Побічна партія – лірична, пісенна, складається з двох елементів. Обидві теми зіставляються між собою.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Побічна партія – лірична, пісенна, складається з двох елементів. Обидві теми зіставляються між собою.



 
 


Заключна партія не крнтрастує їм, а доповнює. Вона легка, стрімка.


Розробка дуже невелика, матеріал експозиції розвивається варіаційно. Реприза повністю повторює експозицію.

ДРУГА ЧАСТИНА (G-dur) – повільна, романс. Це чудовий зразок симфонізації жанру пісні – романсу. Побудована у тричастинній формі. Основну тему веде дует мідних інструментів (труби, валторни ).



У середньому розділі – лірична тема, але вона менше романсова і більше інструментальна.

           
   
 
 
 
   


В обох темах сплітаються і розвиваються поспівки найпопулярніших мелодій українських пісень – романсів 18ст. Оркестровка – колоритна, барвиста.

ТРЕТЯ ЧАСТИНА (g – moll ) –менует. Форма традиційна – тричастинна з тріо. Автор прагне неблизити менует до народного побуту, надаючи йому риси укруїнського жарту, гумору. Крайні розділи – менуетного характеру.

       
   
 
 


В тріо – композитор використовує варіант української народної пісні “Сонце низенько”(гобой-соло).


ЧЕТВЕРТА ЧАСТИНА (G –dur ) – стрімкий, напористий Козачок, сповнений сили, вогню, іскристого гумору. В основі – кілька тем, які доповнюють одна одну. Форма – рондо – соната. Особливість рондо – сонати полягає в тому, що тут нівельовано контраст тем, який є основою сонатної форми. Теми головної та побічної партій близькі за характером, а контраст винесено за межі експозиції;він пов’язаний з темою епізоду, що заміняє розробку. І головна партія, і побічна партія – танцювальні за характером. Будова експозиції – ава (гп, пп, гп ).

       
   
 
 
 
 


Замість розробки тут вводиться епізод, який є острівцем лірики серед стихії танцювальних образів. Музику побудовано на темі, близькій до українських веснянок – хороводів (d – moll ).

       
   
 
 


Реприза повністю повторює матеріал експозиції. Симфонія невідомого автора 19ст. є визначним твором свого часу, написаним рукою майстра-професіонала, знавця українського фольклору.

СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ ГУЛАК –АРТЕМОВСЬКИЙ (1813-1873)

Славетний актор, співак і композитор, автор першої української опери, народився 4(16) лютого 1813р. в сім’ї священника м. Городище на Черкащині. У дитинстві в маленького Семена були неабиякі музичні дані та чудовий дискант. Хлопчик любив народні пісні, казки. Батько вимагав, щоб хлопчик успадкував його професію. Тому в 11років його відвезли до Київського духовного училища. В училищі музика і співи стають стихією хлопця. Згодом він навчається у духовній семінарії, співає в хорі Михайлівського монастиря. У 1838р. на нього звернув увагу М.Глінка, який приїхав на Україну з метою набору хлопчиків – півчих для Придворної капели. Великий російський композитор привіз Гулака – Артемовського в Петербург. Спочатку Глінка сам навчав його співу, а в 1839р. організував на користь майбутнього співака концерт і на кошти від нього послав юнака за кордон удосконалювати вокальну освіту. Проте, як свідчать документи, на цей час Гулак – Артемовський був уже майже сформованим співаком, вихованим на вітчизняних традиціях.

Перебуваючи певний час у Парижі і Флоренції, Гулак – Артемовський був відомий, як прекрасний співак – виконавець. Після повернення в Росію протягом 22років (1842 – 1864 ) він був одним з провідних оперних акторів у трупі імператорських театрів у Петербурзі. Великий діапазон голосу дозволяв йому виконувати як басові, так і баритонові партії. Особливо прославився Гулак – Артемовський в ролі Руслана (опера “Руслан і Людмила “Глінки ),блискуче виконання якої відзначали Шевченко, Сєров.

Залишивши Петербургський театр у 1863р., Гулак – Артемовський переїхав до Москви, де понад рік продовжував роботу у Великому театрі, але у 1864р. остаточно втрачає голос і кидає сцену.

Останні роки він разом з дружиною прожив у Москві. Вони були нелегкими:звиклого до кипучої діяльності Семена Степановича пригнічувала вимушена відставка, творчість його була забута.

Помер Гулак – Артемовський на 61-му році життя 5квітня 1873р.

Творчість.

Творче обдаровання Гулака – Артемовського виявилося ще у 50-ті роки під час роботи у Петербурзі. Почавши писати музику до нескладних спектаклів типу вокально – хореографічних дивертисментів на народні сюжети – “Українське весілля “(1851), “Ніч напередодні Іванового дня”(1852), текст і музику яких він склав сам. Композитор написав також кілька вокальних творів на народні слова. Серед них дві пісні “Стоїть явір над водою “ для баритона з фортепіано (прсвячена Шевченкові ) і “Спать мені не хочеться “ для меццо – сопрано з фортепіано ( присвячена співачці Леоновій , яка виконувала цю пісню у п’єсі “Москаль – Чарівник “ Котляревського).

Славу композитора Гулаку-Артемовському принесла його єдина опера „Запорожець за Дунаєм”.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.009 с.)