Поняття педагогічної майстерності

Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра?

Пригадаймо зародження колонії їм Горького у «Педагогічній по­емі» Макаренка Першим об'єктом виховної діяльності Антона Семено­вича, як він сам зазначав, був завгосп Калина Іванович, який зустрів нового завідувача колонії таким запитанням

— Ви будете завідуючий педагогічною частиною?

— Чому? Я завідуючий колонією

— Ні, — сказав він, вийнявши з рота люльку, — ви будете завідуючий педаго­
гічною частиною, а я — завідуючий господарською частиною¹

Звернімо увагу на подальшу тактику педагога в бесіді з колегою Як вийти з критичного становища? Вже в цій першій серед безлічі описа­них ситуацій ми бачимо почерк вихователя-майстра, причому і сам він наголошує на своєрідності власної педагогічної позиції

І почав я його виховання в перші ж дні, з нашої першої розмови

— Як же так, товаришу Сердюк, адже ж не можна бути без завідуючого коло­
нією? Хтось мусить відповідати за все

Калина Іванович знову вийняв люльку і чемно схилився до мого обличчя

— Так ви хочете бути завідуючим колонією⁹ і щоб я вам до певної міри
підкорився?

— Ні, це не обов'язково Давайте я вам буду підкорятися

— Я педагогіки не навчався і що не моє то не моє Ви ще молодий чоловік —
і хочете, щоб я, старий, був на побігеньках? Так теж недобре¹ А бути завідуючим
колонією — так, знаєте, для цього ж я ще малограмотний, та й навіщо це мені?

Цілий день він ходив зажурений а ввечері прийшов у мою кімнату вже зовсім сумний

¹МакаренкоА С Педагогічна поема//Твори В7т — К, 1953 — Т 1 — С 17

— Я думав, думав як нам бути з цією самою колонією і вирішив, що вам, звичай­
но, краще бути завідуючим колонією, а я вам буду ніби підкорятися

— Помиримося, Калино Івановичу

— Я так теж думаю, що помиримось Не святі горшки ліплять, і ми діло наше
зробимо А ви, як людина письменна, будете начебто завідуючим¹

У чому своєрідність дій Антона Семеновича'' Ми бачимо, що він дає можливість літній людині, яка ревниво ставиться до начальника, самій обрати рішення щодо керівництва колонією і Калина Іванович після певних вагань зважується на власне рішення, яке стає для нього особис­то цінним Логіка обґрунтування була «підказана», але саме рішення — власне, і тому цінне Подібною є поведінка завідувача і в інших ситуа­ціях Так, у пошуках засобів проти крадіжок у колонії (ситуація «Бу­рун») він не погоджується на пропозиції наймати чужих сторожів, а спрямовує пошук розв'язку в річище самоорганізації Те саме ми бачи­мо і в ситуації, коли вихователь дізнається, що в спальні ріжуться хлопці

Я — бігом з кімнати Я ніколи не розбороняв тих, що билися стою мовчки на дверях і спостерігаю Поволі хлопці помічають мою присутність і замовкають і далі мовчу всередині у мене самою закипає гнів і ненависть до всього цього дикого світу Це — ненависть безсилля, бо я дуже добре знаю сьогодні не останній день

Тоді раптом вибухаю я сам цілком свідомий певності що так треба

«Ножі на стіл' Обушки' Спати'»

Я не йду із спальні, доки всі не вкладуться²

В усіх подібних ситуаціях (а їх можна наводити ще і ще, бо це ознака системи роботи майстра) на перший план виходить ставлення до колоністів, до колеги як до суб'єктів педагогічної взаємодії Мака-ренко ініціює активність людини Гуманістична спрямованість його про фесшних рішень виявляється в тому, що він вбачає у вихованцеві, у колезі особистість, суб'єкта, поважає його, і тому тактика його — допо могти особистості самій упоратися з ситуацією

Прийняття рішення педагогом показано через зовнішні вияви у формі вчинків Майстерність завжди розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній Саме таке розуміння майстерності і прийняте в педагогіці Дехто з науковців визначає майстерність як «найвищий рівень педагогічної діяльності який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків»³ Натрапляємо й на такі визна­чення майстерності «високе мистецтво виховання і навчання»⁴, «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва та особистих

¹ Макаренко А С Педагогічна поема // Твори В 7 т — Т 1 —
С 17-18

² Там само — С 62 — 63

³ Куїьмина Н В, Кухарев Н В Психологическая структура деятельности
учителя — Гомель, 1976 — С 20

⁴ Педагогическая знциклопедия — М, 1965 — Т 2 — С 739

якостей учителя»¹, «Інтегрований показник ступеня готовності конкрет­ної людини до виконання професійних обов'язків учителя і виховате­ля»²

Справді, зовні майстерність виявляється в успішному розв'язанні різноманітних педагогічних завдань, високому рівні організованого нав­чально-виховного процесу, та сутність її в тих якостях особистості вчи­теля, які породжують цю діяльність, забезпечують й успішність Ці якості слід шукати не лише в уміннях, а й у тому сплаві властивостей особи­стості, й позиції, які й дають педагогові змогу діяти продуктивно і творчо

Що спонукало А Макаренка реагувати саме так, обрати певну так­тику, що дало йому можливість утриматися на міцних педагогічних лан­цюгах? Саме риси його особистості

Хоча педагогічна майстерність виявляється в діяльності, проте вона не зводиться до неї Не можна обмежити її лише високим рівнем роз­витку спеціальних узагальнених умінь Сутність майстерності — в осо­бистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на підставі реалізації власної системи цінностей Майстерність — вияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяль­ності, активності, що ґрунтується на гуманізмі і розкривається в доціль­ному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання

Розглядатимемо педагогічну майстерність як вияв педагогом свого «Я» у професії, як самореалізащю особистості вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня

За рахунок яких внутрішніх резервів, якого опертя в особистості, яких її властивостей досягають успіхів у вихованні?

Для того щоб здійснювати рефлексивне керівництво розвитком учнів, учитель має бути здатним керувати собою і через себе — всіма компо­нентами педагогічної діяльності (мета, суб'єкт, об'єкт, засоби, резуль­тат) на підставі зворотного зв'язку усвідомлення мети діяльності і результатів п досягнення, бачення внутрішньої картини світу дітей і того, як вони сприймають дії педагога, вибір оптимальних засобів впливу і коригування педагогічної позиції на підставі аналізу результатів відпо­відно до поставлених завдань Спрямованість на дитину як прагнення співучасті у и розвитку дає змогу обрати мету і спонукає до пошуку способів п реалізації — педагогічних технологій і техніки Усвідомлен­ня мети й результату організованого процесу розвитку зумовлює по­требу у знаннях, і тоді сплав гуманістичної спрямованості та професій­ної компетентності стає міцною підвалиною для саморозвитку педагога, даючи можливість осмислювати суперечності між обраною програмою

¹ Щербаков А И Формирование личности учителя в системе вьісшего педаго
гического образования Автореф дію д-ра пед наук — Л 1968 — С ЗО

² Барбина Е С Формирование педагогического мастерства учителя в системе
непрерьівного педагогического образования — К 1997 — С 37

виховання і реальним процесом її здійснення. Саме це є внутрішнім стимулом самовиховання вчителя, прагненням набути необхідних умінь, поглибити знання.

Втрата вчителем здатності регулювати педагогічний процес призво­дить до гальмування гармонійного розвитку його взаємодії з учнями, і тоді з'являється орієнтація лише на зовнішній контроль, а не на само­контроль, що паралізує органічність у поведінці вчителя.

Отже, майстерність учителя можна розглядати як найвищий рівень педагогічної діяльності (якщо ми характеризуємо якість результату), як вияв творчої активності особистості педагога (характеризуємо пси­хологічний механізм успішної діяльності). Коли ж ми прагнемо усві­домити витоки розвитку майстерності, зрозуміти шляхи професійно­го самовдосконалення, доцільно сформулювати визначення цієї педаго­гічної категорії так: педагогічна майстерність — це комплекс влас­тивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

До таких важливих властивостей належать гуманістична спрямо­ваність діяльності вчителя, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка. В цьому визначенні слід наголосити на таких особливостях:

1) педагогічна майстерність у структурі особистості — це система,
здатна до самоорганізації, системотвірним чинником є гуманістична спря­
мованість;

2) підвалиною професійної майстерності є професійна компетентність
(спрямованість і професійні знання становлять той кістяк високого
професіоналізму в діяльності, який забезпечує цілісність системи, що
самоорганізовується);

3) педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;

4) техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити
внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної
діяльності.

Усі складники педагогічної майстерності взаємопов'язані, їм власти­вий саморозвиток, а не лише зростання під впливом зовнішніх чинників.

Отже, щоб учитель діяв творчо, самостійно виважуючи результати своєї діяльності і коригуючи засоби з орієнтацією на мету, він повинен мати певне внутрішнє опертя, певні властивості, риси, розвиток яких забезпечить професійний саморозвиток педагога, а через нього — і розви­ток учня.