Видові особливості статевих органів самців

Сім'яники бугая і барана досить великі, овально-бобоподібної форми, розміще­ні вертикально в порожнині калитки; їх маса у бугая досягає 300-350 г, у барана - 200-300 г, придаток слаборозвинений, голівка його розміщена на верхньому полюсі

сім'яника, довге й тонке тіло при­лягає до його каудального краю, а хвіст знаходиться на нижньому полюсі. Калитка у них сильно від­висла, з грубою маловолосатою, непігментованою шкірою. Загаль­на довжина сім'яних каналиків у бугая біля 5 км.

г Рис. 14. Кровопостачання печеристих тіл прутня (за Кишш-Сентаготаї) 1 - дросальна артерія прутня; 2 - дросальна вена прутня; 3 - пе­регородка прутня; 4 - кавернозне тіло прутня; 5 - глибока арте­рія прутня; 6 - білкова оболонка кавернозного тіла; 7 - глибока артерія прутня; 8 - покручені артерії; 9 - подушка артеріальної інтіми; 10 - оболонка кавернозного тіла уретри; 11 - артерії уре­три; 12 - уретра.

Т * «и и

У кнура сім'яники також дуже великі, (масою 300-400, а у окре­мих плідників до 500-800 г), з товстими і широкими голівкою та хвостом придатка. Розміщені вони у калитці під нахилом так, що головчастий кінець сім'яника скерований краніо-вентрально, а придатковий - дорсо-краніально. Калитка не відрізняється рельєфно від навколишніх тканин.

У жеребця сім'яники великі, дещо сплюснуті, розміщені у калитці горизонталь­но так, що головчастий кінець їх скерований краніально, а придатковий - дорсально. Калитка безволоса, сильно пігментована, роздвоєна, з ніжною тонкою шкірою. У пса сім'яники порівняно малі з сильно розвиненним придатком, розміщені в калитці го­ризонтально.

Міхурцеві залози в бугая еліпсоїдної форми, досить щільні, дольчасті, з горбкува­тою поверхнею, довжиною 10-12 см, товщиною 3 см і шириною 5 см.

У кнура міхурцеві залози досить великі, горбкуваті, з чіткою дольчастістю, до­вжиною 12-15 см, шириною 8, товщиною 2-4 см і масою до 850 г. Вони самостійно відкриваються у сечостатевий канал.

У жеребця міхурцева залоза нагадує товстостінний грушоподібний мішок довжи­ною 12-15 см.

У псів та хижих тварин міхурцевих залоз немає.

Передміхурова залоза бугая відзначається видовженою (до 3,5-5 см) застінною частиною, тоді як розсіяна частина зосереджена в основному у дорзальній стінці уре­три (до 10-12 см).

У цапа та барана є лише розсіяна частина передміхурової залози, а застінної час­тини немає.

У кнура є лише середня частина застінної передміхурової залози шириною 2-2,5 см і велика розсіяна частина, що рівномірно оточує слизову оболонку уретри. Секрет залози рідкий, молочного кольору, зі специфічним запахом. Він містить цитра­ти, аскорбінову кислоту, білки, ліпіди, цукор та великі кількості цинку.

У жеребця застінна частина залози складається з бокових дольок та перешийка, а розсіяна частина дуже незначна. У передміхуровій залозі пса є лише велика, щільна застінна частина.

Цибулинно-сечівникові (бульбоуретральні, куперові) залози - у бугая невеликі, як грецький горіх (2,8 х 1,8 см), кожна відкривається однією протокою на дорзальному боці уретри. У кнура вони довгасті, довжиною 18 см, шириною 3-5 см, масою до 390 г. Зовні вони вкриті масивним м'язовим шаром залози, виділяють густий, клей­кий, муциновий секрет молочного кольору. Під впливом наявного у секреті міхурце- вої залози ферменту з секрету цибулинно-сечівникових залоз випадають згустки у вигляді сагових зерен.

Прутень у бугая довгий, тонкий, циліндричної форми, що утворює позаду калит­ки S-подібний згин. У зігнутому стані прутень утримують два мускули-ретрактори прутня, які у звичайних умовах перебувають у стані тонічного скорочення. Під час ерекції цей згин розправляється. Кавернозні тіла статевого члена розвинені слабо. Поступово звужуючись, прутень бугая закінчується закрученою загостреною голів­кою, зліва від ковпачка якої виступає відросток уретри. На шийці голівки прутня є закручений наліво шов (зв'язка), який під час еякуляції натягується і повертає кінчик прутня навколо своєї осі, розбризкуючи при цьому сперму.

У барана і цапа сечівник виходить за межі голівки прутня у вигляді уретрального відростка. Під час еякуляції він вібрує і розбризкує сперму по стінках піхви.

У кнура тіло прутня циліндричне з S-подібним згином, розміщеним попереду ка­литки. Печеристі тіла у кнура слабо розвинені, вкриті зверху щільною оболонкою і оточені гладенькою м'язовою тканиною. Кінець прутня штопороподібний. Отвір сечівника розміщений збоку кінцевої частини прутня. У верхній частині препуція є сліпий мішок - дивертикул, де скупчуються і розкладаються рештки сечі та секрету (до 500 мл) неприємного запаху з великою кількістю мікробів. У стінках препуція є багато залозок, що виділяють сильно пахучий секрет - смегму.

У жеребця тіло прутня масивне, стиснене з боків його. Голівка на кінці потовщена у вигляді корони, діаметр якої під час ерекції сягає 12-15 см. На передній більш плос­кій поверхні голівки є ямка, з якої виступає відросток сечівника.

У пса у задній частині стовбура прутня є цибулинне потовщення, що набрякає під час ерекції і збільшується приблизно у 5 разів; у передній частині прутня є кістка, у великих собак довжиною 8-10 см.

Питання для самоконтролю

1. Які органи формують статеву систему у самиць?

2. У яких тварин матка двороздільна, дворога та подвійна?

3. Яку форму має піхвова частина шийки матки у корів, овець, кобил, свиней?

4. За рахунок яких судин здійснюється кровопостачання статевих органів самиць?

5. Згадайте особливості слизової оболонки присінка, піхви, матки та яйцепроводів.

6. Назвіть особливості будови яєчника у різних тварин.

7. Які особливості будови статевих органів самців у різних видів тварин?

8. Які особливості будови сім'яника та придатка сім'яника у самців різних видів тварин?

9. Яку функцію виконує придаток сім'яника?

10. Які додаткові статеві залози є у самців і яку роль вони виконують?

11. Якими структурними елементами сформований сім'яний канатик?

12. Якими структурними елементами формується мішок сім'яника?

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

• СВІИСЬКИХ ТВАРИН