Орієнтація захисних процесів і види тривоги

• Тривога Super- Ego в неврозах дорослих

Згідно з теорією З.Фрейда, деякі інстинктивні бажання прагнуть проникати у свідомість і досягнути задоволення, але Super-Ego (внутрішній контроль і цензор) „протестує". Ego (підструктура особистості, яка намагається узгодити, помирити між собою інстинкти і соціальні вимоги) змушене підкоритися вищому утворенню (Super-Ego) і слухняно бореться проти інстинктивного імпульсу.

Саме Ego не оцінює імпульс, з яким воно бореться, як небезпечний. Інстинкт сприймається як ворожий тому, що Super-Ego забороняє його задоволення. Якщо інстинкт досягає своєї мети (задоволення), то це призводить до погіршення стосунків між Я і Над-Я (А. Фрейд, 1993).

Ego дорослого невротика боїться інстинкту тому, що воно боїться Super-Ego. Його захист спричиняється тривогою і впливом Над-Я. Над-Я висуває ідеальний стандарт, згідно з яким сексуальність і агресія забороняються, що призводить до конфлікту і неврозу.

Зменшення сили Над-Я (внутрішнього цензора, совісті), зниження його вимогливості повинно полегшити стан Я і послабити невротичний конфлікт. Таке уявлення про Над-Я як про джерело невротичного зла, на думку А.Фрейд, вселяє великі надії на профілактику неврозів. Якщо невроз виникає внаслідок вимогливості Над-Я, то батьки і вихователі повинні уникати всього того, що здатне призвести до формування занадто вимогливого Над-Я. Необхідно, як писала А.Фрейд, щоб їхні виховні методи, які потім засвоюються Над-Я, були м'якими; батьківський приклад, котрий Над-Я засвоює, повинен виражати реальні людські слабкості дорослих і їхню терпимість до інстинктів.

• Об'єктивна тривога в дитячому неврозі (страх перед зовнішнім світом)

Страх перед Над-Я зовсім не є необхідним чинником у формуванні неврозу. Дорослі невротики прагнуть приглушити або трансформувати свої сексуальні чи агресивні бажання, щоб уникнути конфлікту з Над-Я (внутрішнім цензором, совістю). А дитяче Ego боїться інстинктів тому, що воно боїться зовнішнього світу. Його захист від них мотивований страхом перед зовнішнім світом.

Ego маленької дитини, як і Ego дорослого, бореться з інстинктами не добровільно, його захист спонукається не власним почуттям щодо цього. Ego вбачає в інстинктах загрозу через те, що ті, хто виховує дитину, заборонили їх задоволення (А.Фрейд, 1993).

Оскільки об'єктивна тривога розвиває в дитячому Я ті ж самі конфлікти, страхи, істеричні симптоми і невротичні риси, що і в дорослого внаслідок активності Над-Я, слід не перебільшувати могутність Над-Я. У формуванні неврозу, на думку А.Фрейд, не суттєво, з чим пов'язана ця тривога: страхом перед зовнішнім світом, чи страхом перед Над-Я. Головне те, що захисний процес викликається тривогою.

• Інстинктивна тривога (страх перед силою інстинктів)

Вплив цієї тривоги, яка зумовлена силою інстинктів, аналогічний до раніше розглянутих нами мотивів захисту від інстинктів (тривоги Над-Я і об'єктивної тривоги). Раптове вторгнення інстинктивної енергії загрожує порушенню балансу психічної організації, що в нормі відбувається при фізіологічних змінах, у підлітковому віці, а також унаслідок патологічнх причин. У цих випадках захисні механізми приводяться в дію проти інстинктів з усіма уже знайомими нам результатами (формування неврозів і невротичних характеристик).

<>• Тривога внаслідок наявності протилежних тенденцій та імпульсів

Доросле Я потребує деякої гармонії між своїми імпульсами. Відсутність такої гармонії викликає ряд конфліктів. Це конфлікти між протилежними тенденціями, такими, як гомосексуальність та гетеросексуальність, пасивність та активність тощо. Який з двох протилежних імпульсів буде відкинуто, а який прийнято або якого компромісу буде досягнуто між ними, визначається тією кількістю енергії, яку несе кожен із них.

6. Зв'язок психологічного захисту з образом "Я"

Основну роль у формуванні механізмів психологічного захисту відіграє ідеалізоване „Я". Ідеалізоване „Я" (тобто - яким приємно бачити себе) визначає систему очікувань (найчастіше неусвідомлених) щодо власного відображення в очах інших. Ціла система механізмів захисту спрямована на те, щоб ці очікування здійснилися. Ідеалізоване „Я" визначає зміст очікувань, а також характер засобів психологічного захисту. Суб'єктивні засоби підтвердження „Я" можна віднести до засобів психологічного захисту.

В основі механізмів психологічного захисту лежить потреба утверджувати себе в очах навколишніх, а також потреба в самоствердженні у своїх очах, потреба в позитивному образі „Я".

У зв'язку з тим, що вся система психологічного захисту визначається тенденціями ідеалізованого „Я", їй притаманний відхід під реальності. Суб'єкт розвиває цілу систему засобів, які пом'якшують переживання негативних емоцій. Але виникають і небажані результати дії механізмів психологічного захисту, такі як відхід від реальності, закритість для нового досвіду, що значно обмежує можливість власного розвитку.