ТОП 10:

Форми діяльності і повноваження народного депутата України



Відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат у порядку, встановленому законом:

1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;


Законодавча влада в Україні

2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Ра­дою України;

4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;

5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими акта­ми Верховної Ради України;

6) бере участь у парламентських слуханнях;

7) звертається з депутатським запитом або депутатським
шерненням до Президента України, органів Верховної Ради
України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, а також
до керівників підприємств, установ та організацій, розташова­
них на території України, незалежно від їх підпорядкування і
форм власності у порядку, передбаченому зазначеним Законом
і Регламентом Верховної Ради України.

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради Украї­ни та її органів, до складу яких його обрано. Кожен народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.

Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верхов­ної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано (ст. 10 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Відповідно до ч. З ст. 84 Конституції України голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Відповідно до Рішення Конститу­ційного Суду України від 07.07.1998 р. № 11/рп/98 положення ч. 2 ст. 84 Конституції України треба розуміти так, що рішення Нсрховної Ради України, зокрема закони, постанови, інші ак­ти, а також рішення Верховної Ради України щодо прийнят­тя (відхилення) постатейно законопроектів, поправок до них приймаються лише на пленарному засіданні Верховної Ради України за умови особистої участі народних депутатів Украї­ни в голосуванні та набрання встановленої Конституцією Украї­ни, Регламентом Верховної Ради України кількості голосів на і\ підтримку.


1 І Конституційне право України


18________________________________________________ Глава VIII

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 положення частин 2, 3 ст. 84 та ст. 91 Конституції України щодо участі народних депутатів України у прийнятті Верховною Радою України рішень треба розуміти так, що коли за пропоноване рішення проголосувала визначена Конституцією України кількість народних депутатів України, воно вважається прийнятим незалежно від того, скільки народ­них депутатів України не брали участі у голосуванні. Неучасть певної кількості народних депутатів України у голосуванні не є складовою процесу прийняття рішень Верховною Радою України.

Під час голосування та здійснення іншої діяльності у Вер­ховній Раді України депутат підпадає не тільки під тиск полі­тичних факторів. На його голосування з конкретних питань на­магаються вплинути й інші сили, які іменуються групами тис­ку. У багатьох країнах склалися цілі системи неформального впливу груп тиску на парламентарів. Це явище отримало назву лобіювання (від англ. лоббі — кулуари), оскільки такий вплив здійснюється не в залі засідань, а в кулуарах палат та поза стіна­ми парламенту. У 1946 р. у США було прийнято закон про регу­лювання лобіювання, відповідно до якого лобістська діяльність підлягає реєстрації. У 1987 р. у Конгресі США було зареєстро­вано 23 тис. лобістів1.

Народний депутат України має право законодавчої ініціа­тиви, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

1)законопроекту;

2) проекту постанови;

3) іншої законодавчої пропозиції (ст. 93 Конституції Украї­ни, ст. 12 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Відповідно до ст. 86 Конституції України народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Мі­ністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території

Рыжов В. А., Страшун Б. А. Зазнач, праця. - С 506-507.


 

Законодавча влада в Україні

України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Керівники органів державної влади та органів місцевого само­врядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані по­відомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.

Депутатський запит це вимога народного депутата, на­родних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка за­являється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Мі­ністрів України, до керівників інших органів державної вла­ди та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власнос­ті, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетен­ції (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Депутатський запит уноситься у письмовій формі народ­ним депутатом, а у випадку, передбаченому п. 34 ч. 1 ст. 85 Кон­ституції України, також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і розглядається на засіданні Верховної Ради України.

Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комі­тету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Вер­ховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14.10.2003 р. № 16-рп/2003 положення ч. 1 ст. 86 Конститу­ції України та відповідні положення частин 2, 3 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України» треба розу­міти так, що направлення запиту народного депутата України, з яким він на сесії Верховної Ради України звертається до орга­нів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не потребує прийняття рі­шення Верховною Радою України.


Глава VIII

Положення п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України, абз. 2 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата Украї­ни» необхідно розуміти так, що рішення про направлення запиту до Президента України приймається Верховною Радою Украї­ни більшістю від її конституційного складу.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і ор­ганізацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити на­родного депутата, групу народних депутатів, комітет Верхов­ної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одер­жання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.

Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто в установлений строк, Президент України, керівник відповідно­го органу державної влади чи органу місцевого самоврядуван­ня, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не має перевищувати одного місяця після одержання запиту.

Народний депутат має право брати безпосередню участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, уста­нови та організації.

На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, уста­нови та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний по­відомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх роз­гляду.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депу­татом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верхов­ної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом зна­читься першим, голові комітету Верховної Ради України. Від-







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.219.167.194 (0.007 с.)