ПЕРША група - однокуплетні пісні. Вони охоплюють різни жанри (обрядові, побутові та інші), написані для мішаного ,чоловічого, жіночого або дитячого складів хору, розкривають один головний настрій.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПЕРША група - однокуплетні пісні. Вони охоплюють різни жанри (обрядові, побутові та інші), написані для мішаного ,чоловічого, жіночого або дитячого складів хору, розкривають один головний настрій.



“Над річкою бережком” – чумацька пісня. Тут використано форму канону, що створює ефект відгомону пісні, що лине над степом. Невеличка народна мелодія пісні талановито перетворена майстром, звучить як правдива розповідь про безрадісну долю українського селянина. Образ чумака змальований з симпатією.


“Ой сивая зозуленька” – весільна, найпоетичніша однокуплетна пісня Леонтовича. Вона захоплює красою мелодії і слова, їх ідеальною злитістю. Виконує триголосий жіночий хор, використовується прийом варіантності. Вся пісня нагадує вишукану народну мережку.

ДРУГА група. Крім однокуплетних Леонтович застосовує ще двочастинні, тричастинні структури.

За принципом емоційних, тембрових, фактурних і тональних контрастів Леонтович також будує три частинну пісенну структуру: народний реквієм “Козака несуть”. Починається пісня суворим вступом басів, далі підключаються тенори, а в 11-му такті сопрано і альти. Друга частина – прояв пекучого людського горя, плач дівчини, яка втратила милого. В пісні очевидне прагнення автора до наскрізності розвитку.


ТРЕТЯ група. Високим досягненням являється куплетно - варіаційна структура.

В ній написана більшість його творів. Одним з кращих зразків є пісня – реквієм “Із-за гори сніжок летить”. В ній також втілено тему про загиблого козака. Перша фраза звучить одноголосно. Друга – світліше. Контраст світла і тіні посилює трагічний характер.


Одним з кращих творів, де проявився талант Леонтовича драматурга – психолога, є “Пряля”. В ній розповідається про гірке життя жінки, яка потрапила в непривітливу сім’ю. В пісні вона виливає своє горе. Велику роль відіграє вступ , він відтворює важкий стан героїні. Варіаційно- куплетна форма пісні наближається до балади.

       
   
 
 


До циклу пісень про жіночу долю належить пісня “Ой з-за гори кам’яної”. В ній подано два варіанти куплета, що відтворюють головні настрої тексту. Перший- сум жінки за молодими літами, другий - пристрасне бажання хоч на час повернути молодість.


Мала мати одну дочку” – розповідь про трагедію молодої жінки, відданої матір’ю за гіркого п’яницю . В ній також два куплети, зумовлені обра


Одна з кращих пісень “Піють півні” - її заспівують сопрано і альти, автор дотримується принципів народного двоголосся.


Проте не лише одне горе знайшло своє втілення у творчості митця – він умів бачити радість і щастя, веселість і сміх. Чиста й природна особистість дитини виступає в його народних іграх, веснянках, щедрівках, колядках. (“Женчичок-бренчичок” – пісня-танок, жартівлива).

В пісні “Гра в зайчика” для кожного нового проведення мотиву композитор знаходить усе нові й нові музикальні барви, подає окремі структурні ланки мелодії в новому гармонічному й фактурному оформленні.


Один з показових прийомів – вилучення з мелодії головного інтонаційного зерна і його поліфонізація в процесі розвитку.

Цей прийом ліг в основу “Дударика” і “Щедрика”. “Дударик”- дитяча пісенька про дідуся, який вмер, залишивши сиротою свою дуду.


Найвищим досягненням є “Щедрик”. У щедрівці оспівується радість праці. Мелодія – мотив на чотири звуки. Хор побудований у вигляді поліфонічного остінато. Заспівує сопрано, а потім додаються інші голоси.


ХОРИ. Творів, не пов’язаних з народною музикою у Леонтовича небагато. Вони написані головним чином за роки радянської влади. Всі твори засвідчують романтичне сприйняття автором дійсності: “Легенда”, “Моя пісня”, Льодолом”, Літні тони”.

“Льодолом” – хорова поема. Це відгук на революційні події. У творі показано вибух народного гніву проти гнобителів. Образ грізного Дніпра асоціюється з революційним пориванням народу.

Перший епізод – узагальнююча картина боротьби. Характер музики світлий й урочисто - піднесений. Другий епізод – образ руху, наступу на старий світ. Кульмінація – змалювання буйної сили Дніпра.

Середня частина – картина сонного царства, яке пробуджується під гарячими променями сонця; волі. Тай прийшла весна и пробудила людей, природу.

Поема завершується світлим урочистим звучанням першого епізоду.

СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ ЛЮДКЕВИЧ

(1879-1979)

Невтомний громадський діяч, організатор і керівник музичного життя в західній Україні, перший за галичан композитор-професіонал, видатний симфоніст, борець за високий ідейно-професійний рівень української музики. Він доктор музикознавчих наук, професор, педагог.

Станіслав Пилипович народився 24грудня 1879р. в Ярославі (Польща). Батько був вчителем місцевої народної школи. Дітей було ще четверо. Мати дуже любила музику, непогано грала на фортепіано. Мати й була першою вчителькою Станіслава (8років). Згодом він переграв усі ноти, які були в домі.

Після закінчення народної школи він переходить у ярославську гімназію, де навчання велося польською мовою, тут бере участь в українському гімназійному хорі, захоплюється творами Шевченка, Франка, Моцарта, Бетховена, Лисенка.

Закінчивши гімназію Людкевич переїжджає у Львів, щоб вступити на філологічний факультет університету (запасна професія) . Але головна мета Людкевича – будь що стати композитором – професіоналом. В 1897р. приймає участь у подорожі хору “Руські бесіди”: Галичина, Буковина, Закарпаття. Людкевич бере активну участь в діяльності товариства “Боян”, завдяки якому вивчає і глибоко засвоює основи вокального стилю. У 1898р. він закінчує “Вічний революціонер” для хору і оркестру.

У Львові композитор тримає зв’язок з прогресивним студентством.

У 1902р. Людкевич приступає до роботи над найбільшим своїм твором “Кавказ”, працює над ним аж до 1913р. У 1903-1904р. пише солоспів “Черемоше, брате мій”, “Урочисту кантату”, цикл обробок народних пісень “Гагілка”.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.51.151 (0.01 с.)