ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Годівля, догляд і утримання вагітних тварин



Тривалість вагітності у тварин

Розвиток плода, його життєздатність залежить як від рівня годівлі, догляду та утримання, так і від загального стану вагітної тварини. Необхідні для свого росту і розвитку поживні речовини плід отримує з організму матері, тому вже з перших місяців вагітності у самки збільшується апетит, краще засвоюються корми; поживні речовини, що сприймаються з кормом, використовуються не тільки на задоволення потреб організму матері, але й на потреби плода. Поки плід невеликий, організм легко пристосовується до свого становища, і тварина, завдяки доброму апетитові і кращо­му засвоєнню корму не лише задовольняє зрослі потреби, а навіть поправляється. У другій половині вагітності, особливо під її кінець, різко зростають потреби плода у поживних речовинах і тому треба збільшити кормовий раціон вагітної тварини. При цьому слід уникати перегодовування, так як це викликає ожиріння, зумовлює слаб­кий розвиток плода і спричиняється до неблагополучних родів. Прекрасним кормом у пасовищний період є трава. Соковитий, свіжий, зелений корм, багатий на білки, віта­міни й солі, добре впливає на травлення. При правильному пасовищному утриманні дуже рідко бувають у вагітних тварин шлунково-кишкові захворювання, бо худоба тут цілком забезпечує власний організм і ростучий плід необхідними поживними речови­
нами. Коням же треба під час пасовищного утримання давати і овес. Свиней теж у цей період треба підгодовувати концентратами.

Вагітні тварини повинні бути по можливості більше на пасовищі. Благотворний вплив пасовищного утримання на вагітних тварин не обмежується тільки поживним кормом у вигляді трави. Перебування на пасовищі сприяє посиленій роботі серця і по­ліпшує кровообіг та обмін речовин, зміцнює організм, підвищує його стійкість проти ряду захворювань і сприяє нормальному перебігу родів.

При пасовищному утриманні не спостерігається набряків задніх кінцівок і ниж­ньої черевної стінки.

Слід відзначити, що при пасовищному утриманні вагітних тварин треба зважати на кліматичні фактори. У дощову, холодну погоду тварин слід випускати на пасовище на короткий час або навіть і зовсім не пасти. Не можна випасати вагітних тварин рано вранці, коли велика роса або іней, бо це спричиняє до захворювання травного тракту і навіть аборту.

На жаль, не у всіх господарствах є можливості для випасання вагітних тварин, в окремих регіонах доводиться тримати їх на стійловому утриманні.

Кращими кормами для жеребних кобил у стійловий період є: добре конюшинне сіно в суміші зі злаковим (лучним), з концентратів - овес і пшеничні висівки, з соко­витих - морква і кормові буряки. Можна вводити в кормовий раціон вівсяну солому замість 30 % сіна, пшеничні висівки.

Коровам у стійловий період треба давати добре конюшинне або лучне сіно, со­ковиті корми і концентрати у вигляді пшеничних висівок, льняної або соняшникової макухи та розмеленого вівса. Козам половинну даванку грубого корму можна замі­нювати гіллячковим кормом - дрібними висушеними гілками дерев з листям (берези, липи, клена, тополі, верби, ліщини та ін.). Їм також широко практикують згодовуван­ня, поряд зі звичайними концентратами (подрібнений овес, пшеничні висівки та ін.) кухонних відходів (лушпиння картоплі та коренеплодів), крихт хліба, різних кашок, які вони охоче поїдають.

Для поросних свиней кращими кормами є вівсянка, пшеничні висівки, макуха льняна або соняшникова (не більше 0,5 кг), рибне або м'ясо-кісткове борошно (10­15 % до кормових одиниць), добре трав'яне борошно, коренеплоди і картопля та зби­ране молоко.

Сукам після парування вводять до раціону м'ясо, молоко, свіжі овочі та риб'ячий жир. Малопридатними є крохмалисті корми (житній хліб, картопля), яких дають неве­лику кількість. У другій половині вагітності суці дають молока від 0,5 до 1 л. Цінним тваринам рекомендується давати по одному курячому яйцю через один - два дні.

Кращими кормами для сукрільних кролиць є дрібне густолисте сіно, а влітку тра­ва з різнотрав'я та бобові; з концентратів - овес. Якщо сіно погане, то слід включати в раціон сумішку концентратів (овес, пшеничні висівки і ячмінь).

Раціон для вагітних тварин повинен бути, по можливості, різноманітним і повно­цінним. Для цього треба широко застосовувати попередню підготовку кормів - дріж­джування, осолоджування, запарювання січки тощо. У раціон треба включати тільки доброякісні корми. Складаючи кормовий раціон, треба зважати на вплив деяких кор­мів на травний тракт. Зокрема, не бажано давати корми, що викликають запори (зерно бобових, бобова солома, листя та пагони дуба) чи здатні бродити (зелена конюши­на, суріпка), гарячий парений корм, корм, укритий інеєм, росою, підмерзлий, вкриту грибками солому, конопляну й ріпакову макуху, солодові ростки.

Цілком очевидно, що переобтяження шлунка і кишечника великою кількістю кор­мів неприпустиме. Виходячи з цього, добовий раціон, слід поділити на 5-6 даванок. Треба дотримуватись певної поступовості при переході від пасовищного утримання до зимового і навпаки, бо інакше у тварини може статися розлад травлення, що при­веде до аборту.

Не можна забувати про давання вагітним тваринам кухонної солі. Коровам і коням її дають удосталь у вигляді лизунця. Такі грудки солі кладуть у жолоб.

Особливу увагу треба звертати при складанні кормового раціону на наявність у ньому кальцію і фосфору, у яких організм тварини відчуває підвищену потребу.

На кальцій і фосфор багате бобове і добре лучне сіно. Бідні на кальцій, але багаті на фосфор такі корми, як зерно вівса, ячменю, пшениці та кукурудзи, пшеничні висів­ки та льняна макуха. Бідні на фосфор і кальцій: солома, кормові коренеплоди, меляса і картопля. При нестачі в кормах кальцію, його додають у вигляді крейди, кістко­вого борошна або преципітату. Вагітним тваринам, особливо високодійним коровам, обов'язково слід давати мінеральну підгодівлю.

Не можна забувати і про вітамінне живлення. Вітаміни сприяють кращому засво­єнню поживних речовин корму, нормальному обміну речовин і зміцнюють здоров'я тварин. Особливо важливим для вагітних тварин є вітамін А або вітамін росту. Багаті на цей вітамін зелені корми, червона кормова морква, добрий кукурудзяний силос, молоде, своєчасно зібране конюшинне сіно, лучне сіно, молоко, риб'ячий жир; віта­мінами групи В багаті зелена трава, червона морква, висівки, свіжі дріжджі, макуха та ін.; вітаміном С - зелений корм, картопля, морква, молоко, ріпа, бруква; вітаміном D - риб'ячий жир, зелена трава, якісний силос, молоко; вітаміну Е багато в зеленій траві, зародках вівса, ячменю та пшениці.

Під час стійлового періоду вагітних тварин треба утримувати у просторих, зруч­них, високих і світлих приміщеннях, розміщених на сухому місці з добрим доступом повітря і світла і, по можливості, захищених від вітрів деревами або височиною з пів­нічної чи північно-східної сторони.

Для кобил у другій половині вагітності слід обладнати денники; корів при наяв­ності родильного відділення переводять у нього за два тижні до настання родів. Сви­ней після двох місяців поросності слід утримувати не більше двох в одному станку; на останньому місяці поросності їх утримують в індивідуальних маточних станках. Підлога в приміщеннях для вагітних тварини повинна мати невеликий нахил.

У станках повинна бути достатня кількість сухої, чистої підстилки, яку слід мі­няти не менше двох раз на день. Не менше двох раз на рік тут треба білити стіни хлорним вапном.

Щоб зберегти здоров'я вагітних тварин і щоб полегшити процес родів, їх треба випускати щодня на прогулянку. Особливо велике значення це має для кобил, яких можна використовувати на роботі. Якщо в першій половині вагітності кобили можуть виконувати звичайне навантаження, то після 6-ти місяців жеребності їх можна ви­користовувати тільки на легких роботах з навантаженням не більше двох третин від норм для інших коней. Під час роботи жеребним кобилам щогодини треба давати від­починок на 15 хвилин. При такій полегшеній роботі треба уникати крутих поворотів, швидких алюрів і т. ін. Під час роботи кобили в упряжі треба стежити, щоб хомут не затрудняв її дихання. За 2 місяці до ожереблення і на 15 днів після нього кобил звіль­няють від усякої роботи, при цьому їм обов'язково треба забезпечити щоденний моці­он протягом 2-3 годин або дати їм можливість вільно рухатися в ізольованому загоні. Відсутність рухів нерідко зумовлює у кобил, особливо скакових порід, ускладнення родів або післяродового періоду.

За 10-15 днів перед опоросом поросних свиноматок не випускають на пасовище і загальні прогулянки, але їх обов'язково виганяють для моціону у вигульний дворик при свинарнику. За три дні до опоросу прогулянки свиням припиняють.

У тих місцевостях, де практикують зимове випасання худоби, треба виганяти кіт­них вівцематок на випас дуже обережно і при тому недалеко від вівчарні. Переганяти кітних овець слід повільно, щоб вони не втомлювались, тому треба стримувати тих маток, що йдуть попереду. Перед вигоном овець на пасовище слід давати їм сіна. З появою ознак наближення окоту, овець переводять у родильне відділення. В холодні дні, снігопад, бурю та при наявності ожеледі, овець не слід виганяти на пасовище, щоб запобігти масовим абортам.

Особливо пильно треба доглядати за шкірою овець, бо бруд та продукти розпаду шкірних виділень закупорюють пори і спричиняють подразнення шкіри у вагітної тварини. Крім того, бруд на шкірі сприяє появі шкірних паразитів і знижує процеси обміну. Щоденне старанне чищення благотворно впливає на діяльність шкіри у вагіт­них тварин.

Дуже важливе значення має догляд за вим'ям вагітних тварин. Його рекоменду­ють обмивати теплою перевареною водою і витирати чистим сухим рушником. Це має велике значення у первісток, бо привчає їх до наступного доїння або до дотику новонароджених до дійок під час ссання молозива.

За 6-8 тижнів до родів дійних корів потрібно запускати.

Запускають корову звичайно так: з кормового раціону виключають насамперед соковиті корми, а у високомолочних корів і концентрати. Допускається також деяке обмеження водопою. Поступово переходять з триразового доїння на дворазове, одно­разове через день і, нарешті, перестають доїти. Під час кожного доїння треба видо­ювати молоко до кінця, щоб запобігти захворюванню молочної залози.

Процес запуску триває 7-12 днів, залежно від молочної продуктивності корови та швидкості зменшення щоденного надою, а період сухостою - 55-60 днів.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.73.179 (0.008 с.)