Штучне осіменіння корів і телиць

Осіменіння корів і телиць проводять лише при наявності у них ознак тічки та охоти.

В цей час у статевих органах самки створюються оптимальні умови для виживан­ня гамет, їх зустрічі та запліднення. Вище повідомлялося, що головні ознаки статево­го циклу - тічка, загальне збудження та охота - виникають не одночасно, а нашарову­ючись одна на одну в часі, а овуляція відбувається через 10-15 годин після закінчення охоти. Наявність у тварини статевої охоти та тічки свідчить про готовність її до осіме- ніння - канал шийки матки у неї відкритий, тічковий слиз, що виділяється у великій кількості, володіє високою бактерицидністю, еластичністю та низькою в'язкістю, він має лужну реакцію, що стимулює обмін речовин та рухливість сперміїв. Крім того, під час охоти пожвавлюються антиперистальтичні скорочення матки, що сприяє за­смоктуванню у неї сперміїв.

Головним критерієм при виборі часу осіменіння, отже, є ознаки статевої охоти. Там, де цьому не надають належної уваги, до 40-50 % тварин осіменяється не в опти­мальні строки. Така ж кількість тварин поступає на пункти штучного осіменіння пе­редчасно або з запізненням. Тому вибір оптимального часу осіменіння є одним з най­відповідальніших прийомів у роботі з відтворення стада.

При виборі оптимального часу осіменіння корів та телиць необхідно, отже, врахо­вувати стадії статевого циклу - тічку, загальне збудження, охоту та овуляцію.

Тічка проявляється набуханням та почервонінням слизової оболонки присінку, піхви та шийки матки. Канал шийки матки буває привідкритим, із статевої щілини виділяється тічковий слиз, який на початку тічки буває склоподібно прозорим, в се­редині її - в'язким, під кінець тічки - мутним та густим. Тривалість тічки - 2-6 діб.

Через 24-36 годин від початку тічки виникає загальне збудження - тварина стає неспокійною, у неї зменшується апетит, знижується надій молока, корова чи телиця плигає на інших самок і дозволяє їм стрибати на себе.

Статева охота проявляється готовністю до спаровування: вона стоїть спокійно і дозволяє іншим коровам чи телицям плигати на себе. У 60-70 % випадків статева охота розпочинається вранці і триває 12-18 годин.

Овуляція відбувається через 10-15 годин після закінчення чи через 24-30 годин від початку охоти.

Існує багато способів виявлення оптимального часу осіменіння, найширшого роз­повсюдження набули візуальний, вагінальний та рефлексологічний.

Виявлених у стані охоти корів та телиць негайно осіменяють і, якщо охота продо­вжується далі, то через 10-12 годин осіменіння повторюють. Після першого, а також другого осіменіння корів та телиць залишають на прив'язі аж до закінчення ознак охоти. Якщо охоту виявляють за допомогою вазектомованого бугая-пробника, або, якщо ректально контролюють ступінь зрілості фолікула, то можна застосовувати од­норазове осіменіння.

Корів, що не прийшли в охоту протягом 30-45 днів після отелення, а також корів, що приходять в охоту багаторазово, піддають ветеринарному дослідженню.

Незалежно від кратності доїння корів осіменяють перед доїнням або через 2-3 го­дини після нього. Більш ефективним є осіменіння корів увечері перед доїнням, тому що овуляція у більшості з них відбувається вночі. Вранці ж тварин осіменяють звичайно через 1,5-2 години після доїння, вводячи сперму в шийку матки на глибину 5-7 см.

Способи введення сперми. Штучне осіменіння корів і телиць проводять цервікаль- но, застосовуючи три способи введення сперми. Першим був опрацьований і понад 50 років вважався основним візо-цервікальний метод або осіменіння корів та телиць шприцом-катетером через піхвове дзеркало. Згодом з'явилися мано-цервікальний та цервікальний з ректальною фіксацією шийки матки (ректо-цервікальний) методи. Нині останній став основним не лише у нас, а в усьому світі, тому в першу чергу зупинимось на ньому.

Незалежно від вибраного способу осіменіння тварин, особливо у великих госпо­дарствах, проводять у приміщенні стаціонарного пункту (у стійловий період) або пере­сувного (на пасовищі). Для осіменіння тварин приватних господарств організовують сільські пункти і, як виняток, осіменіння проводять у спеціально відведеному місці, де можна тварину надійно зафіксувати і забезпечити відповідну гігієну осіменіння.

Корову чи телицю фіксують для осіменіння у станку і проводять зовнішній огляд її, щоб переконатись у наявності у неї ознак тічки та охоти - припухання статевих губ, засохлі кірочки слизу біля кореня хвоста, характерна поза, яку приймає тварина при надавлюванні на поперек, гіперемована, вкрита прозорим чи помутнілим слизом, сли­зова оболонка присінку. Наводять туалет зовнішніх статевих органів, відводять хвіст набік, готують інструменти, оцінюють якість сперми і приступають до осіменіння.

Цервікальне осіменіння корів та телиць з ректальною фіксацією шийки мат­ки (ректо-цервікальний спосіб). У 1935 р. Абелейн запропонував фіксувати шийку матки при лікуванні ендометритів у корів через пряму кишку. На цій основі було роз­роблено ректо-цервікальний спосіб осіменіння. Вперше його застосували данці Лар- сен (1938) та Серенсен (1939). Дещо пізніше американці Трімбергер, Леслі та Богарт (1942-1943) і англієць Раусон (1944).

При цьому способі осіменіння однією рукою, введеною у пряму кишку корови чи телиці, фіксують шийку матки, а другою вводять у її цервікальний канал стерильний одноразовий інструмент зі спермою. Цим інструментом може бути: стерильна поліс- тиролова чи скляна піпетка довжиною 45 см, з'єднана за допомогою з'єднувальної муфти з поліетиленовою ампулою чи шприцом; інструмент для осіменіння тварин замороженою спермою у соломинках (пайетах), що складається з металевої трубки з тримачем та фіксатором, стержня та захисного чохла; інструмент для осіменіння спермою у облицьованих гранулах, який складається з металевого трубчастого кор­пуса, дротяного стержня з дисковим упором та захисного чохла.

Головними позитивними моментами цього способу є масаж статевих органів перед осіменінням, що, з одного боку, дозволяє оцінити їх стан, а з другого - підсилює мото­рику матки, прискорює овуляцію; застосування одноразових стерильних інструмен­тів, що вимагає значно менше часу для їх підготовки та осіменіння; глибоке введення сперми у цервікальний канал, що виключає зворотне витікання сперми у піхву, сприяє кращому виживанню сперміїв та швидшому проходженню їх до місця запліднення.

Зафіксувавши у станку корову і провівши санітарну обробку її зовнішніх статевих органів, технік одягає на праву руку поліетиленову рукавицю і зволожує її мильним розчином або вазеліном, а в праву руку бере підготований відповідно і заправлений спермою інструмент для осіменіння. Великим та вказівним пальцями лівої руки роз­криває у тварини соромітні губи і, не доторкуючись інструментом зовнішніх статевих органів, вводить його у піхву, спочатку косо знизу вгору під кутом 30-45 ° на глибину 10-15 см, а тоді - горизонтально до упору в шийку матки. Праву руку вводить у пря­му кишку, звільняє її при потребі від калу, промацує місце знаходження інструмента, знаходить і фіксує шийку матки. Якщо інструмент попав у складку піхви, то, зміщую­чи його рукою через пряму кишку в різні боки і подаючи дещо шийку матки наперед, виправляє положення інструмента. Досліджує стан матки і яєчників, звертаючи увагу на їх розташування, величину, форму, можливу флуктуацію. Дослідження супрово­джує легким масажем матки.

Пересвідчившись, що тварина готова до осіменіння, зафіксовують рукою шийку матки і знаходять її отвір для введення інструмента.

При цьому слід мати на увазі, що коли під час фіксації захопити не шийку, а тіло матки, то піхвова частина шийки опуститься вниз і попасти в її канал неможливо. Ін­коли кінець піпетки може попадати у складки піхви, що також затрудняє введення його у цервікальний канал. Тому зафіксовану шийку матки завжди подають дещо наперед для розправлення складок піхви. Існує декілька прийомів фіксації шийки матки:

1. Захоплюють шийку матки всією кистю лівої руки так, щоб великий палець охоплював її справа, а три наступних - злі­ва і знизу, і мізинцем знаходять отвір ший­ки матки і спрямовують в нього кінець ін­струмента.

2. Фіксують шийку матки між вказів­ним і середнім пальцями, а великим паль­цем відшукують отвір шийки матки і вво­дять по ньому інструмент.

3. Кладуть кисть руки на шийку мат­ки, притискають її до дна кісткового таза і під контролем долоні вводять інструмент в отвір шийки матки.

Після введення піпетки захоплюють шийку матки всіма пальцями руки і обе­режно, повертаючи її в боки, наче наса­джують на інструмент. Другою рукою про­сувають інструмент вперед, щоб він ввій­шов у шийку матки приблизно на 6-8 см. Натискають на штовхач інструмента, по­ршень шприца, ампулу чи кульку піпетки, одночасно відтягуючи інструмент дещо на­зад так, щоб сперма розподілилась по всій довжині каналу шийки матки. Виймають обережно інструмент з піхви, а праву руку з прямої кишки (рис. 33).

Використовувані для осіменіння полі­етиленові рукавиці та одноразові інстру­менти знищують.

Даний спосіб осіменіння є найефектив­нішим. Основні його переваги такі: рек­тальне дослідження стану статевих шляхів дозволяє виявляти хворих та вагітних тва­рин, а масаж матки знімає захисні реакції

А

Б

В

- ■ ■ ■

К

Рис. 33. Осіменіння корови з ректальною фіксацією шийки матки: А - захоплення шийки матки рукою з контролем її отвору та кінця піпетки мізинцем; Б - промацуван­ня отвору шийки матки великим пальцем лівої руки; В - натягування шийки матки на піпетку; 1 - шприц у розібраному вигляді; 2 - піпетка; 3 - муфта для при­єднання капіляра зі спермою (4).

самки на введення інструментів, посилює її моторику, сприяє кращому просуванню сперміїв до яйцепроводу та настанню овуляції; при такому способі осіменіння від­падає необхідність введення у статеві шляхи самки піхвового дзеркала, яке може ви­кликати холодові та больові подразнення, що порушує окситоциновий рефлекс; при цьому способі осіменіння сперма вводиться у передню третину шийки матки, що, по-перше, виключає зворотне витікання її у піхву, а, по-друге, умови для виживання
сперміїв тут найсприятливіші; застосування стерильних одноразових інструментів значно полегшує роботу техніка (непотрібно готувати піхвових дзеркал, шприців-ка- тетерів і т. п.) і дозволяє проводити осіменіння у асептичних умовах.

Мано-цервікальний спосіб осіменіння корів (за Ф. І. Осташком та В. А. Чир­ковим). При цьому способі сперму вводять у шийку матки за допомогою поліетиле­нової ампули чи зоошприца, затиснених у руці, без застосування піхвового дзеркала. Вперше цей спосіб (в дещо іншому варіанті) застосували Ф. Хелковський (1894) та І. І. Іванов (1899) для штучного осіменіння кобил. Спосіб придатний лише для корів. У телиць піхва вузька і можливі розриви її при введенні руки.

Для осіменіння користуються інструментом, що складається з поліетиленової ам­пули, довжиною 48 мм, місткістю 1,2 мл і полістиролового катетера з оплавленими кінцями, довжиною 75 мм і зовнішнім діаметром 4,8 мм, які випускаються промисло­вістю стерильними, у поліетиленовій упаковці. При порушенні стерильності інстру­ментів їх знезаражують протягом 60-80 хв. бактерицидними лампами БУВ-30 або БУВ-151.

Для осіменіння корів спермою, розфасованою у облицьовані гранули, користу­ються спеціальним одноразовим поліетиленовим інструментом - зоошприцом, що складається з циліндричного корпуса та штовхача. Облицьовану гранулу після розмо­рожування, оцінювання та знезараження її поверхні спиртовим тампоном вставляють у циліндр зоошприца, досилають її штовхачем до переднього краю шприца і через вихідний отвір інструмента проколюють знезараженою голкою оболонку гранули.

Можна також користуватися одноразовим полімерним інструментом, довжиною 100 мм (ОСХАР-1), у передній частині якого вмонтовано голку з твердого полімеру, що проколює плівку дози при натисканні штовхача на гранулу під час осіменіння.

Навівши туалет зовнішніх статевих органів у корови, технік одягає на руку сте­рильну поліетиленову рукавицю, зволожує її 1 %-им розчином хлористого натрію чи двовуглекислої соди і обережно вводить у піхву корови, знаходить піхвову частину шийки матки, розправляє складки піхви, визначає ступінь її розкриття, а тоді, захо­пивши пальцями, підтягує її у порожнину піхви і масажує протягом 1-1,5 хвилини. Такий прийом викликає періодичне скорочення шийки матки (рис. 34 а).

Після цього видаляє слиз з отвору шийки матки і, не виймаючи кисті руки з піхви, другою рукою подає у піхву інструмент для осіменіння; розмістивши його вздовж середнього пальця і притиснувши великим, складають кисть конусоподібно і просу­вають руку вперед до шийки матки; під контролем вказівного пальця вводять вільний кінець інструмента у канал шийки матки на глибину 1,5-2 см. Знову масажують ший­ку матки, підштовхуючи одночасно інструмент долонею вперед, поки весь катетер не ввійде у канал шийки матки; вловивши момент розслаблення шийки матки, припіді- ймають ампулу догори на 2-3 см і стискають її великим та вказівним пальцем.

Якщо шийка матки перестала скорочуватись після введення катетера, то ним обе­режно рухають збоку в бік, або назад та вперед і видавлюють сперму лише після від­новлення скорочень шийки матки.

Рис. 34. Мано-цервікальне осіменіння корови: а - масаж шийки матки; б - передавання інструмента; в - положення піпетки при введенні сперми.

 

Після введення сперми, не розтискаючи ампули, виймають її з шийки матки, кла­дуть на дно піхви і ще раз масажують шийку матки. Тоді обережно виймають руку з інструментом з піхви.

Для стимулювання всмоктуючої функції матки можна зробити легкий масаж клі­тора. Є дані, що це стимулює також овуляцію.

Позитивними рисами мано-цервікального способу є масаж піхвової частини ший­ки матки, що знімає захисну реакцію самки на введення інструментів, посилює ско­рочення матки і сприяє кращому просуванню сперміїв до яйцепроводів. Крім того, досить глибоке введення сперми перешкоджає витіканню її у піхву, а застосування одноразових інструментів підвищує гігієнічність цього способу.

Негативними моментами мано-цервікального способу є неможливість застосу­вання його для осіменіння телиць, а також небезпека травмування слизової оболонки геніталій та контамінування їх мікрофлорою при введенні руки у піхву.

Осіменіння корів і телиць за допомогою шприца-катетера через піхвове дзер­кало (візо-цервікальний метод). Цей метод простий, доступний, він дозволяє огля­дати стан слизової оболонки піхви та шийки матки у тварини.

Застосовані при осіменінні інструменти, матеріали і розчини повинні бути чисти­ми і стерильними.

Набравши необхідну кількість сперми у шприц-катетер чи інший інструмент, бе­руть стерильне тепле піхвове дзеркало, зволожують його теплим 1 %-им розчином хлористого натрію чи двовуглекислої соди, прикріплюють до нього освітлювач і, роз­кривши статеві губи, вводять дзеркало у закритому положенні у піхву корови. По­вертають дзеркало ручками вниз, розкривають його лопаті і відшукують шийку мат­ки. Оглянувши уважно слизову оболонку піхви та шийки матки і переконавшись, що вони в нормальному стані, вводять у цервікальний канал канюлю шприца-катетера на глибину 4-6 см. Повільно і плавно натискаючи на поршень, вводить сперму, одно­часно дещо відтягуючи дзеркало. Це сприяє стисканню шийки матки і запобігає ви­тіканню сперми у піхву (рис. 35).

Ввівши сперму, виймають шприц-катетер, повертають обережно дзеркало ручка­ми набік, трохи змикають його лопаті і плавно виймають з піхви.

Проте, при осіменінні корів і особливо телиць за допомогою звичайного дзеркала можуть спостерігатись і такі негативні факти, як швидке охолодження його, ущем­лення слизової оболонки піхви і больові подразнення, що приводить до витікання введеної сперми з шийки матки. З метою усунення стресових реакцій при розкрит­ті геніталій були запропоновані різні модифікації та замінники піхвового дзеркала, зокрема Л. Овчинніков запропонував реконструйоване дзеркало із зрізаним правим краєм верхньої лопаті. Після введення через таке дзеркало катетера у канал шийки матки, його легко притискають до верхнього зводу піхви, а дзеркало обережно ви­ймають. Через 20-30 сек. тварина заспокоюється, зростає моторика матки, і сперма майже повністю засмоктується. Легким натиском на поршень виштовхують решту сперми у шийку матки і виймають шприц-катетер із статевих шляхів самки. Були за­пропоновані трубчасті піхвові дзеркала з органічного скла, трубчасті розширювачі піхви з водоналивним (теплим) кожухом та ін.

Якщо під час осіменіння тварина пнеться, вигинає спину коромислом, то поміч­ник повинен натиснути рукою на спину або ж відтягнути шкіру в складку. Одною з ознак реакції самки на введення у геніталії інструментів є викривлення шийки матки і підтягування її до тіла. При цьому складки краніального відділу піхви, що щільно стискаються, закривають вхід у цервікальний канал. Маленький отвір, що залиша­ється між ними, можна помилково прийняти за вхід в шийку матки, який насправді

може бути на 3-5 см нижче чи збоку. Тому категорично забороняється за­стосовувати при штучному осіменінні прийоми, що викликають стресові ста­ни у тварин. Перед осіменінням необ­хідно дати можливість корові постояти у станку і заспокоїтись. Осіменіння за­кінчують масажем клітора.

При осіменінні телиць користують­ся піхвовими дзеркалами менших роз­мірів. Якщо катетер неможливо ввести у канал шийки матки, то сперму ви­порскують на шийку матки, збільшив­ши дозу до 2-3 мл.

Рис. 35. Осіменіння корови з використанням піхвового дзеркала та шприца-катетера: 1 - шприц-катетер; 2 - піхвове дзеркало з освітлювачем; 3 - дзеркало Овчинникова.

Після осіменіння кожної коро­ви піхвове дзеркало миють теплим 2-3 %-ним розчином двовуглекислої соди, споліскують кип'яченою теплою водою, витирають насухо чистим руш­ником і знезаражують кип'ятінням або
фламбуванням. Шприц-катетер протирають спочатку ззовні спиртовим тампоном, тоді відмивають від лишків сперми, стерилізують.

Можна також зберігати шприц заповненим 70 %-им спиртом.

Вище вказані недоліки піхвового дзеркала, великі затрати часу на щоденну під­готовку інструментів, розчинів, матеріалів (що важко виконувати в умовах пасовищ­ного пересувного пункту) при наявності більш досконалих методів стали причиною заміни цього методу (що зіграв велику роль у запровадженні штучного осіменіння) іншими методами.

При всіх способах осіменіння корів необхідно суворо дотримуватись технологіч­них вимог. Першою запорукою високої ефективності осіменіння є своєчасне виявлення тварин у стані охоти, особливо в стійловий період. Для полегшення цієї роботи технік повинен вести настінний календар, куди заносяться картки усіх корів, що отелилися.

Для підвищення заплідненості корів і телиць їх осіменяють двічі у одну охоту: перший раз - зразу після виявлення у них охоти і другий раз (якщо охота не закінчи­лась) - через 10-12 годин. У тих випадках, коли технік-осіменатор володіє досвідом ректальної діагностики ступеня зрілості фолікула, дозволяється осіменяти тварину одноразово в кінці охоти. Якщо під час осіменіння корова хвилюється, пнеться (вагі­нізм), що приводить до витікання сперми, то через 10-15 хв. повторюють осіменіння.

Щоб уведена у шийку матки сперма не витікала у піхву, осіменених корів залиша­ють на деякий час у станку, а тоді витримують їх на прив'язі до закінчення охоти.

Для осіменіння телиць окремі автори рекомендують застосовувати так званий епі- цервікальний метод - введення сперми у піхву, на піхвову частину шийки матки, без піхвового дзеркала. Після такого введення сперми роблять легкий масаж клітора, що стимулює засмоктуючу функцію матки.

У м'ясному скотарстві осіменених корів і телиць заганяють у індивідуальні стан- ки-бокси для тимчасового утримання, і якщо охота у них продовжується, то через 10-12 годин повторюють осіменіння. Випускають осіменених тварин у загальне ста­до через 10-12 годин після останнього осіменіння.

Незалежно від способу введення сперми перед осіменінням тварини можна зро­бити легкий масаж статевих шляхів через пряму кишку. Цей прийом посилює мото­рику матки і сприяє кращому просуванню сперми до яйцепроводів.

Скорочення матки можна також викликати, масажуючи рукою клітор. Найсильні- ша контрактація її спостерігається під час охоти, в перші дні після неї, тому деякі ав­тори рекомендують подразнювати клітор безпосередньо після проведення штучного осіменіння.

Усі фізіологічні процеси у самки в стані охоти підпорядковані статевій домінанті, тому у неї погіршується апетит, знижується молокоутворення, затримується молоко­віддача. З цих міркувань доцільно пропустити на початку охоти одне доїння корови або ж подоїти її із запізненням на 2-4 години.

Штучне осіменіння тварин зв'язане із введенням у їх статеві органи сторонніх предметів, що викликає у них захисні реакції, які проявляються викривленням ший­ки матки, виштовхуванням сперми у піхву і т. п., а тому всі операції по осіменінню тварин - приведення їх на пункт, фіксацію у станку, введення інструментів у статеві шляхи слід проводити без завдавання болю тварині.

Не пізніше 60-го дня після осіменіння проводять ректальне дослідження тварин на тільність. Тварини, які не запліднились, підлягають детальному ветеринарно-гіне­кологічному обстеженню для встановлення причини неплідності, призначення режи­му утримання, годівлі та курсу лікування.