Судова влада та прокуратура в Україні: загальна характеристика

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, ви­конавчу та судову. Основним засадам організації і діяльності судової гілки влади в Україні присвячено розділ VIII Консти­туції України «Правосуддя». Як слушно зауважує М. Д. Савенко, назва розділу VIII Конституції України «Правосуддя» не зовсім вдала, її краще змінити на «Судова влада», що вживається в біль­шості конституцій країн світу. Це дасть змогу уникнути непо­розуміння щодо причетності до здійснення правосуддя Вищої ради юстиції України, положення про яку вміщено у цьому роз­ділі. Така назва логічно випливає зі структури та змісту ст. 6 Конституції України¹.

Сукупність судів (а іноді і їх діяльність) іменується юсти­цією (від лат. justitia — справедливість). Діяльність суду з вирі­шення правових конфліктів називається юрисдикційною, а пред­метна і просторова сфера такої діяльності — юрисдикцією (від лат. jurisdictio — судовий розгляд, судовий округ). Юрисдикцій-на діяльність судів являє собою правосуддя, тобто винесення дійс­но правових рішень з приводу конфліктів, що розглядаються².

Савенко М. Д. Правовий статус Конституційного Суду України: Авто-реф. дис.... канд. юрид. наук / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. - X., 2001. - С 5.

² Мишин А. А. Судебная власть. Общая характеристика // Конституцион­ное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть об­щая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 641.

Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 499

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Украї­ні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, < і також привласнення цих функцій іншими органами чи поса­довими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що ні і никають у державі.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обо-и'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 125 Конституції України передбачає, що система су­дів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами те-рпторіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрис­дикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відпо-підні вищі суди.

Згідно із законом діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допуска-і ться.

Правові засади організації судової влади та здійснення пра-носуддя в Україні, система судів загальної юрисдикції, основні иимоги щодо формування корпусу професійних суддів, система і.і порядок здійснення суддівського самоврядування, а також за­гальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою визначено Законом України «Про судоустрій Украї­ни» від 07.02.2002 p., зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону систему судів киальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про судоустрій України» 1.1 Конституцєю України в системі судів загальної юрисдикції v і норюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій- Військові суди належать до загальних судів і здійс­нюють правосуддя у Збройних Силах України та інших війсь­кових формуваннях, утворених відповідно до закону.

 

Глава XI

Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

У судах різних судових юрисдикцій може запроваджувати­ся спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Згідно із ст. 20 зазначеного Закону суди загальної юрисдик­ції утворюються і ліквідуються Президентом України відповід­но до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, по­годженим з Головою Верховного Суду України або головою від­повідного вищого спеціалізованого суду.

Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуван­ням принципів територіальності (адміністративно-територіаль­ного устрою) та спеціалізації.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміні­стративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної згада­ним Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у судах визначається Президентом Украї­ни за поданням Голови Державної судової адміністрації Украї­ни, погодженим із Головою Верховного Суду України чи голо­вою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Дер­жавному бюджеті України на утримання судів.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України за­триманий чи заарештований до винесення обвинувального ви­року судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конститу­ційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або при­значив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 501

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення помер-'іим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

У ст. 127 Конституції України встановлено, що правосуддя ідійснюють професійні судді та, у визначених законом випад­ках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій га профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, маги представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачу-намі посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікацій­ною комісією суддів громадянин України, не молодший двад­цяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж робо-і п у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які ма­ють фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді підправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, ні к у та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в поряд­ку, передбаченому законом.

11 ерше призначення на посаду професійного судді, відповід­ні і до ст. 128 Конституції України, строком на п'ять років здійс-

.... і ься Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Кон-

і иітуційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Таким «КОНОМ є Закон України «Про порядок обрання на посаду та

----------------------------------------------------

 

Глава XI

звільнення з посади професійного судді Верховною Радою Украї­ни» від 18.03.2004 p., зі змінами і доповненнями.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Плену­мом Верховного Суду України в порядку, встановленому за­коном.

Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійс­ненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суд­дів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді проку­рором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування тех­нічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рі­шення суду, крім випадків, установлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом може бути визначено також інші засади судочин­ства в судах окремих судових юрисдикцій.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юри­дичної відповідальності.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпе­чує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо ви­значаються видатки на утримання судів.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суд­дівське самоврядування.

В Україні, згідно із ст. 131 Конституції України, діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;