Ііі. Шкала оцінювання: національна та ects

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90-100	A	5 (відмінно)	зараховано
82-89	B	4 (добре)	зараховано
74-81	C	4 (добре)	зараховано
64-73	D	3 (задовільно)	зараховано
60-63	E	3 (задовільно)	зараховано
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за бальною шкалою	Рівень знань
30-40	Відмінний
20-29	Добрий
10-19	Задовільний
0-9	Незадовільний

 

Затверджено:

Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління»

Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

 

«» вересня 2013 р.

 

 

ВНЗ «Національна академія управління»

 

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

Галузь знань 0304 “Право”

Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство”

Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр»

 

 

Київ-2013

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри теорії та історії держави і права,

протокол № 9 від 20 червня 2013 р.

 

Розробники програми:

Музика І. В., канд. юрид.наук, доцент.

 

Завідувач кафедри: Гіда Е. О., д.ю.н., професор

 

 

Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.

 

Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Теорія держави і права» складена відповідно до освітньої-професійної програми підготовки «бакалавра» напряму 6.030401 “Правознавство”.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є держава і право, як соціальні явища і процеси, їх закономірності і особливості існування та розвитку та їх взаємовплив з іншими соціальними інститутуми.

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістовних модулів:

Й і 2-й семестри

1. Змістовний модуль 1.

2. Змістовний модуль 2.

3. Змістовний модуль 3.

4. Змістовний модуль 4.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. ознайомлення студентів з основними проблемами та напрямами сучасних наукових досліджень в галузі теорії держави та права, а також вироблення студентами власної позиції, насамперед, у таких питаннях як, праворозуміння, оцінка ефективності функціонування державних і правових механізмів, тощо.

Основна мета курсу полягає у формуванні у студентів міцних знань з актуальних проблем розвитку української держави і права, навичок самостійного аналізу правових джерел та вміння використовувати набуті знання як інструментарій для вирішення сучасних проблем юридичної практики.

Курс покликаний сприяти правовому, демократичному і патріотичному вихованню студентів, зокрема виробленню у них глибокої особистої поваги до загальнолюдських моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Згідно поставленим цілям визначається і система курсу теорії держави і права.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія держави і права» є:

1. формування у студентів глибоких теоретичних та практичних знань з метою використання їх у своїй діяльності;

2. виховання у студентів поважного ставлення до права як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

- роботи класиків та сучасних вітчизняних і зарубіжних учених в галузі теорії держави і права;
- знати основи методології в пізнанні державно-правових явищ;

- знати основні закономірності процесу виникнення держави та права;

- знати сутність і головні ознаки держави;

- знати основні підходи до типології держав;

- знати сутність функцій та форми держави;- знати поняття та сутність правової держави та політичної системи суспільства;

- знати сутність права, його ознаки та функції, сучасні підходи до праворозуміння;

- знати сутність і різноманіття форм (джерел) права, види нормативно-правових актів;

- знати поняття, структуру та види норм права;

- знати сутність і співвідношення системи права та системи законодавства, види правових систем;

- знати поняття, ознаки та склад правового відношення;

- знати сутність правотворчості;

- знати специфіку реалізації та тлумачення права;

- знати механізм правового регулювання суспільних відносин;

- знати поняття та типологію правової поведінки;

- знати склад і види правопорушень, принципи юридичної відповідальності, а також місце й роль правоохоронних органів у боротьбі з правопорушеннями та у їх профілактиці;

- знати поняття й основні принципи законності, співвідношення законності й правопорядку;

- знати сутність, види правової культури та правової свідомості.

- знати поняття та сутність законності та правопорядку, а так само наслідки, що тягнуть за собою порушення режиму законності.

Вміти:

- вільно володіти основними категоріями теорії держави та права, правильно застосувати їх при оцінюванні конкретних ситуацій;

- характеризувати державу, як політико-правове явище;

- типологізувати держави за конституційно-правовою базою, історичним типом;

- орієнтуватися в джерелах права, вміти вільно їх тлумачити;

- відрізняти правові відносини від інших видів суспільних відносин;

- аналізувати норми права, застосовуючи методи пізнання державно-правових явищ;

- вірно застосовувати норми права в різних життєвих ситуаціях;

- здійснювати на практиці вимоги законності та правопорядку;

- критично аналізувати явища правової системи.

- аналізувати різні концепції, погляди, дискусійні положення з найбільш важливих питань, які є в науці теорії держави і права, що розвиває вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвивати правове мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в різноманітних концепція, створених представниками різних наукових шкіл та напрямів сучасної юриспруденції.

- висловлювати і науково обгрунтовувати свою точку зору з питань правового регулювання соціальних відносин, осмислювати сучасні соціальні реформи, їх правову обгрунтованість і перспективи, правильно прогнозувати розвиток державно-правових інститутів та суспільства загалом;

- об'єктивно оцінювати форми організації та еволюцію державного та суспільного устрою на сучасному етапі його розвитку, не підпадаючи під вплив жодної з ідеологій;

- орієнтуватися в питаннях визначення ефективності діючого законодавства на основі оцінки змісту чинного законодавства, узагальнень судової й арбітражної практики та юридичної діяльності, фактологічних та статистичних даних, результатів опитувань і спостережень тощо;

- самостійно працювати з рекомендованими джерелами та літературою з теорії держави і права; вільно вести дискусії за основними теоретико-правовим напрямками;

- творчо осмислювати соціально-правові зміни еволюціонує суспільства та робити самостійні висновки і узагальнення;

- всебічно використовувати знання теорії держави і права для правильної оцінки сучасних явищ, соціально-політичних та економічних процесів в Україні та світі;

- об'єктивно оцінювати демократичні гуманістичні традиції, інтереси та ідеали людства, осмислювати досвід, уроки і факти суспільного життя.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 2 кредити ЕСТS.???

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА.

Проблема предмету та структури теорії держави і права як науки на сучасному етапі. Актуальні проблеми дослідження загальних закономірностей та специфічних особливостей розвитку держави і права. Категорії теорії держави і права та їх методологічне значення. Місце теорій держави і права в системі юридичних наук та в системі наукових знань.

Методологія теорії держави і права. Поняття і значення методології теорії держави і права. Багатоманітність та класифікація методів пізнання держави і права на сучасному етапі. Філософські засади теорії держави і права. Поєднання філософських та загальнонаукових методів при вивченні держави і права. Синергетична парадигма у дослідженні державно-правових явищ.

Теорія держави і права як навчальна дисципліна. Структура та значення курсу «Теорія держави і права» для підготовки студентів – юристів.

Тема 2. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ.

Поняття соціальної організації, соціальної влади, соціального регулювання. Відмінність держави від інших соціальних організацій суспільства. Основні ознаки держави. Суверенітет держави та його ознаки. Аспекти розуміння держави: субстанціональний, атрибутивний, інституціональний, міжнародний та ін.

Тема 3. ДЕРЖАВА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

Політична система суспільства, її структура та основні функції. Суб'єкти політичної системи. Політична система України. Місце і роль держави в політичній системі суспільства. Політична і державна влада. Специфічні властивості державної влади. Форми взаємодії держави з іншими суб'єктами політичної системи. Держава - центральний елемент політичної системи суспільства.

Тема 4. ПОХОДЖЕННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

Умови та причини виникнення держави. Ознаки, що відрізняють державу від соціальної організації первісного суспільства. Закономірності і етапи розвитку держави. Основні теорії походження держави: теологічна, патріархальна, природно-правова або договірна, теорія походження держави Г.В.Ф. Гегеля, органічна теорія, теорія насильства, психологічна теорія, марксистська та інші теорії походження держави.

Тема 5. СУТНІСТЬ І ТИПИ ДЕРЖАВИ

Сутність держави як суспільного явища. Проблема оцінки сутності держави та основні підходи у дослідження цього питання: класовий, загальнодемократичний або загальносоціальний, технократичний, елітарний, національний, релігійний, географічний та ін. Соціальне призначення та соціальна цінність держави. Цінність як проблема науки про державу та система критеріїв оцінки.

Поняття типу держави. Сучасний погляд на проблему типології держав. Історичний тип держави. Основні підходи до типології держав: формаційний підхід, цивілізаційний підхід, класифікація за політичним (державно-правовим режимом) та ін. критеріями.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Тема 6. ФОРМА ДЕРЖАВИ

Поняття форми держави. Співвідношення форми держави і її сутності. Форми правління, їх основні види і риси. Монархія і республіка.

Поняття і види державного устрою. Складна і проста держава. Унітарна держава, федерація, імперія, їх основні ознаки і особливості. Відмінність між федерацією та конфедерацією. Співдружність і співтовариство держав. Роль економіч­них, політичних, національних та інших факторів у виборі форми держави.

Поняття державного (політичного) режиму і його співвідношення з формою правління і державним устроєм. Види державних режимів. Демократичний, авторитарний, тоталітарний режими: поняття та ознаки.

Особливості елементів форми Української держави. Традиції української державності та перспективи розвитку української держави.

Тема 7. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

Поняття механізму держави. Широке і вузьке розуміння механізму держави. Механізм держави як система державних органів і організацій та інших інститутів держави, які складають її політичну, економічну, соціальну, ідеологічну та культурну (духовну) основу. Елементи юридичного механізму держави. Державні органи: поняття, основні ознаки і види, принципи організації і діяльності. Поняття державного апарату і його співвідношення з механізмом держави. Принцип розподілу влад і структура державного апарату. Вимоги до державного апарату та основні засади його діяльності в умовах демократичної, правової, соціальної держави. Гарантії діяльності органів державної влади. Проблеми удосконалення організації і діяльності механізму української держави.

Тема 8. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Поняття функцій держави, їх взаємозв'язок і взаємозалежність. Розвиток функцій та їх залежність від сутності і форми держави. Класифікація функцій держави та їх еволюція. Зовнішні і внутрішні функції. Основні і неосновні функції. Постійні і тимчасові функції держави. Економічні функції і особливості їх здійснення в умовах ринкової економіки.

Форми здійснення функцій держави: правова і неправова. Методи реалізації функцій держави. Класифікація та еволюція функцій української держави.

Тема 9. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА.

Поняття громадянського суспільства. Сфери громадянського суспільства: товарно-ринкова економіка, господарські і соціальні стосунки, приватне і особисте життя людей тощо. Структура громадянського суспільства. Соціальна, економічна, політична, духовно-культурна, інформаційна системи суспільства.

Проблеми взаємовпливу держави і громадянського суспільства. Механізми саморегулювання громадянського суспільства. Основні форми відновлення механізмів саморегулювання. Поняття і ознаки правової держави. Поняття і ознаки соціальної держави. Поняття і ознаки національної держави.

Тема 10. ПРАВОВА, СОЦІАЛЬНА І НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВИ

Поняття і ознаки правової держави. Сучасні концепції правової держави. Поняття і ознаки соціальної держави. Сучасні концепції соціальної держави. Поняття і ознаки національної держави.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

Тема 9. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ ПРАВА. ПРАВОРОЗУМІННЯ.

Поняття, сутність і зміст права. Вольовий характер регулятивної природи права. Ознаки права. Структура права. Загальносоціальне і юридичне право. Природне і позитивне право. Приватне і публічне право. Об'єктивне і суб'єктивне право. Функції права. Співвідношення держави і права. Соціальна цінність права.

Тема 10. ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА. ПРАВОРОЗУМІННЯ.

Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу. Обряди, ритуали, табу, звичаї. Причини, умови та закономірності виникнення права. Основні шляхи формування правових норм: санкціонування звичаїв, правовий прецедент, законотворчість. Основні теорії походження права: теологічна, природно-правова, історичної школи права, нормативістська, теорія походження права Гегеля, марксистська (класова), психологічна.

Праворозуміння як складна комплексна категорія. Аспекти праворозуміння. Типи праворозуміння. Основні сучасні підходи до праворозуміння.

Тема 11. ПРИНЦИПИ ПРАВА. РОЛЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВА

Поняття принципів права. Класифікація принципів права. Загальносоціальні принципи та їх закріплення у Конституції України. Принципи народовладдя, демократизму, гуманізму, справедливості, невід'ємності і непорушності основних прав і свобод громадян, законності. Спеціально-юридичні галузеві і міжгалузеві принципи: єдності прав і обов'язків, рівності всіх перед законом, та ін. Принципи правотворчості, правосуддя, правосвідомості. Правові презумпції та аксіоми.

Роль права в правовій соціальній державі. Право як важливий чинник прогресивного розвитку демократичного суспільства. Ефективність права. Співвідношення результату дії норми і її мети. Загальні засади ефективності дії норм права. Ступінь ефективності конкретних правових норм. Шляхи підвищення ефективності права.

Тема 12. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО МЕХАНІЗМ

Поняття правового регулювання. Правове регулювання і правовий вплив. Об'єкт, предмет, сфери і межі правового регулювання. Методи (імперативний, диспозитивний), способи (дозвіл, заборона, зобов'язування), засоби правового регулювання (норми права, суб’єктивні права і юридичні обов’язки), форми правового регулювання (використання, виконання, додержання, застосування). Типи правового регулювання: загальнодозволений, спеціальнодозволений. Нормативно-правове та індивідуально-правове регулювання. Загальне і локальне правове регулювання. Поняття та види правового режиму.

Механізм правового регулювання: поняття, основні елементи, їх зв'язок і взаємодія. Обов'язкові та факультативні елементи механізму правового регулювання. Ефективність механізму правового регулювання. Стадії правового регулювання. Співвідношення елементів механізму та стадій правового регулювання. Місце і роль держави у функціонуванні процесу правового регулювання.

Тема 13. НОРМИ ПРАВА

Поняття правової норми, її ознаки. Види правових норм. Установчі (норми-принципи), охоронні (норми-заборони), забезпечувальні (норми-гарантії), регулятивні (норми-правила поведінки), декларативні (норми-оголошення), дефінітивні (норми-визначення), колізійні (норми-арбітри), оперативні (норми-інструменти). Структура правової норми. Диспозиція, гіпотеза, санкція та їх види. Норми права та інші соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.

Тема 14. ПРАВО І ЗАКОН

Поняття закону та його роль в демократичній правовій державі. Ознаки закону. Види законів. Конституційні, органічні, звичайні та надзвичайні закони. Федеральні закони та закони суб'єктів федерації. Писані і неписані закони. Правові і неправові закони. Закон як зовнішня форма права. Законодавчий текст. Реквізити і структура законів. Види статей законів. Процедура прийняття законів. Особливості законодавчого процесу в Україні. Розбіжності між поняттями "право" і "закон".

Тема 15. ФОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Поняття форми та джерела права. Види форм права. Правовий звичай. Правовий прецедент. Нормативно-правовий акт. Нормативний договір. Міжнародно-правовий акт. Особливості форм права. Види джерел права. Нормативно-правовий акт - основне джерело права в Україні. Види нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.

Тема 16. ПРАВОУТВОРЕННЯ І ПРАВОТВОРЧІСТЬ

Поняття і сутність правоутворення. Роль держави в процесі правоутворення. Етапи правоутворення. Процес правотворчості і його стадії. Принципи правотворчості: гуманізм, демократизм, науковість, правовідповідність. Види і суб'єкти правотворчості. Правотворчість компетентних державних органів, безпосередня правотворчість народу (референдуми), санкціонування державою правових норм створених поза держав­ними органами. Юридична техніка. Юридична термінологія та юридичні конструкції. Юридичний стиль та юридична мова. Проблеми сучасної української юридичної термінології.

Тема 17. ПРАВОВА СИСТЕМА. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ

Поняття і основні елементи правової системи. Структура сучасних правових систем. Особливості розвитку сучасних правових систем. Поняття правової сім'ї. Англо-саксонська, романо-німецька, мусульманська правові системи, системи традиційного (звичаєвого) права та ін. Особливості радянської правової системи. Становлення правової системи України: традиції і перспективи розвитку.

Тема 18. СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

Поняття і структура системи права. Юридична норма, інститут права, галузь і підгалузь права. Розуміння терміну законодавство. Поняття системи законодавства. Горизонтальна (галузева) і вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства. Державно – організаційна будова системи законодавства (у федераціях). Співвідношення системи права і системи законодавства. Тенденції розвитку системи права і системи законодавства в сучасній Україні.

Тема 19. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Систематизація законодавства: поняття і мета. Основні види систематизації законодавства: кодифікація, інкорпорація, консолідація. Зводи законів. Види кодифікованих актів. Облік законодав­ства та його значення для систематизації. Теоретичні проблеми кодифікації законодавства України.

Тема 20. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ

Поняття і ознаки правовідносин. Зміст правовідносин. Склад правовідносин. Суб'єкти права. Види суб'єктів правовідносин. Фізичні і юридичні особи, посадові особи. Поняття правового статусу особи. Правосуб'єктність, правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Поняття та види правового режиму. Суб'єктивні права і обов'язки учасників правовідносин. Види правовідносин. Поняття і види об'єктів правовідносин. Матеріальні блага, духовні блага, результати діяльності суб'єктів, природні об'єкти і явища, дії суб'єктів права. Поняття і класифікація юридичних фактів. Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти. Події і дії. Індивідуальні юридичні акти. Прості і складні юридичні факти. Фактичний склад. Відмінність юридичних фактів від юридичних вчинків.

Тема 21. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Поняття і мета юридичної відповідальності. Функції юридичної відповідальності. Штрафна (каральна), превентивна (попереджувальна), виховна, правопоновлювальна (компенсаційна), організуюча (регулятивна) функції юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності: законність, справедливість, невідворотність покарання, доцільність, індивідуаль­ність покарання, відповідальність за вину, недопустимість подвоєння відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Види юри­дичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна та матеріальна відповідальність. Позитивна та ретроспективна юридична відповідальність. Юридична відповідальність як державний примус. Обставини, що виключають юридичну відповідальність. Обставини, що звільняють від юридичної відповідальності. Юридичні факти як підстава юридичної відповідальності.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.

Тема 22. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Поняття, форми і методи реалізації норм права. Залежність змісту юридичних механізмів реалізації права від особливостей правової системи країни. Процес (стадії) реалізації права. Форми реалізації права (додержання, виконання, використання норм права). Поняття застосування норм права як особливої форми їх реалізації. Суб'єкти застосування норм права. Сутність і значення застосування норм права. Стадії застосування права. Акти застосування права. Вимоги до правильного застосування права (законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість. Прогалини в праві і законодавстві та шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону.

Тема 23. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА

Поняття, необхідність та цілі тлумачення норм права. Види та способи тлумачення норм права. Уяснення і роз'яснення. Способи тлумачення норм права (граматичне тлумачення, логічне, систематичне, історичне, спеціально-юридичне, телеологічне (цільове), функціональне тлумачення). Види тлумачення норм права. Тлумачення за обсягом. Офіційне тлумачення та його види: аутентичне, легальне, нормативне, правозастосовче тлума­чення, казуальне тлумачення. Неофіційне тлумачення та його види. Інтерпретаційні акти, їх класифікація та зміст. Тлумачення за аналогією права і аналогією закону.

Тема 24. ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ У ПРАВОВІЙ СФЕРІ

Поняття, ознаки та види правової поведінки. Соціальна значимість і правова регламентація правової поведінки. Види правової поведінки. Правомірна поведінка та її види. Дії і бездіяльність. Поняття та види неправомірної поведінки. Зловживання правом. Поняття правопорушення. Ознаки правопорушення. Склад правопорушення. Види правопорушень. Об'єктивна і суб'єктивна сторона і зв'язок між ними, суб'єкт і об'єкт правопорушення. Поняття і форми вини.

Тема 25. ЗАКОННІСТЬ, ПРАВОПОРЯДОК І ДИСЦИПЛІНА

Поняття і зміст законності. Вимоги законності (верховенство права, верховенство закону, рівність всіх перед законом, додержання (виконання) правових актів всіма суб'єктами права, забезпечення реалізації невід'ємних прав і свобод, належне правильне і ефективне застосування права, послідовна боротьба з правопорушеннями, недопущення свавілля в діяльності посадових осіб тощо). Принципи законності (єдність, всезагальність, доцільність, справедливість законності тощо). Нормативно-правова основа законності. Гарантії законності (економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, правові). Законність як конституційний принцип організації і діяльності державних органів.

Суспільний порядок і правопорядок: поняття, елементи, зміст і співвідношення. Принципи правопорядку (визначеність, системність, організованість, державна гарантованість, усталеність, єдність правопорядку).

Поняття дисципліни та її види. Державна дисципліна.

Тема 26. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА ТА ШЛЯХИ ЇХ ФОРМУВАННЯ

Поняття і структура правосвідомості. Раціональні і емоціональні елементи. Інформаційний, оціночний, вольовий рівні правосвідо­мості. Види правосвідомості. Правова ідеологія і правова психологія. Буденна, професійна, наукова (теоретична) правосвідомість. Індивідуальна, групова, масова, суспільна правосвідомість. Джерела формування правосвідомості. Соціальна практика і її роль у формуванні правосвідомості. Функції правосвідомості: пізнавальна, оціночна, регулятивна, ціннісна.

Поняття правової культури. Фактори, що впливають на рівень розвитку правової культури. Основні елементи правової культури: право, правосвідомість, правові відносини, правова поведінка, законність і правопорядок, правотворча діяльність, правова наука. Рівні і показники правової культури. Види правової культури. Індивідуальна, групова, суспільна правова культура. Правовий нігілізм та шляхи його подолання.

Правове виховання як засіб формування правосвідо­мості і правової культури. Поняття і система правового виховання. Цілі, методи, форми і принципи правового виховання. Правова освіта.

 

 

Затверджено:

Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління»

Матвійчук В.К.,

д.ю.н., професор

 

«» вересня 2013 р.

 

 

ВНЗ «Національна академія управління»

 

Кафедра теорії та історії держави і права

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

Галузь знань 0304 “Право”

Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство”

Юридичний факультет

 

Київ-2013

Робоча програма з дисципліни «Теорія держави і права».

 

Розроблено та внесено: на засідання кафедри теорії та історії держави і права,

протокол № 9 від 20 червня 2013 р.

 

Розробники програми:

Музика І. В., канд. юрид.наук, доцент.

 

Завідувач кафедри: Гіда Є. О., д.ю.н., професор

 

 

Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.

 

Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

Теорія держави і права посідає найважливіше місце в системі сучасного наукового та академічної знання. Створення на сучасному етапі в Україні якісно нової правової системи, що відповідає меті формування в Україні правової держави і громадянського суспільства вимагає поглиблення системи знань про державу і право, яка б забезпечила високу професійну культуру випускників-юристів, озброєних сучасними знаннями, здатних приймати самостійні рішення при вирішенні державних і правових питань. Одним із найефективніших засобів формування нової інтелектуальної юридичної еліти є загальна теорія держави і права, яка покликана сформувати високу правову культуру та громадянську позицію майбутніх юристів. Цей курс допоможе студентам опанувати важливі аспектів праворозуміння, а саме – природу, логіку і закономірності розвитку права та призначення права у сучасному суспільстві.

Запропонований методичний комплекс має на меті ознайомлення студентів з основними проблемами та напрямами сучасних наукових досліджень в галузі теорії держави та права, а також вироблення студентами власної позиції, насамперед, у таких питаннях як, праворозуміння, оцінка ефективності функціонування державних і правових механізмів, тощо.

Основне завдання курсу полягає у формуванні у студентів міцних знань з актуальних проблем розвитку української держави і права, навичок самостійного аналізу правових джерел та вміння використовувати набуті знання як інструментарій для вирішення сучасних проблем юридичної практики.

Курс покликаний сприяти правовому, демократичному і патріотичному вихованню студентів, зокрема виробленню у них глибокої особистої поваги до загальнолюдських моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. При підготовці курсу використовувався вітчизняний та зарубіжний досвід підготовки відповідних програм. В програмі відображені основні наукові здобутки сучасної загальної теорії держави і права.

Завдання теорії держави і права як навчальної дисципліни логічно випливають із основної мети даного курсу і полягають у:

1) визначенні загальних, специфічних об’єктивних закономірностей розвитку державно-правової дійсності, форм і способів впливу держави і права на людину, що дозволить зрозуміти природу державно-правових явищ і їх роль у розвитку людської цивілізації;

2) розгляді у курсі базових державно-правових понять, що є вихідними логічними засадами для галузевих юридичних наук та спеціальних правових дисциплін, ступінь засвоєння яких істотно вплине на подальше вивчення інших юридичних наук;

3) вивченні природи і закономірностей розвитку державно-правової сфери життя суспільства в рамках системного підходу, в якому теорія держави і права виступає як фундамент юридичного світогляду, мислення і культури майбутніх спеціалістів-правознавців.

Логіка вивчення курсу будується на послідовному здійснення трьох принципів: 1) органічного взаємозв’язку держави і права; 2) їх відносній самостійності; 3) розгляді держави і права як елементів культури конкретного суспільства.

Опис навчальної дисципліни