Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”)

В умовах зростання акціонерної власності, диверсифікації виробництва, світової енергетичної кризи та стагфляції політика кейнсіанства себе вичерпала, сприяючи не тільки скороченню виробництва, а й вивезенню капіталу за кордон.

Конгрес США намагався побороти інфляцію, зокрема шляхом обмеження росту цін та зарплат, однак найбільше значення у боротьбі з нею справила Рада управляючих Федеральною резервною системою (ФРС), взявши за основу теорію “монетаризму”, почала з 1979 р. жорстко обмежувати грошову масу. В результаті зросли процентні ставки і, як наслідок, різко зменшились витрати споживачів і позики зі сторони підприємців; інфляція поступово припинилась, проте економіку охопив глибокий спад (1979-1982 рр.). Найважче постраждали фермери, в результаті скорочення сільськогосподарського експорту, зниження цін на зерно и росту процентних ставок.

Отже, подолати стагнацію американської економіки взявся щойно обраний у 1980 р. президент Рональд Рейган (в минулому голлівудський актор і губернатор Каліфорнії), запровадивши нову економічну політику, засновану переважно на теоріях “економіки пропозиції” [405] та “монетаризмі” [406], яку в американському варіанті назвали «Рейганоміка» (1981-1989 рр.).

Основні складові “Рейганоміки”:

- дерегулювання народного господарства (децентралізація, скорочення впритул до повного урізання державного втручання в тому, що стосується покупців, робочих місць та охорони навколишнього середовища);

- лібералізація підприємницької діяльності, в тому числі адміністративна реформа (надання всім штатам права самоврядування);

- скорочення податків та соціальних трансфертів;

- значне збільшення видатків на ВПК;

- регулювання грошової маси (за допомогою кредитних ставок, податків ін.) таким чином, щоб кількість грошей була оптимальною для економічного зростання; зокрема було підвищено позикову ставку, що зробило привабливим кредитування, а відтак в США активно почали стікатись іноземні інвестиції (кризу було подолано за „чужий рахунок”).

Проте на початку 80-х років керівництво ФРС активно проводило антиінфляційну політику і курс долара відносно валютного кошика країн ЄЕС почав зростати (укріплюватись), що мало негативні наслідки для стану торговельного балансу США (зменшення експорту американських товарів і стимулювання імпорту дешевших зарубіжних товарів).

З вересня 1985 р. для виправлення такого становища уряд США розпочав постійні контакти з урядами інших економічно розвинутих країн, зокрема клубом “Великої сімки” з метою координації валютної політики і спільних дій на валютних ринках.

Проте, вже в кінці 80-х рр. успіхи в сфері технологій сприяли переходу від раніше передових галузей виробництва сталі і взуття до нових – виробництво передових електронних продуктів: комп’ютерна техніка, програмне забезпечення тощо. У сполученні із низькою інфляцією та низьким рівнем безробіття економіка швидко розвивалась, росли доходи корпорацій, які викликали підйом на біржовому ринку, зокрема індекс промислових акцій Доу-Джонса[407], що ще в 70-ті роки тримався на рівні 1000 пунктів, поступово набирав оборотів, досягнувши свого максимуму 14 січня 2000 р. на рівні 11722,98 пунктів.

 

“Тетчеризм”(1979-1990 рр.).

В кінці 70-х рр. світова енергетична криза негативно відобразилась і на економіці Великобританії (дефіцит бюджету, інфляція, спад виробництва, падіння життєвого рівня, зниження продуктивності праці і якості виробленого продукту тощо). Політика виходу англійської економіки з кризи за допомогою втілення неоліберальної концепції отримала назву „тетчеризм”, завдяки Маргарет Тетчер (голова уряду консерваторів), яка активно її впроваджувала. Найбільш важливим елементом “тетчеризму” було неухильне слідування принципам монетаризму.

Основніскладові політики “тетчеризму”:

- Лібералізація економіки: (денаціоналізація, скасування контролю за цінами, розширення особистої ініціативи підприємців тощо). Відоме гасло М. Тетчер: “Звести до мінімуму втручання держави в економіку в цілому, в діяльність кожної компанії та окремої людини”.

- Жорстка економія у витратах державного бюджету: скорочення витрат на соціальні трансферти[408], обмеження субсидій державним підприємствам-банкрутам, урізання влади профспілок (заборона страйків) та корекція ставок зарплат, запровадження нових непрямих податків[409] (на бензин і машинні масла, автомобілі, цигарки і спиртні напої). Таким чином соціальна програма «допомога для всіх» трансформувалась у «кожен за себе»;

- Зниження інфляції шляхом скорочення витрат на держапарат, так звані “затратні міністерства”. Зокрема на 20% було скорочено штат працівників в кожному відомстві, крім міністерств охорони здоров’я та оборони.

- “Менеджеризація” державного апарату. В якості радників для розробки чи здійснення тих чи інших заходів залучались менеджери приватних корпорацій, в тому числі іноземних. Так, для проведення модернізації чорної металургії, а потім і вугільної промисловості було запрошено американського мільйонера Я. Макгрегора, який мав репутацію безжалісного жорсткого менеджера.

- Відновлення стимулів для розвитку підприємництва: скорочення податків та збільшення податкових пільг, особливо для малозабезпечених прошарків населення. Зокрема було знижено податок на дохід від роботи за наймом (на 25%), а також зменшено найвищий податок на дохід від капіталовкладень (на 23%), що дозволило переправити частину вивільнених коштів на розвиток і модернізацію виробництва. Надання малому та середньому бізнесу пільг на створення нових підприємств в зонах промислового занепаду.

- Розвиток економічної свободи особистості (встановлення суспільства “народного капіталізму”): створення можливостей для кожної людини стати власником акцій приватизованих підприємств, власником житла. З цією метою була організована: приватизація та реприватизація державних підприємств (широкомасштабний продаж акцій таких державних компаній, як “Брітіш Телеком”, “Брітіш Гас”; крім того було передано у ведення приватного бізнесу нафтодобувну, авіаційну та ін. галузі); розширення приватного землеволодіння; надання житла молодим сім’ям; запровадження пільгових умов на оренду приміщень.

В результаті проведених заходів тисячі економічно безперспективних фірм збанкрутувало; промисловості приходилося розвиватися в умовах спаду, високих облікових ставок (процентів за користування кредитами) і без державної підтримки.

Проте головною проблемою залишалось катастрофічне зростання безробіття. З однієї сторони пожвавлення приватного бізнесу створювало додаткові робочі місця, з іншої – розорення більшої частини мілких фірм, і запровадження крупними промисловими компаніями нових технологій призводило до надлишку робочої сили.

Існує думка, що економіка Великобританії страждає в основному від культурних факторів, що по традиції освічені й кваліфіковані люди не йдуть працювати у виробництво і торгівлю, що робоча сила Великобританії програє іншим країнам по продуктивності праці, що недостатньо капіталу залучається в промисловий сектор економіки, що управлінський персонал слабкий і не професійний і що мало грошей вкладається в розвиток науки і техніки.

Починаючи з 1982 року Тетчер змушена була істотно пом’якшити жорсткість свого фінансового курсу і вже з середини 80-х років економічна ситуація в Англії покращилась.

Політика „тетчеризму” та винайдення родовищ газу (1967 р.) і нафти (1975 р.) в Північному морі посилило позиції Великобританії у світовій економіці. Проте, з розпадом Британської колоніальної імперії, Англія втратила статус наймогутнішої країни; займає 3-є місце в Західній Європі, після ФРН і Франції.

Висновки: Обидві країни США та Великобританія у 80-х роках почали активно застосовувати політику сучасного монетаризму, засновану на жорсткій кредитно-грошовій дисципліні, обмеженні соціальних трансфертів та держзакупівель, надмірному дистанціюванні держави від бізнесу та суспільства загалом тощо. Як засвідчив історичний досвід монетрана доктрина розвитку на початку дала відчутний позитивний економічний ефект. Проте, з часом, наростання соціальної напруги в суспільстві, порушення рамкових засад конкурентного середовища та помітне наростання інфляційної навіси зародили підґрунтя щодо застосування еклектичних методів державного регулювання економікою.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте особливі риси світової економіки на межі ХХ-ХХІ століть.

2. Розкрийте основні засади функціонування провідних міжнародних інтеграційних угрупувань.

3. В чому полягає основна мета та господарська ефективність СОТ?

4. Наведіть позитивні та негативні тенденції розвитку сучасної міжнародної валютної системи.

5. В чому полягає особливість інституціонального підходу щодо визначення категорії «власність»?

6. Охарактеризуйте зміст теорії трансакційних витрат.

7. Розкрийте зміст та особливі риси теорії суспільного вибору.

8. Назвіть визначальні риси політики сучасного монетаризму.

 

Тестові завдання:

 

1. Регіональна організація, створена в 1967р., до складу якої увійшли Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни і Бруней, це…?

1) АСЕАН;

2) АПЕК;

3) МЕРКОСУР;

4) НАФТА.

2. Яке економічне явище характеризується одночасним зростанням інфляції та безробіття?

1) дефляція;

2) гіперінфляція;

3) стагфляція;

4) стагнація.

3. Рівняння Ірвіна Фішера, це …?

1) MV=PQ;

2) MQ=PV;

3) MP=VQ;

4) M=VPQ.

4. «Грошове правило» монетаристів полягає у щорічному збільшенні кількості грошей в обігу на…?

1) 1-2%;

2) 3-5%;

3) 6-8%;

4) 9-10%.

5. Країни експортери нафти, об’єднані у…?

1) НАФТА;

2) ОПЕК;

3) ЄС;

4) ОАД.

6. Хто з нижчеперелічених інституціоналістів є засновником теорії трансакційних витрат?

1) Рональд Коуз;

2) Джон Гелбрейт;

3) Джеймс Б’юкенен;

4) Джон Коммонс.

7. Які з нижче перерахованих витрат можна віднести до трансакційних?

1) витрати на сировину;

2) зарплата;

3) податки;

4) судові штрафи.

8. Яка економічна доктрина лягла в основу “тетчеризму”?

1) кейнсіанство;

2) монетаризм;

3) інституціоналізм;

4) марксизм.

9. Який пункт не входить до політики “тетчеризму”?

1) лібералізація економіки;

2) скорочення трансфертів;

3) збільшення влади профспілок;

4) приватизація державних підприємств.

10. Яка крива відображає концептуальний зріз теорії економіки пропозиції?

1) крива Лоренца;

2) крива Лаффера;

3) крива Філліпса;

4) крива виробничих можливостей.

11. Завдяки якій реформі Маргарет Тетчер отримала прізвисько «залізна леді»?

1) інвестуванню важкої промисловості;

2) скорочення державних витрат на шкільні обіди;

3) ліквідації влади профспілок;

4) ліквідації залізорудних копалень.

12. Спеціальна конференція міністрів країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону для обговорення питань по укріпленню економічного співробітництва, створена у 1989 році, до складу якої входить 21 країна, в т.ч. Австралія, Японія, Канада, Індонезія, Малайзія та ін., це…?

1) АСЕАН;

2) АПЕК;

3) МЕРКОСУР;

4) НАФТА.

13. Регіональна організація, створена у 1991 році, до складу якої входять Парагвай, Аргентина, Бразилія та Уругвай, це…?

1) АСЕАН;

2) АПЕК;

3) МЕРКОСУР;

4) НАФТА.

14. Асоціація вільної торгівлі, утворена у 1994 році, до складу якої входять США, Канада та Мексика, це…?

1) АСЕАН;

2) АПЕК;

3) МЕРКОСУР;

4) НАФТА.

15. Найбільший ступінь економічної інтеграції в нижчеперерахованих угрупувань має…?

1) АСЕАН;

2) ЄС;

3) МЕРКОСУР;

4) НАФТА.

16. Яка з нижче перерахованих країн не входить до клубу «Великої вісімки»?

1) Росія;

2) Китай;

3) Канада;

4) Японія.

17. Правонаступницею якої організації стала СОТ?

1) ЄС;

2) ООН;

3) ГАТТ;

4) МВФ.

18. Яка з нижче перерахованих країн не входить до клубу «Великої двадцятки»?

1) Китай;

2) Росія;

3) Туречина;

4) Греція.

19. Виділіть з перерахованих основні правила СОТ:

1) гласність і транспарентність;

2) режим найбільшого сприяння та адекватний національний режим;

3) підтримка відповідного рівня тарифів;

4) всі перераховані варіанти відповідей.

20. В якому році Україна стала офіційним членом СОТ?

1) 2006 р.;

2) 2007 р.;

3) 2008 р.;

4) 2009 р.

21. Виділіть з нижче перерахованих чинну світову штучну валюту:

1) амеро;

2) афро;

3) СДР;

4) ЕКЮ.

22. В якому році було засновано Ямайську валютну систему?

1) 1965 р.;

2) 1976 р.;

3) 1985 р.;

4) 1991 р.

23. Яка міжнародна валютна система є чинною?

1) Паризька;

2) Генуезька;

3) Бреттон-Вудська;

4) Ямайська.

24. Кому з інституціоналістів належить авторство терміну «трансакція»?

1) Дж. Коммонс;

2) Т. Веблен;

3) У. Мітчел;

4) Дж. Б’юкенен.

25. Які з перелічених витрат фірми можна віднести до трансформаційних?

1) купівля напівфабрикатів;

2) оплата послуг інформбюро;

3) лабораторні випробування якості продукції;

4) оплата послуг, наданих факторинговою компанією.

26. За теорією суспільного вибору, інтересам якого класу суперечить підвищення податків?

1) пенсіонерів;

2) багатіїв-монополістів;

3) бізнесменів;

4) безробітних.

27. Хто з нижчеперелічених інституціоналістів є засновником теорії суспільного вибору?

1) Рональд Коуз;

2) Джон Гелбрейт;

3) Джеймс Б’юкенен;

4) Джон Коммонс.

28. Виділіть з нижченаведених зайвий пункт, що не належить до основних елементів політики монетаризму:

1) економічний лібералізм;

2) активне державне втручання в грошово-кредитну сферу;

3) сильний державний бюджет і обмежені видатки;

4) активне державне втручання в бюджетно-фінансову сферу.

29. Хто з представлених економістів є засновником монетаризму або чиказької школи неолібералізму?

1) В. Ойкен;

2) Ф. Перру;

3) М. Фрідмен;

4) Г. Мюрдаль.

30. Хто з представлених економістів є автором так званого «грошового правила»?

1) М. Фрідмен;

2) І. Фішер;

3) Дж. Тобін;

4) А. Мелцер.

 

Завдання на ерудицію:

 

1. В чому полягає основна методологічна відмінність між «старим» і «новим» інституціоналізмом?

2. Коли Україна стала офіційним членом СОТ?

3. Кому з неоінституціоналістів належить фраза: «Економіка без трансакційних витрат подібна світові без закону тертя»?

4. На основі кількох валют нині визначається курс СДР?

5. Скільки елементів прав власності пропонують інституціоналісти на відміну від класичної тріади?

6. Яка теорія грошей лежить в основі сучасного монетаризму?

7. Кому з економістів належить теорія портфельних інвестицій?

8. Хто з економістів ввів у науковий обіг «рівняння грошового обміну»?

9. Якому економісту належить авторство «грошового правила»?

10. Яке явище спростувало економічну концепцію О. Філліпса про обернену залежність інфляції і безробіття?

 

 

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці

Актуальність: Протягом 19 років незалежності в Україні відбуваються трансформаційні зміни в політичній, соціальній, економічній, правовій, ментальній, моральній та іншій сферах суспільного буття, зумовлені прагненням побудови нового суспільного ладу, заснованого на ринково-демократичних засадах господарювання. В економічній сфері цей процес супроводжується неодмінним системним конфліктом, що проявляється у співіснуванні економічних інститутів командно-адміністративної та ринкової систем. Отже, вивчення особливостей розвитку України в умовах радянської економічної системи дозволить не лише з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки залишених нам у «спадок» від Радянського Союзу господарських проблем, а й напрацювати алгоритми їх нівелювання.

Мета заняття:

Дидактична: Обґрунтувати причинно-наслідкові зв’язки становлення та розвитку радянської господарської системи. Розглянути основні етапи розвитку економічної думки про радянську господарську систему, в тому числі з’ясувати особливості вчення українських економістів. Висвітлити економічний зміст реформ політики «воєнного комунізму» та «нової економічної політики», проаналізувати їхній вплив на розвиток радянської господарської системи. Охарактеризувати та оцінити вплив господарських рішень на економіку УРСР періоду правління Й.В. Сталіна та М.С. Хрущова.

Розвивальна: На основі критичного сприйняття досвіду господарського управління вітчизняною економікою в радянську добу, виробити практичні навички щодо раціонального реформування народногосподарського комплексу України та засвоїти в мотиваційній поведінці студентів як майбутніх фахівців з економіки примат м’яких та поступових (градуалістських) стратегій реформування національного господарства над швидкими та радикальними.

Виховна: Виховати у студентів розуміння того факту, що радянський період соціально-економічного розвитку України наклав значний «відбиток» на подальшу траєкторію її суспільно-господарського розвитку, що проявилось у засиллі «радянського» господарського менталітету та, відповідно, низькій підприємницькій активності громадян, превалюванні адміністративних важелів управління над економічними, нехтуванні проблем села та фінансуванні аграрного сектора за «залишковим» принципом, впровадженні швидких та радикальних реформ тощо.

Внутрішньо-предметні та міжпредметні зв’язки: науково-теоретичний та методико-методологічний апарат розкриття даної теми тісно перекликається із знаннєвими ємностями тем 1,7,9 (в розрізі забезпечення подальшої хронології розвитку господарського життя та економічної думки), а також відповідних тем інших дисциплін («Історія України», «Політична економія», «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Регіональна економіка», «Економіка підприємства», «Менеджмент», «Гроші і кредит», «Фінанси», «Економіка праці і соціально-трудові відносини», «Національна економіка», «Бюджетна система», «Податкова система», «Інвестування», «Системний аналіз в економіці», «Ціноутворення»), що розкривають природу економічних явищ і процесів, зародження яких бере початок з 1917 року.

ЕЛЕМЕНТИ БАЗИ ЗНАНЬ:

І. Структурно-логічна схема теми та теоретичні знання:

Лекційне заняття 17 (2 год.)

1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).

2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика «воєнного комунізму» та НЕП).

3. Становлення адміністративно-командної системи.

4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства.

Література: [1; 3-5; 7; 11; 18; 20; 27-29; 34]

Семінарське заняття 1 6 (2 год.)

1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).

2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика «воєнного комунізм» та НЕП).

3. Становлення адміністративно-командної системи.

4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства СРСР. Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першій половині 80-х рр.

5. Пошук шляхів реформування господарської системи СРСР.

Література, ресурси: [1; 3-5; 7; 11; 18; 20; 27-29; 34; 38; 40; 49-55]