Деліктна і договірна відповідальність. Порівняльна характеристика.

(див. пит. 29)

 

Загальна характеристика договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Розрізняють кілька видів договору купівлі-продажу, зокрема:

а) договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі; договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;

б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому та зовніш­ньоекономічному обігу;

в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;

г) договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;

д) договори купівлі-продажу об'єктів приватизації; є) форвардні та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу іменний, двосторонній, консенсуальний і оплатний договір. Істотними умовами договору купівлі-продажу тради­ційно вважаються предмет та ціна. ЦК 2003 р. ці­на є істотною умовою лише для окремих видів договорів купівлі-продажу (наприклад, продаж нерухомості). В інших випадках за відсут­ності прямої вказівки на ціну безпосередньо в договорі вона визначаєть­ся за правилами ст. 632 ЦК, тобто сплачується звичайна ціна, яка скла­лася на аналогічні товари на момент укладення договору.

Умова про консесуальність договору не є однозначною. Інколи договір купівлі-продажу можна вважати реальним (момент ви­конання збігається з моментом укладення).

Предметом договору можуть виступати як речі, визначені індиві­дуальними та родовими ознаками, так і майнові права та право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Умова щодо предмету договору купівлі-продажу вважається виконаною, якщо зміст договору дозволяє визначи­ти найменування товару і його кількість. Кількість може визначатися в мірах ваги, площі, штуках тощо.

Сторонами в договорі є продавець і покупець. За загальним прави­лом право продажу товару надано власнику. Водночас у певних випад­ках стороною може бути й інша особа.

Форма договору залежить від ціни договору, суб'єктного складу, предмета договору і спеціальних вказівок закону. Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового» комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмо­вій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі продажу належить до типових двосторонніх дого­ворів, зміст договору становлять права та обов'язки сторін.

Головними обов'язками продавця є:

- передати товар покупцеві у власність.

- передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбаче­ ні законом чи договором;

- забезпечити виникнення у покупця права власності на товар;

- інформувати покупця про недоліки речі;

- попередити покупця про права третіх осіб, тобто про так звані «юридичні недоліки речі»;

- зберігати продану річ в тих випадках, коли право власності переходить до покупця до її передачі;

- виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до по­купця з позовом про витребування речі.

Головні обов'язки покупця:

- сплатити обумовлену грошову суму за товар;

- вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару;

- прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти;

- оглянути товар і перевірити його якісні і кількісні характеристики;

- притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з
позовом про витребування речі.

Наслідки порушення договору

При цьому між сторонами є спільні обов'язки, зокрема: відшкоду­вання збитків, які виникли у контрагента у зв'язку з неналежним вико­нанням договору, затримкою виконання або відмовою.

Відповідальність може настати за невиконання будь-якої умови договору у вигляді сплати неустойки і відшкодування збит­ків. Так, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця за своїм вибором:

- пропорційного змінення ціни;

- безоплатного усунення недоліків в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків.

Якщо недоліки товару настільки істотні, що їх неможливо усунути, покупець має право вимагати заміни товару або взагалі відмовитися від договору. Продавець також відповідає за продаж некомплектного това­ру, продаж товару без тари і упаковки, порушення асортименту тощо.

На покупця може бути покладена відповідальність за безпідставну відмову від оплати чи порушення строків оплати товару у вигляді не­устойки.

 

 

32. Порука і гарантія, як засоби забезпечення зобов’язань.
(див. пит. 26, 27)

Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. Особливості правового регулювання.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійс­нює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується пере­дати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, до­машнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним, тобто таким, в яко­му одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати про­даж товарів кожному, хто до неї.

Крім окремих статей ЦК, цей договір регулюються ЗУ „Про захист прав споживачів” і окремими правилами торгівлі (на ринках, в розстрочку, правилами продажу транспортних засобів і номерних агрега­тів, продовольчих товарів, непродовольчих товарів та іншими).

Прода­вець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які ви­никли після його передачі, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

Істотною умовою договору роздрібної купівлі-продажу виступає ціна, яка є однаковою для всіх покупців. При цьому продавець не має право завищувати розмір ціни для окремих покупців. На продавця може бути покладений обов'язок лише зменшувати ціну для осіб, яким нада­но пільги за законом. Покупцеві надається право протягом 14 днів з дня продажу обміняти непродовольчий товар на аналогічний товар іншого розміру, фасону, кольору чи комплектації.

Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на ви­щезазначених підставах, встановлюється нормативно-правовими акта­ми, зокрема Постановою кабмыну від 19.03.1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень ЗУ "Про захист прав споживачів"". Відповідно до додатку № 3 даної Постанови обміну (поверненню) не підлягають такі товари належної якості: продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни; непродово­льчі товари:; аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом; вироби з натурального та штуч­ного волосся (перуки); товари для немовлят.

У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших стро­ків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, поку­пець має право за своїм вибором:

- вимагати безоплатного усунення недоліків або відшкодування
витрат, здійснених покупцем на їх виправлення;

- замінити товар на аналогічний належної якості або на такий самий
товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

- вимагати зменшення ціни товару;

- розірвати договір і вимагати повернення сплаченої суми.

При розірванні договору розрахунки з покупцем у випадку підви­щення ціни на товар проводяться, виходячи із його вартості на момент звернення, при зниженні ціни на товар - виходячи із ціни, яка була спла­чена на момент купівлі (ч. 5 ст. 14 Закону» Про захист прав споживачів»).

 

Договір поставки. Загальна характеристика. Особливості укладання міжнародного договору поставки товарів.

 

Договір поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємни­цькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімей­ним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець - прийн­яти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Законодавець відносить поставку до різновиду купівлі-продажу.

Договору поставки властиві ознаки, що виокремлюють його серед інших договорів і дають підстави говорити про нього як про договір, якому властиве особливе правове регулювання:

1) в обсяг прав і обов'язків сторін входить не тільки продаж това­ру, що поставляється, але і його доставка;

2) передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві пови­нна здійснюватися в обумовлений договором строк або строки;

3) у договорі поставки момент укладання договору віддалений у
часі від моменту виконання, тому що товару, який є предметом догово­ру поставки, може і не бути на момент укладання договору;

за договором поставки покупцеві переда­ється товар для використання його в підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням;

5) система договірних зв'язків при укладанні договору поставки найчастіше складна. Тому постачальником не завжди виступає власник (виробник) майна, що є предметом поставки, їм може бути і посередник, який реалізує покупцеві товар з метою одержання прибутку.

Крім зазначених ознак, договір поставки має й інші істотні особливості.

Предметом договору поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, техніч­них умовах, документації до зразків (еталонів), або продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, під­групами, видами, марками, типами визначаються специфікацією.

У ЦК України не передбачено спеціальних норм щодо форми дого­вору поставки. Тому, при його укладанні потрібно керуватися загаль­ними правилами про форму правочинів (ст. 205-210 ЦК України). Як правило, договір поставки - це єдиний документ, підписаний сторона­ми. Але також існує можливість укладання договору поставки шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телефон­ного, телетайпного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє віро­гідно встановити, що документ виходить від сторони за договором.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з ураху­ванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачами, якщо інше не передбачено законодавством.

Якість та комплектність товарів, що поставляються, мають від­повідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.

Кабінет Міністрів України затверджує Положення про поставки про­дукції виробничо-технічного призначення та поставки товарів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б од­на сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сек­тору економіки, або порушення пов'язане із виконанням державного кон­тракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, застосовуються штрафні санкції у таких розмірах:

- за поставку неякісних (некомплектних) товарів - штраф у розмірі 20% від вартості неякісних товарів;

- за порушення строків поставки - неня в розмірі 0,1% від вартос­ ті товарів за кожен день прострочення, якщо інше не передбачено зако­ном чи договором.