Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічні погляди Ф. Прокоповича та Г. Сковороди.
Феофан Прокопович (1681-1736 рр.) – уродженець м. Києва, православний проповідник, філософ, поет та державний діяч (приймав участь у розробці багатьох реформ, наказів та розпоряджень Петра І). Як викладач та автор посібників з різноманітних дисциплін (математика, фізика, астрономія, риторика, філософія, теологія, логіка, піїтика[179]), він був одним з найперших, хто активно втілював просвітництво в маси (ідеї англійського філософа Френсіса Бекона, французького математика Рене Декарта та ін.). Економічні вчення Прокоповича викладені в працях «Слово о власті і честі царській» (1718 р.), «Духовний регламент» (1721 р.), «Правда волі монаршої у визначенні нащадка держави своєї» (1722 р.), в яких автор: - захищає абсолютизм (абсолютну монархію) та наводить основні його принципи: а) принцип всенародної корисності, за яким єдиною метою та причиною існування інституту державної влади є принесення народу користі (забезпечення добробуту і безпеки, світське і духовне навчання); б) принцип централізації влади, спрямований проти залишків феодальної роздробленості; - зазначав, що довершеність тієї чи іншої форми державного устрою для кожної нації є різною (для однієї найкращою є демократія, для іншої - монархія); - критикує схоластичну теологію, католицькі забобони, ідеї томістів (послідовників вчення Томи Аквінського); - обґрунтовує необхідність церковної реформації у забезпеченні просвітництва народу – спростування патріаршества, усунення з середовища духовенства осіб, що прийшли не по зову душі, а по розрахунку (жорсткий відбір на основі відповідних іспитів та випробувань щодо знань та духовних якостей пастирів), введення духовної цензури (заборона проявів містики та фанатизму) та розповсюдження шкіл. - заперечує примат церкви у науці, освіті, світській владі, у зв’язку із чим висунув відповідні ідеї, які за участю Петра І, успішно були реалізовані на практиці, а саме: 1) заснування у 1721 році Синоду як вищого органу управління Російською православною церквою, що підпорядковується державній владі[180], 2) створення Російської академії наук, яка остаточно розмежувала інститут науки від інституту релігії. Григорій Сковорода (1722-1794 рр.) – уродженець с. Чернухи Київської губернії, філософ-богослов, поет, байкар, пісняр, педагог. Основні економічні положення викладені в працях «Начальная дверь ко християнському добронравію» (1766 р.), «Наркісс. Разглагол о том: узнай себе» (1766 р.), в яких автор:
- повстав проти мертвої церковної схоластики та духового гноблення з боку церкви; - розвивав демократичні ідеї (визнавав права особистості, рівність професій та людей); - вважав, що сенс життя полягає у творенні добра людям («Найбільша кара за зло – це робити зло, а найбільша нагорода за добро – це робити добро»), а істинне щастя – знаходиться в середині кожного (проте не всякий здатний його побачити, бо засліплений світом); - зазначив, що буття небесне і земне підпорядковується вічному Плану, зміст якого втілено у слові Божому; - весь світ складається з двох натур: видима (тварина) і невидима (Бог), де невидима створює видиму натуру та пронизує її своєю благодаттю; зміст існування видимої натури є віра, яка відкриє таїнства божественного начала та стане дверцятами у школу розуміння вічності; - наводить ланцюг правильного світосприйняття: «Знання у вірі, віра у страху (прогнівити Бога), страх у любові (страх втратити любов від Бога), любов у дотриманні заповідей Бога, дотримання заповідей призводить до любові к ближньому, любов до ближнього усуває заздрість (найбільш небезпечне людське відчуття) і т.д.»; - все в світі підпорядковується Божому промислу, який визначає призначення людини. Людина по своїй натурі індивідуальна і від природи в ній закладена активність, яка проявляється у труді. При правильному виборі сфери прикладання своєї праці (згідно божественного призначення, таланту) матеріальний світ здійснює благотворний вплив на людину (вона збагачується). Висновки: Економічні погляди українських мислителів Ф. Прокоповича і Г. Сковороди є дещо спільними. Зокрема вони різко критикували церковну ідеологію того часу, яка захищала інтереси феодалів та стримувала науково-технічний прогрес. З цієї позиції Феофан Прокопович обґрунтував та реалізував церковну та освітню реформи. Григорій Сковорода як активний противник будь-яких форм експлуатації, розвинув демократичні ідеї, згідно яких всі рівні перед Творцем, а людська діяльність як природна властивість людини має реалізовуватись, виходячи із талантів, якими вона наділена від народження.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 30; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.36.30 (0.004 с.) |