Діагностика вагітності у м'ясоїдних та кролиць

Пальпацією через черевну стінку можна промацувати плоди після третьо­го тижня вагітності у сук та ампулоподіб- ні флуктуючі потовщення рогів матки з 14-го дня у кролиць. Плоди добре прома­цуються на пізніх термінах вагітності.

Найбільш ефективними методами діагностики вагітності у сук, кролиць і нутрій є пальпація і сонографія.

Ультразвукова діагностика вагітнос­ті за появою ембріональних рідин мож­лива у сук та кішок з 17-18-го дня після осіменіння, а у кролиць - з 7-8-го дня. Об'єктивна діагностика за візуалізацією ембріонів проводиться з 25-го дня після осіменіння у сук і кішок та 10-11-го дня у кролиць.

щ.

Рис. 68. Ехокартина матки 10-й день вагітності (за Г. О. А. Хіцькою):

і*

кролиці на Г. Харутою,

1 - ембріональні міхури; 2 - ембріони.

Таблиця 19 Показники сонографічного зображення Терміни вагітності, дні Довжина ембріонів, см:   0,81-0,99 10-11 1,01-1,15 12-15 1,18-1,77 16-19 1,78-2,86 20-22 2,88-6,53 23-30 Візуалізація:   рухів 14-30 пупкового канатика, кінцівок, тулуба, голови 17-30 скелета 19-30 шлунка, серцебиття 20-30 зменшення площі навколоплідних рідин 27-30

 

Лабораторні методи діагностики вагітності

Деякі труднощі клінічного визначення вагітності наштовхнули дослідників на пошуки лабораторних методів. Нині існують мікроскопічні, біохімічні і гормональні методи діагностики вагітності.

Треба зразу відзначити, що хоч лабораторних методів визначення вагітності за­пропоновано багато, більшість з них не набули широкого застосування в практичній діяльності тому, що вони вимагають відповідного устаткування та специфічного ре­активного забезпечення.

З цих міркувань ми зупинимося лише на окремих з них, які можна іноді викорис­тати в практичній діяльності.

Метод піхвових мазків. Цей метод можна застосовувати тільки для визначення жеребності кобил. Перед тим як брати слиз з піхви, треба обмити теплою водою з милом зовнішні органи кобили. Потім, увівши дзеркало-розширювач у піхву, взяти довгою гострою ложечкою з затупленими краями або стерильним ватним тампоном слиз з глибини верхнього склепіння піхви.

Слід мати на увазі, що слизова оболонка піхви кобил з 3-тижневої жеребності вкри­вається густим, дуже в'язким і мутним слизом, який утруднює введення і виведення піхвового дзеркала. З цього терміну вагітності слизова оболонка піхви стає анеміч­ною, сухою і без блиску. Отвір шийки матки буває щільно закритим слизом, що утво­рює своєрідний корок, через що піхвова частина шийки матки має тьмяний вигляд.

Визначення термінів сукрільності за комплексом морфофункціональних змін у ембріонів і плодів

На 4-5-й тижні вагітності піхвова частина шийки матки відхиляється звичайно вправо або вліво.

Взявши слиз, роблять ним мазок на предметному склі. Можна робити мазок, ко­ристуючись накривним скельцем. Мазок висушують, фіксують метиловим спиртом протягом 5 хв., забарвлюють за Гімзою (3 краплини фарби на 1 мл дистильованої води) протягом 25-30-ти хв. і старанно просушують.

Досліджуючи під мікроскопом мазок слизу від жеребної кобили, виявляють клі­тини миготливого епітелію, слизові кульки і рідко - лейкоцити. У нежеребних кобил у піхвовому слизі спостерігають нейтрофільні лейкоцити, клітини плоского епітелію і поодинокі клітини миготливого епітелію.

Гормональний метод базується на виявленні в крові тварин естрогенних гормонів і прогестерону та їх співвідношення. Так, жовте тіло, що утворилося в яєчнику на міс­ці фолікула, що овулював, перетворюється на тимчасову залозу внутрішньої секреції, виробляючи прогестерон. З 5-7-го дня після його утворення концентрація прогесте­рону різко зростає і досягає піку на 12-17-й день. І якщо вагітність не наступила, то за 1-3 дні до чергової тічки концентрація прогестерону в крові різко падає, з 4,9 нг/мл і більше до 1,7 нг/мл, чого не спостерігають у вагітних тварин.

Фірма "Біорепродукція" (РФ) випускає спеціальний набір для кольорової реакції, за допомогою якого можна безпосередньо на фермі за 2-3 хв. визначити рівень прогес­терону в молоці і таким чином діагностувати вагітність чи неплідність у тварини.

Питання для самоконтролю

1. Яку вагітність називають первинною, повторною і додатковою?

2. Які особливості розвику ембріона, плода і плодових оболонок у свійських тварин?

3. Охарактеризуйте плаценту (плодову і материнську), її роль під час вагітності. Типи плацент.

4. Які особливості кровообігу у плода?

5. Згадайте особливості живлення зародка і плода в окремі фази розвитку; значення плацентарногого бар'єра.

6. Яка тривалість вагітності у окремих видів тварин?

7. Які існують методи діагностики вагітності і на чому вони базуються?

8. Яка техніка ректального дослідження корів і кобил?

9. Які методи застосовують для діагностики вагітності у свиней?

10. Які методи діагностики вагітності у овець і кіз?

11. Які показники різних строків вагітності виявляють у корів при сонографічному дослідженні?

12. На чому базуються гормональні методи діагностики вагітності?

ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ

Під хворобами вагітних тварин розуміють такі патологічні зміни, які наступають в їх організмі в зв'язку з вагітністю та ускладнюють її.

Ні на одній стадії життя тварин не відчувається такого тісного взаємозв'язку орга­нізму з навколишнім середовищем, як під час вагітності. В материнському організмі в цей час відбуваються складні зміни, які різко позначаються на роботі всіх систем та органів, активізується обмін речовин, посилюються процеси асиміляції і дисиміляції, зростає активність залоз внутрішньої секреції. В той же час внутрішньоутробний пе­ріод є періодом найінтенсивнішого росту та розмноження клітин. На цій стадії визна­чається його життєвість, наступна продуктивність та плодючість.

Вагітні самки відчувають підвищену потребу в поліпшених умовах довкілля; яки­ми вони будуть, таким буде здоров'я матері і плода, його наступна продуктивність, плодючість і тривалість життя. Сприятливі умови догляду та утримання є також най­кращим профілактичним заходом проти більшості післяродових захворювань. Якщо ж навколишні умови не відповідають цим підвищеним вимогам, то фізіологічний пе­ребіг вагітності може перейти в патологічний. Виникненню патологічного стану у вагітних тварин сприяють захворювання нирок, печінки, серцево-судинної системи, а також різноманітні ендокринні розлади та порушення обміну речовин. Залежно від характеру цих розладів вагітність може або ускладнюватись, або ж перериватися. Ці ускладнення вагітності можуть проявлятися як чітко вираженими клінічними озна­ками, так і різними видами прихованих від простого спостереження захворювань, так званих токсикозів.

Під токсикозами розуміють ускладнення вагітності розладами функції нервової системи, порушенням обміну речовин із загальною інтоксикацією організму та важ­ким загальним станом.

9.

Причини токсикозів з'ясовані недостатньо. Їх пояснюють надходженням в ор­ганізм матері отруйних речовин з навколоплодових вод чи оболонок (токсична тео­рія), накопиченням в крові матері продуктів проміжного обміну (теорія порушення обміну), анафілактичними явищами, що розвиваються в наслідок надходження з ор­ганізму плода в організм матері стороннього білка (алергічна теорія), порушеннями
вітамінного обміну, та ендокринними розладами, порушеннями нормальних реакцій організму на подразнення інтерорецепторів матки.

В основі патогенезу токсикозів вагітності лежать порушення відношення між діяль­ністю центральної нервової системи та внутрішніх органів; порушення адаптації ор­ганізму до вагітності; порушення бар'єрної функції плаценти, порушенння ліпідного обміну (зокрема перекисного окислення ліпідів), зміни кровообігу та мікроциркуляції крові (порушення зсідання крові та розвиток синдрому дисемінованого внутрішнього зсідання крові); ослаблення реакцій імунного розпізнавання матір'ю антигенів плода з розвитком реакції відторгнення; розвиток ознак гіпертензії, набряку та протеїнурії.

Залежно від виду токсикозу тварин - ранній чи пізній - у першому випадку пере­важають ознаки розладів травлення, а в другому - судинні розлади. Відповідно до цього токсикози, особливо на ранніх стадіях, не мають чітко виражених ознак і прояв­ляються нефропатією чи гепатопатією, проте з часом вони можуть супроводжуватися блювотою у щінних сук, набряками вагітних, токсичною комою, остеодистрофією, залежуванням вагітних, передчасними переймами та потугами, перериванням вагіт­ності, слабкістю родової діяльності, затриманням посліду, субінволюцією матки, піс­ляродовою еклампсією.

Так, в окремих випадках, внаслідок функціональної недостатності нирок при над­мірному згодовуванні концентратів вагітним самкам, це підвищення навантаження може викликати зміни функції епітелію канальців нирок; він стає прохідним для білка і з'являється у сечі. В таких випадках говорять про нефропатію.

Якщо ж в наслідок бідної вуглеводної годівлі в організмі вагітної самки наступає збідніння печінки глікогеном і зниження її резистентності - у тварини можуть спо­стерігатися явища розладів функції печінки, які супроводжуються часто жовтухою. Такий токсикоз називається гепатопатією.

Іноді токсикоз проявляється у формі еклампсії - нападів повторюваних судом три­валістю 3-5 хв. з ознаками переляку, розладами координації рухів - тварина падає, погляд у неї байдужий, голова закидається, щелепи стиснуті, дихання з хрипами. При важкому стані можливі крововиливи в головний мозок, параліч, жовтуха.

В окремих тварин в наслідок підвищення чутливості організму та його нервової системи до продуктів, що виділяються плодом і плацентою, можуть розвинутися яви­ща функціональних розладів кори головного мозку, так звана еклампсія у вигляді рап­тово виникаючих приступів судом (корчів).

Явища токсикозу діагностуються у тварин поки що важко і тому в більшості ви­падків залишаються не поміченими, проте розуміння їх суті дозволяє краще організу­вати догляд за вагітними тваринами.

9.1. Кровотеча з матки (metrorrhagia)

Маткова кровотеча спостерігається у всіх свійських тварин, найчастіше - у корів і кобил, у другій половині вагітності при пошкодженні судин хоріону, слизової обо­лонки матки або ж одночасно і кровоносної системи плода і матері; вона може бути артеріальною, венозною чи капілярною.

Причинами кровотечі можуть бути травми в ділянці живота, струси тіла при па­дінні, патогенні впливи інфекції чи інвазії, розлади функції ендокринної системи (по­ява тічки під час вагітності), ендометрит і т. п.

Симптоми. Незначні кровотечі тривалий час можуть залишатися прихованими і на місці крововиливу наступає часткове відшарування дитячої плаценти і кров зсі­дається. При значних кровотечах частина крові може витікати через шийку в піхву і виділятися постійно або періодично із статевих шляхів. Крім того, значні кровотечі супроводжуються неспокійною поведінкою тварини, вона переступає задніми кінців­ками, оглядається на живіт, натужується. В неї можуть спостерігатися ознаки загаль­ної анемії - блідість слизових оболонок, загальна слабкість, тремтіння м'язів.

Діагноз. Для постановки діагнозу слід переконатися, що кров виділяється з матки, а не з піхви. Для цього проводять вагінальне дослідження з піхвовим дзеркалом і на­магаються простежити за виділенням крові. При піхвовій кровотечі кров звичайно в ній не затримується, а виділяється назовні, тоді як при кровотечі з матки в піхві ви­являються згустки крові.

Прогноз. Якщо кров вилилась у порожнину матки в невеликій кількості, то це яви­ще може не порушити нормального перебігу вагітності. Частіше ж спостерігається аборт, бо кров, скупчуючись у порожнині матки, відокремлює судинну оболонку від слизової оболонки матки. Не виключена можливість і такого великого крововиливу у порожнину матки, в результаті якого тварина може загинути, тому прогноз - сумнів­ний і залежить від ступеня кровотечі. У коней та свиней скупчення крові між дитячою та материнською плацентами може привести до розшарування їх, тоді як у тварин з котиледонною плацентою навіть значні крововиливи можуть не порушити плацен­тарного зв'язку. Згустки крові з часом частково розсмоктуються, а частково перетво­рюються в матковий пісок (обвапновуються).

Лікування зводиться перш за все до припинення кровотечі. З цією метою тварині створюють цілковитий спокій; ставлять її так, щоб задня частина тулуба була вище від передньої; кладуть холодні компреси (мішечки зі снігом чи льодом) на поперек; роблять відволікаючі втирання подразнюючих мазей в ділянці грудей чи передніх кінцівок. Добрі наслідки дає внутрішньовенне введення кальцію хлориду (корові 150 мл 10 %-го розчину), підшкірне введення адреналіну (1:1000 великим тваринам 5-10 мл, дрібним жуйним і свиням - 0,5-0,8 мл).

При появі ознак гострої анемії застосовують переливання крові, або внутрішньо­венне введення ізотонічного розчину (великим тваринам 200-500 мл).

Якщо сильна кровотеча загрожує життю тварини, то можна зробити штучний аборт - розкрити шийку матки і витягнути плід з наступним введенням в порожнину матки в'яжучих розчинів (наприклад 3 %-й розчин галуну та кусочків льоду) або ж підшкірними ін'єкціями пітуїтрину (6-8 мл).