Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 503

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і про­курорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суд­дів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисцип­лінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів,

В також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верхов­на Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих на­вчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція праців­ників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор

України.

Статусу прокуратури присвячено VII розділ Конституції

України, який має назву «Прокуратура».

Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура Украї­ни становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в су­ді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав та свобод людини і грома­
дянина, додержанням законів з цих питань органами виконав­
чої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і
службовими особами.

Статтю 121 Конституції України доповнено наведеним вище п. 5 згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 p., який набув чинності 01.01.2006 р. Таким чином, на конституційному рівні закріпле­но розширення повноважень прокуратури в Україні, яке, на дум­ку міжнародних експертів, є кроком назад від історичних тра-

Глава XI

дицій прокуратури в країнах, що керуються принципом верхо­венства права¹.

Функціями прокуратури у демократичних країнах є зазви­чай кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочинне ді­яння, підтримання публічного обвинувачення в суді, нагляд за законністю попереднього розслідування злочинів і тримання осіб у місцях позбавлення волі. Цим пояснюється те, що до складу конституційних інститутів прокуратура зазвичай не входить:

у конституціях демократичних держав зрідка є згадка про неї.

Статус прокуратури регулюється спеціальними законами про її

організацію і судово-процесуальним законодавством.

Виходячи з місця прокуратури в системі державних органів,

можна виділити чотири групи країн:

1) країни, де прокуратура знаходиться у складі міністерства юстиції (США, Франція, Польща, Японія);

2) країни, де прокуратуру включено до складу суддівського корпусу (магістратури) і де вона знаходиться при судах (Іспа­нія, Італія);

3) країни, де прокуратуру виділено в окрему систему і де во­на підзвітна парламенту (соціалістичні країни);

4) країни, де прокуратура взагалі відсутня (Великобританія)².

В Україні триває процес пошуку оптимального місця проку­ратури в системі органів державної влади. Так, пропонується вне­сти зміни до Конституції України, відповідно до яких прокурату­ра має належати до судової гілки влади, а її функції мають бути доповнені функціями кримінального переслідування у досудово-му провадженні, захистом прав і свобод людини та громадянина, державних і суспільних інтересів, наглядом за додержанням зако­нів органами та установами, які виконують судові рішення³ (не тільки у кримінальних справах, як це має місце сьогодні).

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор Украї­ни, який призначається на посаду та звільняється з посади за

¹ Медведько О. Європейське майбутнє прокуратури України // Урядо­
вий кур'єр. — 2006. — 14 квітня.

² Мишин А. А. Органы и учреждения, содействующие судебной власти //
Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2.
Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 676-678.

³ Медведько О. Якою бути українській прокуратурі? // Урядовий кур'єр. —
2006. - 15 серпня.

Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 505

згодою Верховної Ради України Президентом України. Верхов­на Рада України може висловити недовіру Генеральному про­куророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять

років.

У літературі з конституційного права пропонується скасу­вати інститут висловлення недовіри Генеральному прокурору Верховною Радою України, який, за висновками експертів Ра­ди Європи, є формою політичної відповідальності, що несуміс­ний із статусом Генерального прокурора. Крім того, існуючий порядок звільнення Генерального прокурора надає Верховній Раді більше прав, ніж Президенту, що порушує баланс механізму стримування і противаг між різними видами державної влади. Нинішній строк повноважень Генерального прокурора України (п'ять років), за висновками експертів Ради Європи, не забезпе­чує належним чином його неупередженість та незалежність від політичних сил та має бути збільшений. Тому пропонується ви­значити цей термін у сім років.

Також висловлюються пропозиції щодо розмежування по­рядку звільнення Генерального прокурора з посади у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено, та щодо достро­кового звільнення¹.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури Украї­ни визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., зі змінами і доповненнями.

Конституційний Суд України —

Єдиний орган конституційної

Юрисдикції в Україні

Відповідно до ч. З ст. 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загаль­ної юрисдикції. Це дає підстави стверджувати, що Конститу­ційний Суд України включається до судової гілки влади, хоча доісладно його статус урегульовано окремим, XII розділом, Кон­ституції України.

¹ Медведько О. Європейське майбутнє прокуратури України // Урядо-ииіі кур'єр. — 2006. — 14 квітня.

Г

Глава XI

Судовий конституційний контроль розглядається як прямий наслідок дії принципу розподілу влади; ситуації, з якими дово­диться розбиратися суду, пов'язані з діяльністю законодавчої та виконавчої гілок влади, а нерідко і з їх протистоянням, спорами про компетенцію тощо. Суд же щодо них виступає як самостій­на та незалежна гілка державної влади¹.

Останніми роками дедалі частіше наводяться доводи на ко­ристь думки про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і су­довою владою має існувати четверта гілка влади — контрольна, складовою якої пропонується визначати органи конституційно­го контролю². Поряд із цим у новітніх дослідженнях обґрунто­вується і «традиційний» підхід до розуміння місця органів кон­ституційної юрисдикції, відповідно до якого Конституційний Суд України є однією з ланок єдиної судової влади і єдиним ор­ганом конституційної юрисдикції, який здійснює судочинство шляхом вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції і законів України³.

Вважається, що конституційний контроль започатковано у США у 1803 р. Однак дослідники проблем діяльності органів конституційного контролю зазначають, що федеральні суди й суди штатів у США ухвалювали рішення щодо неконституцій­ності деяких законів штатів ще до прийняття Конституції США у 1787 р. Історичне ж значення рішення Верховного суду США у справі Мербері проти Медісона, ухваленого у 1803 p., полягає у тому, що в цьому рішенні Верховний суд США вперше прого­лосив загальнофедеральний закон неконституційним на підста­ві його невідповідності Конституції США⁴.

¹ Туманов В. А. Конституционные основы судебной власти // Конститу­
ционное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лей-
бо, Л. М. Энтина. - М.: НОРМА, 2005. - С. 409.

² Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрін-
ком Інтер, 2004. - С. 436-437.

³ Скомороха В. Є. Конституційний Суд України в механізмі державної
влади: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Національна юридична академія
ім. Ярослава Мудрого. — X., 2001. — С 10.

⁴ Черняк Є. В. Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки:
Автореф. дис.... канд. юрид. наук / КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2005. —
С 9.