Опера “запорожець за дунаєм” (1862-1863p. P. )

Це перша українська лірико – комічна опера. Лібрето створено композитором за допомогою історика Костомарова. В опері переплітаються дві сюжетні лінії: лірична, пов’язана з Оксаною та Андрієм; комічна - з Іваном Карасем та його жінкою Одаркою. Характерною рисою композиції опери є наявність розмовних діалогів. Отже в опері образи розкриваються як засобами музики, так і засобами слова. Тема пов’язана з Вітчизняною історією. Сюжет її досить романтичний. Події відбуваються на початку 19ст. за Дунаєм на турецькій теріторії, де опинилася значна частина запорожських козаків після зруйнування Катериною II Запоріжської Січі.

Та ні тяжке життя на чужині, ні туга за Батьківщиною не змогли зламати бойового духу народу. Головні персонажи твору: Іван Карась, його дружина Одарка, їх прийомна дочка Оксана, Андрій – перебіжчик з України і турецький султан.

ЗМІСТ ОПЕРИ.

ПЕРША ДІЯ. Оксана вранці йде з подругами в поле жати. Одарка теж хотіла б піти у поле, але нема на кого залишити хату, бо вже два дні немає вдома чоловіка. З’являється Карась. Він трохи напідпитку і йому ледве вдається виправдатися перед жінкою.

ДРУГА ДІЯ. Турки приїхали в козацьке поселення для участі у святі. Тут і сам султан із своїм почтом. Він милується живописними краєвидами, але справжня мета його приїзду – вивідати настрої козаків: чи не задумали вони знову здійняти шаблі проти султанської влади.

Відбувається розмова Карася з султаном. Карась не здогадується, що незнайомий турок, випадковий гість – сам султан, тому веде себе вільно, невимушено, розповідаючи про всяку всячину й жартуючи. Аж тут вихоплюються у нього думки,

Якими зацікавився незнайомець. Він обіцяє влаштувати веселому господареві дому

Зустріч з султаном. Карась готується до неї. одягаючись по –турецьки.

Тим часом повертаються люди з поля. Молодь починає веселитися, забуваючи про повсякденні турботи.

Пізно ввечері чекає Оксана свого нареченого Андрія- перебіжчика з-за кордону.

Вони домовляються про втечу на Україну.

ТРЕТЯ ДІЯ. Вранці прокидається Карась, він ще в турецькому одязі. Йому спадає на думку трохи пожартувати, злегка налякати свою дружину. Але тут не до жартів...

З’являється турецька сторожа, скликають людей для того, щоб прочитати наказ султана. Ведуть закутих у кайдани Оксану та Андрія (їхня втеча через кордон виявилась невдалою), сходяться на майдан люди, усі схвильовані.

Загальне напруження дістає світлу розв’язку. Султан своїм наказом, який читає імам Ібрагім –алі – представник місцевої влади, вирішив не чинити перешкоди для тих козаків, які бажають повернутися на батьківщину. Він дарує волю також Оксані та Андрієві. Усі присутні радіють.

Музика опери має яскравий національний колорит, пройнята патріотичними мотивами, здоровим народним гумором і світлою лірикою. Мелодика тісно пов’язана з інтонаційною будовою народної пісні. Провідною ідеєю твору є любов українського народу до своєї Батьківщини. Образи головних героїв наділені найкращими рисами, притаманними українському народу: чесність, сміливість, дотепність, спритність, глибоке кохання, позбавлене будь яких розрахунків.

Складається опера з пісень, дуетів, танців. Пісня і танець у чергуванні з розмовним діалогом складають основу музичної драматургії опери. Іноді Гулак – Артемовський використовує західно – європейські жанри і форми (каватина Султана з другої дії, яка нагадує італійську оперну арію 18ст.). Іноді композитор прагне розширити рамки пісні і на її основі створює розвинену оперну сцену (дует Одарки і Карася з I дії).

ПЕРША дія починається романсом Оксани “Місяцю ясний”, в якому дівчина висловлює свої почуття. Мелодія лірична, лагідна, вальсоподібна. Романс складається з трьох самостійнмх розділів: 1) на слова “ Місяцю ясний”; 2) “Прилинь, прилинь козаче мій”; 3) “Орле друже сизокрилий”.

Романс Оксани є центром першої частини дії, яка характеризує лірико – побутову лінію. Друга частина першої дії – комічна Вона розпочинається піснею Карася, яка витримана у гуморестичному характері. Побудована на танцювальних ритмах у швидкому темпі.

На перший погляд Карась предстає як гуляка, але далі в розмовному епізоді розкриваються його якості як патріота, хороброго козака, розсудливої і далекоглядної людини, люблячого батька, саме в його вуста композитор вкладає основну думку твору - необхідність повернення на Батьківщину. З’являється Одарка. Починається славозвісний дует. Побудований він у вільній формі і має чотири самостійні епізоди. В кожному заспівує Одарка. Перший епізод звучить на словах “Відкіля це ти узявся “; другий – “Ти гуляєш дні і ночі “; третій – “Постривай же, мій козаче “; четвертий – “Жить не хочу більш з тобою “(дуетна скоромовка).

ДРУГА дія – складається з двох картин. ПЕРША картина уявляє велику сцену, в якій Карась домовляється з Султаном (він прибув інкогніто) про зустріч у палаці. Музичних номерів у картині два: каватина Султана, яка витримана в характері музики 18ст. та каватина Карася “Тепер я турок не козак”. За жанром каватина – звичайна пісня (побудована в куплетній формі), але композитор називає її іноземним словом для того, щоб підкреслити “перетворення” Карася на турка.

Між дією першої та другої картин композитор вставляє своєрідне інтермецо – танцювальну сюїту з чотирьох козачків(український, чорноморський, запоріжський...).

ДРУГА картина – лірико – романтична. Музичним центром її є велика сцена Оксани та Андрія. Починається вона з аріозо Оксани “Ангел ночі”. Композитор тут прагне намалювати картину тихої південної ночі, а також відповідні почуття Оксани. Вокальна лінія аріозо дещо статична. Оксана ніби не наважується порушити нічну тишу. Але іноді мелодія розширюється, стає емоційна та яскрава.

З’являється Андрій і починається їх дует, який завершує другу дію. Побудований дует у три частинній формі. У першій частині заспівує Андрій – “Чорна хмара з-за діброви” – мелодія натхненна, вальсоподібна.

Друга частина – речитативна. Третя – динамічна реприза. Оксана та Андрій співають разом романтично – збуджену мелодію “О мій друже, мій прекрасний”.