Загальна характеристика договору лізингу. Види лізингу.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика договору лізингу. Види лізингу.



 

Договір лізингу (гл.58 пр.6 ст.806-809 ЦК)

Лізинг — це особлива форма оренди, пов'язана з передачею в користування машин, обладнання, інших матеріальних засобів і майна.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). (ст.806 пр.6 гл.58 ЦК)

Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Цивільним кодексом України, ЗУ "Про лізинг" (1997р.), "Про фінансовий лізинг" (2003р.)

Характеристики договору: реальний або консенсуальний, оплатний, строковий, дво-, три- або багатосторонній.

Договори Л. класифікуютьсяза: об'єктами (Л. рухом. майна, що було і не було у вжитку, нерухом. майна, вироб. комплексів тощо); субєк тами, шо беріть участь у Л. (прямий, непрямі зюротний, пайовий і роздільний Л.); сектор ринку, в якому здійснюється Л. (внутр. і міжнар Л.); ступенем окупності інвестицій і можли вістю чи неможливістю переходу об'єкта Л. у власність лізингоодержувача (фін. і оператив ний Л.); способом передачі об'єкта Л. у власність лізингоодержувача (строковий, безстроковий щодо викупу і умовний Л.); умовами викорис тання об'єкта Л. (цільовий і безумовний Я умовами надання послуг лізингоодержувачу (Л. з повним і непов. набором послуг, спец. послугами, компенсац., чистий); характером лізинг, платежів (Л. з грош., компенсац. і змішаним платежами). Найбільше практ. значення має поділ на договори фін. і операт. (операційного, експлуатаційного) Л. Характерною рисою договорів фінансо­вого Л. є можливість переходу права вчасності на об'єкт Л. до лізингоодержувача після викорис­тання об'єкта Л. протягом строку, близького, як правило, до строку його повної амортизації. Строк дії договорів оперативного Л. є суттево коротшим від строку повної амортизації об'єкта Л., а сам об'єкт після закінчення строкудогово ру повертається лізингодавцю, якщо тільки до­говір не продовжується на новий строк.

Субєктами лізингу є лише юридичні особи.

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. (ст.807 ЦК)

Форма– письмова.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

• належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

• своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком здійснювати лізингові платежі;

• у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на купівлю (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно у стані, зазначеному в договорі.

Лізингоодержувач має право:

• відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, або затримувати належні лізин-годавцеві платежі до усунення ним порушення;

• вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

Характеристики договору: безоплатний, двосторон­ній, може бути як реальним, так і консенсуальним.

Сторонамиможуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Водночас юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її заснов­ником, учасником, керівником, членом Ті органу управління чи контро­лю.

Предметомдоговорує речі, визначені індивідуальними ознаками.

Форма договорузалежить від суб'єктного складу договору та предмету договору. Так, договір позички:

- речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися в усній формі;

- між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається в письмовій формі;

- будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмовій фор­мі, а строком понад один рік - підлягає нотаріальному посвідченню;

- транспортного засобу, якщо однією із сторін є фізична особа - укладаєгься в нотаріальній формі.

Кожна із сторін має право вимагати дострокового розірвання дого­вору у випадку істотних порушень договору іншою стороною. Так, по­зичкодавець має на це право, якщо у зв'язку з непередбаченими обста­винами річ стала потрібною йому самому; використання речі не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, але новий власник має право в будь-який час розірвати договір, який укладено без визначення строку. При розірванні договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

 

43. Договір позички. Поняття, ознаки, предмет, істотні умови, основні права і обов'язки сторін за договором позички.

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
2. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
3. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) зобов'язується передати, або передає безоплатно другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Річ передається у тимчасове користування і має бути повернена у тому ж стані, з урахуванням нормального зносу.
2. У ЦК 1963 р. позичкодавець міг передавати другій стороні річ у власність або оперативне управління. ЦК уникає понять "оперативне управління".
3. Договір позички близький до договору найму, але відмінність між ними полягає у тому, що договір найму є сплатним, а договір позички може бути безоплатним. Через значну схожість цих двох договорів, використовуються правила, визначені у главі 58 ЦК.
Через те, що договір позички має безоплатний характер, в його регулюванні є деякі особливості, які відображаються в наступних статтях (ст. ст. 905—913 ЦК).
Позичкодавець зобов'язаний передати річ у стані, відповідному умовам договору та її призначенням, з усіма належними документами та складовими (якщо інше не передбачено умовами договору).

1. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.
3. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.
4. Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

1. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.
Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.
2. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

1. Сторонами договору позички можуть бути фізичні або юридичні особи. Право передання речі за договором позички може бути здійснено власником, а також іншими особами, які уповноважені здійснювати довірче управління майном.
2. Частиною 2 коментованої статті забороняє передавати речі у безоплатне користування юридичною особою, яка займається підприємницькою діяльністю, особі, яка є її засновником; учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. Ця норма спрямована на те, щоб не допустити будь-які зловживання. У випадку порушення цієї норми відповідний договір буде недійсним, відповідно ч. 2 ст. 197 ЦК. Недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо випливає із закону, інших нормативно-правових актів (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом правочину недійсним не вимагається.

1. Позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця.
2. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

1. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.
2. Користувач зобов'язаний: .
1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;
2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;
3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

1-2 Стаття 910 ЦК зобов'язує користувача підтримувати отриману річ у належному стані, нести всі витрати, щодо й утримання. При цьому користувач зобов'язаний робити поточний та капітальний ремонт, в чому виявляється відмінність договору позички від договору найму. Ця норма є диспозитивною та використовується, якщо інше не передбачено договором.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.248.200 (0.009 с.)