю досягнення якісних показників «належного виконання». Відповідно до ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, за їх відсутності – згідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це поняття включає належних кредитора і боржника, належні час, предмет, місце і спосіб виконання. Неналежне виконання не припиняє зобов’язань. У цих випадках воно доповнюється зобов’язаннями відшкодувати збитки, сплатити неустойку, іншими зобов’язаннями, що виникають внаслідок порушення.

ст. 607. ЦК передбачає, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Мова йде про неможливість виконати зобов’язання в натурі в силу різних обставин фактичного характеру, наприклад загибелі індивідуально визначеної речі, що складає предмет зобов’язання. Неможливість виконання припиняє зобов’язання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (вина кредитора). У разі порушення боржником, зобов’язання трансформується в додаткові обов’язки (відшкодувати збитки, сплатити штраф).

За часом виникнення неможливість виконання може бути: первісною – існувала в момент, коли зобов’язання мало бути виникнути; наступною – наступила в період дії зобов’язання. Ці положення не поширюються на грошові зобов’язання оскільки стосується лише зобов’язань в натурі.

Прощення боргу та передання відступного як способи припинення зобов’язань.

Прощення боргу та передання відступного (ст.. 605 ЦК) є одними із видів припинення зобов'язання за згодою сторін (чи кредитора).

Прощення боргу (ст.. 605 ЦК) надає кредитору право звільнити боржника від його обов'язків. Тривають дискусії чи це односторонній правочин, чи неббхідна згода боржника. Але згідно ЦК для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати. Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливе припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі. Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія є подарунком і оподатковується.

Передання відступного (ст. 600 ЦК) передбачає досягнення сторонами згоди що замість виконання зобов'язання, боржник виконує якісь інші дії (передає інше майно, гроші тощо). Об'єктом відступного можуть бути гроші, інше майно (рухоме та нерухоме) та інші відчужувані об'єкти цивільних прав, у т.ч. результати робіт, послуги тощо. В якості відступного може бути неустойка (сторони домовляються, що сума неустойки у тому розмірі, якого вона досягла на момент платежу, буде відступним і її сплата звільняє боржника від обов'язку виконати зобов'язання в натурі).

Передання відступного може припиняти як договірні, так і не договірні зобов'язання. Домовленість про передачу відступного може мати місце як до, так і після порушення такого зобов'язання. Розмір відступного встановлюється сторонами. При цьому він може бути як меншим, так і більшим за розмір виконання за зобов'язанням та за розмір збитків і штрафних санкцій, викликаних порушенням зобов'язання. Відступне має бути оформлене договором, в якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання

Підстави (способи) припинення зобов’язань.

Згідно гл. 50 (ст. 598-609) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зокрема, згідно ЦК зобов’язання припиняються :

1. виконанням, проведеним належним чином. 2. за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. 3. зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Це може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

4. за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. 5. внаслідок звільнення кредитором боржника від його обов'язків(прощення боргу), якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора

6. внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі 6. неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. 7. смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

8. ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

52.2.

Існує класифікація підстав припинення зобов`язання:

- загальні підстави:

1) які ведуть до погашення зобов'язання: належне виконання; передання відступного; зарахування. При цьому боржник звільняється від виконання зобов'язання, як такий, що виконав свій обов'язок;

2) в основі яких - відмова від зобов'язання: вимога однієї з сторін; домовленість сторін; новація; прощення боргу;

3) в основі яких - неможливість виконання: поєднання боржника і кредитора в одній особі; неможливість виконання; смерть фізичної особи; ліквідація юридичної особи.

- спеціальні підстави:

1.що застосовуються як санкції за порушення зобов'язання у випадках, передбачених договором або законом (відмова від прийняття виконання; одностороння відмова від зобов'язання

2. інші підстави, передбачені договором або законом (закінчення строку довіреності, припинення поруки, припинення гарантії, припинення права застави, неукладення основного договору, розірвання договору тощо).

Погашення зобов'язання з підстав, задоволення вимоги може здійснюватися: 1) шляхом належного виконання (щодо предмету виконання); 2) шляхом заміни предмета виконання, тобто вчиненням іншої дії; 3) шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, коли вимоги кредитора погашаються правом вимоги боржника (як кредитора в іншому зобов'язанні).

53.Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.

Згідно Глави 51 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання - виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

1) невиконання зобов'язання - якщо сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. 2)неналежне виконання - порушення умов, визначених змістом зобов'язання - відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Невідповідність виконання критеріям належності є неналежним виконанням, а отже порушенням зобов'язання.

Ст.. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови кредитора від зобов'язання, але якщо це встановлено договором або законом. Це означає односторонню волю кредитора, який повідомляє боржника про свою відмову і з цього моменту зобов'язання вважається припиненим 2) розірвання договору, якщо це передбачено договором чи законом, здійснюється за вимогою кредитора. Якщо боржник добровільно погоджується, договір розривається з моменту висловлення такого погодження. Якщо ні, то вимога кредитора передається до суду. Договір тоді буде розірваним з моменту набуття чинності відповідним рішенням суду. Підстави для судового рішення можуть бути: істотне порушення договору другою стороною та в інші випадки, встановлені договором або законом. 3) зміна умов зобов'язання, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; 4) сплата неустойки; 5) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки інші наслідки можуть бути встановлені договором або законом.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.10.17 (0.008 с.)