Аналіз педагогічних ситуацій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аналіз педагогічних ситуацій



Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми.

Вправа 1.Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності». Для початківців мета — категорія абстрактна. Щоб її конкретизувати, малюємо коло (учень) і уявляємо його розвиток (сяюче сонце, яке має промені — якості, необхідні розвиненій людині). Домальовуємо до сон­ця промені інтелекту, волі, відповідальності, доброти. Можна домальову­вати блоками (розумові якості, моральні, трудові тощо). Наочний при­клад дасть можливість відповісти на запитання: скільки об'єктів сто­совно розвитку учнів повинен мати на увазі вчитель? Які в цілому завдання розвитку особистості розв'язує вчитель на уроці? Чи сфор­мується учень як особистість, якщо всі вчителі вважатимуть головним лише його інтелектуальне виховання? Де, в яких формах має здійсню­ватися гармонійний розвиток дитини?

Висновок: педагогічна діяльність спрямована на розв'язання без­лічі педагогічних завдань.

Вправа 2.Об'єктивація поняття «постановка педагогічних зав­дань». З'ясувавши сутність мети педагога та її поля, важливо усвідоми­ти шлях до мети. Як досягають мети? Складність цього шляху можна проілюструвати відмінністю між невмінням шестирічки читати й ос­мисленим аналітичним читанням випускника. Які завдання, як сходин­ки, вибудовують учителі, щоб досягти запланованого на кінець навчан­ня результату (перша сходинка — вивчити букви, а далі складніші: чи­тати склади, слова, речення, досягти під кінець першого класу швидко­сті в читанні не менш як 30 слів на хвилину, навчити переказувати, складати план тощо). Так, кожне завдання, яке ставить учитель, є сходин­кою у досягненні кінцевої мети.

Варто запропонувати студентам накреслити ланцюжок завдань для досягнення мети — навчити культури спілкування, естетики праці, поваги до старших і т. ін.

Висновок: педагогічна майстерність — результат напруженої інтелек­туальної праці, яка потребує великої спостережливості й креативності.

Вправа 3.Усвідомлення сутності педагогічної ситуації. Пропонуємо навести приклади ситуацій, які спостерігали студенти цього дня. Ви-


ходити слід із розуміння того, що ситуація — це об'єктивні обставини в суб'єктивній інтерпретації. Наведені приклади підтверджують те, що кожна ситуація створює умови, які за наявності певної мети приводять до результату. Аналізуємо результат як позитивні зміни в суб'єкті діяль­ності.

Думку групи спрямовуємо до відповіді на такі запитання: Які з цих ситуацій можна вважати педагогічними? Чим відрізняється педагогічна ситуація від звичайної? Які умови є педагогічно значущими? Які зав­дання було поставлено як педагогічні?

Висновок 1. Відмінність у меті й результаті: саме в педагогіч­них ситуаціях створюються умови прогресивних змін особистості (роз­витку суб'єкта). Педагогічні завдання, крім предметного результату, зу­мовлюють розвивальний.

Висновок 2. Ситуація перетворюється на педагогічну, коли ми вбачаємо в ній розвивальний потенціал. Задача стає педагогічною, коли, крім предметного результату, вбачаємо можливості для особистісного зростання дитини.

Звідси випливає головний висновок: уся діяльність дити­ни має стати розвивальною, вчитель мусить дотримуватися гуманістич­ної спрямованості, щоб у кожній маленькій справі вбачати велику мету.

Вправа 4.Аналіз алгоритму розв'язання педагогічної задачі. Озна­йомтеся з фрагментом діяльності видатного педагога Ш. Амонашвілі «Заспокоєння Іліко» (Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети. — М., 1988. — С. 178 — 179). Дайте відповіді на запитання:

1. Чи можемо ми назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією?
Доведіть вашу думку.

2. Яку педагогічну задачу розв'язував учитель?

3. Виокремте етапи розв'язання задачі: знайдіть опис аналізу ситу­
ації; вкажіть, яку проблему усвідомив учитель і як він сформулював
педагогічну задачу; як діє вчитель на етапі проектування рішення, які
результати прогнозує? Як уміло він залучає учнів до взаємодії, реалі-
зуючи заплановане рішення.

4. Чи можемо ми твердити, що Ш. Амонашвілі, розв'язуючи задачу
заспокоєння Іліко, водночас організував вплив на інших учнів, вбачаю­
чи в цій маленькій справі крок до великої мети? Якої саме?

5. Які професійні властивості Ш. Амонашвілі (елементи педагогіч­
ної майстерності) дали йому змогу успішно діяти в цій педагогічній
ситуації?

Вправа 5.Аналіз майстерності педагога. Ознайомтесь із ситуацією «Таранець» (МакаренкоА. С. Педагогічна поема. — К., 1977. — С. 20—21). Проаналізуйте її відповідно до запитань:

1. Як педагог аналізує ситуацію, що склалася? Які об'єктивні умови
він враховує?

2. Яку педагогічну задачу розв'язував у цій ситуації Макаренко?


3 Яку ситуацію створює педагог (Пс2) для досягнення визначеної
мети"?

4 Чи можна назвати діяльність педагога в описаній ситуації мета-
діяльністю?

5 Які риси особистості Макаренка як педагога-майстра виявилися в
наведеній ситуації?

Вправа 6.Характеристика майстерності А Макаренка Студенти характеризують риси Макаренка, що виявилися у вибраних ними си­туаціях

Результат аналізу — з'ясувати, які саме якості слід формувати сту­дентам для досягнення базового, а потім і достатнього рівня педагогіч­ної майстерності

Для розвитку аналітичного мислення пропонуємо студентам запису вати педагогічні ситуації, в яких учителі виявили високий рівень май­стерності

Моделювання педагогічної ситуації «Моє педагогічне кредо»

Емоційно насиченим і логічним завершенням роботи над темою ста­ють виступи студентів з короткими висловлюваннями щодо усвідом­лення ними найважливіших цінностей педагогічної професії

Важливо наголосити на завданні цього етапу створити педагогічну ситуацію, яка має на меті обмін думками для професійного розвитку кожного з присутніх Врахувавши сильні сторони й недоліки роботи на першому етапі заняття, студенти мають побудувати свій виступ як постановку певного завдання для себе і своїх одногрупників

Заняття можна завершити зачитуванням висловів видатних педа­гогів про їхнє педагогічне кредо

Можливий також аналіз гуманістичної спрямованості промовців (бачить аудиторію й поважає, розуміє її проблеми й допомагає їх роз в'язати, не нав'язує, а висловлює свою думку), їхньої здатності володіти собою, креативності, чіткості й інтонаційної виразності мовлення

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ

Мета:усвідомлення сутності педагогічної розповіді як педагогічної дії, вимог до п побудови і проведення

Обладнання:таблиця «Вимоги до розповіді вчителя» відеозаписи фрагментів педагогічної розповіді, тексти розробок педагогічної розповіді картки із запитан­нями до аналізу педагогічної діяльності

Опорні поняття:розповідь, монолог, надзавдання, структура розповіді, педаго­гічна позиція, самопрезентація, мотивація, композиція


Завдання для студентів

1. Ознайомившись із рекомендованою літературою, підготуватися до обговорен­
ня основних теоретичних питань (1 1 — 1 4)

1 1 Саморегуляція професійної діяльності як підґрунтя педагогічної майстер­ності вчителя

1 2 Педагогічна розповідь як фрагмент педагогічної діяльності, н сутність, спе­цифіка, вимоги до неї

1 3 Творчий задум педагогічної розповіді обґрунтування теми визначення мети і надзавдання, розробка структури

1 4 Професійні вимоги до вчителя-розповідача

2. Виконати усно вправи 1, 2, 3, 5, 6

3. Вибрати тему для власної педагогічної розповіді, письмово визначити її над­
завдання, структуру Підготуватися до публічного захисту творчого задуму педаго­
гічної розповіді

Список рекомендованої літератури

1 Педагогічна майстерність/ За ред І А Зязюна — К , 1997 — С 21—26, 30-31,43

2 Блонский П П Задачи и методи новой народной школы // Избр пед
и психол соч В 2т - М , 1979 - Т 1 - С 79-83

3 Буяльскии Б А Курс на мастерство — К , 1974 — С 37 — 39

4 Горбу шина Л А Выразительное чтение и рассказывание — М , 1976 — С 30-54

5 Карнеги Д Как вырабатывать увереннссть в себе й влиять на людей, высту-пая публично - М , 1989 - С 367-383, 403-436

6 Станиславский К С Работа актера над собой // Собр соч В 8 т — М ,
1954 - Т 2 - С 332-347

7 Сухомлинський В О Як виховати справжню людину // Вибр твори В 5т - К , 1976 -Т 2 -С 206-208,296-306,399-402,414-416

8 Томан Іржі Мистецтво говорити — К , 1989 — С 208 — 233 (Підготовка виступу Початок, головна частина і завершення виступу)

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Діагностування професійної позиції студента в ситуаціях взаємодії з аудиторією

На цьому занятті, як і на попередніх, триває усвідомлення студента­ми сутності професійної педагогічної діяльності та аналіз її компо­нентів у роботі першокурсників


 

Теми вправ для діагностування доцільно вибирати з позиції макси­мального наближення дій студентів до реального педагогічного проце­су на занятті, за принципом «тут і зараз», коли студентам пропонується виступити організаторами життєдіяльності своєї групи, а не умовного класу в ситуаціях моделювання.

Вправа 1.Початок заняття. Розпочати заняття, привітавшись із групою; оголосити тему, наголосити на її значущості, головних пробле­мах і опорних поняттях. Перевірити наявність студентів на занятті і надати слово колезі, що виконує наступну вправу.

Вправа 2.Роздум. Поділитися своїми міркуваннями з приводу дібра­ного до теми яскравого вислову, пояснити його зміст, зв'язок із пробле­мою заняття, висловити власне ставлення до нього.

Аналіз роботи здійснюється за питаннями, які доцільно подати на картках:

1. Мета діяльності вчителя (мобілізація уваги слухачів у вправі
«Початок заняття» та психологічне налаштовування на тему у вправі
«Роздум»). Чи була ця мета особистісно прийнята вчителем?

2. Мета вчителя і мета слухачів. Чи зумів учитель передати мету
діяльності слухачам? Чи можна кваліфікувати діяльність учителя як
метадіяльність?

3. Ставлення до об'єкта. До якої діяльності зміг залучити вчитель
слухачів? Які стосунки він встановлює: суб'єкт — суб'єкт чи суб'єкт —
об'єкт?

4. Засоби. Які елементи педагогічної техніки застосовує вчитель для
розв'язання завдання?

5. Результат. Яких наслідків досяг учитель? Чи проаналізував він
результат і пов'язав його з визначеною метою?

Обговорення дає студентам можливість усвідомлювати характерис­тики діяльності, що забезпечують професійну позицію вчителя, тобто сукупність його ставлень до навчально-виховного процесу, до учнів, до самого себе.

Результати аналізу діяльності можуть бути сформульовані у вигляді діагностичного висновку — визначення рівня професійної позиції тих, хто виступив:

1. Позиція педагогоцентрична («учень»): несамостійна дія, орієнто­
вана на зовнішній контроль, на реакцію педагога через відсутність осо­
бистого прийняття мети діяльності.

2. Позиція егоцентрична («практикант»): домінує спрямованість на
себе через невпевненість, прийняття мети діяльності як засобу самоут­
вердження, брак орієнтації на рефлексивне керування аудиторією.

3. Позиція предметоцентрична («організатор»): мета діяльності сприй­
мається як організація справи, рефлексія здійснюється стосовно пред­
метного плану діяльності, дія є самоорганізованою.


4. Позиція гуманістична («вихователь»): самоорганізована дія, спря­мована на залучення учнів до діяльності для їхнього розвитку, рефлек­сивне керування взаємодією і стосунками.

Слабкість професійної педагогічної позиції, що виявляється у позиціях учня, практиканта, організатора, спричинена передусім збоченням спрямо­ваності вчителя: він орієнтується на зовнішні чинники організації про­фесійної дії (вимоги керівництва, оцінки оточення, стандарти професій­ної поведінки) або лише на власні установки, не бачить ситуації очима учнів або зосереджує всю увагу на організації діяльності при втраченому надзавданні. Важливою передумовою становлення професійної педагогіч­ної позиції є розвиток у вчителя здатності регулювати свою діяльність.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.012 с.)