Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди

Вправа 1. Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання:

— Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­
них відносин»?

— З'ясуйте історію розвитку замкнутості й хворобливої чутливості
щодо вчителів і школи в учня Анатолія. Які форми нетактовної пове­
дінки педагогів спричинилися до цього?

— Які принципи педагогічного такту були порушені вчителями?

— Як потрібно було відреагувати вчительці, коли мати учня тихо
запитала її: «Де син?».

Які причини нетактовності вчительки?

Вправа 2. Ознайомтеся зі змістом бесіди вчителя з вихованцем Іго­рем (гл. «Приємна розмова» з повісті А. Макаренка «Прапори на баш­тах»). Проаналізуйте:

—Чому так названа глава?

—А. Макаренко докладно описує обстановку в учительській. Що
це — просто художній опис? Чи тут наявний педагогічний сенс?

—Учитель обрав для бесіди з Ігорем затемнений куточок в учи­
тельській. Чому він так вчинив?

—Які властивості особистості вчителя дали йому змогу ефективно
провести бесіду з вихованцем?

Вправа 3. Проаналізуйте фрагмент бесіди А. Макаренка з вихован­кою («Педагогічна поема», Ч. II, гл. 2) з погляду дотримання принципів педагогічного такту. Йдеться про Марусю Левченко, яка ображала на уроках учительку Катерину Григорівну. Поведінка дівчини неоднора­зово обговорювалася, багато різних прийомів випробувано, щоб знайти підхід до неї. Нарешті Антон Семенович сказав:

— Нічого не вийде. І чорт буде, і дурна, й ідіотка. Маруся не поважає людей,
і це так швидко не пройде.

— Я поважаю людей, — перебила Маруся.

— Ні, ти нікого не поважаєш. Але що ж робити? Вона наша вихованка.
Я вважаю так, Катерино Григорівно: ви доросла, розумна й досвідчена людина,
а Маруся — дівчинка з поганим характером. Давайте не будемо на неї обража­
тися. Дамо їй право: хай вона називає вас ідіоткою і навіть сволоччю, — адже й
таке бувало, — а ви не ображайтеся. Це пройде. Згодні?

Марусині очі глянули мені у вічі й заблищали сльозами образи: вона раптом закрила обличчя косинкою і з плачем вибігла з кімнати.

Простежте за розвитком подій у «Педагогічній поемі», як вплинула на Марусю ця розмова.

Вправа 4. Проаналізуйте ситуацію.

... У Федька Рибкіна була звичка смішити дітей, і йому було байдуже: перерва зараз чи урок. Одного разу він вимазав своє обличчя чорнилом. Усім смішно. Федько радий, що одним своїм виглядом може смішити клас. Зайшла вчителька і застигла від здивування.

— Це ти чим обличчя забруднив, чорнилом?

— Ага, — кивнув головою раденький Федько.

— А яким чорнилом, оцим? — учителька оглянула чорнильні плями на
Федьковому обличчі й зажурено похитала головою. — Даремно це ти зробив,
даремно.

— А що? — занепокоївся Федько.

— Та, бачиш, це чорнило хімічне, виготовляється воно з анілінової фарби, а
анілін отруйний, він роз'їдає шкіру. Шкіра починає свербіти і братися пухи­
рями.

Федько перелякався.

— Я більше не буду, — пробурмотів він.

— Я також гадаю, що ти більше не будеш, — посміхнулася вчителька й по­
чала урок.

— Дозвольте піти вмитися, — жалібно промовив Федько.

— А що, вже свербить обличчя?

— Ні, але здається, що свербить.

— Ну тоді посидь. Вимиєшся на перерві...

Коли пролунав дзвінок, Федько першим вискочив із класу й щодуху побіг до вмивальника. Там він усю перерву тер обличчя милом, а весь клас потішався з нього.

Після цього випадку Федькові більше ніколи не хотілося на уроках смішити учнів.

{М. Носов «Пляма»)

Дайте відповіді на запитання:

— Яку тактику вибрала вчителька у цій ситуації?

— Чи можливі інші варіанти дій учителя?

— Чому у Федька виникало бажання, а потім і потреба смішити
дітей?

— Прокоментуйте вираз «він усю перерву тер обличчя милом, а весь
клас потішався з нього». Чи можна стверджувати, що вчителька в цій
ситуації мала підтримку класу?

— Які емоції збудила у Федька розмова з учителькою? Які наслідки
можливі? Завдяки яким умовам можна буде досягти позитивних змін
у поведінці учня?

Вправа 5. Проаналізуйте ситуацію. Запропонуйте варіант рішення.

У вас як у класного керівника є потреба поспілкуватися з батьками з приводу погіршення успішності їхньої доньки-шестикласниці Натал­ки. Увечері ви завітали до батьків і потрапили на день народження матері, куди вас настійно запросила господиня, яка завжди з повагою ставилася до вчителів. За столом один із гостей запитав вас: «А як там учиться наша Наталя?»

Вправа 6. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Збуджений, злий Мишко у супроводі старости входить до кабінету класного керівника. Той зайнятий: забиває в стінку цвях, щоб пові­сити картину. Побачивши Мішу, він спокійно звертається до ньо­го: «Михайле, подай мені, будь ласка, молоток!» Мишко подає молоток. «А тепер відійди вбік і подивись, чи не криво висить картина. Ну ось, ми з тобою і впоралися. А тепер поговорімо, що там у вас сталося?» Мишко вже без запальної роздратованості розповів про все, що відбу­лося. Домовилися — більше цього не буде. Виходячи, Мишко сказав: «Ви лише покличте мене, я вам завжди допомагатиму в кабінеті». Після цього Мишко став часто заходити в кабінет фізики до класного керів­ника.

(Куриленко Т. М. Задачи и упражнения по педа-гогике. - Минск, 1978. - С. 187)

Дайте відповідь на запитання:

— Як можна схарактеризувати дії вчителя в наведеній ситуації з
погляду педагогічного такту?

— За допомогою яких інших засобів можна було «нейтралізувати»
збудженість учня?

— Яке значення для вирішення проблеми культури поведінки учня
мала тактовна взаємодія вчителя з ним?

Вправа 7. Проаналізуйте реакції вчителя на затримку учнем відповіді на питання уроку:

— Сідай, як завжди нічого не знаєш...

— Поки ти зберешся рота розкрити, он скільки рук піднялося...

— Чекати на твою відповідь — гаяти час...

— Ти всіх затримуєш. Швидше, ми не можемо чекати...

— Зосередься. Ми повернемося до цього питання пізніше...
З'ясуйте, в яких реакціях учитель порушив педагогічний такт? Чим

це зумовлено? Переформулюйте нетактовні зауваження.

Вправа 8. Ознайомтеся зі щоденниками учнів одного класу. Про­аналізуйте зауваження, які зробили вчителі та класний керівник. Яких більше: схвалень чи доган? Випишіть три зауваження класного керів­ника (вчителя), в яких він виявив найбільший такт. Дізнайтеся про реак­цію учнів на зауваження в щоденнику.

Вправа 9. Проаналізуйте ситуації, порівнявши поведінку вчителів. Ситуація 1. На уроці в VII класі вчитель починає опитування з попередньої теми.

— Ей ти, наречено, йди відповідати, — звертається він до учениці-
переростка. — Гуляти гуляєш, а уроків не знаєш.

— Коли це я гуляла? — спалахує учениця. Вона почуває себе обра­
женою і до дошки не виходить.

— Вільному воля, — насмішкувато говорить учитель і ставить у
журналі напроти прізвища дівчинки одиницю.

— А ти чого розвалився, як колода! — звертається він до хлопчика.
І образливе прізвисько «колода» закріплюється за учнем...

(Куриленко Т. М. Задачи и упражнения по педа-гогике. - Минск, 1978. - С 178)

Ситуація 2. У шкільному коридорі вчителька, проходячи повз клас, почула:

— Жених і наречена!

Вона увійшла до класу й запитала:

— Хто це у вас жених і наречена?

Запанувала тиша. З останньої парти хтось вигукнув:

— Новицький і Рум'яйцева!
У класі почулися смішки.

— Чому ви їх так величаєте? — запитала вчителька.

Ліда сиділа червона. Петрик утяг голову в плечі, ніби чекаючи уда­ру. І знову той самий голос: «Ходять разом. Петро її портфель тягає...».

— А чому ви не смієтеся, коли нерозлучні два хлопчики або дві
дівчинки?

Клас притих.

— Ви хіба проти дружби?

— Ні, — почулося у відповідь.

— А виходить проти...

(З «Учительської газети»)

Дайте відповідь на запитання:

1. Як можна схарактеризувати дії вчителів з погляду виховання в
учнів людської гідності та бережливого ставлення до гідності кожної
людини?

2. Про які принципи педагогічного такту йдеться в поданих ситуа­
ціях?

3. Як слід тактовно вчинити педагогові у першій ситуації для по­
дальшого налагодження ділового й емоційного контактів з учнями?

Вправа 10. Проаналізуйте «Я-висловлювання» вчителя на невчасне запитання учня під час розповіді на уроці.

«Якщо ти запитуєш мене про щось, коли я розповідаю, я відчуваю роздратування, бо не готова приділити тобі увагу. Я буду вдячна, якщо ти поставиш своє запитання вчасно, наприклад, коли я закінчу розпо­відати».

Дайте відповідь на запитання:

— Якою буде реакція учня на зауваження вчителя? Чим вона відрізня­
тиметься від такого варіанту зауваження: «Чому ти весь час надоку­
чаєш мені своїми запитаннями?» (або: «Завжди ти зі своїми питання­
ми», «Потім спитаєш»)?

— Чи дотримані у «Я-висловлюванні» вимоги до формулювання
кожної частини повідомлення?

— Яким тоном доцільно вимовити вчителю цю фразу, щоб вплинути
на поведінку учня?

Вправа 11. Переформулюйте «Ви-висловлювання» («Ти-вислов-лювання»), яке може викликати негативні емоції у співрозмовника, у «Я-висловлювання», щоб сприяти ефективному вирішенню проблеми:

«Як тобі не соромно відмовлятися чергувати!»

«Чому ти щодня запізнюєшся?»