Представництвах та консульських установах України

1. Загальні положення

1.1. Це Положення, розроблене відповідно до Закону України «Про нотаріат», Цивільного та Сімейного кодексів України, глави XI Консульського статуту України, визначає порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульсь­ких установах України.

1.2. Вчинення нотаріальних дій покладається на консульсь­ких посадових осіб (далі — консул), які працюють в дипломатич­них представництвах та консульських установах України.

1.3. Консулами вчиняються такі види нотаріальних дій:

 

1) посвідчуються правочини (договори, заповіти, довіреності та ін.), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, га­ражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знахо­диться в Україні;

2) вживаються заходи до охорони спадкового майна;

3) видаються свідоцтва про право на спадщину;

4) видаються свідоцтва про право власності на частку в спіль­ному майні подружжя;

5) засвідчується вірність копій (фотокопій) документів і випи­сок з них;

6) засвідчується вірність підпису на документах;

7) засвідчується справжність електронного цифрового підпису на електронних документах (за наявності технічної можливості роботи з електронними документами);

8) засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

Додатки

9) посвідчується факт, що фізична особа є живою;

10) посвідчується факт перебування фізичної особи в певному місці;

11) посвідчується тотожність фізичної особи з особою, зобра­женою на фотокартці;

12) посвідчується час пред'явлення документів;

13) приймаються у депозит грошові суми та цінні папери;

14) учиняються виконавчі написи;

15) учиняються морські протести;

16) приймаються на зберігання документи.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії,

що вчиняються консулами.

1.4. Консули відповідно до статті 7 Закону України «Про но­
таріат» у своїй діяльності керуються законами України, постано­
вами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями пре­
зидента України, постановами і розпорядженнями Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерства закордонних справ
України та іншими нормативно-правовими актами.

При вчиненні нотаріальних дій консули в установленому по­рядку та в межах своєї компетенції вирішують питання, що вип­ливають з норм міжнародного права, а також чинних міжнарод­них договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

1.5. Консули зобов'язані додержувати таємниць нотаріальних
дій та відомостей, одержаних ними у зв'язку з їх учиненням.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких учинялися нотаріальні дії.

На письмову вимогу суду, господарського суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні.

Письмова вимога, з якою звертаються суд та інші зазначені вище органи, має бути належним чином оформлена (зокрема, ма­ти посилання на номер справи, щодо якої виникла потреба в от­риманні інформації).

Довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також ор­ганам, переліченим в абзаці третьому цього підпункту, та спад­коємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови по­дання свідоцтва (нотаріально засвідченої копії) про його смерть.

Нотаріат в Україні

Обов'язок додержання таємниці здійснюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

1.6. Консули зобов'язані здійснювати свої професійні обов'яз­
ки відповідно до Консульського статуту України, Закону України
«Про нотаріат», сприяти фізичним та юридичним особам у
здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати
права й обов'язки, попереджати про наслідки нотаріальних дій,
що вчиняються, для того, щоб юридична необізнаність не могла
їм зашкодити, зберігати в таємниці відомості, одержані ними у
зв'язку з учиненням нотаріальних дій, відмовляти у вчиненні но­
таріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або
чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.

На прохання фізичних чи юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, консули мають право витребувати від установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення цих нотаріальних дій, складати проекти правочинів і заяв, виготовляти копії (фотокопії) документів та витягів з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій.

Чинним законодавством консулу можуть бути надані й інші права.

1.7. Мова нотаріального діловодства визначається у відпо­
відності до статті 10 Конституції України та статті 20 Закону Ук­
раїнської РСР «Про мови». Якщо особа, яка звернулася за вчи­
ненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловод­
ство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені
їй консулом або перекладачем у письмовій або усній формі, про
що зазначається в посвідчувальному написі.

Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, яку вона знає.

2. Загальні правила вчинення нотаріальних дій

2.1. Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні дипломатично­го представництва та консульської установи. В окремих випад­ках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості вчинюва­них нотаріальних дій, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності дип-

Додатки

ломатичного представництва або консульської установи, у межах консульського округу.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням дипло­матичного представництва чи консульської установи України, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні тощо) із зазначенням адреси, а також часу вчинення нотаріальної дії та причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказани­ми приміщеннями.

2.2. Нотаріальні дії вчинюються в день пред'явлення всіх не­
обхідних для цього документів, сплати консульського збору і
відшкодування фактичних витрат.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі не­обхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону консул повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За заявою зацікавленої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення яких просить інша зацікавлена особа, учинення нотаріальної дії повинно бути відкладене на строк не більше десяти днів.

Якщо за цей строк від суду не буде одержано повідомлення про надходження заяви, нотаріальна дія повинна бути вчинена.

У разі одержання від суду через Міністерство закордонних справ України повідомлення про надходження заяви зацікавле­ної особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша зацікавлена особа, учинення нотаріальної дії зупи­няється до вирішення справи судом.

Законодавством України можуть бути встановлені й інші підстави для відкладення і зупинення нотаріальних дій.

2.3. При вчиненні нотаріальних дій консул установлює особу
учасників цивільних правовідносин, які особисто звернулися за
вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими до­кументами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.

Особа неповнолітнього до 16 років встановлюється за свідоцт­вом про народження за умови письмового підтвердження батька­ми (одним із батьків) особи їх дитини та своєї особи.

Нотаріат в Україні

Засвідчення справжності підпису на такій заяві консулом не здійснюється.

У разі якщо за фізичну особу, яка у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може власноручно підписати правочин чи інший документ, його підписує інша фізична особа, консул вста­новлює як особу громадянина, що бере участь у такій нотаріальній дії, так і особу громадянина, який підписався за нього.

Відомості про документ (його реквізити), на підставі якого вста­новлюється особа, уносяться консулом до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

2.4. При посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної
дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у них.

У разі укладання правочинів представником перевіряються його повноваження.

Довіреність, яка надає повноваження представникові, подаєть­ся консулу. Консул зобов'язаний перевірити через Міністерство закордонних справ України за допомогою Єдиного реєстру дору­чень, посвідчених у нотаріальному порядку на території України, дійсність довіреності на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, про що після отримання відповіді на примірнику довіреності або її копії, що залишаються у справах консула, робиться відмітка про перевірку дійсності довіреності за даними Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, з обов'язковим зазначенням ідентифікаторного номера перевірки.

2.5. При посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших но­таріальних дій у випадках, передбачених законодавством Ук­раїни, консул перевіряє справжність підписів учасників право­чинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

2.6. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності консула. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності консула, гро­мадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним, та в присутності консула проставити на окремому аркуші свій підпис з тим, щоб консул міг перевірити тотожність цих підписів.

2.7. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною ва­дою не може власноручно підписати правочин, заяву чи інший до­кумент, за її дорученням і в її присутності та в присутності консу­ла ці документи може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, зацікавлена у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі.

Додатки

Правочин не може підписувати особа, на користь або за учас­тю якої його посвідчено.

Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може са­мостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.

Якщо глуха, німа або глухоніма фізична особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, письменна, вона сама прочитує доку­мент і підписує його. Якщо така особа неписьменна, то при вчи­ненні нотаріальної дії обов'язково повинна бути присутня письмен­на особа, яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і посвідчити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волі учасника нотаріальної дії.

2.8. Застосування електронного цифрового підпису (згідно із За­коном України «Про електронний цифровий підпис» на правочи-нах здійснюється консулом при наявності технічних можливостей роботи з електронними документами на підставі попередньої пись­мової згоди підписувача на застосування електронного цифрового підпису. Заява повинна містити перелік правочинів, на яких засто­совуватиметься електронний цифровий підпис.

У разі застосування електронного цифрового підпису консул повинен встановити особу підписувача та перевірити його дієздатність, а також обсяг правоздатності юридичної особи та повноважень її представника.

Перевірка цілісності електронного документа (згідно із Зако­ном України «Про електронний цифровий підпис» здійснюється шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Як оригінал електронного документа не можуть бути застосо­вані свідоцтво про право на спадщину; документ, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригіналь­ному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів та інших випадків, передбачених законом.

Чинність і належність відкритого ключа підписувачу пе­ревіряється за допомогою посиленого сертифіката ключа, вида­ного акредитованим центром сертифікації ключів.

Посилений сертифікат ключа повинен містити такі обов'яз­кові дані:

— найменування та реквізити центру сертифікації ключів
(центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру);

— зазначення, що сертифікат виданий в Україні;

— унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;

Нотаріат в Україні

— основні дані (реквізити) підписувача — власника особисто­го ключа;

— дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;

— відкритий ключ;

— найменування криптографічного алгоритму, що використо­вується власником особистого ключа;

— інформацію про обмеження використання підпису.
Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які

містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа.

Посилений сертифікат ключа може бути як в електронній формі, так і у формі документа на папері.

2.9. При посвідченні договорів майнового характеру консулом у текстах договорів зазначаються: для юридичних осіб резидентів — відомості про найменування, місцезнаходження та іден­тифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підпри­ємств та організацій України; для нерезидентів — найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано юридичну особу; для фізичних осіб громадян України — прізвище, ім'я, по бать­кові, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), громадянство, адресу постійного місця проживання за межами України.

На підтвердження наявності ідентифікаційного номера (коду) консулу подається відповідна, завірена уповноваженою особою, довідка або витяг, копія (фотокопія) якої(го) долучається до примірника договору, який залишається у справах нотаріуса.

В осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовля­ються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідо­мили про це відповідні державні органи, ідентифікаційний номер не вимагається за умови, якщо в паспортах цих осіб посадовою осо­бою органу внутрішніх справ зроблена відмітка про наявність у них прав здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного но­мера. Копія сторінки паспорта з такою відміткою долучається до примірника договору (стаття 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» (із змінами) та спільний наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 № 602/1226 «Про затвердження Порядку унесення

Додатки

відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифі­каційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 № 1345/9944), який зберігається у справах консула. При посвідченні договорів майнового характеру за учас­тю таких осіб консулом у текстах договорів зазначаються серія та номер паспорта.

2.10. У відповідності до статті 46 Закону України «Про но­
таріат» консул управі витребувати від фізичних та юридичних
осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріаль­
них дій. Такі відомості і (або) документи повинні бути подані в
строк, указаний консулом. Цей строк не може перевищувати од­
ного місяця.

Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладання, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

2.11. Консул не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У цих випадках учинення нотаріальних дій за участю цих осіб може бути здійснено іншою консульською посадовою особою, яка працює в дипломатичному представництві або консульській установі України.

2.12. Консули не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, текст яких немож­ливо прочитати внаслідок пошкодження, а також які написані олівцем.

Дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в докумен­тах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом посадової (уповноваженої на те) особи і печат­кою установи, підприємства або організації чи особи, яка видала до­кумент. Виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане.

Не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, у яких не можна прочитати все в них написане, як, наприклад, до­кументи, залиті чорнилом, потерті та ін.

Не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не прошнуровано, не пронумеровано і кількість прошнурованих аркушів не завірена підписом посадової (уповноваженої на те) особи та печаткою юри­дичної чи фізичної особи, що видала документи.

Нотаріат в Україні

2.13. Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, засвідчу­ваних копій (фотокопій) документів і виписок з них, тексти пе­рекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко; дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, мають бути поз­начені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб — без скорочень і з зазначенням їх місцезнаходження. У необхідних випадках зазначаються номери рахунків юридичних осіб у бан­ках (кредитних установах), а також дата, місце народження та місце роботи фізичних осіб.

Прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, у тому числі представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю із зазначенням місця їх проживання. Для представників юридич­них осіб місце їх проживання у текстах правочинів зазначається на їхнє бажання, але з обов'язковим його зазначенням у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

На нотаріально оформлюваних документах не заповнені до кінця рядки та інші вільні місця прокреслюються, за винятком документів, призначених для дії за кордоном, у яких прокреслен-ня не допускаються. Дописки і виправлення повинні бути засте­режені консулом перед підписом відповідних осіб (сторін право-чину та інших осіб, які підписали правочин, заяву та ін.), повто­рені в кінці посвідчувального напису, скріплені підписом та пе­чаткою консула. Виправлення мають бути зроблені за згодою сторін правочину та інших осіб, які підписали правочин, на всіх примірниках оформлюваних консулом документів і так, щоб усе помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати.

Виправлення, зроблені в тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (наприклад, копія документа), зас­терігаються консулом лише в кінці посвідчувального напису до підпису консула і проставлення печатки.

Якщо документ, що підлягає посвідченню або засвідченню, викладений неправильно чи неграмотно (чи складений з пору­шенням вимог чинного законодавства), консул пропонує особі, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, виправити його або скласти новий.

На бажання зацікавленої особи документ може бути складе­ний консулом.

У разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, во­ни повинні бути прошиті або скріплені у спосіб, що унеможлив-

Додатки

лює їх роз'єднання без порушення їхньої цілісності, з простав­ленням печатки та підпису консула з зазначенням кількості скріплених аркушів.

2.14. При посвідченні правочинів, засвідченні достовірності
копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності
підпису на документах, правильності перекладу документів з
однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред'явлення докумен­
та на відповідних документах учиняються посвідчувальні написи
(додатки 1-29).

Посвідчувальний напис може бути розміщений як на лицьово­му боці оформлюваного документа, так і на його звороті.

Посвідчувальний напис повинен бути написаний зрозуміло, чітко, без підчисток, дописок та інших виправлень і застереже­ний підписом консула та його печаткою.

Для вчинення посвідчувальних написів можуть застосовува­тись штампи з текстом відповідного напису.

Якщо посвідчувальний напис не вміщується на нотаріально оформлюваному документі, він має бути продовжений чи викла­дений повністю на прикріпленому до документа аркуші паперу. У цьому разі аркуші, на яких викладено текст документа, і ар­куш з посвідчувальний написом прошнуровуються або скріплю­ються у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровуються, кількість аркушів завіряється

[

підписом консула і скріплюється його печаткою. На підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається після відкриття спадщини, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її у певному місці, тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці, про час пред'явлення документів, про прийняття на зберігання доку­ментів видаються відповідні свідоцтва (додатки 30-47).

2.15. Усі нотаріальні дії, учинені консулами, реєструються в
реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (додаток 48).

Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається на документах, що видаються консулом, чи в посвідчувальних написах.

Реєстри повинні бути прошнуровані, аркуші їх пронумеровані.

Кількість аркушів у реєстрі повинна бути завірена підписом кон­сульської посадової особи, уповноваженої на те керівником дипло­матичного представництва чи консульської установи "України.

Нотаріат в Україні

Підпис посадової особи скріплюється гербовою печаткою.

Запис нотаріальної дії у реєстр провадиться консулом чи іншою консульською посадовою особою або особою, яка перебу­ває у трудових відносинах з керівником дипломатичного предс­тавництва чи консульської установи України, тільки після того, як посвідчувальний напис на документі або документ, що ви­дається консулом, ним підписані та скріплені печаткою.

Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту реєстрації її в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Запис у реєстрі олівцем не допускається.

Дописки та виправлення, зроблені в реєстрі для реєстрації но­таріальних дій, повинні бути застережені консулом і скріплені його підписом.

2.16. Консули вправі видавати витяги з реєстрів для
реєстрації нотаріальних дій з урахуванням вимог, встановлених
підпунктом 1.5 цього Положення.

Витяги з реєстрів нотаріальних дій щодо заповітів видаються тільки після смерті заповідача.

2.17. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію,
долучаються до примірника правочину, свідоцтва про право на
спадщину та ін., що залишаються у справах консула.

Оригінали документів (наприклад, свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану про народження, шлюб, смерть) поверта­ються особам, що їх подали, а в консула залишаються їхні копії (фотокопії).

Копії (фотокопії) подаються зацікавленими особами або на їх прохання виготовляються консулом чи іншим працівником або особою, яка перебуває у трудових відносинах з керівником дип­ломатичного представництва чи консульської установи України. На таких копіях консул робить напис «З оригіналом згідно», ста­вить дату і свій підпис, які скріплює печаткою.

Документи, що посвідчують особу фізичних осіб, які зверну­лися за вчиненням нотаріальних дій, їх представників або предс­тавників юридичних осіб, повертаються особам, що їх подали, а в реєстрі записуються найменування документа, його номер, дата видачі й найменування установи, яка видала документ.

Якщо фізичпа особа звернулася за засвідченням правильності копії (фотокопії) документа чи виписки з документа, консул вста­новлює його особу і робить у реєстрі відмітку «Особу встановлено».

2.18. Не залишаються у справах консула:

— документи, які стверджують право власності фізичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квар-

Додатки

тиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частини, інше нерухоме майно (свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, державні акти про право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни житлового будинку (частини будинку), будівлі, садиби, кварти­ри, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухо­мого майна, у тому числі зареєстровані на біржі, договори про виділення в натурі частки з нерухомого майна, договори про поділ нерухомого майна та ін.), договори про відчуження не закінчених будівництвом житлових будинків, будівель (їх час­тин) або інших споруд, — якщо видається свідоцтво про право на спадщину на частку (чи частку від частки) майна померлого співвласника, якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлювальний документ;

— свідоцтва про реєстрацію, технічні паспорти, реєстраційні талони, чеки, довідки-рахунки магазину на автотранспортні за­соби, інші самохідні машини і механізми — при посвідченні дого­ворів про їх відчуження, заставу, оренду, позичку; при видачі свідоцтва про право на спадщину чи про право власності на неї.

Про наявність зазначених документів робиться відмітка на за­явах про видачу свідоцтв про право на спадщину і свідоцтв про право власності або на інших документах, що долучаються до но­таріально оформлених документів, після чого вони повертаються особі, яка їх подала. Відмітка, у якій зазначаються назва доку­мента, ким, коли, за яким номером та на чиє ім'я він виданий, підписується консулом.

Можливе залишення у справах консула копій (фотокопій) до­кументів, що повертаються сторонам правочинів. У таких випад­ках, крім необхідних відміток, на залишених копіях (фото­копіях) консул робить напис «З оригіналом згідно», проставляє дату, свій підпис, який скріплює печаткою.

2.19. У разі втрати документа, посвідченого або виданого кон­сулом, за письмовою заявою осіб (представників юридичних осіб), за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, консулом видається дублікат утраченого документа.

До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих консулом, дублікат утраченого документа видається консулом за місцем його зберігання.

Дублікати документів, посвідчених або виданих консулом, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за до-

Нотаріат в Україні

рученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, а та­кож виконавця заповіту. Консулу, крім свідоцтва про смерть та­ких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту).

Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спад­коємцям, виконавцю заповіту після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в за­повіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

До заяви про видачу дубліката заповіту або про видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, а також до заяви виконавця заповіту консул долучає копію (фотокопію) свідоцтва про смерть та копії (фотокопії) інших документів, зокрема тих, які підтверджують родинні стосунки спадкоємців (копія свідоцт­ва виконавця заповіту), та ін. На таких копіях (фотокопіях) кон­сул робить напис «З оригіналом згідно», ставить дату і свій підпис, який скріплює печаткою.

Дублікат секретного заповіту не видається.

Копія (фотокопія) оголошеного секретного заповіту, засвідче­на в установленому порядку, може бути приєднана до дубліката протоколу про оголошення секретного заповіту, який видається у разі його втрати.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Про видачу дубліката консул робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в справах консула.

2.20. Консули, виявивши при вчиненні нотаріальних дій по­рушення закону учасниками цивільних відносин, або якщо справжність поданого документа викликає сумнів, повідомляють про це через Міністерство закордонних справ України відповідні органи для вжиття необхідних заходів.

2.21. Консул відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

 

— учинення такої дії суперечить законові;

— не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

— дія не підлягає вчиненню консулом;

— з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась
недієздатна особа, особа, цивільна дієздатність якої обмежена,
або представник, який не має необхідних повноважень;

Додатки

— правочин, що укладається від імені юридичної особи, не відповідає обсягу її цивільної дієздатності;

— в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Консули не приймають для вчинення нотаріальних дій доку­менти, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що паплюжать честь і гідність людини.

2.22. Консул на прохання особи, якій відмовлено в учиненні
нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій
формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках кон­
сул не пізніше як у триденний строк виносить постанову про
відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові про відмову вказуються:

— дата винесення постанови;

— прізвище, ініціали консула, який виніс постанову, найме­нування та адреса дипломатичного представництва чи консульсь­кої установи України;

— прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або наймену­вання і місцезнаходження юридичної особи;

— про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звер­нулася до консула (короткий зміст прохання);

— мотиви, з яких відмовлено в учиненні нотаріальної дії, з по­силанням на чинне законодавство;

— порядок і строки оскарження відмови з посиланням на
цивільне процесуальне законодавство.

Консул не має права на безпідставну відмову в учиненні но­таріальної дії.

2.23. За вчинення нотаріальних дій консули справляють кон­
сульський збір.

За надання консулами додаткових послуг правового характе­ру, які не пов'язані з учинюваними нотаріальними діями, а та­кож послуг технічного характеру (складання проектів право-чинів, заяв, виготовлення копій (фотокопій) документів чи випи­сок з них тощо) справляється окрема плата. Перелік таких пос­луг та розмір плати за них установлюються Тарифами консульсь­кого збору.

Нотаріат в Україні

3. Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій

3.1. Основні правила посвідчення правочинів.

3.1.1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному ко­
дексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також
моральним засадам суспільства (стаття 203 Цивільного кодексу
України).

Консули зобов'язані роз'яснити сторонам зміст і значення пода­них ними проектів правочинів і перевірити, чи відповідає зміст посвідчуваних правочинів вимогам закону і дійсним намірам сторін.

3.1.2. Документи, в яких викладено зміст правочинів, що
посвідчуються в нотаріальному порядку, виготовляються консу­
лом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається
у справах консула, а інші видаються сторонам.

Усі примірники підписуються учасниками правочину.

Посвідчувальний напис учиняється на всіх примірниках пра­вочину.

На бажання учасників правочину кожному з них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті договору.

3.1.3. При посвідченні правочинів консул з'ясовує обсяг
цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками право­
чинів (стаття 44 Закону України «Про нотаріат», виходячи з то­
го, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її
здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і са­
мостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створю­
вати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та
нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, особі, яка займається підприємницькою діяльністю, а також не­повнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла пов­ноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

На підтвердження набуття повної цивільної дієздатності не­повнолітньою особою консулу подаються відповідні документи (трудовий договір, виписка з наказу, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, свідоцтво про одру­ження, свідоцтво про народження дитини тощо).

Додатки

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, у разі припинення дії трудового договору, припинен­ня фізичною особою здійснення підприємницької діяльності на­бута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

Якщо в консула є підстави вважати, що хтось з учасників пра-вочину страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, зловживає спиртними напоями або нарко­тичними засобами, токсичними речовинами тощо, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, консул відкладає вчинення правочину і з'ясовує, чи є рішення су­ду про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною, яке набрало законної сили. Якщо таке рішення судом не виносилось, консул повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з ор­ганів, указаних у статті 237 Цивільного процесуального кодексу України, які можуть звернутись до суду із заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.

У своєму листі консул пропонує повідомити його про прийня­те рішення. Залежно від прийнятого цією особою чи органом рішення консул або вчиняє нотаріальну дію, або зупиняє вчинен­ня нотаріальної дії до розгляду справи в суді.

3.1.4. У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріаль­ному посвідченню та (або) державній реєстрації, за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, консул перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення та­ких договорів (стаття 71 Цивільного кодексу України.

Правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судово