ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методи викликання суперовуляції у корів-донорів



Викликання суперовуляції у корів-донорів базується на підвищенні у їх крові вмісту ФСГ, стимулюванні за рахунок цього дозрівання багатьох фолікулів з регресі­єю жовтого тіла та овуляцією дозрілих фолікулів. 3 цією метою користуються СЖК, гонадотропними препаратами та їх синтетичними аналогами.

В тридцятих роках Коул і Харт, а опісля М. М. Завадовський встановили, що в сироватці крові кобил з 40-го по 130-й день жеребності містяться високі кон­центрації гонадотропних гормонів, що виробляються клітинами ендометрію. За своїми біологічними властивостями сироватковий гонадотропін подібний до го­надотропного гормону передньої долі гіпофіза, володіє фолікулостимулючою та лютеїнізуючою дією, при чому перша в 2-3 рази сильніша другої.

Кров від кобил беруть звичайно на 50-100-й день жеребності, з розрахунку 10 мл на 1 кг маси тварини. Із загальної кількості отриманої крові 40-60 % складає сиро­ватка, в 1 мл якої міститься від 1 до 300 ІО гонадотропінів.

Ін'єкції такої сироватки жеребних кобил (СЖК) викликають у самок як фоліку- лостимулюючий, так і лютеїнізуючий ефект. Іноді на введення препарату виникають анафілактичні явища, щоб уникнути цього спочатку вводять 2 мл препарату, а тоді - при відсутності вказаних явищ, - решту.

Оптимальною дозою СЖК вважають 5 000-6 000 ІО нативного чи 2 500-5 000 ІО очищеного препарату. При збільшені дози зростає кількість незапліднених та дегене- рованих яйцеклітин.

В практиці тваринництва застосовують нативну, очищену, концентровану СЖК чи такі порошкоподібні (ліофільного висушування) її препарати, як інтергонан, маретро- пін, оваритропін, гонадотропін, фолігон, серогонадотропін, пергонал '^егопо" та ін. На 2-3-й день після введення препарату спостерігається інтенсивний ріст фолікулів, які овулюють на 3-5-й день.

У зв'язку з великою різноманітністю тварин, рівня у них фолікулогенезу їх реак­ція на СЖК сильно коливається - від 0 до 100 фолікулів.

Особливістю сироваткового гонадотропіну є відносна його стабільність, внаслі­док чого достатньо одного введення препарату для досягнення бажаного ефекту. Слід проте мати на увазі, що тривала дія СЖК та залишкові її кількості в організмі не лише значно розтягують статевий цикл і овуляцію (інтервал між першою та остан­ньою овуляціями складає біля 56-ти год.), в зв'язку з чим в яйцепроводах виявляються різновікові та дегенеровані яйцеклітини, дещо порушується гормональний баланс та синхронність перистальтики яйцепроводів і матки. Лишок СЖК можна нейтралізува­ти введенням антисироватки проти неї.

Щоб ущільнити строки овуляції і домогтися одержання більш-менш подібних за віком ембріонів застосування СЖК можна поєднувати з хоріальним гонадотропіном, який вводять внутрішньовенно при появі перших ознак охоти.

На початку застосування препарату його вводили за 4-5 днів до очікуваної охоти. Зараз вважають, що найкраще його вводити при наявності у яєчнику активного жовто­го тіла діаметром біля 1,5 см, тобто на 10-12-й день циклу. Добрі наслідки дає в поді­бних випадках поєднання СЖК з простагландинами типу ПГ^2а чи їх аналогами.

Синтетичні аналоги ПГ^2а - естрофан, еструмат, ензапрост, естуфалан, аніпрост, клатрапростин, суперфан, динопрост, динолітик, люталіз, панацелян та ін. вводять згідно інструкцій. Наприклад, естрофан та еструмат вводять в дозі - 500 мкг по кла- простенолу, а люталіз та ензапрост - по 30 мг.

Крім СЖК (ГСЖК) для викликання суперовуляції використовують гіпофізарні го- надотропіни - екстракти з гіпофіза, очищені препарати ФСГ, грофолон, фолітропін, ФСГ-П, рилізінг-гормони і т. п.

На відміну від СЖК препарати ФСГ володіють вкороченим періодом напівжиття (біля 5-ти годин), тому для досягнення бажаного ефекту їх потрібно вводити багато­разово, 4-5 днів підряд, по два рази на день. Сумарна доза ФСГ складає від 30 до 50 мг. Її екстрагують із 100-500 гіпофізів свиней, овець чи великої рогатої худоби, що робить обробку дорогою, хоча високоефективною. Для підвищення стимулюю­чого ефекту гіпофізарного препарату ФСГ-П застосовують його низхідні дози, на­приклад, 1-й день вводять з 12-годинним інтервалом по 5 і 6 мг; 2-й день - 5 і 6 мг;

3-й день - 3 і 3 мг; 4-й день - 2 і 2 мг; сумарна доза - 32 мг, або - 7 і 7 мг; 6 і 6 мг; 4 і 4 мг, сумарна доза - 40 мг.

Препарат ФСГ-П що надходить на міжнародний ринок, розфасований у флакони по 50 мг, до яких додають розчинник. Зберігати розчинений препарат можна лише в холодильнику, але не довше 12 годин.

Для біотехнологічної обробки донорів запропоновано різні схеми. При так званому Ірландському методі, який базується на застосуванні СЖК перед початком регресії жов­того тіла, на 16-17-й день статевого циклу, корові вводять 1 500-3 000 ІО ГСЖК, на 19­20-й з 12-годинними інтервалами - по 10 мг естрадіол-бензоату (для кращого виявлення охоти) і на 21-й день - 1 500-3 000 ІО хоріального гонадотропіну внутрішньовенно.

"Данський метод" метод передбачає попереднє викликання за допомогою проста­гландину лютеолітичного ефекту. Для більшої гарантії простагландин вводять двічі, з інтервалом 11 днів, визначають час появи охоти (вважаючи цей день за "нульовий") і на 8-13-й день після цього, тобто в активну лютеїнову фазу, роблять ін'єкцію 1 500­3 000 ІО ГСЖК.

"Французька" схема підготовки групи корів-донорів передбачає попередню синхронізацію у них охоти за допомогою синхромату Б (аналог простагландину, що містить в своєму складі також прогестерон та естрадіол), який імплантують твари­нам під шкіру основи вуха. На 9-й день імплант видаляють, після чого вводять на 19-22-й з 12-годинними інтервалами ФСГ, а на 24-й - простагландин F2a для при­скорення розсмоктування жовтого тіла.

Незалежно від застосованої схеми підготовки донорів (гормонограма), в ній також визначають і терміни обробки реципієнтів, оскільки на практиці їх готують паралель­но з донорами.

Для збільшення виходу ембріонів та підвищення їх біологічної повноцінності ко­ровам-донорам вводять протягом біотехнологічної обробки декілька разів також віта­мінні препарати (вітамін А, 120-150 тис. ІО; вітамін Е, 80-100 мг) та мікроелементи (йодистий калій) з кормом щоденно по 100-200 мг/гол.

Ефективною є 33-денна схема, головними ланками якої є дворазове введення ПГ^2а (з 11-денним інтервалом), 6-разові ін'єкції вітамінів А, Д, Е (з 5-денним ін­тервалом) та аскорбінової кислоти, 4-денні введення низхідних доз ФСГ-П сумарно 32 мг (В. Яблонський).

Яскраво виражена охота у донора свідчить про добру реакцію яєчників на гормо­нальні препарати.

Головним методом оцінки стану яєчників у ветеринарній практиці залишається ректальна пальпація, хоча вона не дозволяє точно встановити кількість дозрілих фо­лікулів. Крім того, досліджувати яєчники у донорів можна лише після овуляції. Тому практично про реакцію яєчників на гормональну обробку судять за кількістю виявле­них в яєчнику жовтих тіл (рис. 42) та за числом вимитих ембріонів і яйцеклітин. При відсутності у корів реакції на обробку їх виключають з числа донорів.

Синхронізація охоти

Ефективність трансплантації ембріонів у значній мірі визначається синхронністю статевої функції у донорів і реципієнтів. Суть синхронізації охоти полягає у застосу­ванні окремих прийомів та біологічно активних препаратів для регулювання статевої функції у телиць чи корів з метою викликання у них одночасної охоти в заздалегідь намічений час.

У великих стадах щоденно буває певна кількість тварин в стані охоти, проте важ­ко передбачити, у скількох з них і коли вона наступить. Тому, в практичних умовах звичайно вдаються до штучної синхронізації охоти різними методами. Наприклад, в практичній ветеринарії давно застосовується енуклеація (вилущування) жовтого тіла. Приблизно через 4 дні у тварин відновлюється статева циклічність. Проте енуклеація жовтого тіла може ускладнюватися травмами тканин яєчника, утворенням спайок і навіть загибеллю тварини від крововиливу. Тому ширше застосовування знаходять інші методи, в основі яких лежить стимулювання та пролонгація функції жовтого тіла чи, навпаки, пригнічення її.

В першому випадку застосовують введення прогестерону чи його синтетичних аналогів-прогестагенів (хлормадінонацетат, КАП; медроксипрогестерон - МПА, ме- ленгестролацетат - МГА, мегестролацетат, амол, діамол, ІСІ-79939, ІСІ-80996 та ін.), які блокують гонадотропну функцію гіпофізу, не порушуючи синтезу ФСГ та ЛГ, під­тримуючи існування жовтого тіла та високий рівень прогестерону в крові. Фолікули при цьому дозрівають лише до другої стадії, але тічка, охота та овуляція гальмуються.

Припинення введення тваринам прогестерону чи прогестагенів супроводжується інтенсивним виділенням гіпофізарних гормонів і появою у них статевого збудження. Правда, час настання тічки, охоти та овуляції у тварин широко варіює, від 2 до 6 днів, знижується і заплідненість яйцеклітин. Тому в практиці трансплантації ембріонів цей

метод не знайшов застосування, його витіс­нили простагландини.

Увага до простагландинів типу ПГ^2а значно зросла після того, як було виявлено, що синтез та обмін їх у матці, матковій вені та яєчниковій артерії в кінці лютеальної фази статевого циклу у овець та корів супроводжу­ється різким зниженням концентрації про­гестерону в корові. З'ясувалося, що ПГ^2а є єдиним лютеолітичним фактором, що син­тезується в матці і викликає регресію жовто­го тіла і контролює таким чином тривалість статевого циклу. Це не могло не привернути до себе уваги і незабаром з'явився ряд син­тетичних аналогів ПГ^2а, таких як простин (США), клопростенол, еструмат (Велико­
британія), естрофан (Чехословаччина), ензапрост (Угорщина), естуфалан (СРСР) та ін., які володіють значно вищою активністю, ніж природний ПГ^2а.

При одноразовій обробці тварин лютеолітичною дозою ПГ^2а приблизно у 66 % з них поновлюється статева циклічність. Синхронізуючий ефект значно підвищуєть­ся, якщо попередньо дослідити тварин ректально і залишити в групі лише особин з активним жовтим тілом.

Для підвищення синхронізуючого ефекту ПГ^2а його вводять двічі, з інтервалом 10-12 днів. Після повторної ін'єкції у 90-95 % тварин з'являється синхронна охота.

Приблизно у двох третин оброблених ПГ^2а тварин з'являється охота через 38­42 години, біля 10 % - на другу та четверту добу і лише у незначної частини - на п'яту добу.

При досягненні повної синхронності статевої циклічності у донорів та реципієн­тів Роусон з співробітниками домоглися вагітності реципієнтів у 91,1 % випадків, а при появі її у реципієнтів на один день раніше чи пізніше, ніж у донорів, вагітність наступала в 56,5 і 62,2 % випадків. Дещо нижчі, але подібні наслідки, отримали Ші з співробітниками в досліді на 1 126 реципієнтах. Тобто, максимальне відхилення в часі настання охоти між донорами та реципієнтами повинно бути плюс-мінус 1 день.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.247.17 (0.005 с.)