Штучне осіменіння овець і кіз




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Штучне осіменіння овець і кіз



Як вказувалося вище, вівці належать до тварин з сезонним типом статевої функ­ції. У овець примітивних порід спостерігається короткий осінній парувальний сезон лише з одним статевим циклом, тоді як у більш одомашнених порід (наприклад, у мериносів) цей сезон триває 6-8 місяців, протягом якого у овець проявляється бага­то циклів. Якщо раніше сезонність статевої циклічності у овець пояснювали зміною довжини світлового дня, то зараз вважають, що у овець і кіз є уроджений ритм від­творної здатності.

Початок статевого сезону у овець в центральному та західному регіоні припадає на серпень - вересень, а у південній півкулі - на лютий - березень.

Осіменяють овець лише при наявності у них ознак тічки та охоти. Ці озна­ки виражені у овець не чітко - самки можуть проявляти локомоторний рефлекс у вигляді загострення зорових та нюхових реакцій, але на відміну від корів, вони не плигають одна на одну. Тому єдиним методом виявлення у овець охоти є реф­лексологічний - з використанням баранів-пробників. На пробників підбирають молодих енергійних баранів, малоцінних у племінному відношенні, з розрахунку 1-2 пробники на 80-100 вівцематок. Щоб пробник не міг покрити самки, на живіт йому підв'язують полотняний або брезентовий фартух. Крім того, процедуру ви­явлення у овець охоти за допомогою баранів-пробників доповнюють вагінальним їх дослідженням під час осіменіння.

Виявлення овець у охоті проводять на протязі всього періоду штучного осіменіння. Для цього рано вранці відбивають від отари в окремий загін 300-350 вівцематок і пуска­ють туди 4-5 пробників. Матки в стані охоти стоять спокійно при наближенні пробників, дозволяють їм робити на себе садку, тоді як інші - втікають. Чабани зразу виловлюють овець у охоті і поміщають їх в окремий загін. Так поступово перевіряють всю отару.

Поряд з виявленням овець в охоті барани-пробники також стимулюють охоту у інших вівцематок. Встановлено, що введення баранів до стада вівцематок стимулює появу у них через 3-6 днів овуляції з подальшим проявом ознак статевого циклу.

Щоб у пробників не гальмувалися статеві рефлекси, один раз на 5 днів від них отримують сперму на штучну вагіну.

В ролі пробника можуть також виступати дозрілі барани-кастрати чи вівцематки, оброблені попередньо тестостероном чи естрадіолом. Триразове введення тестостеро­ну в дозі 100 мг або 1 мг естрадіолу з тижневим інтервалом викликає у них поведінку, характерну для самців, що зберігається впродовж кільканадцяти тижнів (A. Bielanski та М. Tischner, 1995).

Закінчивши виявлення овець в охоті, видаляють пробників з отари, випускають отару на пасовище, а відібраних овець в охоті осіменяють. Перед цим їх ще раз пере­віряють, пропускаючи по одній через контрольний загін з енергійним бараном-про­бником. З осіменених овець формують окремі групи. Добрі наслідки дає використан­ня вазектомованих баранів-пробників з мітчиками, яких закріплюють за маточною отарою на період осіменіння. Перебуваючи постійно в маточній отарі протягом сезо­ну осіменіння, баран-пробник не лише контактує з самками, а й робить часті коїтуси, що стимулює у них статеву функцію. Щоденно до отари пускають на цілу добу 4-5 таких пробників, які виявляють самок в охоті, покривають і мітять їх. Це стимулює у них моторику матки, вкорочує охоту, прискорює овуляцію. Для виявлення таких овець пропускають отару через розкіл і вилучають усіх помічених маток.

З цією ж метою можна використовувати баранів-крипторхідів.

Осіменяють овець двічі: перший раз - зразу ж після виявлення у них охоти і в друге - на наступну добу, вранці. Якщо виявлення овець у охоті проводять двічі на добу, то осіменяти їх можна один раз: овець, відібраних вранці, осіменяють о 12-14-й годині, відібраних ввечері, о 6-7-й годині ранку наступного дня.

З 40-го дня кампанії по осіменінню в отари осіменених овець пускають на 20-25 днів баранів для покриття маток, що не запліднились від штучного осіменіння. При цьому ділять баранів на дві групи і пускають їх до отари по черзі, через день.

Осіменіння овець проводять у манежі пункту штучного осіменіння. Враховуючи чутливість нерозрідженої сперми до холодового удару, температура в манежі повинна бути в межах 18-25 °С.

Безпосередньо перед осіменінням проводять вагінальну діагностику стану геніта­лій у відібраних овець. Зовнішні статеві органи у овець в охоті бувають гіперемічні, іноді навіть посинілі, слизова оболонка присінку набрякла, почервоніла; цервікальний канал розслаблений, привідкритий, з нього витікає слиз, що скупчується на дні піхви.

Осіменіння овець можна проводити розрідженою і нерозрідженою спермою при умові, що рухливість сперміїв у ній не менше 8 балів і концентрація сперміїв (до роз­рідження) не нижче 2 мільярдів у 1 мл.

Вводять сперму в канал шийки матки. Доза нерозрідженої сперми на одне осіме­ніння - 0,05 мл, розрідженої - 0,1-0,15 мл; у дозі сперми повинно міститися не мен­ше 80 млн активних сперміїв. Для введення сперми користуються скляними шприца­ми-катетерами (мікрошприци) або шприцами-напівавтоматами конструкції А. Н. Ли- хачова, в руків'ї яких є дозуючий пристрій, при натисканні на який вибризкується 0,05 мл сперми.

Вівцематку в охоті фіксують у спеціальному станку, встановленому на оберталь­ному диску проти вікна чи спеціальної освітлювальної лампи. Позаду станка роблять облицьовану яму для ніг техніка глибиною 40 см, а справа і зліва ставлять столики для інструментів.

Овець, що прийшли в охоту, чабани та підсобні працівники заводять по черзі у станок і обробляють у них зовнішні статеві органи.

Технік лівою рукою вводить у піхву овечки чисте, знезаражене та зволожене дзеркало, оцінює фізіологічний стан стате­вих шляхів, знаходить шийку матки і через дзеркало вводить у неї кінець катетера на глибину 1-2 см; відтягує дзеркало дещо назад і, натискаючи на поршень чи курок шприца напівавтомата, вводить у шийку матки необхідну дозу сперми (рис. 36).

Виймає з піхви шприц і дзеркало, пе­редає дзеркало для обробки санітарці, а сам обробляє зовнішню поверхню шпри­ца спиртовим тампоном і встановлює дозу для осіменіння наступної овечки; чабани за цей час видаляють осіменену овечку з Рис. 36. Баран-пробник (А) та положення станка 1 заводять на її місце іншу

рук при штучному осіменінні вівці (Б). при осіменінні молодих овець не за­ вжди вдається ввести у піхву дзеркало. У

таких випадках проводять піхвове (пара- цервікальне) введення сперми без застосування піхвового дзеркала. При цьому спо­собі мікрошприц (краще з вкороченим та оплавленим кінцем) вводять по верхньому склепінню піхви до упору, тоді відтягують його приблизно на 1 см і витискають вдвоє більшу дозу сперми на шийку матки.

При осіменінні овець заморожено-розмороженою спермою користуються скляним шприцом-катетером з гелікоїдною (гвинтоподібною) кінцевою частиною, обертання якої наліво під час осіменіння забезпечує вгвинчування інструмента в краніальну час­тину шийки матки.

У Австралії та Новій Зеландії збережену у рідкому азоті сперму баранів після розморожування вводять під візуальним контролем (за допомогою оптико-волоконної оптики) безпосередньо в тіло матки через прокол тазової стінки.

Перспективною є техніка внутрішньо-маткового осіменіння, яку проводять з ви­користанням місцевого знечулення чи лапаротомії. Випробувано метод внутрішньо- маткового осіменіння через піхвове дзеркало з фіксацією шийки матки довгим (30 см) корнцангом, підтягуванням її до зовнішнього входу в піхву і введенням сперми за допомогою довгої піпетки.

При осіменінні овець з використанням лапароскопу виключається травмування шийки матки. Кладуть овечку на спину і через прокол черевної стінки в ділянці білої
лінії нижче вим'я знаходять роги матки і вводять у них за допомогою скляної піпетки довжиною 30 см і діаметром канюлі 0,04 мм по 0,05 мл сперми.

З осіменених овець формують групи (отари) по кожній чабанській бригаді, при­єднуючи до осіменених за перший день самок, осіменених на 2-й, 3-й і т. д. день. З 12-го дня від початку штучного осіменіння починають виявляти овець у охоті і в отарі осіменених самок.

Можна осіменених за день овець повертати назад в отару. В цьому випадку, по­чинаючи з другого дня, у отарі щоденно виловлюють тих самок, які прийшли у охоту вперше, і тих, у яких охота продовжується.

Для скорочення числа і тривалості осіменінь окремі автори рекомендують пускати у отари за місяць до сезону осіменіння вазектомованих баранів (один баран на 100 самок).

Групою ставропольських учених розроблена так звана циклічна організація осі­меніння овець, що дозволяє раціоналізувати весь технологічний процес і врешті про­водити окоти овець у стислі строки. Осіменіння овець при цьому розпочинають одно­часно у багатьох отарах, наприклад, на фермі у 5 тис. голів рекомендується мати шість отар маток однієї породи.

Щоденно з усіх шести отар вибирають до 300 маток в охоті, з яких протягом 3­4 днів буде сформована перша отара осіменених самок. Слідом за цим за таким же принципом формують другу отару. Тоді роблять перерву в осіменінні на три тижні, щоб опісля таку ж перерву мати при ягнінні маток.

Після перерви проводять другий цикл осіменіння, формуючи третю і четверту отари і знову роблять перерву на три тижні.

За третій цикл осіменіння формують п'яту та шосту отари.

Циклічна організація осіменіння овець дозволяє прийняти від них перший окот у перших двох отарах у січні, у третій - четвертій отарах - в лютому, п'ятій - шостій отарі - у березні і проводити ці окоти в одних і тих же вівчарнях.

Штучне осіменіння кіз.

При проведенні штучного осіменіння кіз необхідно враховувати такі особливості відтворної функції цих тварин: середня тривалість статевого циклу у них не 15-17 днів, як у овець, а 5-22 дні; якщо незапліднені вівці починають приходити в охоту повторно з 12-го дня після осіменіння, то кози з 5-го. Тому виявлення незапліднених самок серед кіз починають проводити з 5-го дня після осіменіння. У дні масової появи охоти організовують дворазове виявлення кіз у охоті - зранку і ввечері. Осіменяють кіз, відібраних зранку, через 3-4 години після закінчення виявлення, а відібраних вве­чері - раненько наступного дня.

Штучне осіменіння кобил

Широке запровадження штучного осіменіння кобил довший час гальмувалося не­гативним ставленням до цього заходу асоціації кіннозаводчиків. Останнім часом з'яви­лися певні зрушення у цьому питанні. Так, у США в 1986 році, із наявних 39 товариств чистопородного конярства 36 не протестували проти осіменіння кобил свіжою спер­мою, 24 - замороженою, 20 - транспортованою спермою. Відбулася деяка лібераліза­ція поглядів на штучне осіменіння коней і у Великобританії. Тепер англійський клуб жокеїв дозволяє штучне осіменіння англійських чистокровних кобил у випадках загро­зи інфекції. Нині штучне осіменіння коней застосовується у 30 країнах, а загальне чис­ло осіменених кобил становить понад 1 мільйон за рік. Найбільше кобил осіменяють у США, Фінляндії, Франції, Голландії, Бельгії, Німеччині. Тим не менше, в окремих кра­їнах, боячись поширення інбридингу серед окремих порід коней, не дозволяється отри­мання від одного жеребця більше 120 лошат за рік і 700 лошат протягом його життя.

Кобил відносять до самиць із сезонною поліциклічністю, що проявляють статеву активність в період довгого світлового дня і не проявляють її зимою.

У березні - квітні у них збільшуються яєчники і біля 70 % кобил проявляють уже в присутності жеребця прояви охоти, але, лише у 50-60 % з них наступає овуляція.

У травні - червні статеве збудження у кобил вже яскраво проявляється. Охота вже буває коротшою (5-6 днів) і майже завжди завершується овуляцією. Сприяє цьому ви­пасання кобил, заміна "сухого" раціону свіжою зеленою травою, а також моціон, що активізує загальний кровообіг.

Вкорочення світлового дня з серпня по жовтень зменшує частоту пульсації ФСГ до однієї, знижується функціональна активність яєчника (осінній перехідний період). Значно знижується концентрація в крові ФСГ. Дуже низькою зимою буває концентра­ція ЛГ в сироватці крові (біля 1 нг/мл). Анестральний період у кобил становить біля 110 днів (Tischner Jr., 1996).

Штучне осіменіння кобил проводять при наявності у них ознак тічки та охоти.

Тічка у кобил виражена значно слабше, ніж у корів. Рідкий прозорий слиз у них починає виділятися з шийки матки у піхву лише незадовго до овуляції. Значно силь­ніше у них змінюється поведінка, знижується апетит. Охота з'являється у більшості кобил через 7-10 днів після вижеребки, іноді раніше, тому виявляти її починають з 3-4-го дня після вижеребки. І роблять це за допомогою жеребця-пробника. З цією метою підводять кобилу і жеребця з різних боків до дерев'яного бар'єра або загороді і спостерігають за поведінкою кобили. При відсутності бар'єра, жеребця підводять на довгих поводах (розтяжках) спочатку до голови кобили, а тоді, якщо вона стоїть спо­кійно, до крупа. Вигідніше проводити пробу в станку, оскільки так легше втримати кобилу, а жеребець не може покрити її і він захищений від ударів. Кобила у стані охоти проявляє неспокій, часто виділяє сечу, мигає петлею. Проте кращі результати, згідно В. С. Шипілова, дає поєднання ручного виявлення охоти за допомогою жеребця-про- бника з використанням оперованого жеребця-пробника. Як встановив Х. І. Животков, іноді молоді, нервові, слабо привчені до обстановки ручної проби кобили відбивають жеребця, при цьому, тоді як у табуні вони допускають садку з оперованим жеребцем- пробником, з чого було зроблено висновок про доцільність подвійного виявлення охо­ти за допомогою ручної проби та оперованого жеребця-пробника.

Виявлення кобил у охоті повторюють через день. З метою виявлення незаплідне- них тварин серед осіменених через 8-10 днів після осіменіння знову проводять серед них пробу на наявність охоти.

Рис. 37. Виявлення кобили в охоті безпосереднім контактом з жеребцем (А) та її мануаль­но-маткове осіменіння (Б - гумовий катетер; В - введення сперми в матку).

 

Крім прямого виявлення охоти у кобил можна також застосовувати ректальне до­слідження яєчників для встановлення ступеня зрілості фолікула.

Осіменіння кобил розпочинають при яскраво вираженій охоті і повторюють через кожних 1-2 дні, аж до припинення тічки та охоти. Якщо у господарствах практикується діагностика зрілості фолікула, то кобил осіменяють на 3-4-й стадії його дозрівання.

Осіменіння проводять як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозрі- дженою спермою осіменяють лише у тих випадках, коли отриманої сперми вистачить для осіменіння усіх кобил, що прийшли в охоту. Використовувати таку сперму можна не довше 30 хв. з моменту її отримання.

У тих випадках, коли для осіменіння кобил необхідно більше часу, сперму роз­ріджують. Дозволяється використовувати для осіменіння нерозріджену сперму же­ребця з концентрацією у ній сперміїв не менше 50 млн в 1 мл і рухливістю не менше 5 балів. Розріджена і збережена до двох діб при 0 °С сперма повинна мати рухливість не менше 4 балів.

Доза як розрідженої, так і нерозрідженої сперми на одне осіменіння однакова: 40 мл для великих і старих кобил та 25-30 мл для молодих кобил. У дозі сперми пови­нно бути не менше 5 млрд рухливих сперміїв. Вводять сперму безпосередньо у матку при допомозі ампул або шприців, з'єднаних з катетерами. Найчастіше застосовується м'який гумовий катетер, що має вигляд товстостінної гумової трубки із звуженим кінцем. Рідше застосовуються тверді (скляні або ебонітові) катетери у вигляді тонкої трубки довжиною 50 см з розширенням на кінці у вигляді голівки.

Для осіменіння кобилу заводять у станок чи тримають за повід. Щоб вона не мо­гла вдарити тазовою кінцівкою, їй одягають парувальну шлею або підіймають пере­дню ногу. Хвіст кобили відводять на бік, зовнішні статеві органи обмивають з кружки теплою водою і витирають ватним тампоном.

При осіменінні кобил за допомогою гумового катетера і шприца технік бере у під­готовлену і зволожену руку звужений кінець катетера, притискає його великим пальцем до долоні і вводить у піхву без дзеркала (мануально-маткове осіменіння). Вказівним пальцем знаходить отвір шийки матки, спрямовує туди кінець катетера і вільною рукою просуває його на глибину 10-15 см. Помічник приєднує до вільного кінця катетера шприц (або ампулу) зі спермою і, натискаючи на поршень, вводить сперму у матку.

Якщо на пункт сперму доставляють у спеціальних ампулах, то кобил тут осіменяють ампульним способом. Таку сперму можна вводити у матку безпосередньо з ампули. Для цього, знявши ковпачок із звуженого кінця ампули зі спермою, одягають на нього трубку, з'єднану з гумовою грушею, беруть ампулу в руку, відкривають її тупий кінець, затуляють його вказівним пальцем і вводять руку у піхву. Знайшовши шийку матки, вставляють в її отвір кінець ампули і, стискаючи гумову грушу, вводять сперму в матку.

Якщо для осіменіння використовують ампулу Растяпіна, то після обтирання її ззовні спиртовим тампоном, знімають з вузького кінця ампули гумовий ковпачок і приєднують її до ебонітового або гумового катетера, введеного у шийку матки кобили. Виймають корок з широкого кінця ампули і сперма самопливом поступає в матку.

Якщо осіменіння кобил проводять з використанням твердого катетера, то вводять його в матку лише через піхвове дзеркало (візуально-маткове осіменіння). З'єднують катетер зі шприцом за допомогою спеціальної муфти, обрізка гумового катетера до­вжиною 2,5-3 см або металевого хомутика. Технік вводить лівою рукою у піхву коби­ли чисте знезаражене і зволожене піхвове дзеркало, знаходить шийку матки і правою рукою вводить у неї катетер на глибину 10-15 см. Помічник приєднує до кінця кате­тера шприц, наповнений спермою, і вводить її в матку. Цим методом користуються у господарствах, небезпечних за заразними захворюваннями, оскільки тверді катетери і піхвові дзеркала легко знезаражуються.

Якщо готовність кобили до осіменіння визначали шляхом ректального промацу­вання яєчників і виявляли, у якому з них є дозрілий фолікул, то при осіменінні катетер скеровують у той ріг матки, що з'єднаний з цим яєчником.

Штучне осіменіння свиней

Осіменіння свиноматок проводять при наявності у них добре виражених ознак тічки і охоти. Для їх виявлення рекомендують різні методи - натискання рукою на по- перек, подразнення паличкою чи нігтем вказівного пальця шкіри свині в ділянці по- перека, програвання магнітофонного запису голосу кнура, за допомогою естрометра, аерозолів із запахом кнура, але вони поки що недосконалі. Тому головним методом залишається виявлення охоти у свиней за допомогою кнура-пробника.

Свиноматка у стані статевого збудження проявляє ознаки занепокоєння, в неї про­падає апетит, з'являється потяг до кнура, вона плигає на нього та інших свиней, до­зволяє їм плигати на себе. Проте початком охоти вважають час появи рефлексу неру­хомості. Найкраще її виявляти у два етапи: спочатку візуально, а тоді - за допомогою пробника. Для цього свиноматку заганяють у окремий станок і пускають туди кнура. Не рекомендується пускати кнура у станок, де є декілька свиноматок. Не слід також проганяти пробника по проходу свинарника, оскільки на кнура реагують і інші сви­номатки, навіть ті, що не є в охоті.

При вагінальному дослідженні свиноматки у неї виявляють набряки та почерво­ніння слизової оболонки піхви, з шийки матки витікає слиз, що скупчується на дні піх­ви і витікає вільно з статевої щілини. Статева петля буває почервонілою, набряклою.

Якщо свиноматці у стані охоти покласти руку на спину та поперек, то вона заспо­коюється і залишається нерухомою.

Таку пробу роблять три або два рази на добу. Якщо свиноматка стоїть спокійно під кнуром, то вважають, що охота у неї розпочалася і її можна осіменяти. Свиноматок, у яких виявлено охоту, переганяють у манеж для штучного осіменіння, розподіляють їх по станках-боксах і витримують там 30 хв. для зняття стресу. Лише після цього їх осі- меняють з таким розрахунком, щоб потрапляння сперми у яйцепроводи співпадало з ви­ходом туди яйцеклітин. При одноразовому виявленні охоти (вранці) молодих і дорослих свиноматок осіменяють двічі: безпосередньо після виявлення та через 24 години після першого осіменіння. Якщо охоту виявляють двічі на добу (вранці та ввечері), то перше осіменіння проводять через 12 годин після виявлення охоти, а друге - через 12 годин піс­ля першого. При триразовому виявленні охоти протягом доби свиноматок осіменяють одноразово: молодих через 30 годин, дорослих - через 24 години від початку охоти.

Для підвищення плодючості і рівня запліднення ремонтних свинок у максимально стислі строки практикують дозоване спілкування свинок, починаючи з 5-6-місячного віку, з вазектомованими кнурцями-пробниками, а підсисних свиноматок - з 3-4-го дня післяродового періоду.

Осіменяти свиноматок можна безпосередньо у станку, де вони утримуються, на пасовищі або ж у спеціальній клітці; влітку клітку ставлять у розкіл, над яким вла­штовують навіс. Перед осіменінням протирають зовнішні статеві органи свиноматки тампоном, змоченим розчином фурациліну 1 : 5000.

Слід не забувати, що статевий акт у свиноматок тривалий (3-4 хв.), тому і штучне осіменіння їх повинно бути такої ж тривалості.

Після осіменіння свиноматку переганяють у індивідуальний станок на 24-30 годин.

Існує два методи штучного осіменіння свиноматок: розрідженою спермою і фракційний метод Полтавського інституту свинарства, запропонований академіком А. В. Квасницьким.

Осіменіння свиней розрідженою спермою. При цьому способі осіменіння у ста­теві шляхи свиноматки вводять попередньо розріджену або збережену сперму в об'є­мі біля 1 мл на 1 кг маси тіла, але не більше 150 мл. Розрідження сперми проводять з таким розрахунком, щоб у дозі на одне осіменіння було 4-5 млрд рухливих сперміїв.

Для введення розрідженої сперми у статеві шляхи свиноматок користуються за­пропонованим С. І. Сердюком і А. Л. Беліковим поліетиленовим приладом ПОС-5, який складається з тонкостінного флакона об'ємом 150-200 мл, кришки, що нагвин­чується на нього, і катетера із з'єднуючою муфтою.

При відсутності на пункті поліетиленового приладу для введення сперми можна самому змонтувати його із стандартної скляної пляшки, місткістю 250 мл, гумового корка до неї з двома отворами, крізь які вставляють дві трубки: одна з них доходить до дна пляшки і зовнішнім кінцем з'єднана з гумовою грушею, а друга - з матковим катетером. Осіменяють свиноматок безпосередньо у станках чи в загородках, де їх утримують, або ж у спеціальний клітці. Перед введенням сперми обмивають теплою водою з милом зовнішні статеві органи свиноматки, споліскують їх розчином фура- циліну (1 : 5000) і витирають ватним тампоном. Тоді, переклавши катетер у праву руку, обережно вводять його у піхву свиноматки, спрямовуючи спочатку догори, під кутом 20-25°, а тоді - горизонтально на глибину 25-40 см до упору. Підіймають фла­кон вище рівня спини свиноматки і перевертають його догори дном; сперма вільно поступає у матку (рис. 38). Бажано, щоб катетер при цьому був уведений якомога глибше у шийку матки. Після звільнення флакона від сперми катетер залишають на 1-2 хв. у попередньому положенні, а тоді виймають його легкими обертальними ру­хами. Якщо сперма витікає з флакона дуже повільно, то можна стиснути флакон чи гумову грушу в руках. Проте не слід вливати сперму швидко. Звичайно на осіменін­ня однієї великої свиноматки затрачають 2-5 хв., а дрібної - до 10 хвилин. Якщо ж сперма цілком не вливається, а це може трапитись при несвоєчасному (передчасному чи запізнілому) осіменінні, стресових ситуаціях, що супроводжуються викидом над- нирниками епінефрину (гормон "страху"), що блокує антиперистальтичні скорочення матки, закупорюванні просвіту катетера погано профільтрованою спермою чи при щільному приляганні отвору катетера до стінки шийки матки, то необхідно усунути вказані причини і завершити осіменіння. При щільному приляганні катетера до стінки шийки матки його легко повертають і дещо відтягують назад. Коли ж сперма під час осіменіння витікає з піхви, то введення її припиняють, провертають флакон (пляшку) корком догори, опускають його нижче спини і змінюють положення катетера. Після цього продовжують введення сперми.

При фракційному способі осіменіння у статеві шляхи свиноматки вводять спо­чатку невелику кількість нерозрідженої чи слабо розрідженої сперми, тоді у 1,5-2 рази більший об'єм розріджувача-заповнювача, який проштовхує сперму у роги мат­ки і, нарешті, нагнітають повітря. Для введення сперми користуються ампульним приладом, універсальним термос-приладом або ж універсальним зондом з флаконами (УЗК-5 чи УЗК-6). На вільному кінці зонда є голівка з м'якої гуми, що щільно при­лягає до стінок каналу шийки матки і закриває її просвіт.

Засмоктуючу активність матки можна стимулювати шляхом масажу клітора через стінку нижнього кута вульви, поперемінним натисканням на спину свиноматки рукою чи, нарешті, можна сісти на свиноматку задом на­перед і таким чином імітувати тиск кнура під час коїтусу.

Ампульний прилад складається з двох градуйованих скляних ампул місткістю по 100 мл, закріплених на дерев'яній дощечці і з'єднаних внизу через трійник з гумовою трубкою, що йде до катетера.

Зверху у корок кожної ампули вмонтовано трубку, що з'єднує її через трійник з повітря­ним фільтром з кулями Річардсона.

Якщо температура у приміщенні, де прово­дять осіменіння, нижча 18 °С, то краще корис­туватися термос-приладом. Це той же ампуль- ний прилад, лише вмонтований у дерев'яний футляр з обігрівальними колонками з боків, розрахований на осіменіння 5-7 свиноматок.

Катетер можна стерилізувати зануренням на 5 хв. у бачок-стерилізатор з додатковим протиранням спиртовим тампоном. Кращий ефект дає стерилізація цівкою пари. Для цього ампули чи катетер з'єднують з трубкою пароутворювача і пропускають крізь них пару; тривалість стерилізації - 3-5 хв. після припинення конденсації пари на стінках ампу­ли. Закінчивши стерилізацію, виливають з ампул конденсаційну вологу.

Гумові деталі приладу після стерилізації парою промивають 2-3 рази фізіологіч­ним розчином чи розріджувачем для видалення сірчистих та інших сполук.

Підготований прилад заповнюють спермою і розріджувачем, вішають його на спе­ціальній планці клітки, де вже стоїть зафіксована свиноматка, і осіменяють.

Дозу сперми встановлюють залежно від її якості, віку свиноматки та кваліфікації тех­ніка. Якщо осіменіння проводить мало досвідчений технік, то свиноматці спочатку вво­дять 50 мл нерозрідженої сперми, а тоді - подвійну дозу заповнювача та повітря, якщо ж технік добре володіє навиками визначення густини та рухливості сперміїв, то дозу сперми та розріджувача визначають у відповідності з наявною в інструкції таблицею.

Загальна кількість рухливих сперміїв у дозі на одне осіменіння повинна складати для молодих свиноматок - 2, а для дорослих - 3 млрд.

Рис. 38. Виявлення охоти у свиномат­ки (А) та осіменіння її з використан­ням приладу ПОС-5 (Б).

У якості розріджувача застосовують глюкозо-сольовий розчин. Виготовляють роз­ріджувач і додають його до сперми безпосередньо перед осіменінням.

Вводять обережно катетер приладу у піхву свині, спочатку знизу догори, а тоді горизонтально до упору його гумової голівки у складки шийки матки.

Відкривають затискач ампули зі спермою і, нагнітаючи повітря кулями Річардсо- на, виштовхують сперму в матку; закривають затискач ампули зі спермою і відкрива­ють затискач ампули з заповнювачем. Сперма при цьому проштовхується до яйцепро­водів. Зразу ж після введення заповнювача нагнітають 100 см3 повітря.

Осіменіння свиноматок фракційнім способом можна також проводити за допо­могою універсального зонда (УЗК-5 чи УЗК-6), який складається з напівжорсткого металевого катетера з гумовою голівкою на кінці, двох флаконів із з'єднуючими труб­ками, ручки, повітряного фільтра та куль Річардсона.

Перед осіменінням свиней приєднують до зонда два флакони (один зі спермою, другий - з розріджувачем-заповнювачем), вводять його в піхву свиноматки до упору і вводять спочатку сперму, тоді заповнювач і, нарешті, нагнітають повітря.

При осіменінні свиноматок будь-яким способом сперма, заповнювач та катетер приладу повинні мати температуру біля 30 °С, оскільки холодна сперма майже по­вністю витікає із статевих органів свині.

Щоб запобігти зворотному витіканню сперми з піхви, свиноматок витримують до кінця охоти в індивідуальних станках або ж 1-2 доби у тих станках, де їх осіменяли, оскільки у загальних станках тварини з незавершеною охотою плигають одна на одну.

У тих випадках, коли під час осіменіння розлилася значна частина сперми або ж витекла з піхви, свиноматку осіменяють повторно.

Для своєчасного виявлення незапліднених свиноматок з 16-18-го дня після осі- меніння встановлюють старанний нагляд за ними (можна допускати пробника) і при появі охоти - осіменяють.

На багатьох великих свинокомплексах доводиться щоденно осіменяти багато сви­номаток. Щоб відрегулювати цю роботу окремі автори рекомендують застосовувати гормональні препарати. Якщо свиноматка не приходить у охоту протягом 8-ми днів після відлучення поросят, а ремонтна свинка - протягом 23-25-ти днів після наміче­ного строку, їм вводять СЖК в дозі 1 800-2 000 М. О. основним і 1 200 М. О. ремонт­ним. Через декілька днів у них з'являється охота.

Нова концепція осіменіння свиноматок базується на трьох основних моментах:

> механізація виробництва доз сперми;

> покращення санації сперми - наявність пакувальних матеріалів виключає по­вторне миття застосованого обладнання;

> розробка зонда ГОЛДИНПІГ, який підходить для різних свиноматок.

Штучне осіменіння сук

До штучного осіменіння сук вдаються при відмові пса чи суки від спаровування; коли в'язка не можлива (різниця у розмірах партнерів, їх недосвідченість і т. п.); у окремих сук є аномалії розвитку статевих органів (опускання піхви чи стеноз, що перешкоджає введенню статевого члена).

Осіменіння сук можна проводити як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозріджена сперма після охолодження у водяній бані і зберігання при 5-10 °С може використовуватися для осіменіння впродовж 21 годин. Транспортувати можна лише розріджену і охолоджену сперму.

Розріджувачами для сперми пса можуть бути:

> збиране молоко, прогріте 10 хв. до 92-94 °С і охолоджене;

> гомогенізоване молоко з 2 %-ною жирністю;

> 2,9 %-ний натрію цитрат (80 %) + жовток курячого яйця (20 %);

> середовище ІВТ;

> TRIS - жовткове середовище з 8 %-го гліцерину та 20 %-го жовтка;

> комерційні розріджувачі Triladyl (Minitub, Німеччина), Laciphos i Biocophos (L' Aigle, IMV, Франція), Clone (Пенсільванія, США) та ін.

Сперма пса гірше переносить заморожування, ніж сперма інших тварин, тому за­морожену сперму використовують в основному при міжнародному обміні генетично цінним матеріалом.

Ступінь розрідження сперми повинен забезпечити наявність 100-150 млн рухли­вих сперміїв у 1 мл.

При осіменінні користуються двома методами - піхвовим і матковим; не хірургіч­ним та хірургічним введенням сперми в матку.

Під час осіменіння слід уникати натискань на черевні стінки.

Час осіменіння визначають за вмістом ЛГ, концентрацією прогестерону, показни­ками мазка піхвового слизу, ендоскопічного дослідження піхви, вимірювання елек­тричного опору слизової оболонки піхви, рН піхвових виділень, поведінкою суки. Найпридатнішим є визначення вмісту прогестерону в крові, який до кінця проеструсу буває менше 0,16 нг/мл. Під час найбільшого виділення ЛГ концентрація прогестеро­ну сягає 6-9 нг/мл. Через тиждень після овуляції концентрація прогестерону підви­щується до 30-50 нг/мл. Оскільки яйцеклітини, що овулювали, вимагають від 2-х до 5-ти днів для досягнення зрілості, то оптимальним часом для осіменіння вважається 2-5-й день після овуляції при концентрації прогестерону 1-25 нг/мл.

Перед взяттям крові роблять мазки з піхви для підтвердження еструсу (в мазках повинні бути лише поверхневі клітини) (Linde-Forsberg, 1995).

Осіменіння бажано проводити на 9-й та 11-й день тічки.

Існує три методи штучного (піхвового та маткового) осіменіння сук: осіменіння сві­жо отриманою спермою, осіменіння розрідженою (свіжою та охолодженою) спермою і осіменіння заморожено-розмороженою спермою. Найпоширенішим з них є осіменіння свіжою спермою, яку отримують від пса у присутності суки, підготованої до осіменіння.

Для піхвового осіменіння фіксують самку за допомогою повідка, обмивають її зо­внішні статеві органи розчином фурациліну 1 : 5000, припідіймають задню частину тулуба руками чи за допомогою відповідного нахилу стола (платформи). При цьому слід бути дуже обережним, щоб не натиснути на живіт. Розкривши статеві губи, вво­дять у піхву, вздовж верхньої її стінки, під кутом 45° догори гнучкий поліетиленовий катетер з кулястим потовщенням на кінці до впертя у шийку матки. Приєднують до вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і повільно вводять її. Доза сперми, залежно від породи, в середньому 2 мл. В ній повинно бути 200 млн рухливих сперміїв. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову частину тулуба суки витримують ще 10-15 хв. у припіднятому стані.

Цим методом можна також осіменяти суку, зафіксовану у лежачому положенні на спині.

Осіменіння сук розрідженою (свіжою чи охолодженою до кімнатної температури чи 5 °С) спермою проводять таким же методом. Для розрідження сперми запропо­новано ряд середовищ, найпридатнішим з яких у практичних умовах є пастеризоване молоко у співвідношенні 1 : 4-1 : 8.

Осіменіння сук заморожено-розмороженою спермою є дещо складнішим. По-пер­ше, у спермі пса мала концентрація сперміїв; по-друге, у процесі заморожування та розморожування значна частина з них гине. В результаті, одного замороженого ея­куляту вистачає для осіменіння однієї, максимум двох сук; по-третє, розморожену сперму необхідно вводити у матку суки, що вимагає певного досвіду.

Найзручнішим у цьому відношенні є метод з використанням катетера Фолея французької фірми ІМУ, на наконечнику якого є надувна гумова кулька-манжет. Вводять катетер у піхву суки в напрямку шийки матки, нагнітають у кульку пові­тря (що перекриває зворотне витікання введеної сперми), вливають у відгорожену кулькою краніальну частину піхви сперму і залишають катетер з роздутою кулькою у піхві на 15 хвилин.

Можна користуватися для введення сперми і норвезьким катетером Фогнера, що складається із зовнішнього пластикового катетера і внутрішнього металевого з роз­ширеним і закругленим кінцем. Вводять зовнішній пластиковий катетер у піхву в на­прямку шийки матки, яку промацують через черевну стінку, а тоді просувають крізь нього внутрішній катетер у шийку, яку розправляють через черевну стінку.

Можна також осіменяти сук з використанням ендоскопа з надувним пристроєм та пристосуванням для скерування катетера у шийку матки.

Нарешті, можна застосовувати хірургічне осіменіння під загальним наркозом з каудально-вентральним розрізом черевної стінки по серединній лінії. Фіксують самку за допомогою повідка, обмивають її зовнішні статеві органи розчином фурациліну 1 : 5000, припідіймають задню частину тулуба і вводять вздовж верхньої стінки піхви гнучкий поліетиленовий катетер з кулястим потовщенням на кінці до упору у шийку матки. Приєднують до вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і повільно вводять сперму. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову частину тулуба суки витримують ще 10-15 хв. у припіднятому стані.

Штучне осіменіння птахів

Штучне осіменіння сільськогосподарських птахів широко застосовується на вели­ких птахофабриках. У Німеччині та в США при штучному осіменінні курей і клітко­вому їх утриманні домагаються до 92,8-96,2 % запліднення яєць (В. Давиденко).





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.025 с.)