Конституційно-правовий статус Президента України 443



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Конституційно-правовий статус Президента України 443



—повноваження щодо підписання та обнародування за­конів (промульгація) (ст. 94, п. 29 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

—право призначати та проголошувати всеукраїнський ре­ферендум (п. 6 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

У сфері забезпечення конституційної законності Президент України:

—має право звертатися до Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 150 Конституції України);

—зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (п. 15 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

—скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим (п. 16 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

—скасовує відповідно до закону рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та зако­нам України, іншим актам законодавства України (ч. 8 ст. 118 Конституції України);

—має право на відкладальне вето. При цьому в Конститу­ції України не зафіксовано, яким нормативно-правовим актом може оформлятися повернення закону Главою держави на по­вторний розгляд. Практика застосування президентського вето показує, що як організаційно-правова форма останнього висту­пають листи-рекомендації Президента Верховній Раді з обґрун­туванням необхідності зміни тих чи інших положень закону. Організаційно-правова форма повернення Президентом на по­вторний розгляд законів, на які він наклав вето, потребує свого

1 Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 28.03.2001 р. № 2-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 93 Конституції України (справа про позачерговий розгляд законопроектів), положення ч. 2 ст. 93 Конституції України щодо позачергового розгляду Верховною Радою Украї­ни законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, в аспек­ті порушеного в конституційному поданні питання треба розуміти так, що та­кі законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою Украї­ни до порядку денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку — раніше інших законопроектів — на всіх стадіях законодавчого процесу відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.


Глава IX

визначення на рівні закону1, яким може бути закон, що регулює статус Президента України, або ж спеціальний закон щодо вето Президента України2;

— має право приймати рішення про введення в Україні або
окремих її місцевостях надзвичайного стану (п. 21 ч. 1 ст. 106
Конституції України).

Аналіз повноважень Президента у сфері оборони та націо­нальної безпеки свідчить про те, що його функції у цій сфері по­лягають у політичному керівництві державними органами, які забезпечують обороноздатність України. У цій сфері Президент України:

—є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украї­ни; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави (п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

—очолює Раду національної безпеки і оборони України (п. 18 ч. 1 ст. 106 Конституції України). Відповідно до ст. 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони Украї­ни є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Вона координує і контро­лює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і обо­рони України є Президент України. Персональний склад Ра­ди національної безпеки і оборони України формує Президент України. До складу Ради національної безпеки і оборони Украї­ни за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр обо­рони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внут­рішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Рі­шення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України. Правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структура, компетенція і функції визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05.03.1998 p.;

Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України. — 2004. — № 3. — С 17. 2 Белов Д. М. Зазнач, праця. — С 11.


Конституційно-правовий статус Президента України_______________ 445

—вносить до Верховної Ради України подання про оголо­шення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових фор­мувань (п. 19 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

—приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки дер­жавній незалежності України (п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Щодо повноважень Президента України у сфері забезпе­чення прав і свобод громадян, то у широкому значенні з ними по­в'язані всі повноваження глави держави. У вузькому розумінні до цих повноважень належать ухвалення рішення про прийнят­тя до громадянства України та припинення громадянства Украї­ни, про надання притулку в Україні; здійснення помилування (пункти 26, 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

У сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин Пре­зидент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держа­ви, веде переговори та укладає міжнародні договори України; ухвалює рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і від­кличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (пункти 3—5 ч. 1 ст. 106 Конституції України).

Президент України здійснює також інші повноваження, ви­значені Конституцією України. Президент України не може пе­редавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язко­вими до виконання на території України. Формулювання про те, що Президент видає укази і розпорядження на основі та на ви­конання Конституції і законів України, є основним свідченням того, що вони мають підзаконний характер.

Укази — це рішення Президента, що мають нормативний ха­рактер, тобто містять загальні правові приписи невизначеному колу суб'єктів, розраховані на довготривале і багаторазове засто-



 
 

Глава IX

сування. Укази Президента у теорії конституційного права по­діляють на:

• нормативні укази — це укази, в яких коло суб'єктів, що під­падають під дію положень указу, є невизначеним, а час дії тривалим (тобто якщо хоча б одне з положень акта розрахо­ване на багаторазову або постійну дію). Необхідність прий­няття нормативних указів у повсякденному житті визнача­ється передусім значним відставанням вітчизняного зако­нодавчого регулювання у сфері економіки, соціального і дер­жавного розвитку. Щодо розмежування предмета закону і нормативного указу Президента, то обмеження нормотвор-чої компетенції глави держави полягає у тому, що він не мо­же видавати укази з питань, які вже регламентовані законом чи щодо яких Конституція містить прямі вказівки про те, що вони мають бути регламентовані законом. Крім того, пред­мет і сфера «указного» регулювання мають базуватися на компетенції Президента, яка визначена Конституцією; • ненормативні укази — це укази, в яких визначено коло осіб, на яких поширюється дія акта, статус дії за територією є ло­кальним, а за часом — обмеженим.

Розпорядження — це владний акт Президента, виданий у межах його компетенції, що має обов'язкову силу для фізичних та юридичних осіб, яким його адресовано. Розпорядження мо­жуть бути тривалої дії, а можуть мати разові наслідки для конк­ретного виконавця. Це організаційно-оперативні акти, які мають допоміжне значення в правовому регулюванні діяльності глави держави1.

Вимоги щодо порядку підготовки та внесення на розгляд глави держави проектів актів Президента України — указів і роз­поряджень — визначені Положенням про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженим Указом Президента України від 15.11.2006 р. № 970/20062.

Акти Президента України, видані в межах повноважень, пе­редбачених пунктами 5,18,21, 23 ч. 1 ст. 106 Конституції України,

Головатенко В. Зазнач, праця. — С. 14—17. 2 Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Прези­дента України, затверджене Указом Президента України від 15.11.2006 р. № 970/2006 // Урядовий кур'єр. - 2006. - 22 листопада.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.232.99 (0.009 с.)