Глава 20. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення неоплати чеків

§ І. Поняття чека як форми безготівкових розрахунків

В Україні встановлено таку форму безготівкового розрахунку, як розрахунок чеками, які набули значного поширення в Україні порівняно нещодавно, проте широко відомі у міжнародній практиці.

Питання про використання чеків при здійсненні розрахункових операцій висвітлені, в основному, в нормативних актах Національ­ного банку України, зокрема, в Інструкції про безготівкові розра­хунки в Україні, затвердженій Постановою Правління Національ­ного банку України № 22 від 21 квітня 2004 р., а щодо здійснення операцій з чеками в іноземній валюті, — в Положенні про поря­док здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженому Постановою Правління Національного банку України № 520 від 29 грудня 2000 р.

Розрахунковий чек — це паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазна­ченої в чеку суми коштів протягом установленого строку.

Таким чином, учасниками цих відносин є чекодавець, чеко-держатель і банк-емітент. Чекодавцем може бути фізична чи юридична особа, що власне здійснює платіж у формі чека, чеко-держатпелем є фізична чи юридична особа, що є одержувачем коштів за цим чеком. Банком-емітпентом, або платником, висту­пає банк, який видав чек (чекову книжку) підприємству або гро­мадянину, що відкрив у ньому відповідний рахунок.

Розрахунковий чек має містити такі реквізити:

— назву «розрахунковий чек»;

— назву (для фізичних осіб — ПІБ, реквізити паспорта, або до­кумента, що його замінює) власника чекової книжки та номер йо­го рахунка;

— назву банку-емітента і його номер МФО;

— ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єди­ним держанням реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб — ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння Державною податковою адміністрацією;

— назву чекодержателя;

— доручення банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та прописом;

Глава 20. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення...

— призначення платежу;

— число, місяць і рік складання чека (місяць пишеться пропи­сом, дата видачі чека має відповідати даті його реальної видачі);

— місце складання чека;

— підпис чекодавця;

— печатка чекодавця (для юридичної особи).

Чеки, які подаються чекодержателем у банк (установу) до сплати, мають містити всі визначені реквізити. Якщо ж реквізи­ти відсутні, чек вважається недійсним, повертається чекодержа-теля та не приймається банком (установою) на інкасо (банківська операція, за допомогою якої банк одержує кошти від платника, що призначені для виплати за чеком чекодержателя). Проте як­що у чеку не міститься окремої вказівки на місце його складання, він вважається складеним у місці знаходження чекодавця.

Слід відзначити, що бланки чеків виготовляються банками за зразком, затвердженим Національним банком України. При цьо­му банк вміщує в бланк такі реквізити: найменування, місцезна­ходження, код банку чекодавця, установу, в якій міститься його кореспондентський рахунок, номер рахунка; найменування че­кодавця, номер його рахунка; граничну суму (ліміт) чекової книжки. Таким чином, заповнюючи чек, чекодавець вписує в ньо­го суму, що підлягає платежу (цифрами та прописом), наймену­вання отримувача, причину перерахування коштів, дату і місце складання документа.

Положення про порядок здійснення операцій із чеками в іно­земній валюті на території України передбачає використання двох видів чеків: іменних та дорожніх.

Дорожній чек — паперовий розрахунковий документ, що ви­ражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжна­родних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зо­бов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чеко-держателю (власнику), підпис якого проставляється в зазначено­му місці під час продажу.

Іменний чек — паперовий розрахунковий документ, що вира­жений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи — нерезидента або фізичної особи — нерезиден­та, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття.

. •- - Нотаріат в Україні

Іменні чеки виписуються на певну особу із застереженням «не наказу» чи рівнозначним застереженням (наприклад, «сплатіть (кому) не наказу» чи «сплатіть тільки (йому)»). Іменний чек не підлягає передаванню, за винятком випадків, що передбачені чинним законодавством України.

При цьому чекодавцем виступає юридична особа — нерези­дент або фізична особа — нерезидент, що видає чек, а чекодержа-телем (отримувачем, власником) — будь-яка фізична або юри­дична особа, яка має право отримати кошти за чеком.

Чеки, які подаються чекодержателем у банк (установу) до сплати, мають містити чітко визначені реквізити, а саме:

а) іменний чек:

назву документа — «чек», що зазначено в тексті документа тією мовою, якою його складено (або без назви, якщо чек виписа­ний у таких країнах, як Велика Британія, СІЛА, Канада, Австралія, Німеччина та ін.);

розпорядження сплатити певну суму чекодержателю;

назву та реквізити емітента та платника;

назву для юридичної особи або прізвище, ім'я для фізичної особи чекодержателя, на користь якої здійснюється платіж;

зазначення валюти та суми чека;

дату складання та номер чека;

підпис особи, яка видає чек (чекодавець).

Чеки на пред'явника банком (установою) не приймаються. Термін дії іменного чека зазначено на чеку, якщо ж такий напис відсутній, то термін дії чека становить 6 місяців з дня його ви­дачі. Не виключено, що законодавство країни чекодавця може передбачити й інший термін дії чека, наприклад, напис на чеку «УОГО АРТЕК ОМЕ УЕАК» свідчить про те, що чек дійсний про­тягом одного року. Законодавство країни чекодавця може перед­бачати й інший термін дії чека.

б) дорожній чек:

назву документа — «дорожній чек» («ітауеіегз спедие»);

назву компанії емітента, що випустила чек: Аніегісап Ехргезв, Уіза, Тпотаз Соок, СШ Согр., Вапк оі Атегіса, Злуізб Вакегз Тгауеіегз Спефїев тощо;

підписи уповноважених осіб компанії емітента;

номінал та назву іноземної валюти;

серію та номер;

місце для підпису особи, що має намір купити чек;

місце для підпису чекодержателя при сплаті чека.

Глава 20. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення...

Термін дії дорожніх чеків не обмежений. Дата та місце запов­нення чека зазначаються в інформаційному повідомленні про продаж дорожнього чека.

Дорожні чеки емітуються в певному номіналі.

Дорожні чеки виписуються на одного власника, рідше на двох (підписи власника (двох власників) ставляться в зазначеному місці в день продажу). Чеки на двох власників можуть викорис­товуватися ними. Будь-який з двох підписів є дійсним при одер­жанні готівкових коштів за чеком.

Чек заповнюється як від руки, так і за допомогою технічних засобів. Використання факсиміле дозволяється при підписуванні чеків, що призначені для виплати пенсій (перекази пенсій іно­земних держав резидентам України) або в інших випадках, що передбачені законодавством країни чекодавця.

Чек не може бути акцептований. Напис на чеку про акцепт уважається недійсним.

Будь-яке зазначення про відстоки, що міститься на чеку, вва­жається недійсним і не приймається банком (установою) до вико­нання.

У разі написання суми чека і словами, і цифрами, при вияв­ленні розбіжностей між цими позначеннями чек є дійсним на су­му, що зазначена словами. У разі написання суми чека кілька разів словами або цифрами, при виявленні розбіжностей між ци­ми позначеннями чек дійсний лише на меншу суму, що зазначе­на словами.

Слід зазначити, що, згідно з українським законодавством, за­бороняється передача чека (чекової книжки) його власником будь-якій іншій особі, підписання незаповнених бланків, а також розрахунки чеками між фізичними особами.

Розрахункові чеки виготовляються у вигляді чекових книжок по 10, 20, 25 чеків або як окремі бланки — для фізичних осіб для здійснення одноразових операцій. Строк дії чекової книжки встановлено в один рік, а чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, три місяці з дати його видачі. Строк дії чекової книжки може бути подовжений за погодженням з банком емітентом (наприклад, якщо на рахунку залишились кошти, всі чеки не були використані), про що робиться відповідна відмітка на обкладинці чекової книжки з підписом головного бухгалтера та печаткою банку.

На обкладинці чекової книжки банком проставляється гра­нична сума (ліміт), що відповідає сумі коштів на відповідному

Нотаріат в Україні

рахунку чекодавця, які можуть бути ним використані для сплати шляхом видачі чека. Крім цього, на кожному окремому чеку банк може проставити граничну суму, на яку його може бути виписа­но. Таким чином, чекодавець буде зобов'язаний видавати чеки не тільки з огляду на загальну граничну суму, а й з дотриманням ліміту на кожний чек.

Розмір ліміту зазначається цифрами та словами, завіряється підписом уповноваженої особи банку та печаткою.

Розрахунковий чек із чекової книжки передається до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів, якщо чек ви­писано на території України (день виписки розрахункового чека не враховується).

Щодо чеків в іноземній валюті, слід відзначити, що відпові­дальність чекодавця перед чекодержателем за сплату іменного чека настає лише в разі пред'явлення чека до сплати в банк (уста­нову) у встановлений строк.

Чеки сплачуються за пред'явленням за рахунок коштів чеко­давця. Банк (установа) на території України приймає від чеко­держателя іменні чеки до сплати лише на інкасо. Приймання чеків на інкасо до банку (установи) для одержання платежу вва­жається пред'явленням чека до сплати (платежу).

Відкликання іменного чека чекодавцем до закінчення терміну дії чека до пред'явлення, якщо цей строк зазначено в чеку, не дозволяється. Недієздатність та смерть чекодавця, що сталися після пред'явлення чека, не впливають на дійсність чека.

Чек має пред'являтися до банку (установи) України, назва якого зазначена в чеку. У разі відсутності такої відмітки чек приймається до сплати в будь-якому банку (установі).

Зарахування коштів та видача готівки за інкасованим чеком здійснюються банками (установами) після одержання відшкоду­вання за чеком від платника. їх зарахування на рахунок чекодер­жателя або на рахунок банку (установи), з якого здійснюється виплата коштів за чеком чекодержателю, якщо останній не має рахунку в банку (установі), здійснюється не пізніше ніж на третій банківський день після надходження їх на кореспондент­ський рахунок банку (установи).

Про відмову платника від сплати чека на чеку має ставитися відповідна відмітка про це із зазначенням дати пред'явлення че­ка до сплати, а також причина відмови. Факт відмови має засвідчуватися платником до закінчення строку сплати чека.

Глава 20. Пред'явлення чеків до платежу та посвідчення...

§ 2. Процесуальний порядок пред'явлення чеків до платежу,

посвідчення неоплати чеків та вчинення виконавчого

напису на чеку

Вирішуючи питання щодо вчинення такої нотаріальної дії, як пред'явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків, но­таріуси мають враховувати таке:

— розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою, інакше документ не має сили чека;

— розрахунковий чек може заповнюватися від руки (кулько­вою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів;

— місяць видачі та сума розрахункового чека мають зазнача­тися словами;

— використання факсиміле, а також виправлення та запов­нення розрахункового чека в кілька прийомів не дозволяється;

— розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця (за винятком розрахункових чеків, що видаються фізичними особами);

— банки (установи) не несуть відповідальності перед чекодав­цями за оплату з їх рахунків чеків, підписаних особами, не упов­новаженими на це чекодавцем.

Місце вчинення цієї нотаріальної дії чітко визначено в законі — за місцезнаходженням платника. При цьому платниками є відповідні кредитні установи.

Відповідно до п. 303 Інструкції про порядок вчинення но­таріальних дій нотаріусами України, нотаріус за місцезнаход­женням платника приймає для пред'явлення до платежу чеки, подані після закінчення десяти днів, а іноземні чеки — після закінчення шести місяців з дня видачі чека, але не пізніше 12 го­дини наступного після цього строку дня. Нотаріус у той самий день пред'являє чек банку до оплати. У разі неоплати чека но­таріус посвідчує неоплату чека шляхом напису на чеку за вста­новленою формою і робить про це відмітку в реєстрі. Одночасно з написом на чеку нотаріус надсилає повідомлення чекодавцю про неоплату його чека банком і вчинення напису на чеку.

На прохання чекодержателя нотаріус у разі неоплати чека вчиняє виконавчий напис.

Виконавчі написи на чеках вчиняються також за місцезнаход­женням платника за наявності напису платника про те, що чек

Нотаріат в Україні

 

був пред'явлений до оплати з зазначенням дня пред'явлення, але не був оплачений. При вчиненні виконавчого напису перевіряєть­ся своєчасність пред'явлення чека до оплати (стаття 93 Закону України «Про нотаріат»).

Виконавчі написи про неоплату чека вчиняються нотаріусами з дотриманням загальних правил вчинення виконавчих написів.

Виконавчі написи вчиняються за бажанням чекодержателя як проти чекодавця, так і проти осіб, відповідальних за чеком.

Про вчинення виконавчого напису нотаріус робить відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і надсилає повідомлення чекодавцю про неоплату чека та видачу виконавчого напису.

 

V-у--,■■.--■_■■-' ■■_■■_ ■-. С'і^- ••* ■'.**■, ': -

4!»;-- ші:-.-!:х-щ:^ухі

 

Глава 21. Вчинення морських протестів

ГЛАВА 21. Вчинення морських протестів § 1. Поняття і значення вчинення морських протестів

Вчинення морських протестів є одним із способів забезпечен­ня доказів, необхідних у випадку ведення справи в суді. При цьо­му морський протест не є підставою для звільнення судновласни­ка від відповідальності, але цей акт буде важливим документом, який підтверджує певні юридичні факти, що мають значення при вирішенні справи, пов'язаної з пред'явленням судновласнику матеріальних вимог.

Порядок подачі й оформлення морського протесту регламен­тується ст. 94—95 Закону України «Про нотаріат», пп. 304-307 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та Кодексом Торговельного мореплавства України.

Морський протест — це оформлена у встановленому порядку письмова заява капітана судна з метою забезпечення доказів для захисту прав і законних інтересів судновласника у тих випадках, коли під час плавання чи стоянки судна мали місце події, що ма­ють характер непереборної сили (форс-мажор), які можуть бути підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог. Такі події, як підводні рифи і течії, шторм, ураган, зіткнення су­ден, різкі перепади температур та інші, пов'язані зі специфікою судноплавства, можуть заподіяти шкоду та завдати збитків суд­новласнику.

Шкода може бути заподіяна:

1) особі — подія, що трапилась на морі, спричинила загибель, каліцтво або ушкодила здоров'ю членів екіпажу чи пасажирів;

2) самому судну — внаслідок події було завдано шкоди самому судну; може бути причиною пошкодження чи втрати вантажу цьо­го судна;

3) вантажу судна — повна чи часткова втрата вантажу, його псування чи пошкодження;

4) майну третіх осіб — ушкодження чи знищення іншого суд­на чи його вантажу, причалів та інших портових споруд, рибо­ловного спорядження, платформ, що знаходяться в морі, тощо.

Значення морського протесту виявляється в тому, що він слу­жить інтересам насамперед судновласника. Морський протест встановлює презумпцію невинуватості судновласника, тобто вва­жається, що він не є винним у події, що сталася. Складання акту про морський протест не означає, що відповідальність судновлас-

Нотаріат в Україні

ника виключається, він лише перекладає тягар доказування на іншу сторону при виникненні спору, створюючи для судновлас­ника вигідніше процесуальне становище. Так, нотаріус чи інша посадова особа не оцінюють самі обставини, викладені в заяві. Ці факти вважаються достовірними і можуть бути спростовані лише в порядку судового розгляду. У випадку якщо морський протест не буде заявлено, судновласнику доведеться в загальному поряд­ку доводити ті обставини, які могли б знайти своє повне відобра­ження в акті про морський протест.

Слід зазначити, що для вчинення морського протесту не-бов'язково мати фактичні дані про нанесення шкоди, капітану досить мати припущення щодо можливості виникнення збитків від певної події, що теж пов'язано з особливостями мореплавства.

При цьому заявлення морського протесту можливе лише у ви­падку завдання шкоди іншим фізичним чи юридичним особам (вантажовласнику, порту, окремим громадянам). Якщо ж подією завдано збитків лише самому судновласнику, підстав для заяви про морський протест немає.

Отже, якщо в період плавання чи стоянки в порту трапилася подія, яка може бути підставою для пред'явлення судновласни­кові майнових вимог, капітан судна з метою забезпечення доказів на захист інтересів судновласника робить в установленій законом формі заяву про морський протест.

§ 2. Процесуальний порядок вчинення морських протестів

Відповідно до законодавства України, вчиняти морські протести можуть державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси, а та­кож консульські установи України. Відповідно до положень п. 306 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заява про морський протест має бути подана нотаріусу або особисто посадовій особі консульської установи в порту Ук­раїни в строки, установлені чинним законодавством України. Відлік строку починається залежно від того, де сталася подія.

Якщо подія сталася під час плавання, то відрахування строку у 24 години починається з моменту прибуття судна в порт. Час цьо­го прибуття посвідчується довідкою капітана порту.

В разі корабельної аварії чи затоплення судна строк у 24 годи­ни відраховується від моменту прибуття в порт капітана разом з екіпажем або частиною екіпажа. Цей момент теж посвідчується капітаном порту.

Глава 21. Вчинення морських протестів

Якщо ж подія сталася в порту, заява про морський протест по­винна бути зроблена протягом 24 годин з моменту події. Якщо подія має тривалий характер (ураган, пожежа, посадка судна на мілину), то строк відраховується з моменту закінчення події.

Подання заяви про морський протест у визначений законода­вством час має велике значення для визначення фактичних об­ставин, що мали місце. Проте законодавством передбачено, що в окремих випадках заявити морський протест можна і після за­вершення встановленого законом строку. В такому разі в заяві по­винні бути викладені причини, з яких її не було подано своєчасно. Визнання цих причин поважними чи неповажними належить до компетенції нотаріуса чи посадової особи консульської установи.

Заява про морський протест подається в порту України, неза­лежно від того, чи він є проміжним чи кінцевим пунктом рейсу. Якщо під час рейсу відбулося кілька подій, які можуть бути підставою для подання морських протестів, заява може бути по­дана з кожної події окремо в найближчих портах.

Заява про морський протест може бути подана:

— капітанами морських суден — вантажних, пасажирських, змішаного плавання (річково-морських) під час плавання моря­ми, ріками, озерами, іншими морськими шляхами;

— капітанами суден внутрішнього плавання, якщо вони пере­возять вантаж морем, або річками, озерами, іншими водними шляхами із заходом в іноземні порти, а також у випадку зіткнен­ня в морях чи інших водах з морськими суднами чи рятування су­ден внутрішнього плавання морськими суднами;

— командири (капітани) військових кораблів України, якщо вони рятували інші судна, що знаходились у небезпеці;

— капітани іноземних суден — своєму консульству чи ук­раїнському нотаріальному органу;

— особи, які заступають капітана у разі його хвороби чи смерті, відповідно до Статуту служби на суднах морського флоту;

— інші керівники суден, прирівнювані до капітанів.
Подання заяви про морський протест належить відобразити в

судовому журналі. Всі відомості, викладені в заяві про морський протест, повинні точно відповідати записам судового журналу.

Заява про морський протест повинна містити певні передба­чені законом реквізити: дату і час подання заяви, ШБ, громадян­ство, місце проживання капітана судна, назву судна, прапор, на­лежність і порт приписки судна, порт відправлення і порт приз­начення. Заява про морський протест має містити в собі опис

Нотаріат в Україні

подій, що сталися, і заходів, вжитих капітаном для забезпечення охорони довіреного йому майна. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, нотаріусу в межах строків, установлених чинним законодавством, повинно бути по­дано на огляд судновий журнал і засвідчену капітаном виписку з суднового журналу, а також інші документи, наприклад, довідку про час прибуття судна в порт. У випадку втрати суднового жур­налу акт про морський протест може бути складено з використан­ням інших доказів — наприклад, заяви капітана судна з деталь­ним викладенням усіх фактів, показань свідків, членів екіпажу або рятувальників.

Заява підписується капітаном і скріплюється печаткою судна. Усі виправлення, зроблені в заяві, застерігаються та засвідчують­ся капітаном.

У статті 95 Закону України «Про нотаріат», а також у п. 307 Інструкції зазначається, що нотаріус на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, а також опиту самого капітана і, за можливості, не менше чотирьох свідків з числа членів суднової команди, в тому числі двох, що належать до осіб командного складу, складає акт про морський протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою. Акт про морський протест, як і будь-який офіційний документ, має певні реквізити:

— дату складання акта про морський протест;

— ШБ нотаріуса, найменування нотаріальної контори;

— час прибуття судна в порт і час подання заяви про морський протест;

— прізвище, ім'я, по батькові капітана, його громадянство та місце проживання;

— назву і прапор судна, його належність, власника, порт при­писки;

— зміст заяви капітана (опис події та вжиті заходи);

— ШБ, службове становище і місце проживання допитаних свідків, а також зміст їхніх показань;

— зміст опитування капітана;

— номер акта у реєстрі нотаріальних дій та дату;

— про розмір державного мита, що було стягнено.

Показання підписуються кожним із опитаних. Слід відзначи­ти, що показання свідків мають велике значення для достовірно­го встановлення усіх обставин події, тому нотаріус опитує по можливості усіх свідків, які є в наявності. За проханням капіта­на можливе опитування більшої кількості свідків, ніж передбаче-

Глава 21. Вчинення морських протестів

но Інструкцією. Відсутність показань свідків може призвести до зменшення актом про морський протест його доказової сили або до недійсності акту.

Акт про морський протест складається в двох екземплярах. Один примірник акта видається капітанові або уповноваженій ним особі, а другий разом із заявою капітана і витягом з судново­го журналу залишається у справах нотаріуса. За клопотанням капітана можлива видача кількох ідентичних примірників акта, кожний з яких реєструється і оплачується окремо.

Певні особливості має процесуальний порядок складання акта про морський протест за заявою капітана іноземного судна. Так, якщо нотаріус не володіє відповідною іноземною мовою, акт складається за участю ліцензованого перекладача. При цьому в акті про морський протест додатково вказується ПІБ переклада­ча та його місце проживання, а також долучається особисто підписана ним заява про переклад з однієї мови на іншу показань капітана і свідків та самого акта про морський протест.

Як і в будь-якій нотаріальній дії, відмову в прийнятті заяви про морський протест чи в складанні акта про морський протест, а також невірне вчинення протесту може бути оскаржено в суді.

:^т-. і '• .і. "і иь.:■.. ■-,•-•■•■ ^:

-; - - ' >•-.,-""-

 

 

.. -■ •. -■ • ч

Нотаріат в Україні