З підготовки реферативних повідомлень

 

Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду:

Мета:

– більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практич­ного заняття; зв’язок цих положень з юридичною діяльністю та практикою;

– прищеплення студентам навичок самостійної роботи з документальними матеріалами і літературними джерелами;

– контроль знань студентів.

Структура:

Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки.

У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомен­дованої літера­тури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність:

– конституція, закони та інші нормативні акти;

– навчальна, монографічна та інша література;

– юридична практика.

В основній частині розкривається суть питання, аналізуються точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується їх важливість для практики, висловлює­ть­ся та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний мате­ріал та практика застосування теоретичних концепцій.

Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні.

Оформлення:

Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4.

Методика:

Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення семігарського заняття та рекомендо­вану викладачем.

Методологічною основою роботи повинні бути праці з філософії та філософії права, монографічні праці з досліджуваної проблеми.

Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’явля­ються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо викласти суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відпо­відальна сторона роботи вимагає глибокого знання того чи іншого питання.

– Наприклад, неможливо дати повну юридичну оцінку складу зло­чину, без відповіді на питання про поняття злочину, тому, що думка про склад злочину може бути реалізована лише на грунті того, чи вчинено взагалі злочин.

Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд:

– спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питан­ня яке розглядається, його теоретичне та практичне значення;

– аналізується літературні джерела; висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої думки або його згода з однією із думок, висловлених в літературі.

Власна позиція студента має бути обгрунтованою. Це означає, що студент, посилаючись на теоретичні концепції, норматив­ний матеріал, фактологічні джерела (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довес­ти обгрунтованість своєї позиції.

Реферативне повідомлення може супроводжуватись демонструванням слайдів, документів, таблиць та ін. ілюстративних засобів. На кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН.

Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з написання і захисту курсових робіт

1. Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із переліку тем курсових робіт, що пропонується в цих методичних рекомендаціях.

2. Перед написанням курсової роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. На підставі отриманих знань складається план курсової роботи. План необхідно узгодити з викладачем, який веде в групі семінарські заняття.

3. В зв’язку з тим, що за останні роки в діючі Конституцію України і законодавство внесено ряд змін і доповнень, студентам при підготовці курсових робіт необхідно враховувати положен­ня нових законодавчих актів.

4. Курсова робота повинна носити самостійний характер. Недопустимо запозичення тексту, фактичних даних з літературних джерел без оформлення посилання на них.

5. Щоб курсова робота була змістовною і відповідала всім вимогам, студент повинен глибоко зрозуміти мету дослідження. Це найбільш важливий, складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання курсової роботи.

6. Припустимо, необхідно розкрити зміст і сутність сучасної концепції правової держави. Для цього спочатку потрібно розкрити зміст поняття «правова держава», її ознаки, охарактеризувати основні сучасні концепції правової держави. У висновках до курсової роботи повинні знайти відображення ряд самостійних положень, обґрунтованих автором, які логічно випливають із змісту викладеного у курсовій роботі матеріалу.

Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином:

1) Спочатку розкривається суспільно-політична актуальність питання, що розглядаєть­ся;

2) Розкривається його теоретична й практична значимість;

3) Аналізуються наукова та навчальна література з досліджуваної проблематики;

4) Наводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядаєть­ся, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на існуючі теоретичні конструкції, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шля­хом логічного висновку, повинен показати “життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії.

Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком або набраний на комп’ютері. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані.

На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4.

В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності:

1) Методологічні матеріали;

2) Закони та інші нормативні акти;

3) Навчальна, монографічна та інша література.

Згідно з Конституцією Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. В Україні визначається і діє принцип верховенства права. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Професійний рівень юристів багато в чому визначається вмінням розрізняти правовів і неправові закони, правильно тлумачити закони та інші нормативні акти, своєчасно і правильно приймати правові рішення, юридичного грамотно складати ділові документи.

Ці завдання необхідно вирішувати на протязі всього навчального процесу і зокрема, важливе знання в закріпленні знань студентів, вироблені в них творчого підходу в отриманні навичок самостійної професійної діяльності займає курсова робота. Вона покликана сприяти закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі вивчення теорії держави і права, привиттю практичних навичок та навичок науково-дослідницької роботи.

Крім того, при перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті з них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру.

Найбільш характерними помилками при виконанні курсової роботи є:

1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо наукова література: монографії, дисертації (або автореферати), наукові статті у періодичних виданнях з досліджуваної проблематики.

2. Студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються.

Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну наукову монографічну і навчальну літературу по даній проблемі.

Якщо при цьому наводиться цитата або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки, узагальнення, думка автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. Наприклад: таким чином " Двоїчна теорія свободи зобов’язує будувати законодавство таким чином, щоб воно сприяло свободі, заснованій на культурі, і протидіяло свободі, не заснований на культурі, тобто свободі сваволі".*

Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для курсової роботи. Наприклад: "Монархія, на нашу думку, це типова для держави кастово-станового (рабовласниць-кого та феодального) суспільства форма правління, зміст якої відображається в політико-юридичній системі верховної державної влади, де вся її повнота сконцентрована в руках глави держави – монарха "**

Так оформлюються і виноски при посиланнях на закони, укази і постанови верховних органів влади і управління нашої держави, постанови Пленуму Верховного суду України і інші матеріали, що опубліковані в періодичній пресі.

Виноски на кодекси не потрібні, крім випадків запозичення тексту із коментаря до деякої статті чи необхідності звернути увагу.

 

 

* Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу: Монографія. – К.: Атіка, 2008. – 352 с. – С. 143.

** Бостан С. К. Класифікація сучасних форм державного правління // Вісник Запорізького національного університету. – 2010 р. – №. 3. – С. 57.

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ З ТДП

1. Сучасні концепції правової держави.

2. Сучасні концепції соціальної держави.

3. Сучасні форми правління: особливості та критерії їх класифікації.

4. Державно-правовий режим: поняття та види.

5. Демократичний державно-правовий режим: ознаки та види.

6. Форма правління в сучасній Україні: характеристика та шляхи удосконалення.

7. Механізм держави: сучасне розуміння та основні елементи.

8. Сучасні підходи до розуміння сутності права.

9. Праворозуміння: сучасні підходи.

10. Теорії походження права.

11. Принципи права: поняття та класифікація.

12. Види норм права.

13. Види та суб‘єкти правотворчості.

14. Законодавчий процес: поняття та стадії.

15. Правова система: поняття, структура, тенденції розвитку.

16. Система законодавства: поняття, структурні елементи, шляхи розвитку та удосконалення.

17. Правова свідомість: поняття, види, структурні елементи.

18. Правова культура: поняття, види, структурні елементи.

19. Стадії процесу застосування права.

20. Офіційне тлумачення норм права.

21. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки, види.

22. Правовідносини: поняття: склад, види.

23. Поняття та види правопорушень.

24. Ознаки та склад правопорушення.

25. Юридична відповідальність: поняття, підстави, принципи, види.

26. Поняття та структура механізму правового регулювання.

27. Правове регулювання та правовий вплив.

28. Закон: поняття, ознаки, види.

29. Нормативно-правовий акт, як основна форма права в Україні.

30. Форми права: поняття, види.

31. Правовий статус і правовий режим: поняття, види.

32. Правопорядок і законність: поняття, ознаки, принципи, співвідношення.

33. Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання.

34. Правові системи сучасності: поняття, види, критерії класифікації.

35. Юридична практика та юридична діяльність: поняття, ознаки, види, структурні елементи.

36. Ефективність правового регулювання: поняття та критерії оцінки.

37. Принцип верховенства права: сучасні підходи до розуміння.

38. Принцип дотримання прав і свобод людини, як основна законодавства України.

12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з написання контрольних робіт

 

Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки,.

Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися.

Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Сучасні концепції правової держави.

2. Сучасні концепції соціальної держави.

3. Сучасні форми правління: особливості та критерії їх класифікації.

4. Державно-правовий режим: поняття та види.

5. Демократичний державно-правовий режим.

6. Функції сучасної української держави.

7. Механізм держави: сучасне розуміння та основні елементи.

8. Сучасне розуміння сутності права.

9. Сучасні підходи до праворозуміння.

10. Теорії походження права.

11. Принципи права: поняття та класифікація.

12. Види норм права.

13. Види та суб‘єкти правотворчості.

14. Законодавчий процес: поняття та стадії.

15. Правова система: поняття та структура.

16. Система права і система законодавства: поняття, структурні елементи, співвідношення.

17. Правова свідомість: поняття, види, структурні елементи.

18. Правова культура: поняття, види, структурні елементи.

19. Стадії процесу застосування права.

20. Офіційне тлумачення норм права.

21. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки, види.

22. Правовідносини: поняття, склад, види.

23. Поняття та види правопорушень.

24. Ознаки та склад правопорушення.

25. Юридична відповідальність: поняття, підстави, принципи, види.

26. Поняття та структура механізму правового регулювання.

27. Правове регулювання та правовий вплив.

28. Закон: поняття, ознаки, види.

29. Нормативно-правовий акт, як основна форма права в Україні.

30. Форми права: поняття, види.

31. Поняття та види джерел права.

32. Правовий статус і правовий режим: поняття, види.

33. Правопорядок і законність: поняття, ознаки, принципи, співвідношення.

34. Правовий нігілізм: джерела та шляхи подолання.

35. Правові системи сучасності: поняття, види, критерії класифікації.

36. Ефективність правового регулювання: поняття та критерії оцінки.

 

14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.