Відмінності в організації уроку за моделями «урок-діалог» і «урок-монолог»

Продовження

У наведеній таблиці відтворено два різні педагогічні підходи до розуміння завдань шкільного уроку, позиції вчителя та учнів у навчанні Варіант організації навчання в моделі «урок монолог» традиційний і типовий для масової школи На перший погляд, він технологічно про­стіший, не потребує від учителя майстерного володіння засобами педа­гогічної техніки, орієнтує його на здобуття результату, який можна зра­зу побачити й оцінити в конкретних балах — учень знає (або не знає), володіє вмінням (або не володіє)

Може здатися привабливою і позиція, що відводиться на уроці учневі, — уважно слухати вчителя і відтворювати почуте Крім того, вчителеві не потрібно ламати голову над тим, як забезпечити високий рівень мотивації навчання учнів, розвиток їхнього мислення, уяви, емоційно-вольової сфери Важливо тільки вміти опитати їх на уроці, встановити належну дис­ципліну в класі, домогтися старанності у виконанні домашніх завдань

Проте чому ж тоді урок-монолог такий нецікавий для учнів, чому під час його проведення постає багато проблем — з дисципліною, успіш­ністю, стосунками з учителем? Чи не тому, що учень не відчуває себе суб'єктом навчально-пізнавальної діяльності, особистістю, яка прийшла до вчителя, щоб разом з ним, з його допомогою долати своє незнання, природні чи набуті вади розвитку, зростати, дорослішати? " Досвід шкільних учителів засвідчує справедливість цього висновку¹ Найкращі педагоги сучасної школи будують навчання на ґрунті діало­гічної взаємодії з учнями, яка забезпечує школярам активну позицію у навчальному діалозі з учителем, дає змогу відчути і виразити себе як особистість Звичайно, технологія уроку-діалогу потребує від учителя високого рівня володіння розвивальними методиками навчання, роз­витку гуманістичної спрямованості його особистості, вміння сприймати, слухати, розуміти своїх таких різних учнів, прогнозувати їхнє зростан­ня Проте й педагогічна ефективність таких уроків справді значуща і очевидна Якими ж є її показники?

1 Високий рівень мотивації навчання учнів їм цікаво вчитися, вони
помічають, що вчителю також цікаво їх навчати На уроці панує творча
атмосфера пізнання, спільного пошуку Урок — це час спільної праці,
спільного життя вчителя та учнів

2 Взаєморозуміння між учителем і учнями Довіра до вчителя як до
фахівця — його сприймають як авторитетне джерело знань, повага до

¹Див Амонашвили Ш А Единство цели — М, 1979, Курганов С Ю Ребе-нок и взрослый в учебном диалоге — М, 1989, Рибакова М М Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе — М, 1991, Рябцева С Л Диалог за партой — М, 1989, Шевченко С Д Школьный урок как научить каждого — М, 1991, Стрельников В Парадигми педагогічних технологій // Педагогічні техно­логи Досвід Практика / За ред П Матвієнка, С Клепка та ін — Полтава, 1999 — С 350-356, Нові освітні технологи // Завуч - 2003 - № 19 - С 14-19, Ярошенко Л, Кушнір А Перспективні освітні технології сьогодні // Директор школи -2001 -№21-22 - С 11

нього як до особистості Вимоги вчителя справедливі, учні сприймають їх спокійно Є контакт, взаємне бажання працювати разом

3 Високий рівень пізнавальної активності учнів їхня думка розкута,
вони не бояться помилитися під час розв'язання нової задачі Мож­
ливість творчо працювати стимулює їхню активність Вони бачать ре­
альну зацікавленість учителя в їхніх відповідях, роздумах, висновках

4 Взаємна задоволеність учителя і учнів спільною працею на уроці
учні збагатилися новою цікавою інформацією, виявили свої здібності,
здобули визнання у класі, вчитель задоволений співпрацею з учнями,
тим, що віддав їм часточку свого інтелектуального, духовного надбання,
переконався, що його робота дала позитивні результати

Педагог має право на вільний вибір будь-якої моделі організації уроку, але при цьому він мусить пам'ятати, що бере на себе і відпові­дальність за результати навчання Прогностичним результатом навчання для моделі «урок-діалог» є формування знань учнів як власної цінності, вмінь, духовного надбання, яке сприяє особистісному зростанню, входжен­ню у непростий світ взаємин з оточенням У ситуації «урок-монолог» процес навчання зводиться до виконання вчителем формальних функцій, ігнорується особистість учня як суб'єкта навчання Він отримує знання, але вони формальні, як і стосунки з учителем, який не вплинув пози­тивно на формування особистості свого учня, не став для нього справжнім порадником

А тепер повернімося до початку нашої розмови Гадаємо, ви зможете самостійно визначити мотиви тривоги вчительки з наведеної ситуації шкільного уроку Вона вболіває за те, що урок не став для п учнів часом реального духовного спілкування з нею (а так цього хотілося!) Головне для неї — залучення дітей до спільної праці на уроці, духовне злиття з ними, відчуття єдності переживань, спрямованості думок інакше кажу­чи, вчителька зорієнтована на діалогічну взаємодію з учнями в процесі навчання Однак у намаганні виконати свої функціональні обов'язки вона не помітила, як випустила з поля зору головну дійову особу уро­ку — учня Урок відбувся, знання і вміння учнів формувалися, було вчительське натхнення і зосередженість на власних завданнях уроку Саме в зосередженості на собі і виявилася функціонально-рольова пози­ція вчительки на цьому уроці Справжнього внутрішнього діалогу між нею і учнями не відбулося Отже, було порушено умови технологи уро-ку-діалогу