Економічні теорії М. Туган-Барановського та Є. Слуцького

Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919 рр.) - перший український економіст, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл та напрямків, один з найкращих знавців кон’юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історії економіки та економічних вчень, кооперативних основ господарської діяльності тощо.

Під впливом прогресивної професури університету (К. Гаттенбергер, Г. Цехановецький) М. Туган-Барановський сприймає ідеї класичної школи, захоплюється марксизмом. Він підкреслював правильність думки Рікардо і Сея про те, «що межа виробництва визначається продуктивними силами людства і аж ніяк не розмірами його споживання».

В праці «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя» (1894 р.) Туган-Барановський досліджує природу кон’юнктурних економічних циклів, де головною причиною циклічних коливань вважає диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва, а причиною циклічності називає особливості нагромадження основного капіталу. У вищезгаданій праці він прямо стверджує: «Періодичні кризи викликаються періодичною зміною розширення і скорочення виробництва основного капіталу». М. Туган-Барановський звертає увагу на виявлення головного внутрішнього рушія «економічних активностей» і робить висновок, що таким є рух інвестицій. «Кризи викликаються тим, - наголошував він, - що в фазі піднесення споживання капіталу відбувається швидше, ніж його утворення». Він першим сформулював основний закон інвестиційної теорії економічних циклів, відповідно до якого фази промислового циклу (спад, депресія, піднесення, розквіт) визначаються активністю інвестування. Слід зазначити, що на той час марксисти й соціалістичні доктринери пророкували крах капіталізму, спираючись на «Капітал» К. Маркса, згідно з яким вузькість капіталістичного ринку, спричинена недоспоживанням пролетаріату, призведе до краху капіталістичної системи. Ці утопічні доктрини спростував Туган-Барановський, який твердив: «Капіталістичне господарство не піддається розвалу навіть при величезнім абсолютнім скороченні народного споживання. Виникнення відносного перевиробництва потребує зміни орієнтації напрямів інвестицій, які раніше спрямовувалися на відтворення старої структури основного капіталу. Якщо цього не відбувається, то виробництво скорочується не тільки на величину перевищення пропозиції над попитом, а й в обсязі зменшення інвестицій, які б призначалися на відтворення основних фондів цього виробництва, та ще й з виникненням негативного мультиплікативного ефекту^[285]. А відтворювальний капітал переходить у форму “вільного” фінансового капіталу, який утворює інфляційний «навіс». Запобігти такому розвитку подій можна при поглинанні вільного капіталу інноваційним виробництвом, яке сприяло б створенню нового попиту. Щодо довгострокового періоду розвитку, то тут сукупний попит формує технологічні зрушення. Можна цілком впевнено стверджувати, що вкладаючи кошти в інновації, суспільство закладає основи довгострокової стратегії економічного зростання.

Своєю теорією криз учений заклав основи інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку, обґрунтувавши визначену роль держави у керуванні економікою.

Соціальна теорія розподілу Туган-Барановського викладена в працях «Теоретичні основи марксизму» (1905 р.) та «Соціальна теорія розподілу» (1913 р.), виділивши такі доходи, як зарплата і прибуток, наголосивши при цьому, що всі класи суспільства (робітники, підприємці, чиновники та ін.) заінтересовані у зростанні сукупного продукту і підвищенні продуктивності праці, адже це збільшує обсяг національного доходу і, відповідно, обсяг доходу кожного з них. У кінцевому рахунку соціальна теорія розподілу ґрунтується на уявленні про боротьбу основних класів (підприємців і робітників) за поділ суспільного продукту, оскільки розмір частки, яка дістанеться кожному із них залежить як від загального обсягу національного доходу, так і від соціальної сили кожного з класів. Вчений зазначає, що зарплата має тенденцію до зростання (через діяльність профспілок, що захищають інтереси працівників), а прибуток – до зменшення (оскільки він є нетрудовим, експлуататорським доходом від власності на засоби виробництва).

М. Туган-Барановський в праці «Вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності» (1890 р.) здійснив синтез трудової теорії (класична школа) і теорії граничної корисності (австрійська школа), довівши, що теорія Д. Рікардо^[286] чи К. Маркса^[287] і теорія К. Менгера^[288] взаємодоповнюються, де перші дослідили об’єктивні причини цінності, а другі – суб’єктивні. На цьому ґрунті він сформулював «теорему цінності», за якою граничні корисності господарських благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим вартостям. На Заході цю ідею здійснив Маршалл у праці «Принципи економічної науки» (1890 р.), що ознаменувала початок неокласичного напрямку в політичній економії.

Найбільш видатним економістом-математиком, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень, був Євген Євгенович Слуцький (1880-1948 рр.). Його твір «Теорія кореляції і елементи вчення про криві розподілу» (1912 р.) був тривалий час найліпшим посібником з математичної статистики.

В 1915 році Є. Слуцький опублікував в італійському журналі статтю «До теорії балансу бюджету споживача», де показав зв’язок між функцією корисності і рухом цін і попиту (грошових доходів населення).

Високо оцінюють економісти і внесок Слуцького в розробку основ праксеології ^[289] . В «Етюді до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки» (1926 р.), Слуцький уперше в світовій літературі поставив питання про необхідність формування особливої науки - праксеології, яка б розробляла принципи раціональної поведінки людей за різних умов. Праці Слуцького мали великий вплив на розвиток економетрики у двох важливих напрямах: теорії поведінки споживачів і аналізі часових рядів.

Висновки: Видатні українські економісти М. Туган-Барановський та Є. Слуцький внесли помітний вклад у розвиток маржинальної революції, зокрема синтезною теорією вартості (теоремою цінності), теорією балансу бюджету споживача. Крім того, Туган-Барановський обгрунтував теорію соціального розподілу, в якій виступив захисником трудового класу. Слуцький своєю прихильністю до праксеологічних засад економіки став фундатором каталактики.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

Контрольні запитання:

 

1. Причини та особливості індустріалізації на українських землях.

2. Столипінська аграрна реформа.

3. Грошові реформи Є. Канкріна та В. Вітте.

4. Кооперативний рух в Україні і світі.

5. Відображення ідей кооперації економічній думці.

6. Еволюція кооперативних форм та основні принципи кооперації.

7. Інвестиційна теорія економічних циклів та теорема цінності М. Туган-Барановського.

8. Маржиналістські ідеї Є. Слуцького.

 

Тестові завдання:

1. Коли розпочалась індустріалізація на українських землях?

1) початок 18 ст.;

2) кінець 18 ст.;

3) початок 19 ст.;

4) кінець 19 ст.

2. Яка реформа утвердила систему срібного монометалізму в Російській імперії?

1) реформа Петра Столипіна;

2) реформа Єгора Канкріна;

3) реформа Сергія Вітте;

4) жодна відповідь.

3. Яка реформа утвердила систему золотого монометалізму в Російській імперії?

1) реформа Петра Столипіна;

2) реформа Єгора Канкріна;

3) реформа Сергія Вітте;

4) жодна відповідь.

4. Перехід від аграрної до індустріальної цивілізації, від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, це…?

1) промисловий переворот;

2) індустріалізація;

3) науково-технічний прогрес;

4) кооперація.

5. Перехід економіки країни з аграрного на промисловий шлях, значне збільшення частини промислового виробництва в економіці, створення великого машинного виробництва в усьому народному господарстві чи його окремих галузях, це …?

1) промисловий переворот;

2) індустріалізація;

3) науково-технічний прогрес;

4) кооперація.

6. Результатом скасування кріпацтва на Україні було…?

1) малоземелля;

2) процвітання відробків на пана;

3) еміграція в Канаду, США, Бразилію тощо;

4) всі попередні відповіді.

7. В якому році розпочалась Столипінська аграрна реформа?

1) 1861 р.;

2) 1906 р.;

3) 1839 р.;

4) 1897 р.

8. В якому році розпочалась грошова реформа Є. Канкріна?

1) 1861 р.;

2) 1906 р.;

3) 1839 р.;

4) 1897 р.

9. В якому році розпочалась грошова реформа С. Вітте?

1) 1861 р.;

2) 1906 р.;

3) 1839 р.;

4) 1897 р.

10. Яка подія відмінила дію Столипінської аграрної реформи?

1) Жовтнева революція;

2) Перша Світова війна;

3) Генуезька конференція;

4) вбивство Столипіна.

11. Яка подія відмінила дію грошової реформи С. Вітте?

1) Жовтнева революція;

2) Перша Світова війна;

3) Генуезька конференція;

4) відставка Вітте.

12. Що було основною метою Столипінської аграрної реформи?

1) ліквідація малоземелля селян;

2) концентрація земельної власності в руках буржуазії;

3) концентрація земель у фонді державної власності;

4) пільги на імпортну с/г продукцію.

13. Наслідком реалізації Столипінської агарної реформи було…?

1) промислове піднесення 1910-1913 рр.;

2) промисловий спад 1914-1919 рр.;

3) світова економічна криза 1929-1933 рр.;

4) голодомор 1932-1933 рр.

14. Яка реформа відмінила асигнації і ввела в грошовий обіг державні кредитні білети?

1) реформа Петра Столипіна;

2) реформа Єгора Канкріна;

3) реформа Сергія Вітте;

4) жодна відповідь.

15. Яке положення відповідає соціальній теорії розподілу Туган-Барановського?

1) прибуток і зарплата зростають;

2) прибуток і зарплата спадають;

3) зарплата зростає, прибуток спадає;

4) зарплата спадає, прибуток зростає.

16. Яке місце посідала Україна за концентрацією виробництва у промисловості в Російській імперії під час індустріалізації?

1) перше;

2) друге;

3) третє;

4) четверте.

17. Чому саме на Україні було побудовано найбільшу кількість іноземних монополістичних об’єднань в Російській імперії?

1) дивіденди по акціям в Україні були вдвічі більшими, ніж в середньому по Європі;

2) низька конкурентоспроможність українських монополій та світова криза;

3) великі запаси природних ресурсів;

4) всі попередні відповіді.

18. Яке місце посідала Російська імперія за кількістю кооперативів у світі на початку 20 століття?

1) перше;

2) друге;

3) третє;

4) четверте.

19. Який український економіст вважається одним із засновників кооперативної теорії?

1) М. Бунге;

2) М. Туган-Барановський;

3) Р. Орженцький;

4) О. Білімович.

20. Хто з відомих теоретиків кооперації запропонував ідею вертикальної інтеграції кооперативних спілок?

1) О. Чаянов;

2) М. Туган-Барановський;

3) М. Драгоманов;

4) М. Зібер.

 

Завдання на ерудицію:

 

1. Яка подія припинила індустріалізацію в Російській імперії?

2. Ким і де було вперше розроблено основні принципи кооперації?

3. Коли виник перший кооператив в Російській імперії і чим він займався?

4. На зміну якій реформі прийшла Столипінська аграрна реформа?

5. На зміну якій реформі прийшла реформа Сергія Вітте?

6. Після якої події в Україні розпочалися процеси злиття банківського і промислового капіталу, тобто епоха імперіалізму?

7. В якій країні виник інститут кооперації та чим займалося перше кооперативне підприємство?

8. Хто з економістів є автором теорії безкризового розвитку, а причину криз вбачав у нераціональному використанні капіталу?

9. Яка реформа девальвувала російський рубль на третину?

10. Яка ідея започаткувала неокласичний напрямок політичної економії?

Змістовний модуль 2. НАЦІОНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)

Актуальність: В першій половині ХХ століття відбулися кардинальні зміни в геополітиці та геоекономіці (світові війни та кризи), спричинені об’єктивними процесами розвитку капіталістичної системи господарювання, в основі яких лежить ідея всезростаючої експансії капіталу. Відповідно, актуальними проблемами того часу були критика існуючої парадигми капіталістичного розвитку, розробка та впровадження соціалістичної економічної системи, пошук шляхів та методів державного регулювання капіталістичної системи господарювання.

Мета:

З’ясувати характерні риси розвитку світової системи господарювання, чинники геополітичних та геоекономічних трансформацій у першій половині ХХ століття. Проаналізувати особливості розвитку капіталістичної системи господарювання на початку ХХ століття, висвітлені в теоріях імперіалізму та монополізму. З’ясувати природу Великої економічної депресії 1929-1933 років та опанувати шляхи її подолання, в тому числі на основі «кейнсіанських рецептів».

Закріпити та розвинути в практичному арсеналі студентів інструментарій державного, в тому числі антикризового регулювання економікою. Сформувати критичне уявлення про природу монополістичної системи господарювання, необмеженого державним втручанням.

Виховати у студентів розуміння того факту, що нинішні системи господарювання змішаного типу є об’єктивним наслідком «провалів» дикого капіталізму.

Внутрішньо-предметні та міжпредметні зв’язки: науково-теоретичний та методико-методологічний апарат розкриття даної теми тісно перекликається із знаннєвими ємностями теми 8 (в розрізі забезпечення подальшої хронології розвитку господарського життя та економічної думки), а також відповідних тем інших дисциплін («Історія України і світу», «Політична економія», «Макроекономіка», «Міжнародна економіка», «Національна економіка», «Державне регулювання економіки», «Гроші і кредит», «Сучасні економічні системи», «Фінанси»), що розкривають природу економічних явищ і процесів, зародження яких бере початок з першої половини 20 ст.

ЕЛЕМЕНТИ БАЗИ ЗНАНЬ:

І. Структурно-логічна схема теми та теоретичні знання:

Лекційне заняття 12 (2 год.)

1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині ХХ ст.

2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(Р. Гільфердинг, К. Каутський, В. І. Ленін).

3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. А. Шумпетер).

Література: [2-20; 22; 24; 27]

Семінарське заняття 11 (2 год.)

1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині ХХ ст.

2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(Р. Гільфердинг, К. Каутський, В. І. Ленін).

3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. А. Шумпетер).

4. Причини та наслідки Першої світової війни.

Література, ресурси: [2-20; 22; 24; 27; 38; 40; 49-55]

Лекційне заняття 13 (2 год.)

1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.

2. Теоретична система Дж. Кейнса.

3. Поширення кейнсіанства в різних країнах.

Література: [2-19; 22-24; 27]

Семінарське заняття 12 (2 год.)

1. Світова економічна криза 1929-1933 рр. “Новий курс” Ф.Д. Рузвельта.

2. Теоретична система Дж. Кейнса.

3. Поширення кейнсіанства у різних країнах.

4. Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства.

Література, ресурси: [2-19; 22-24; 27; 38; 40; 49-53; 55]

ІІ. Перелік завдань, практичні навички та вміння:

Обов’язкові до виконання:

1. Студент повинен розуміти суть таких понять та категорій:

- до семінарського заняття 11: імперіалізм, протекторат, домініон, напівколонія, мілітаризація економіки, етатизація, демонетизація, валютний блок (золотий, стерлінговий, доларовий), система золото девізного стандарту, контрибуції, репарації, конверсія економіки, мораторій, прямі іноземні інвестиції, державно-монополістичний капіталізм, фашизм, расизм, шовінізм, націоналізм, інтернаціоналізація, колонізація, фінансова група, фінансовий капітал, фінансова олігархія, фіктивний капітал, система участі у прибутках, прибутки від засновництва, капіталізація ринку, реальний капітал, економіка «мильного пузиря», демократизація власності, ультраімперіалізм, картель, соціалізм, трест банків, держава-рант’є, диференціація товару, товар-субститут, олігополія, інновація, ефективна конкуренція, ефективна монополія.

- до семінарського заняття 12: світова економічна криза, фондова біржа, економічний лібералізм, «сухий закон», «Велика депресія», девальвація, політика «дешевих грошей», інфраструктура, тройська унція, поняття-агрегат, «психологічний закон», мультиплікатор, політика «заморожування» зарплат, «ліквідна пастка», бюджетно-фінансова політика, кредитно-грошова політика, економічний дирижизм, індикативне планування, інтеграція, величини ex ante і ex post, економічна дезінтеграція, гарантований темп економічного зростання, «вбудовані стабілізатори», автономні інвестиції, похідні інвестиції, акселератор.

2. При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на:

- до семінарського заняття 11: чинники становлення та розвитку колоніальної системи імперіалізму, причини та наслідки Першої Світової війни, умови Версальського договору, репараційні плани для Німеччини (Дауеса, Юнга), причини Другої Світової війни, теорію імперіалізму Дж. Гобсона, теорію «демократизації капіталу» Е. Бернштейна, теорію «регульованого капіталізму» Р. Гільфердінга, теорію «ультраімперіалізму» К. Каутського, вчення про імперіалізм В.І. Леніна, теорії монополістичної, недосконалої та ефективної конкуренції в працях Е. Чемберліна, Дж. Робінсон, Й. Шумпетера.

- до семінарського заняття 12: причини та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 років, сутність та особливості реалізації «Нового курсу» Рузвельта, причини виникнення та еволюцію кейнсіанства, основні ідеї Дж. Кейнса (про ефективний попит, зайнятість, процент, гроші, «психологічний закон», державу загального благоденства), концепцію маневрування державними видатками Кейнса, особливості розвитку кейнсіанського вчення в різних країнах (Франції, Швеції, Англії, США).

3. Розкрити зміст питань (законспектувати), винесених на самостійне опрацювання:

- до семінарського заняття 11: «Причини та наслідки Першої світової війни»;

- до семінарського заняття 12: «Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства».

Рекомендовані до виконання:

4. Підготувати реферат за темами:

- до семінарського заняття 11: «Плани Дауеса та Юнга», «Спільні та відмінні риси теорій монополістичної та ефективної конкуренції», «Економічні причини Першої світової війни», «Економічні наслідки Першої світової війни та їх вплив на повоєнний розвиток європейських країн», «Економічна суть Версальської системи. Репараційні плани, їх суть і мета», «Світова економічна криза 1929-1933рр. та її масштаби у провідних країнах світу», «Економічний розвиток США в міжвоєнний період (1918-1939 рр.). Новий курс Рузвельта і його роль в стабілізації економіки», «Економічний розвиток Японії в міжвоєнний період (1918-1939рр.). Експансія японського мілітаризму», «Економічний розвиток СРСР в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)», «Економічний розвиток Франції в міжвоєнний період (1918-1939рр.). Економічна політика французького уряду Народного фронту», «Економічний розвиток Великобританії в міжвоєнний період (1918-1939рр.). План економії Дж. Мея», «Валютна система світу в міжвоєнний період».

- до семінарського заняття 12: «Форми та методи державного регулювання в країнах Європи в період Другої світової війни», «Економічне вчення Дж. М. Кейнса та його значення», «Кейнсіанська теорія мультиплікатора інвестицій і зайнятості», «Суть і загальні принципи кейнсіанської макроекономічної моделі», «Неокейнсіанські моделі економічного зростання і циклу», «Економічний лібералізм і економічний дирижизм – дві основні течії сучасної економічної теорії».

5. Презентація ІНДЗ за темами:

- до семінарського заняття 11: « Становлення системи державного регулювання економіки», «Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні».

- до семінарського заняття 12: «Порівняльна характеристика Нового курсу Ф. Рузвельта та економічної політики нацизму».

6. Написати твір-есе за темами: «Місце та роль Першої світової війни у переорієнтації економіки», «Монополізм, протекціонізм і фритредерство в світовій економіці», «Особливості колоніальної економіки», «Порівняльна характеристика соціально-економічних реформ Г. Гувера та Ф. Рузвельта. Їхнє прогресивне значення та обмеженість», «Прогресивне значення та обмеженість кейнсіанства», «Застосування кейнсіанських методів державного регулювання економіки у сучасній політиці держави».

7. Підготувати доповідь за темами: «Початок державного регулювання економіки і теоретичне обґрунтування можливості макроекономічного регулювання. “Кейнсіанська революція” в економічній науці і практиці», «Економічна програма німецького фашизму», «Рейтинг провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни», «Розвиток міжнародних економічних відносин між СРСР та Німеччиною напередодні Другої світової війни».

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ:

Лекційне заняття 12 (2 год.)