Застосування законодавства іноземних держав.

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

313. Нотаріуси відповідно до законодавства України та міжна­
родних договорів застосовують норми іноземного права.

Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до ви­мог іноземного права, а також вчиняють на документах посвідчу-вальні написи у формі, передбаченій іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.

314. Довіреність, що призначається для вчинення дій за кор­
доном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до
її скасування особою, яка видала довіреність, про що може бути
зазначено в тексті довіреності.

За заявою особи, яка видає довіреність, що призначається для дії за кордоном, така довіреність може бути зареєстрована в Єди­ному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному поряд­ку, відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр довіренос­тей, посвідчених у нотаріальному порядку, про що нотаріусом зазначається у тексті довіреності.

315. Дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося після
смерті іноземного громадянина і перебуває на території України,
або майна, яке належить одержати іноземному громадянинові
після смерті іромадянина України, а також з видачею свідоцтва
про право на спадщину щодо такого майна, здійснюються
відповідно до законодавства України²⁵.

Зазначені дії вчиняються за правилами розділів 20-22 цієї Інструкції.

Додатки

316. Одержавши повідомлення про смерть громадянина інозем­
ної держави, з якою Україною укладений міжнародний договір²⁶,
що містить норми про охорону спадкового майна, державні но­
таріальні контори, керуючись відповідним договором, у разі якщо
на території України є майно померлого, вживають необхідних за­
ходів до охорони спадкового майна, установлюють розмір і
вартість спадкового майна, з'ясовують коло спадкоємців, пе­
ревіряють, чи є заповіт, і негайно повідомляють про це диплома­
тичне або консульське представництво держави, громадянином
якої є померлий.

Якщо міжнародним договором ведення справи про спадщину віднесено до компетенції установ іноземної держави, громадяни­ном якої є померлий, то спадкове рухоме майно може бути пере­дано нотаріусом дипломатичному або консульському представни­цтву цієї держави за його вимогою.

317. У відповідності з міжнародним договором у випадку, ко­
ли заповіт, складений за формою, передбаченою законодавством
іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу
для розкривання і оголошення, нотаріус оголошує зміст заповіту
та складає протокол про його стан і зміст. У протоколі вказують­
ся дата та місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту,
прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його подала, стан докумен­
та (був він поданий запечатаним чи відкритим; чи були в ньому
закреслені місця, виправлення або інші недоліки).

Протокол підписується нотаріусом і особою, яка подала за­повіт. Цими самими особами підписується кожний аркуш за­повіту.

Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, усі зазначені вище дії нотаріус провадить одноособово.

До протоколу додається засвідчена копія заповіту, а залежно від вимог міжнародного договору — копія протоколу та оригінал заповіту.

Указані документи можуть бути видані заінтересованій особі або надіслані компетентній установі іноземної держави за прави­лами виконання доручень.

318. Документи, які складено за кордоном за участю інозем­
них властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами
за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ
України.

²⁶ Див. Закон України «Про правонаступництво України» Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 46. — Ст. 620.

Нотаріат в Україні

Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у та­ких випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (щодо яких держава Україна визнала себе правонаступником).

319. Порядок зносин нотаріусів з іноземними органами юс­
тиції визначається законодавством України, міжнародними до­
говорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України.

Нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зносяться з консульськими представництвами безпосе­редньо, якщо консульський округ даного консульського предс­тавництва зв'язаний з територією їх діяльності. В інших випад­ках зносини органів нотаріату з консульськими і дипломатични­ми представництвами здійснюються через Міністерство закор­донних справ України.

320. Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення
справ в органах іноземних держав.

Дії для забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України.

321. Якщо міжнародним договором України встановлено інші
правила про нотаріальні дії, ніж ті, що містить законодавство Ук­
раїни, то при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила
міжнародного договору.

Якщо міжнародний договір відносить до компетенції но­таріусів вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодав­ством України, нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в поряд­ку, установленому Міністерством юстиції України.

Директор Департаменту

у справах цивільного стану

громадян та нотаріату

Л.М.Павлова

Додатки

Додаток 4