Розділ III Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій

Глава 1 Загальні правила посвідчення заповітів і доручень

26. Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють но­
таріальні дії, посвідчують заповіти і доручення, щодо яких зако­
нодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Відпо­
відно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному
посвідченню підлягають такі угоди:

1) заповіти (стаття 541 Цивільного кодексу);

2) доручення на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винят­ком випадків, коли законом або спеціальними правилами допу­щена інша форма доручення (стаття 65 Цивільного кодексу):

3) доручення, що видаються в порядку передоручення (стаття 68 Цивільного кодексу).

27. Заповіти і доручення, що посвідчуються в нотаріальному
порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не

Нотаріат в Україні

менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у вико­навчому комітеті ради народних депутатів.

28. Посадові особи виконавчих комітетів, зобов'язані роз'яс­нити громадянам зміст і значення поданих ними проектів за­повітів та доручень і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону.

29. При з'ясуванні дієздатності заповідача чи довірителя поса­дова особа виконавчого комітету вимагає документ, в якому вка­зано вік заповідача чи довірителя.

Якщо у посадової особи виконавчого комітету є підстави вва­жати, що заповідач чи довіритель внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, чи внаслідок зловживання спиртними напоями або нарко­тичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною або об­межено дієздатною немає, посадова особа виконавчого комітету відкладає посвідчення заповіту або доручення і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною.

Якщо таке рішення судом не виносилось, посадова особа вико­навчого комітету повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з органів, вказаних у статті 256 Цивільного процесуального кодексу, які можуть звернутись до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.

30. Доручення від імені неповнолітніх, які не досягли 15 років,
а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку
недієздатними, можуть вчинятись лише їх законними представ­
никами — батьками, усиновителями чи опікунами (статті 14, 16
Цивільного кодексу).

Доручення від імені неповнолітніх від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатни­ми, можуть бути посвідчені лише за згодою батьків, усиновителів чи піклувальників (статті 13, 15 Цивільного кодексу).

Справжність підпису батьків, усиновителів або піклуваль­ників на заяві про їх згоду на посвідчення доручення від імені не­повнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, виз­наних у судовому порядку обмежено дієздатними, повинна бути засвідчена нотаріально або підприємством, установою чи ор­ганізацією, в якій працює чи навчається заявник, житлово-експлуатаційною організацією, правлінням житлово-будівель­ного кооперативу за місцем його проживання або адміністрацією

Додатки

стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновителі або піклувальники прийдуть до виконавчого комітету ради народних депутатів і особисто пода­дуть посадовій особі заяву про згоду на посвідчення доручення.

У цьому випадку посадова особа виконавчого комітету вста­новлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, його номер, дату видачі і назву установи, що видала документ, який стверд­жує особу.

Заява про згоду на посвідчення доручення може бути викладе­на на звороті примірника доручення, що залишається в наряді (справі) виконавчого комітету ради народних депутатів, або на окремому аркуші.

31. Посадова особа виконавчого комітету вимагає дозвіл орга­
ну опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальни­
ка — давати згоду на видачу доручення від імені підопічного, як­
що вони виходять за межі побутових.

У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до до­сягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження (стаття 11 Цивільного кодексу).

32. Якщо доручення видається від імені юридичної особи, то
перевіряється її правоздатність. При перевірці правоздатності
юридичних осіб посадові особи виконавчих комітетів зобов'язані
ознайомитись із статутом (положенням) юридичної особи і пе­
ревірити чи відповідає дія, яка буде вчинятися за цим доручен­
ням, правам, наданим юридичній особі її статутом (положенням).

Посвідчення заповітів

33. Посадова особа виконавчого комітету посвідчує заповіти
дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 541,
543 Цивільного кодексу і особисто подані ними посадовій особі
виконавчого комітету.

Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається.

Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначен­ням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. (Абзац третій пункту 33 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

Нотаріат в Україні

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим грома­дянином за правилами, викладеними в пункті 13 цієї Інструкції.

Громадянин, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача.

34. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається по­
дання доказів, які підтверджують його право на майно, що за­
повідається.

35. Посадова особа виконавчого комітету перевіряє, чи не
містить заповіт розпоряджень, що суперечать чинному законода­
вству.

Заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження за­повідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

Посадова особа виконавчого комітету при посвідченні заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачу зміст статті 535 Цивільного кодексу. Зміст цієї статті не роз'яснюється у випадку, якщо пред­метом заповіту є тільки вклад у кредитній установі.

36. За заповітом майно може бути заповідане тільки у
власність. Проте заповідач може покласти на спадкоємця, до яко­
го переходить, зокрема, житловий будинок, зобов'язання надати
іншій особі право довічного користування цим будинком або пев­
ною його частиною (стаття 539 Цивільного кодексу).

Заповідач може покласти на спадкоємця за заповітом вико­нання будь-якого зобов'язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів) з додержанням ви­мог статті 538 Цивільного кодексу. Відказоодержувачами мо­жуть бути будь-які особи незалежно від того, чи входять вони до кола спадкоємців за законом.

До заповіту можуть бути включені розпорядження немайново-го характеру (про порядок проведення захоронення заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної загальнокорисної мети тощо).

Заповідач може на випадок, якщо вказаний в заповіті спад­коємець помре раніше заповідача або не прийме спадщини, вка­зати іншого спадкоємця (під призначення спадкоємця — стаття 536 Цивільного кодексу).

37. У разі одержання посадовою особою виконавчого комітету
повідомлення від завідуючого державним нотаріальним архівом
про невідповідність посвідченого заповіту законові, посадова осо-

Додатки

ба виконавчого комітету, за бажанням заповідача, переоформлює заповіт на загальних підставах.

38. Заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих
комітетів, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (до­
даток № 4).

Заповідач може в будь-який час змінити або скасувати за­повіт, подавши про це заяву до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

39. У випадку одержання посадовою особою виконавчого
комітету заяви про скасування чи зміну заповіту, так само як і
одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше
посвідчений заповіт, посадова особа виконавчого комітету робить
про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в ал­
фавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірни­
ку заповіту, який зберігається у виконавчому комітеті ради на­
родних депутатів.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходить­ся у нього, то відповідний напис про скасування чи зміну заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у виконавчому комітеті відповідної Ради на­родних депутатів. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

Якщо заповіт, який скасовується чи змінюється, посвідчений посадовою особою іншого виконавчого комітету або нотаріусом, то заява про скасування чи зміну його направляється заповідачем або посадовою особою виконавчого комітету у ту виконавчий комітет тієї ради народних депутатів, у державну нотаріальну контору, тому приватному нотаріусу, які посвідчили заповіт, або у державний нотаріальний архів, де зберігається заповіт.

40. Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті
спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача.
У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат
може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтв
про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

40-1. Відомості про посвідчення посадовими особами заповітів підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у по­рядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр. (Інструкцію доповнено пунктом 40-1 на підставі Наказу Міні­стерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)

Нотаріат в Україні

Посвідчення доручень

41. Посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують
доручення, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я
однієї або кількох осіб.

У тексті доручення повинні бути зазначені місце і дата його складання (підписання), прізвища, імена та по батькові (повне найменування юридичної особи) і місце проживання (місце зна­ходження юридичної особи) представника і особи, яку представ­ляють, а в необхідних випадках і посада, яку вони займають. В дорученнях на ім'я адвокатів зазначається їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).

Строк, на який може бути видано доручення, визначається цивільним законодавством.

Строк дії доручення зазначається прописом.

42. При посвідченні доручення від імені юридичної особи по­садова особа виконавчого комітету дотримується правил, викла­дених у пункті 35 цієї Інструкції.

43. Доручення від імені неповнолітніх, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, посвідчуються з дотриманням вимог пунктів 32-34 цієї Інструкції.

44. При посвідченні доручення на ведення справи в суді поса­дова особа виконавчого комітету роз'яснює, що уповноважена особа буде вправі вчиняти дії, перелічені в статті 115 Цивільного процесуального кодексу, якщо вони спеціально обумовлені в цьо­му дорученні.

45. Повноваження за нотаріально посвідченими дорученнями можна передавати телеграфом.

Телеграма-доручення складається з тексту самого доручення і посвідчувального напису з розшифрованим підписом посадової особи виконавчого комітету і гербової печатки виконавчого комітету відповідної ради народних депутатів. Доручення, пере­дане телеграфом, має силу оригіналу.

46. Доручення, яке видається в порядку передоручення,
підлягає нотаріальному посвідченню при поданні основного дору­
чення, в якому застережено право передоручення, або при по­
данні доказів того, що представник за основним дорученням при­
мушений до цього силою обставин і це необхідно для охорони
інтересів особи, яка видала доручення. Доручення в порядку пе-

Додатки

редоручення не може містити в собі більше прав, ніж надано за основним дорученням.

Строк дії доручення, виданого в порядку передоручення, не може перевищувати строку дії основного доручення, на підставі якого воно видано (стаття 68 Цивільного кодексу).

В дорученні, виданому в порядку передоручення, повинно бу­ти вказано час і місце посвідчення основного доручення, прізви­ще, ім'я, по батькові та місце проживання особи, якій видано ос­новне доручення, і особи, якій вона передоручає свої повноважен­ня, а в необхідних випадках і їх службове становище.

На основному дорученні робиться відмітка про передоручен­ня, в якій зазначається, на чиє ім'я, коли і за яким номером по реєстру для реєстрації нотаріальних дій зроблено передоручення. Копія основного доручення приєднується до примірника дору­чення, виданого в порядку передоручення, який залишається у виконавчому комітеті відповідної ради народних депутатів. При наступному посвідченні доручення в порядку передоручення в то­му ж виконавчому комітеті відповідної ради народних депутатів копія основного доручення не залишається. У цих випадках ос­новне доручення вимагається лише для огляду.

Глава 2 Вжиття заходів до охорони спадкового майна

47. В населених пунктах, де немає державної нотаріальної
контори, посадова особа виконавчого комітету, яка вчиняє но­
таріальні дії, за місцем відкриття спадщини вживає заходів до
охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спад­
коємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи
вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення посадо­
вим особам виконавчих комітетів відповідних рад народних депу­
татів за місцезнаходженням майна. Зокрема, якщо майно спад­
кодавця або його частка знаходиться не в місці відкриття спад­
щини, посадова особа виконавчого комітету за місцем відкриття
спадщини надсилає посадовій особі виконавчого комітету за
місцем знаходження спадкового майна доручення про вжиття за­
ходів до його охорони.

48. За повідомленням громадян, державних установ,
підприємств або організацій заходи щодо охорони спадкового
майна можуть вживатися також посадовими особами виконав­
чих комітетів за місцезнаходженням цього майна з повідомлен-

Нотаріат в Україні

ням про вжиті заходи державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

49. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне
місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — місце
знаходження майна або його основної частини.

Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в учбових закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу у відповідний учбовий заклад.

50. Повідомлення громадян, підприємств, установ і ор­
ганізацій та доручення державних нотаріусів та посадових осіб
виконавчих комітетів про вжиття заходів до охорони спадкового
майна реєструються в книзі обліку заяв про вжиття заходів до
охорони спадкового майна (додаток № 5).

51. Заходи до охорони спадкового майна посадовою особою ви­конавчого комітету вживаються не пізніше наступного дня з дати надходження заяви або доручення про наявність спадкового май­на, яке потребує охорони.

52. Посадова особа виконавчого комітету, яка одержала від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або робо­ти яких їй відомі.

Посадова особа виконавчого комітету може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

53. Для охорони спадкового майна посадові особи виконавчих
комітетів провадять опис майна і передають його на зберігання
спадкоємцям або іншим особам, яких вони призначають.

Опис спадкового майна провадиться за участю заінтересова­них осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох понятих.

В акті опису повинні бути зазначені: дата надходження дору­чення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів до охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвище, ім'я, по батькові і адреси осіб, які беруть участь в опису; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; час його смерті і місце знаходження майна, що описується; чи було опечатано приміщення до прибут­тя посадової особи виконавчого комітету і ким; чи не була пору­шена пломба або печатка; докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, фабрично-заводська марка, колір,

Додатки

сорт та ін.) і оцінка кожного з перерахованих у ньому предметів та процент зносу.

Оцінка описаних предметів провадиться (з урахуванням їх зносу) посадовою особою виконавчого комітету та особами, які брали участь в описові спадкового майна, а жилих будинків — виходячи з відновної чи страхової (в місцевостях, де інвентари­зація не проведена) оцінки.

У випадку незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-оцінщика. Оплата праці спеціаліста провадиться спад­коємцями. На кожній сторінці акта підводиться підсумок кіль­кості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису — загальний підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості.

До акта опису включається все майно, яке знаходиться в бу­динку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про на­лежність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтере­сованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позо­вом про виключення цього майна з опису.

Якщо проведення опису майна переривається або продов­жується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується поса­довою особою виконавчого комітету. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

В кінці акта зазначається прізвище, ім'я, по батькові, рік на­родження особи, якій передано на зберігання майно, наймену­вання документа, який посвідчує її особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше, ніж у трьох примірниках. Всі примірники підписуються посадовою особою виконавчого комітету, заінтересованими особами, понятими та особою, якій передано на зберігання спадкове майно. Один примірник акта ви­дається особі, що прийняла на зберігання спадкове майно.

Якщо вжити заходів до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які проживали із спадкодавцем, запе­речують проти опису, не пред'являють майна для опису, майно вивезене тощо), посадова особа виконавчого комітету складає акт і повідомляє про це заінтересованих осіб, а в необхідних випад­ках — фінансовий орган або прокурора.

54. Якщо під час опису спадкового майна виявляться речі, які в зв'язку із зносом не являють ніякої цінності, посадова особа ви-

Нотаріат в Україні

конавчого комітету за згодою спадкоємців або фінансового орга­ну, коли опис провадиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису цих речей, а за окремим описом передає їх для зни­щення або на заготівельну базу утильсировини.

Якщо серед спадкового майна виявляться харчові продукти, посадова особа виконавчого комітету передає їх спадкоємцям. Якщо опис провадиться без участі спадкоємців — продукти дов­гострокового терміну зберігання передаються відповідним ор­ганізаціям для реалізації. Передача провадиться за окремим ак­том, який підписує, крім посадової особи виконавчого комітету та понятих, спадкоємець або представник тієї організації, якій передані продукти.

55. Грошові суми та цінні папери, які залишилися після по­мерлого, за проханням спадкоємців чи інших заінтересованих осіб, за окремим описом здаються не пізніше наступного, після проведення опису, дня на депозит державної нотаріальної конто­ри, де знаходяться до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у випадку переходу спадкового майна державі за правом спадкоємства.

Срібло і монетарні метали (золото та метали іридієво-платино­вої групи) в будь-якому вигляді та стані, іноземна валюта і вира­жені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні доку­менти та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, век­селі (тратти), боргові розписки, аккредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати та ін.), вироби із срібла і монетар­них металів, дорогоцінних каменів, а також дорогоцінні камені і перли на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб здаються не пізніше наступного, після проведення опису, дня на зберігання до відповідної банківської установи.

Зберігання спадкового майна на депозиті державної но­таріальної контори чи у банку здійснюється за рахунок спад­коємців або інших заінтересованих осіб. За бажанням спад­коємців чи інших заінтересованих осіб цінності, перераховані у частинах першій та другій цього пункту, можуть бути передані спадкоємцям або іншим особам згідно з пунктом 56 цієї Інструкції.

Якщо в складі описаного майна виявляться цінні рукописи, літературні праці, листи, що мають історичне або наукове значен­ня, ці документи за окремим описом здаються на відповідальне зберігання спадкоємцям чи іншим особам або відповідним устано­вам (інституту, музею тощо). При неможливості передати перера-

Додатки

ховане вище на відповідальне зберігання посадова особа виконав­чого комітету опечатує документи або сховище з документами.

Виявлені у складі майна померлого вибухові речовини і засоби вибуху, боєприпаси, зброя, спеціальні засоби самооборони, за­ряджені речовинами сльозоточивої та дратівливої дії (газові пістолети, револьвери і патрони до них) здаються органам внутрішніх справ за окремим описом.

При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебу­вають на державному обліку як пам'ятники історії і культури, посадова особа виконавчого комітету повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури*.

56. При вилученні спадкового майна з акта опису на останньому робиться спеціальний напис, в якому за підписом посадової особи виконавчого комітету, а також інших осіб, що підписали акт опису, дається перелік вилучених предметів. Цей напис скріплюється пе­чаткою виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

57. При наявності в складі спадщини майна, що потребує уп­равління (жилий будинок, квартира, худоба тощо), а також у ви­падку пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прий­няття спадщини спадкоємцями, в населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, посадова особа виконавчого комітету призначає хранителя майна, про що виносяться поста­нова за підписом посадової особи виконавчого комітету.

58. Посадова особа виконавчого комітету попереджає храните­ля та інших осіб, яким передане на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність за статтею 182 Кримінального кодексу в разі розтрати або утаювання його, а також про ма­теріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Про зроблене по­передження від зазначених осіб відбирається підписка. Підписка може бути викладена на акті опису спадкового майна, за яким во­но передається на зберігання, або на постанові про призначення хранителя спадкового майна.

59. Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято — до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

* Див. Постанову Верховної Ради України від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна» // Відомості Верховної Ради України. — 1992 р., Т 35. — Ст. 517); Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і засто­сування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.1993 р. № 706 // ЗП. — 1994. — ТІ. — Ст. 17.

Нотаріат в Україні

Заходи охорони спадкового майна припиняє державний но­таріус або посадова особа виконавчого комітету ради народних де­путатів, які вживали їх. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припи­нення охорони спадкового майна попередньо повідомляється дер­жавний нотаріус за місцем відкриття спадщини.

60. Акт опису спадкового майна та окремі описи, які складають­
ся під час вжиття заходів охорони спадкового майна, реєструються
в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під окремими номерами.

Глава З Накладання заборони відчуження нерухомого майна

61. Посадова особа виконавчого комітету за місцезнаходжен­
ням жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража,
іншого нерухомого майна чи розташування земельної ділянки
накладають заборону їх відчуження:

1) за повідомленням установи банку, підприємства чи ор­
ганізації про видачу громадянину позички на будівництво,
капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку;

2) за повідомленням приватного нотаріуса про посвідчення до­говору про заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

3) в усіх інших випадках, передбачених законом.

 

62. Накладання заборони провадиться шляхом вчинення на­пису про це за встановленою формою (додаток № 28) на повідом­ленні установи банку, підприємства або організації про видачу позички або на повідомленні приватного нотаріуса про посвідчен­ня договору застави. Один примірник повідомлення з написом посадової особи виконавчого комітету про накладання заборони надсилається відповідній установі банку, підприємству або ор­ганізації, що видали позичку, а другий — залишається у вико­навчому комітеті відповідної ради народних депутатів, яким нак­ладено заборону відчуження, і підшивається до наряду (справи).

63. Накладання заборони реєструється посадовою особою ви­конавчого комітету в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому ж реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту на нерухоме майно (додаток № 2).

При накладанні заборони чи арешту робиться запис в ал­фавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток № 3).

Додатки

64. Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи
організації про погашення позички, повідомлення про припинен­
ня договору застави посадова особа виконавчого комітету знімає
заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового
будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчи­ми органами накладеного ними арешту на нерухоме майно поса­дова особа виконавчого комітету робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Повідом­лення судових або слідчих органів про зняття арешту залиша­ються у справах виконавчого комітету ради народних депутатів.

Глава 4 Засвідчення вірності копій документів і виписок з них

65. Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють но­
таріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих
підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці до­
кументи не суперечать законові, мають юридичне значення і
засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчуєть­ся у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчан­ня, проживання або лікування громадянина.

Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, доку­ментів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень та інших документів, зняття копій з яких не допускається.

66. Вірність копії з копії документа може бути засвідчена по­
садовою особою виконавчого комітету, якщо вірність копії
засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана
підприємством, установою, організацією, що видали оригінал до­
кумента. В останньому випадку копія документа повинна бути
викладена на бланку даного підприємства, установи, організації
з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал доку­
мента знаходиться на даному підприємстві, в установі, ор­
ганізації.

Нотаріат в Україні

Реєстрація заборон відчуження нерухомого майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Поло­ження про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомо­го майна. (Пункт 66 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мін'юсту № 41/5 від 27.05.97; в редакції Наказу Мін'юсту № 31/5 від 09.06.99)

Про накладені заборони та арешти робиться запис в ал­фавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. (Пункт 66 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мін'юсту № 41/5 від 27.05.97; в редакції Наказу Мін'юсту № 31/5 від 09.06.99)

67. Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому випад­
ку, коли її зроблено з документа, в якому міститься рішення кіль­
кох, не зв'язаних між собою, питань. Виписка повинна відтворю­
вати повний текст частини документа з певного питання.

Засвідчення вірності виписки з документа здійснюється за правилами, викладеними в пунктах 68 і 69 цієї Інструкції.

68. Посадова особа зобов'язана звірити з оригіналом копію чи
виписку з документа, вірність яких вона засвідчує.

Глава 5 Засвідчення справжності підпису на документах

69. Посадова особа виконавчого комітету засвідчує справжність
підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не
мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать
честь і гідність людини.

На заповіті чи дорученні може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зро­бити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку посадова особа виконавчого комітету встановлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася.

70. Посадова особа виконавчого комітету, засвідчуючи
справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі,
а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

71. Посадова особа виконавчого комітету не може засвідчува­
ти справжність підпису громадянина на документі, в якому стве­
рджуються обставини, право посвідчення яких належить лише
відповідному державному органові (час народження, укладання

Додатки

шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, право власності на майно тощо).

72. При засвідченні зразків підписів посадових осіб підпри­ємств, установ, організацій на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (в тому числі Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків посадова осо­ба виконавчого комітету перевіряє правоздатність юридичної особи (пункт 35 цієї Інструкції), справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису.

На підтвердження повноваження на право підпису посадовою особою виконавчого комітету подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, доручення на ім'я керівника, видане вищестоящим органом тощо.

-

 

Нотаріат в Україні

Додаток 6 НАКАЗ ■ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

№ 6/5 від 03.02.94 м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 1994 р. за № 33/242

•ч.:/3/~-'. '-. *" '•-£>*• • -."нг. - ■ ї.:. и"..і а '..м- і.Н