Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (М. Драгоманов, С. Подолинський).

Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895 рр.) - український ліберал, публіцист, історик, фольклорист, суспільний діяч, дядя Лесі Українки. Свої соціалістичні ідеї, викладені в працях «Пропащий час. Українці під московським царством (1654-1876)» (1877 р.), «Шевченко, українофіли й соціалізм» (1879 р.), опублікував у газеті «Вольноє слово»(1881-1883 рр.)та журналі «Громада», редактором яких він був. Він є автором одного з перших конституційних проектів, а саме «Вільна спілка» (1885 р.), зміст якого можна виразити в сучасних термінах та поняттях: федералізм^[248], демократія^[249], децентралізація^[250], місцеве самоврядування^[251], дебюрократизація^[252], соціалізм[253], автономія земських одиниць (громад)[254], процес прийняття господарських рішень за принципом «знизу вгору», субсидіарність[255]; дистрибутизм[256], політичні права і свободи[257], незалежність судової влади та виключне право верховного суду щодо встановлення меж та компетенцій між самоврядною та виконавчою владою; економіко-географічне районування[258], двопалатний парламент (бікамералізм)[259].

Основний внесок Драгоманова в економічну літературу є розвиток земського (громадівського) рухута поширення федерально-демократичних ідей.

Сергій Андрійович Подолинський (1850-1891 рр.) - український громадський і політичний діяч, лікар, соціолог, економіст, публіцист, член «Женевського гуртка» (об’єднував вчених-соціалістів, гурток мав власне видання – журнал «Громада»), один із перших популяризаторів соціалізму і марксизму в Україні (особисто знав Маркса і Енгельса). Основні праці: «Життя і здоров’я людей в Україні» (1879 р.), «Ремесла і фабрики в Україні» (1880 р.), «Праця людини та її відношення до розподілу енергії» (1880 р.).

Ідеалом нового суспільства вважав громадівство, національну федералізацію, яка в подальшому мала увійти до світової федерації вільно об’єднаних громад, соціалізацію землі і фабрик (передачу їх селянам і робітникам).

Складові частини держави (громади) ухвалюють самі для себе у всіх справах обов’язкові норми, а спільна «рада громад» є радше арбітром у випадку конфліктів між ними. Не тільки законодавча і виконавча влада мали бути децентралізовані, а й судівництво. Спільними органами федералізації мали бути федеральна поліція, військовий штаб, статистичне управління і деякі відомства спільного економічного планування й управління.

Подолинський уміло поєднував марксистські погляди з соціал-дарвіністськими. Так, в своїй космогонічній (енергетичній) теорії [260] економічного розвитку вчений висловив думку, що у суспільстві, побудованому на засадах гуманізму[261] і солідарності[262], природний відбір виявить себе у просуванні науки, мистецтва, морального вдосконалення людей. Сукупно це дозволить людям долати природні проблеми, не витрачаючи сили на боротьбу між собою. Космогонічну теорію С. Подолинського розвинув інший український економіст Володимир Іванович Вернадський в своєму вченні про ноосферу[263].

Висновки: економічна думка пореформеного періоду в працях українських економістів М. Драгоманова та С. Подолинського носить яскраве соціалістичне забарвлення. Зокрема актуалізуються ідеї рівноправ’я, громадських та політичних прав і свобод громадян, федералістичні та демократичні основи державного устрою. Серед інших представників українського громадівського руху того часу також були Володимир Антонович, Олександр Кістяківський, Микола Яснопольський та Микола Зібер.

Київська психологічна школа

Микола Християнович Бунге (1823-1895 рр.) – український економіст, академік, міністр фінансів Російської імперії у 1881-1886 роках, ректор Київського університету. Основні економічні ідеї викладені в працях «Теорія кредиту» (1852 р.), «Основи політичної економії» (1870 р.), «Нариси політико-економічної літератури» (1895 р.).

Основні ідеї:

- головними факторами економічного розвитку вважав помірний лібералізм (приватна власність і свобода підприємництва при обмеженому втручанні держави в економіку), конкуренцію, попит і пропозицію;

- на посту міністра фінансів у 1881 році здійснив реформу пониження рівня «викупних платежів»[264] та списання недоїмок по ним за попередні роки, а з 1 січня 1883 року видав Наказ «Про переведення всіх тимчасовозобов’язаних селян на обов’язковий викуп поміщицьких земель» (що в дійсності було «замаскованим» збільшенням подушної податі);

- здійснив ряд податкових реформ: у 1885 році ввів податкову інспекцію, у 1886 році відмінив подушну подать (введена Петром І у 1724 році для утримання армії) та соляний акциз з одночасним підвищення акцизів [265] на інші товари (тютюн, спирт[266], цукор) та мито; обстоював доцільність введення подоходного податку [267];

- сприяв заснуванню Селянського поземельного банку та Дворянського земельного банку [268] (при цьому зауважував, що кредити в ньому мають отримувати лише ті дворяни, які займаються с/г виробництвом);

- розробляв фабричне законодавство: в 1882 році було створено фабричну інспекцію, яка слідкувала за трудовими відносинами на заводах і фабриках; у 1884 році було видано закон, що забороняв працю дітей і регламентував 8-годинний робочий день для підлітків (12-15 років); в 1885 році були заборонені нічні роботи для підлітків у віці до 17 років та жінок; в 1886 році були видані «Правила нагляду за закладами фабричної промисловості» (в них заборонялось розраховуватися з робітниками в натуральній чи купонній [269] формі, проводити вирахування за борги, регламентувались штрафи за порушення трудового законодавства;

- був противником громадівства – вважав, що і у вільних громадах з часом будуть бідні і багаті, експлуатація і пияцтво; проблему малоземелля селян пов’язував не із розвитком приватної власності, а ростом народонаселення.

Роман Михайлович Орженцький (1863-1923 р.) – український економіст, академік, статистик. Свою працю «Корисність і ціна: політико-економічний нарис» (1895 р.) присвячує популяризації ідей австрійської школи. Він детально викладає теорію цінності Менгера, підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості і, особливо, теорії вартості К. Маркса. Цінність благ Р. Орженцький визначає почуттям. Величина цінності, писав він, визначається «величиною чуттєвого стану», який породжується фактом володіння благом, або його відсутністю. У праці «Основні закони цінності і їх практичне значення» (1904 р.) ввів до наукового обороту поняття «об’єктивна оцінка ціни», або «розцінки», визначив її максимальне та мінімальне значення, критерій поділу благ на споживчі і продуктивні^[270]. Тут цінність і ціна виступають вже не тільки продуктом суб’єктивної оцінки виробників і споживачів, але й результатом дії об’єктивних соціальних факторів, в тому числі обмеженості ресурсів. Вчений наголошував при цьому, що саме соціальні фактори створюють значні обмеження поведінки індивіда, а цінність і ціна формуються на суспільних оцінках корисності благ.

Олександр Дмитрович Білімович (1876-1963 рр.) – український економіст. У праці «До питання про розцінку господарських благ» (1914 р.) обґрунтовує психологічну теорію цінності і зазначає, що цінність є продуктом «оцінної діяльності суб’єкта» і безпосередньо пов’язана із потребами. Величину цінності він розглядає як продукт суб’єктивних оцінок людей, а її величину, як і К. Менгер, зв’язує з інтенсивністю потреб і на цій засаді визначає зміст поняття «гранична корисність», пов’язуючи ступінь задоволення потреб з кількістю благ. Однак на відміну від засновника «австрійської школи» (К. Менгера) з його кардиналістським підходом^[271], Білімович заперечував не тільки практичну, а й теоретичну можливість виміру таких суб’єктивних величин, як інтенсивність потреби, гранична корисність окремого блага, його суб’єктивна цінність, розвиваючи ординалістський підхід^[272] до оцінки граничної корисності. Крім того він зробив висновок про обмежені можливості використання математичних методів для економічних досліджень і вважав за доцільне використовувати математику лише для ілюстрації викладу.

Що ж до перспектив суспільно-економічного розвитку, проблем поліпшення становища трудящих, то Олександр Білімович в праці «Соціальна теорія розподілу» (1916 р.) зв’язував їх з нагромадженням капіталу і підвищенням продуктивності праці. У вищезгаданій праці Білімович доповнив теорію граничної корисності положенням теорії витрат виробництва, а також у власній інтерпретації подав теорію вмінення («зумовленої» вартості) К. Менгера.^[273] При цьому він вважав, що ціна споживчих благ регулюється цінами виробничих факторів, або продуктивних благ, кожне з яких має свою продуктивність і створює відповідні вартість і дохід. Дохід на кожен з факторів виробництва визначає ціну останнього. З позицій «австрійської» школи Білімович розглядав прибуток, який він визначав як різницю між оцінками благ теперішніх (зарплата, споживчі та продуктивні блага) і благ майбутніх (праця та капітал), тобто як результат очікувань капіталу. Рівень заробітної плати та прибутку він поставив у залежність від граничної продуктивності праці і капіталу.

Висновки: Київська психологічна школа та її представники (М. Бунге, Р. Орженцький, О. Білімович) має багато спільних рис із австрійською психологічною школою маржиналізму. Зокрема, вчені обстоюють теорії ринкового ціноутворення на основі суб’єктивної граничної корисності блага, зумовленої вартості, згідно з якою вартість споживчих благ визначається вартістю продуктивних благ, спільно схиляються до обмеженої можливості використання математичних методів для економічних досліджень.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

Контрольні запитання:

1. Характерні етапи та особливості скасування кріпацтва на Україні у складі Австрійської імперії.

2. Характерні етапи та особливості скасування кріпацтва на Україні у складі Російської імперії.

3. Виникнення та еволюція фінансових інститутів на українських землях.

4. Особливості промислового перевороту на українських землях.

5. Основні засади федеративно-демократичної держави за М. Драгомановим.

6. Соціалістичні погляди С. Подолинського та енергетична теорія економічного розвитку.

7. Популяризація ідей австрійської школи в працях Р. Орженцького.

8. Маржинальні концепції О. Білімовича.

Тестові завдання:

1. В якому році відбулося скасування кріпосного права у Східній Галичині (нині Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська обл.) та на Буковині (нині Чернівецька обл.)?

1) 1861 р.;

2) 1848 р.;

3) 1913 р.;

4) 1945 р.

2. В якому році відбулося скасування кріпосного права на Закарпатті?

1) 1861 р.;

2) 1848 р.;

3) 1913 р.;

4) 1945 р.

3. В якому році відбулося скасування кріпосного права на українських землях, що були у складі Російської імперії?

1) 1861 р.;

2) 1848 р.;

3) 1913 р.;

4) 1945 р.

4. На яких умовах українські селяни одночасно із звільненням від кріпацької залежності здобували землю в Австрійській та Російській імперіях?

1) дарування;

2) викупу;

3) оренди;

4) концесії.

5. Що складало основу вартості землі під час реалізації Селянських реформ в Росії та Австрії?

1) феодальна рента;

2) урожайність;

3) територіальне розташування;

4) попит і пропозиція.

6. На початку реалізації Селянської реформи в Росії сервітутові землі знаходились у розпорядженні…?

1) поміщиків;

2) селян;

3) держави;

4) поміщиків і селян.

7. Згідно Селянської реформи в Австрії сервітутові землі знаходились у розпорядженні…?

1) панів;

2) селян;

3) держави;

4) панів і селян.

8. Які два продукти були потрібні для розвитку промислового перевороту в Україні?

1) хліб і зброя;

2) метал і вугілля;

3) вода і камінь;

4) мед і цукор.

9. Базовими галузями української промисловості на початку промислового перевороту стали…?

1) нафтова, автомобілебудівна, атомна;

2) деревообробна, суднобудівна, хімічна;

3) текстильна, паперова, харчова;

4) металургійна, вугільна, машинобудівна.

10. Коли на українських землях відбувся промисловий переворот?

1) 30-ті роки 17 ст.;

2) 30-ті роки 18 ст.;

3) 30-ті роки 19 ст.;

4) 30-ті роки 20 ст.;

11. Назвіть джерела капіталовкладень в українську економіку в процесі промислового перевороту…?

1) кошти селян і робітників;

2) державні кошти;

3) прямі іноземні інвестиції;

4) кошти українських мануфактурників.

12. Які галузі легкої промисловості потужно розвивалися під час промислового перевороту в Україні?

1) бавовняна;

2) шкіряна;

3) деревообробна;

4) всі варіанти відповідей.

13. Які галузі харчової промисловості потужно розвивалися під час промислового перевороту в Україні?

1) цукрова і олійно-жирова;

2) борошномельна та хлібопекарська;

3) горілчано-спиртова та пивоварна;

4) всі варіанти відповідей

14. Якою установою було закладено початок банківській системі на українських землях?

1) Дворянський банк;

2) Асигнаційний банк;

3) Селянський банк;

4) Укрексімбанк.

15. Яка подія зумовила «банківський бум» 1864-1873 років на українських землях?

1) «Весна народів»;

2) Селянська реформа 1861 року;

3) Грошова реформа Є. Канкріна;

4) Продаж Аляски.

16. Виділіть основний чинник поширення кредитних спілок на українських землях…?

1) об’єднання ресурсів фермерів і ремісників на принципах взаємодопомоги;

2) високі прибутки від позикової діяльності;

3) державна програма кредитування села;

4) меценатський рух.

17. Як називається фінансова установа, що виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку?

1) комерційний банк;

2) земельний банк;

3) дисконтна контора;

4) кредитна спілка.

18. Як називається фінансова установа, що надає позики виключно під заставу цінних паперів?

1) комерційний банк;

2) земельний банк;

3) дисконтна контора;

4) кредитна спілка.

19. Як називається фінансова установа, що надає позики на умовах взаємодопомоги та раціонального розподілу фінансових ресурсів між своїми членами?

1) комерційний банк;

2) земельний банк;

3) дисконтна контора;

4) кредитна спілка.

20. Як називається фінансова установа, що надає виключно іпотечні кредити?

1) комерційний банк;

2) земельний банк;

3) дисконтна контора;

4) кредитна спілка.

21. Державно-правна система, спрямована на об’єднання союзних держав в одне ціле при збереженні самоуправління й державного статусу складових частин…?

1) конфедерація;

2) республіка;

3) монархія;

4) федерація.

22. Система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління…?

1) децентралізація;

2) демократизація;

3) централізація;

4) автономізація.

23. Сукупність прав, що виражається у створенні власних законів та норм, в рамках яких існуватиме окрема спільнота в державі…?

1) децентралізація;

2) демократизація;

3) централізація;

4) автономізація.

24. Організаційно-правовий принцип суспільного управління, за яким завдання суспільного розвитку повинні вирішуватися на нижчому чи віддаленому від центру рівні, на якому їх рішення можливе і ефективне?

1) субсидіарність;

2) автономізація;

3) солідарність;

4) гомогенність.

25. Кому з українських економістів належить ідея запровадження на українських землях політичний режим «вільних громад»?

1) І. Франко;

2) С. Подолинський;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

26. Кому з українських економістів належить ідея раціонального використання енергії космосу та Землі?

1) І. Франко;

2) С. Подолинський;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

27. Який з українських економістів сприяв зниженню «викупної вартості землі» та створенню Селянського і Дворянського земельних банків?

1) І. Франко;

2) С. Подолинський;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

28. Який український економіст цінність благ визначав почуттям?

1) Р. Орженцький;

2) О. Білімович;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

29. Хто з українських економістів запропонував власну інтерпретацію теорії «зумовленої» (вміненної) вартості, згідно з якою ціна споживчих благ регулюється цінами продуктивних благ?

1) Р. Орженцький;

2) О. Білімович;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

30. Який український економіст поділив блага на споживчі і продуктивні?

1) Р. Орженцький;

2) О. Білімович;

3) М. Драгоманов;

4) М. Бунге.

 

Завдання на ерудицію:

 

1. За якою ціною викуповувались феодальні землі в Австрійській імперії?

2. За якою ціною викуповувались феодальні землі в Російській імперії?

3. Яка аграрна реформа і коли замінила селянську реформу 1861 року?

4. Який імператор відмінив кріпосне право в Російській імперії?

5. Який імператор відмінив кріпосне право Австрійській імперії?

6. Хто з українських депутатів виступав за безкоштовне відчуження землі галицьким та буковинським селянам під час Селянської реформи 1848 року?

7. Коли виникла перша банківська установа на території України?

8. Хто ініціював виникнення інституту кредитної спілки?

9. Коли і де виникла перша кредитна спілка на Україні?

10. Хто з українських економістів продовжив вчення С. Подолинського в теорії про ноосферу?

Лекційне заняття 11 (2 год.)