Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці
Кооперація (від лат. – співробітництво) – форма організації господарської діяльності, коли достатньо велика спільнота людей разом і на рівних началах приймають участь в одному і тому ж чи в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. Перші кооперативні підприємства були засновані в Англії на початку 19 століття зусиллями багатих благодійників, що намагалися поліпшити становище робітників та селян, зокрема надати можливість купувати товари за низькими цінами. Проте вже з 20-х років 19 ст. господарями кооперативних магазинів, млинів, хлібопекарень стають самі робітники та селяни. Еволюція кооперативів: - споживчі, - кредитні, - збутові, - виробничі. Основні принципи кооперації: (розробили англійські ткачі з м. Рочдейла у 1844 році для свого споживчого кооперативу): - невисокі пайові внески; - обмежена кількість паїв у кожного кооператора; - всі кооператори мають рівні права і кожний з них має один голос; - продаж товарів здійснюється за помірно-ринковими цінами і тільки за готівку; - ціна товару однакова для всіх (в т.ч. і для тих, хто не входить у кооператив). В 60-80-х роках кооперативний рух охопив майже всю Західну Європу і був настільки успішним, що кооператори почали об’єднуватись у союзи. У 90-х роках біля 2 млн. європейців були учасниками кооперативів. В Російській імперії кооперативний рух розпочався у 1865 році одночасно із затвердженням Статуту про позиково-ощадне товариство у с. Рождєствєнскоє Костромської губернії. Перші російські кооперативи були засновані представниками інтелігенції (молочні і маслоробні заводи, артільні сироварні, позиково-ощадне товариство, інші виробничі артілі). Вже на початку 20 ст. Росія за кількістю кооперативів зайняла перше місце в світі. До 1917 року кількість кооперативів всіх типів наближалась до 50 000 (біля 25 000 споживчих, 16 500 кредитних, 8400 сільськогосподарських, 3000 маслоробних, 2000 виробничо-господарських кооперативів). В них було об’єднано біля 14 млн. чол. Одним із засновників кооперативної теорії був український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський. В своїй праці «Соціальні основи кооперації» (1919 р.) він зазначив, що кооперативні підприємства – єдина форма господарської діяльності, яка виникла в результаті свідомої діяльності соціальних груп населення з метою трансформації існуючої (капіталістичної) системи господарювання у соціалістичну, суть якої полягає у прагненні до економічної рівності всіх членів суспільства і соціальної справедливості на основі заперечення приватної власності. Кооперація на думку українського економіста, стає формою захисту трудящих від натиску капіталу. З капіталістичним підприємництвом як типом господарської організації суспільства може боротися тільки кооперативне.
Іншим дослідником явища кооперації був російський економіст Олександр Васильович Чаянов (1888-1937 рр.). В своїй праці «Основні ідеї і форми організації селянської кооперації» (1918 р.) він відмітив, що цінність кооперації подвійна, з одного боку вона несе антикапіталістичний зміст, звільнюючи селян від перекупників, а з іншої – антибюрократичний, розвиваючи трудове самоврядування. Головним шляхом підвищення аграрного сектору економіки Чаянов вважав розвиток кооперації не по горизонталі (союз однакових за видами діяльності кооперативів), а по вертикалі (союз виробничих, зберігаючи, збутових, позиково-ощадних, ремонтних, науково-технічних кооперативів). Висновки: Кооперативний рух як економічне явище з одного боку є природнім процесом розвитку капіталістичних відносин та намаганням капіталістів розширити сферу свого впливу та широке коло населення (підвищити життєвий рівень населення та мінімізувати ризики соціальних повстань, підвищити платоспроможність потенційних споживачів), а з іншого – це спроба самого населення автономно розвиватися в капіталістичних умовах господарювання.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 28; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.239.148 (0.005 с.) |