Теорії системної трансформації капіталізму 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Теорії системної трансформації капіталізму



В повоєнні роки, в економічній літературі починають з’являтись теорії системної трансформації капіталізму, в основі яких лежить ідея еволюційного перетворення капіталістичної господарської системи з її експлуататорською сутністю на нові, соціально-орієнтовані рейки.

Так, в 40-х роках ХХ століття з’являється теорія народного капіталізму (М. Надлер, М. Сальвадорі, Л. Ерхард, А. Берлі, Дж. Гелбрейт, Г. Мінз), що увібрала в концепції «дифузії власності»[365], «революції менеджерів»[366] та «революції в доходах»[367]. Ця теорія має багато критиків, оскільки на практиці всі три концепції не були реалізовані, зокрема розрив у доходах дедалі більше зростає, менеджери, насправді, є «кишеньковими маріонетками» і діють виключно за вказівками реальних власників, не ліквідована і концентрація акціонерної власності, тобто «контрольні пакети акцій» є стабільним явищем, що унеможливлює «демократизацію власності».

У 60-х роках склалась теорія колективного капіталізму, автори якої (Г. Мінз, А. Берлі») наголошували на практичній ліквідації інституту приватної власності, який має експлуататорську природу, внаслідок поширення акціонерної (колективної) форми власності. Також ця теорія має багато протиріч, зокрема рішення в акціонерних компаніях приймаються згідно кількості акцій, що припадають на власника із розрахунку «одна акція – один голос», відповідно рішення приймаються колективно, але в межах претензійно вузького числа власників, що формують «контрольний пакет акцій». Саме ці привілейовані категорії власників формують стратегії виробництва і розподілу продукції акціонерного товариства у власних інтересах, а заохочений високими зарплатами менеджерський склад реалізує їх на практиці.

У 70-х роках набула широкої популярності теорія нового індустріального суспільства (Дж. Гелбрейт), що ґрунтувалась на концепції соціального партнерства (Р. Арон, Е. Гауглер) між державою, корпораціями та профспілками, так званого трипартизму, зокрема:

- корпорації – слугують інтересам суспільства, оскільки прагнучи зберегти позиції на ринку, вкладають капітал у НТП, розвиток виробництва, підвищення зайнятості та зарплати; управління в корпорації здійснює техноструктура (економісти, менеджери, інженери, вчені – тобто всі, хто володіє спеціальними знаннями, талантом чи досвідом групового прийняття рішень).

- держава – слугує інтересам суспільства, оскільки організовує державні підприємства та планує їх діяльність, являється надінституційним органом, який створює демократичні умови функціонування для всіх інших недержавних інститутів;

- профспілки - слугують інтересам суспільства, оскільки захищають інтереси і державного і приватного секторів.

У 80-х роках поширилась теорія економічної конвергенції (Дж. Гелбрейт, У. Ростоу, Ян Тінберген), сутність якої полягає в злитті економічних систем капіталізму і соціалізму під впливом НТП, тобто набуття ними спільних рис. Розрізняють такі школи конвергенції:

а) раціоналістична – раціональний добір позитивних якостей від капіталістичної і соціалістичної систем та утворення нової – змішаної системи, як більш якісної та корисної для суспільства;

б) технологічна – змагання двох систем у розвитку НТП призвело до їх наближення, набуття схожих рис, обміну досвідом;

в) менеджерська – розвиток управлінських технологій (синтез планування і свободи).

Прикладом конвергенції є «ринковий соціалізм», в якому поєднуються риси цих трьох шкіл.

Висновки: у 40-х роках ХХ століття в економічній теорії виникає велика кількість концепції щодо системної трансформації капіталізму, в основі яких лежить пошук важелів та механізмів раціональної перебудови капіталістичної системи господарювання з усіма її негараздами (перманентними кризами, експлуатацією, наростанням диспропорцій соціального розвитку) на новий лад.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 37; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.4.181 (0.006 с.)