Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу

Студентам пропонують кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, відеозаписів уроків, тек­стових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати й аналізувати діалогічну взаємодію в монолозі вчителя).

Вправа 1. Проаналізуйте фрагмент відеозапису уроку студента. Схарактеризуйте різновид усного мовлення вчителя (монолог чи діа­лог). Проаналізуйте, як учитель «передає» свою мету учням, здійсню-

ючи мотивацію сприйняття теми — через осмислення учнями власних проблем чи як необхідність розв'язання поставленого завдання. Визначте характер діяльності майбутнього вчителя: монологічною чи діалогіч­ною є його педагогічна дія.

Вправа 2. Ознайомтеся з фрагментом уроку, проведеного М. Качурі -ним за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара» у 10 класі (Див.: Организация исследовательской деятельности учащихся на уроках ли-тературы. — М., 1988. — С. 85 — 86). Урок проводиться у вигляді уявної екскурсії місцями, де відбувалися події роману. Нижче наведено части­ну монологу вчителя.

— Ви пам'ятаєте, мабуть, ту подію в романі «Злочин і кара», яка сталася саме тут, на цьому мосту. Спробуймо уявити, як це було. Щоправда, тоді стояла липнева спека, а зараз зима...

Уже здійснивши свій страхітливий «експеримент», Раскольніков вештався по місту, не в змозі зрозуміти, що ж таке і навіщо він скоїв... і опинився тут, посеред мосту, де ледь не потрапив під копита коней.

Тут треба звернутися до рядків роману: «Він стояв і дивився вдалечінь довго і пильно... Незрозумілим холодом віяло завжди на нього від цієї величної панорами... Дивувався він завжди своєму похмурому й загадко­вому враженню і відкладав розгадку його, не довіряючи собі, на майбутнє».

Загадку Раскольніков не розгадав — ні тоді, на мосту, ні пізніше. Але недарма ж він поставив її перед нами, читачами, та ще й подав так збільшено, підкреслено. Чи не спробувати розгадати?

...Ми з вами так і вчинимо: будемо дочитувати роман на мосту, на площі, на вулиці й міркувати над загадкою, яку загадав нам автор. Мож­ливо, це відкриє нам щось нове в цьому безконечно складному творі.

Проаналізуйте: Як здійснює діалогізацію монологу вчитель М. Ка-чурін? Чи відчувається в його позиції установка на діалог з дітьми? На які прийоми можна вказати, обґрунтовуючи свою відповідь? Проаналі­зуйте механізм досягнення контакту — як виникають співроздуми, співпе­реживання?

Вправа 3. Ознайомтеся з монологом учителя на уроці природознав­ства на тему «Повітря має вагу» (Скаткин М. Н. О путях повышения эффективности обучения в связи с переходом школн на новые про-граммы. - М., 1971. - С. 26).

...Ви вже знаєте, діти, що всі тіла природи — і тверді, й рідини — мають вагу. А чи має вагу повітря? Тривалий час люди думали, що повітря нічого не важить: адже якщо взяти в руку камінь або склянку з водою — зразу відчуєш їхню вагу, а якщо набрати в жменю повітря, то ніякої ваги не відчуєш.

Але один учений зробив такий дослід: узяв металеву кулю з краном і зважив її {пояснює дослід).

Добре було б і нам зробити такий дослід, але в нас немає кулі з краном. А якщо зробити так?..

Проаналізуйте: як можна схарактеризувати загальний перебіг уро­ку: це міркування в одному напрямі чи пошук індивідуальних рішень?

Чи вдається вчителю домогтися особистісного залучення кожного учня до процесу пізнання? Чи діалогічні позиція вчителя та результат уроку?

Вправа 4. На підставі матеріалу розділу «Секрет гарного виступу» (Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе й влиять на людей, выступая публично. — М., 1989) складіть поради вчителеві, який готується до ведення монологу на уроці. Наведіть власні ілюстрації до цих порад.

Виконання вправ на реконструкцію тексту

Монологічного викладу матеріалу з метою активізації взаємодії з учнями на уроці

До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті виконати роботу в малих групах для глибокого усвідомлення техно­логії діалогізації монологу.

Вправа 5. Виберіть тему монологічного викладу на уроці. Ознайом­теся зі змістом матеріалу за підручником. Визначте можливі труднощі у сприйманні учнями інформації, після чого:

1. Проведіть діалогізацію змісту повідомлення:

а) здійсніть логічне членування тексту, виділіть головні думки, до­
беріть прийоми створення ситуацій співроздумів (запитання, проблемні
ситуації, порівняння, введення діалогів);

б) обдумайте прийоми організації ситуацій співпереживання (пер­
соніфікація змісту, створення образних бачень, застосування словесно-
образної та логічної виразності);

в) визначте, яких особливостей змісту бракує для забезпечення діа­
логізації, проведіть додатковий пошук.

2. Обміркуйте діалогізацію викладу:

а) як продемонструвати власне ставлення до проблеми, надати інфор­
мації особистісного забарвлення;

б) як забезпечити спільність з аудиторією вербальними і невербаль-
ними засобами (зоровий контакт, просторове розміщення, ритміко-інто-
наційна єдність);

в) як досягти спрямованості мовлення на дітей (звернення, установ­
ка на відповідь тощо).

3. Обговоріть розробку діалогізованого монологу в малих групах і
захистіть свій варіант перед аудиторією.

Моделювання педагогічної діяльності

Проведення фрагмента уроку в аудиторії. Аналіз діалогізації моно­логу в групах (кожна група вибирає свій напрям аналізу за схемою).

Схема аналізу забезпечення діалогізації монологу на уроці

I. Створення суб'єкт-суб'єктних стосунків у взаємодії

1) забезпечення прийняття учнями навчальної мети (мотивація),

2) рівність позицій усіх, забезпечення активності на всіх етапах (під
час порушення проблеми, корегування думок, аналізу роботи), поліфо­
нія — звучить голос кожного,

3) взаємна повага до міркувань кожного, толерантність, розвиток ду­
мок кожного,

4) прагнення до співучасті, спільності («ми поміркуємо»), звернен­
ня до аудиторії

II. Створення атмосфери інтелектуальної єдності, співроздумів на
уроці

1) порушення закритих питань,

2) постановка риторичних запитань,

3) порушення проблемних питань,

4) зіставлення різних міркувань, фактів, позицій, введення діалогу

III. Створення емоційної єдності, атмосфери співпереживання

1) особистісна забарвленість інформації вчителя, її модальність,

2) персоніфікація змісту (звернення до досвіду учнів, власного дос­
віду, досвіду інших),

3) застосування словесно-образної виразності (введення описів, сло­
весних картин, укрупнення деталей, використання тропів, засобів син­
таксичної виразності),

4) забезпечення логічної виразності (інтригуючий початок, емоційна
завершеність розповіді)

IV. Забезпечення взаємодії педагогічною технікою

1) чіткість вимови (дикція) і орієнтація мовлення на слухачів,

2) використання дистанції як засобу контакту,

3) зоровий (візуальний) контакт,

4) творче самопочуття на уроці, виразність міміки і пантоміміки як
вияв творчого самопочуття

МАЙСТЕРНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

ДІАЛОГ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ

Мета: формування установки на діалогічне спілкування з учнями у процесі вивчення нового матеріалу оволодіння технологією ведення бесіди на уроці, забез­печення пізнавальної активності в навчальному процесі

Обладнання схеми технології побудови евристичної бесіди та порівняльної характеристики рівнів пізнавальної активності учнів

Опорні поняття евристична бесіда, емоційний фон уроку, репродуктивний, по­шуковий, творчий рівні пізнавальної активності учнів

Завдання для студентів

1. Підготуватися до співбесіди, використовуючи рекомендовану літературу
і свої спостереження під час педагогічної практики

1 1 Місце бесіди вчителя на уроці 1 2 Рівні пізнавальної активності учнів

1 3 Евристична бесіда як діалог з учнем, технологія а побудови 1 4 Майстерність організації педагогічної взаємодії у процесі ведення бесіди на уроці

2. Виконати вправи (1—4 — усно, 5 — письмово) Для виконання вправи 5
викладач визначає тему уроку для мікрогруп

Список рекомендованої літератури

& 1 Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — М, 1989 — С 223-228

2 Буяльский Б А Курс на мастерство — К, 1974 — С 39 — 43

3 Лукач С П Бесіда на уроках мови — К, 1990 — С 6 — 18,27—30

4 Стоунс Э Психопедагогика - М, 1984 - С 314-318

5 Яковлев Н М, Сохор А М Методика й техника урока в школе — М,
1985 - С 90-96