Пісня “Ой я дівчина Наталка” – розв’язка попереднього розвитку. Її світлий, радісний тонус, чітка танцювальність завершують музичну характеристику образу.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Пісня “Ой я дівчина Наталка” – розв’язка попереднього розвитку. Її світлий, радісний тонус, чітка танцювальність завершують музичну характеристику образу.




Петро показаний у ліричних тонах. Його пісні – “Сонце низенько”(№61) та “Ой, не шуми , луже”( третя дія) (№62) – про нещасливу сирітську долю на чужині. Їм властиві кантиленна мелодика, сумовито – елегійний відтінок.

       
   
 
 


       
   
 
 


Микола показаний оптимістичним, дійовим. Для його музичного портрету дібрано пісні бадьорі, жваві, динамічні.

Терпилиха змальована музикою, де відчуваються інтонації народних плачів – голосінь.

Сатиричні характеристики виборного Макогоненка і возного Татерваковського Лисенко створив дотепними музичними засобами. У пісні Возного “От юних

літ“(перша дія) автор висміяв обмеженість і тупість цієї людини одноманітними повторюваннями однієї фрази.


Центральними в характеристиці Возного є куплети “Всякому городу нрав і права “, де Татерваковський, не криючись, висловлює експлуататорську мораль. Узявши за мелодичну основу пісню – кант Г.Сковороди, Лисенко додав до неї супровод навмисне “галантного” типу. Його невідповідність змістові добре розкриває лицемірство й нещирість Возного, його суть хапуги.


Возного доповнює Виборний, чиї веселі, грубуваті пісеньки – “Дід рудий” та “Ой під вишнею”( перша дія) – коментують і пожвавлюють дію.

       
   
 
 


В музиці опери Лисенко глибоко розкрив образи і драматичні ситуації п’єси Котляревського, відібрав для характеристики героїв опери найкращі, найвиразніші і художньо повноцінні варіанти народних пісень, майстерно написав увертюру і антракти. У цьому велике історичне значення твору Лисенка.

ОПЕРА “ТАРАС БУЛЬБА ”

В українській музиці опері “Тарас Бульба” належить особливе місце. Цей твір є найбільшим здобутком музично – театрального мистецтва того часу. В ньому втілено важливі суспільно – патріотичні ідеї, порушено ряд морально – етичних питань. Композитор створив яскраві художні образи: героїчні, трагедійні ліричні.

Опера писалася тривалий час. Робота над клавіром продовжувалась десять років ( 1880 – 1890 ). Згодом композитор почав працювати над партитурою. На початку 20ст. велися переговори з Петербургським Маріїнським театром про постановку опери на сцені. Крім того, Лисенко активно готував клавір для видання. Але за життя митця опера “Тарас Бульба”так і не побачила світла рампи.

Прем’єра опери відбулася вже за радянського часу, в середині 20-х років (1924) у Харкові,а пізніше у Києві. Кілька разів композитори редагували оперу. Нову партитуру опери зробили Л.Ревуцький та Б.Лятошинський (1935 – 1936 ), оскільки авторська на той час вважалася загубленою. В остаточному редакторському варіанті введено систему лейтмотивів, вилучено менш важливі епізоди і на матеріалі Лисенка створено увертюру, яка замінила невелику за обсягом інтродукцію.

Літературним першоджерелом опери послужила однойменна повість М.Гоголя. При написанні лібрето М.Старицький, зберігши основну канву твору, вніс до нього деякі зміни. Зокрема, він пристосував сюжет повісті до послідовного сценічного розгортання, вилучив ряд фрагментів та її фінал ( опера закінчується сценою взяття мурів міста Дубно ). Літературне редагування лібрето здійснив згодом М.Рильський.

Сюжет опери розвивається так: у старого запорожця Тараса Бульби двоє синів-бурсаків. Старший Остап – сповнений бойової відваги, він нетерпляче рветься у бій з ворогом. Молодший Андрій – романтик, мрійник, закохався в панночку Марильцю – дочку польського воєводи. Марильця, розпещена, вередлива красуня, відмовляє усім женихам, вона мріє про молодого бурсака.

Забравши синів з київської бурси, Тарас вирішує, що місце козаків у Січі, і наказує сідлати коней. Його дружина Настя з риданням благословляє своїх дітей. Остап і Андрій разом з батьком їдуть у Січ. Та неспокійна Запорізька Січ. Козаки незадоволені бездіяльністю кошового, який не веде їх на бій з ворогом. Збирається рада і за пропозицією Тараса обирає нового кошового – Кирдягу. Гонець сповіщає, що шляхта нищить міста і полонить населення. Козацтво виступає у похід.

В обложеному запорожцями місті Дубно голодує польський гарнізон. Тут і Марильця. Дізнавшись про це, забувши про честь і обов’язок перед вітчизною, Андрій поспішає на допомогу коханій. За право дістати її руку він стає зрадником, воює на боці шляхти… У розпалі бою Тарас зустрічає сина-зрадника і власною рукою вбиває його. Козаки штурмом беруть Дубно.

Опера “Тарас бульба” – це історико – героїчна народна музична драма. Вагоме місце в ній належить образам народу, його окремих груп і представників. У зв’язку з цим композитор приділяє значну увагу масовим хоровим сценам. Яскравими є музичні характеристики головних персонажів – Т.Бульби, Остапа, Насті, Андрія, Марильці. Основна ідея твору – боротьба українського народу проти соціального та національного поневолення. На першому плані розкриття патріотичних почуттів. Достатню увагу приділено також висвітленню родинних взаємин, почуттів закоханих тощо. Ці лінії реалізуються через показ стосунків Андрія з Тарасом, Настею, Марильцею.

УВЕРТЮРА до опери концентрує в собі її ідейно – образний зміст. Вона по праву вважається кращим зразком вітчизняної симфонічної музики. Характер музики глибоко драматичний. Тут втілено героїку боротьби і свято перемоги. Відкривається вона темою закличного характеру. Затактові квартові трубні сигнали, що складають її найважливішу рису, творять героїко – драматичний початок музики. Ці інтонації лягли в основу провідного лейтмотиву опери.


Чотиритактова тема набуває далі значного розвитку, що зумовлює появу другої пісенного типу теми. Вона широкорозспівна. Мелодія її ллється, як повноводний потік могутньої ріки. Це тема другої пісні Кобзаря з першої дії.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.203.87 (0.01 с.)