Психологія педагогічної праці

ТА ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

І. Питання, які виносяться для обговорення на практичні заняття

1. Своєрідність педагогічної праці.

2. Структура педагогічної діяльності.

3. Структурно-ієрархічна модель особистості вчителя.

4. Педагогічні здібності.

5. Педагогічні вміння.

6. Функції педагогічного спілкування.

7. Стилі педагогічного спілкування та педагогічної діяльності.

II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою

1. У чому полягає роль педагогічної праці, яке її місце у розвитку суспільства?

2. Назвіть цілі педагогічної діяльності вчителя.

3. У чому полягає своєрідність мотивів педагогічної діяльності?

4. На що спрямована система дій вчителя як базове утворення пе­дагогічної діяльності?

5. Що є продуктом педагогічної діяльності вчителя?

6. Що таке педагогічне мислення вчителя?

7. У чому суть педагогічної спрямованості особистості вчителя?

8. Назвіть види педагогічних здібностей.

9. У чому полягає педагогічний такт?

 

10. Як співвідносяться педагогічні здібності та педагогічні вміння?

11. Назвіть групи вмінь вчителя.

12. Охарактеризуйте відомі Вам індивідуальні стилі педагогічної діяльності, які скорочено позначають так: ЕІС; ЕМС; РІС; РМС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. - К., 2002.

2. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. - М, 1961.

3. Власенко В.В. Вчителі-учні: психологія взаємних оцінних став­лень. - К., 1995.

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

4. Митина Л.Т. Психология профессионального развития учителя. -М.: Флинта. 1998.

5. Ніколенко Д.Ф. Психологія особистості радянського вчителя. - К.: Рад. шк, 1978.

6. Синиця І.О. Про педагогічний такт вчителя. - К.: Рад. шк., 1969.

III. Практичні завдання

1. Поясніть думку В.О. Сухомлинського: "Школа - це духовна ко­лиска народу. Що більше піклування про свою колиску виявляє народ, то блискучіше його майбутнє. Школярі - не просто діти, що зібралися в одне місце. Вони становлять дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами [210; 341].

2. Поясніть, як Ви розумієте народну мудрість про любов і чи мож­на пов'язати її з особистістю вчителя?

 

- Любов породжує любов, а жорстокість - зневагу.

- Любов усе здолає.

- За любов любов'ю платять.

- Серце бачить краще, ніж око. Серце чує серце.

- З добротою одного серця і тисяча талантів не зрівняється.

- І в дружбі треба межу знати.

- Розумний тому й розумний, що все життя вчиться.

- Розум - скарб на тисячу поколінь.

- Вченому належить увесь світ.

- Шануй учителя, як родителя.

3. А.І. Щербаков виділяє низку психологічних функцій педагогіч­
ної діяльності вчителя. Поясніть їхній психологічний зміст:

- інформаційна;

- розвивальна;

- орієнтаційна;

- мобілізаційна;

- дослідницька.

4. Н.В. Кузьміна визначає у психологічній структурі діяльності
п'ять компонентів. Поясніть їхню суть та запам'ятайте:

- гностичний; -проективний;

- конструктивний;

- організаторський;

- комунікативний.

5. Важливою характеристикою педагогічної праці є позиція вчите­
ля у процесі взаємодії з учнем. Серед позицій виділяють [56]:

Педагогічна психологія: Практикум

- „закриту позицію" педагога;

- „відкриту позицію";

* - позицію „зустрічного руху" до дитини. Поясніть їхню сутність і значущість.

6. Поясніть характер і спрямованість вимог вчителя до учнів, що
має такий тип мотивації (домінантний):

- різнобічна мотивація;

- домінування у вчителя мотиву зобов'язаності;

- учитель з домінуванням мотиву глибокої зацікавленості навчаль­ним предметом;

- учитель з вираженою потребою спілкування з дітьми.

7. Вкажіть, які з поданих стилів педагогічної діяльності вчителя
підходять до зазначених особливостей професійної свідомості:

- авторитарний;

- ліберальний;

- демократичний.

Визначте, якому стилю властиві такі компоненти професійної сві­домості:

- вимушена мотивація, спрямованість діяльності на себе, середній показник педагогічної ідентичності, низький рівень домагань, серед­ня самооцінка, низький рівень рефлексії, відсутність емпатії, середня креативність;

- вимушена мотивація, спрямованість діяльності на процес, се­редній показник педагогічної ідентичності, середній рівень домагань при низькій самооцінці, середній рівень рефлексії і наявність емпатії, низька креативність;

- позитивна мотивація, спрямованість діяльності на інших людей, високий рівень педагогічної ідентичності, середній рівень домагань і самооцінки, високий рівень рефлексії і наявність емпатії, середня креативність [56].

8. А.К. Маркова і А.Я. Ніконова виділяють такі індивідуальні стилі
[127]:

- емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС);

- емоційно-методичний стиль (ЕМС);

- розсудково-імпровізаційний стиль (РІС);

- розсудково-методичний стиль (РМС). Дайте відповіді на такі запитання:

1. У чому полягає своєрідність спрямованості вчителя кожного з названих стилів: на процес навчання чи результат?

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

2. Які особливості розгортання вчителем орієнтувального чи кон­трольно-оцінного етапів у своїй праці?

3. Назвіть динамічні характеристики стилю (його гнучкість, стій­кість, переключеність та інші).

4. Яка результативність кожного з названих індивідуальних стилів?
9. Структура педагогічної діяльності.

Порівняйте особливості компонентного складу педагогічної діяль­ності, запропоновані Н.В. Кузьміною та А.К. Марковою.

Таблиця 5.1

 

і Етапи педаго­гічної ДІ­ЯЛЬНОСТІ	Компоненти педагогічної діяльності (за Н.В. Кузьміною)	Педагогічні уміння (за А.К. Марковою)
1. Підготовчий ■ етап	1. Проективна діяльність: а) формулювання педагогіч­ них цілей; б) вибір змісту навчального матеріалу майбутніх занять; в) вибір методів навчання; г) проектування своїх дій і дій учнів.	1. Уміння бачити в педагогіч­ ній ситуації проблему і сфор­ мулювати її. 2. Уміння працювати зі зміс­ том навчального матеріалу. 3. Уміння будувати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.
2. Процесуальний етап	1. Організаторська діяльність: а) встановлення дисципліни, робочих умов на заняттях; б) стимулювання діяльності учнів; в) організація своєї діяльності з відтворення навчального матеріалу; г) організація своєї поведінки в реальних умовах; д) організація діяльності учнів; є) організація контролю результатів педагогічних впливів і корекція. 2. Комунікативна діяльність: а) встановлення правильних взаємозв'язків з учнями; б) керівництво довірливо-діа- логічпим стилем спілкування.	1. Уміння керувати своїм емо­ ційним станом. 2. Уміння керувати настроєм колективу. і 3. Уміння швидко орієнтувати­ ся у ситуаціях і гнучко зміню­ вати свою поведінку. 4. Уміння керувати своїм тілом, голосом, мімікою, жестом. 1. Уміння створювати умови психологічно безпечного спіл­ кування. 2. Уміння зрозуміти позицію іншого. 3. Уміння доступно, логічно, послідовно, емоційно поясню­ вати навчальний матеріал. 4. Уміння імпровізувати і ви­ користовувати різні засоби психологічного впливу. 1

Я 86 Педагогічна психологія: Практикум

 

3. Етап аналізу результатів діяльності.

1. Гностична діяльність. а) аналіз результатів навчання; б) виявлення відхилень - ре­ зультат визначеної мети; в) аналіз причин цих відхи­ лень; г) проектування заходів з усунення недоліків; д) творчий пошук нових ме­ тодів учіння.

1. Уміння виявляти показники навчальності. 2. Уміння стимулювати осо­ бистіший розвиток. 3. Уміння оцінювати резуль­ тативність своєї педагогічної діяльності.

10. Педагогічна діяльність як засіб управління учінням.
Прочитайте визначення управління.

- Управління навчальним процесом - це цілеспрямовані, система­
тичні впливи вчителя на навчальну діяльність класу, учня.

Визначте суб'єкт і об'єкт управління.

11. Ефективне управління процесом навчання можливе при вико­
нанні конкретних вимог:

- формування цілей навчання;

- встановлення вихідного рівня (стану) управлінського процесу;

- розробка програми дій, яка передбачає основні перехідні стани;

 

- отримання за конкретними параметрами інформації про стан процесу навчання (зворотний зв'язок);

- переробка інформації, яка отримана у спосіб зворотного зв'язку, внесення у навчальний процес корективів.

Поясніть сутність кожної з них.

12. Педагогічна оцінка - ставлення педагога до фактичного ре­
зультату діяльності учня, яке визначається ступенем відповідності на­
вчальних досягнень заданим нормам.

Назвіть дві основні педагогічні оцінки.

13. Прочитайте і поясніть сутність суб'єктивних помилок оціню­
вання:

- великодушне, яке виявляється у винесенні завищених оцінок;

- ореол, який пов'язаний з упередженістю і виявляється в тенден­ції оцінювати тільки позитивно або тільки негативно тих учнів, до яких вчитель ставиться або позитивно, або негативно;

- центральна тенденція, виявляється в прагненні уникнути крайніх оцінок;

- контраст, який полягає в оцінюванні знань, якостей особистості і поведінки людини вище або нижче залежно від того, вище або нижче виражені ті самі характеристики у вчителя;

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

- близькість, яка виражається в тенденції ставити схожі за часом і місцем оцінки;

- логічні помилки, які виявляються у ставленні схожих оцінок різ­ним психологічним властивостям і характеристикам, що є логічно пов'язаними.

14. Важливо підкреслити, що Я-концепція є не статичним, а ди­
намічним, психологічним утворенням. Формування, розвиток та
змінювання Я-концепції зумовлене зовнішніми і внутрішніми чин­
никами. Соціальне середовище має великий вплив на формування
Я-концепції. Професійна Я-концепція особистості може бути реаль­
ною та ідеальною.

Поясніть, у чому полягає реальна та ідеальна професійна Я-кон­цепція.

15. У структурі самооцінки взагалі та професійної самооцінки
особливо доцільно виділяти два аспекти: перший — операціонально-
діяльнісний аспект самооцінки та особистісний аспект професійної
самооцінки.

У чому полягає операціонально-діяльнісний та особистісний ас­пекти самооцінки?

16. Як впливає на професійну адаптацію дискордантність (неузго­дженість) самооцінки операціонально-діяльнісного та особистісного аспектів самооцінки?

17. Що відображають самооцінка результату і потенціальна само­оцінка у професійній діяльності?

18. Чи свідчить низька самооцінка про „комплекс професійної не­повноцінності"?

19. Чи може низька самооцінка у поєднанні з високою самооцін­кою потенціалу бути чинником професійного саморозвитку?

20. Психологічний портрет учителя будь-якого предмета включає такі структурні компоненти:

 

- індивідуальні якості людини, тобто її особливості як індивіда -темперамент, задатки та ін.;

- її особистісні якості, тобто її особливості як особистості - соці­альні сутності людини;

- комунікативні (інтерактивні) якості;

- статусно-позиційні (особливості становища, ролі, ставлень у ко­лективі);

- діяльнісні (професійно-предметні);

- зовнішньо-поведінкові показники.

Педагогічна психологія: Практикум

Поясніть суть кожної групи якостей та наведіть приклади.

21. Зіставте компоненти психологічного портрета вчителя будь-
якого предмета зі структурою суб'єктних властивостей учителя за
А.К. Марковою.

На думку А.К. Маркової, структура суб'єктних властивостей може бути представлена такими блоками характеристик:

- об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні умін­
ня, психологічні і педагогічні знання;

- суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація,
„Я— концепція", установки, особистісні особливості.

До важливих професійних якостей педагога належать: -ерудиція;

- цілепокладання;

- практичне і діагностичне мислення;

- інтуїція;

- імпровізація; -спостережливість;

- оптимізм;

- винахідливість;

- передбачення;

- рефлексія.

У чому полягає професійна сутність перелічених якостей особис­тості вчителя?

22. Який тип спрямованості сприяє досягненню високих результа­
тів у професійно-педагогічній діяльності. Вибір головних стратегій ді­
яльності зумовлює, на думку Н.В. Кузьміної, три типи спрямованості:

- істинно педагогічну;

- формально педагогічну;

- хибно педагогічну.

23. Засвоєння особистістю професії неминуче супроводжується
змінами у структурі особистості. Ці професійні зміни розцінюються
як негативні, тобто такі, які порушують цілісність особистості, зни­
жують її адаптивність та стійкість, і називаються професійними де­
формаціями.

Поясніть суть кожної з них:

- загальнопедагогічні деформації;

- типологічні деформації, наприклад, у вчителя-комунікатора,
вчителя-організатора, у вчителя-інтелігента, у вчителя-предметника;

- специфічні, або предметні деформації;

- індивідуальні деформації.

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

24. Проаналізуйте фрагмент із книги В. Крапивіна „Журавлик і
блискавка". Що можна сказати про особистість завуча Віктора Бори­
совича? Визначте рівень деформації цього вчителя.

„Журку слегка затошнило от противного страха - все знали, что Виктор Борисович - гроза и бич всяких нарушителей.

- Маргарита Васильевна, пригласите виновников происшествия к
доске, - сухим голосом распорядился он и сжал рот в красную точ­
ку. Посмотрел, как Журка, Горька, Иринка и Грабли выбираются из-
за парт, и повторил громче. — Да-да, к доске. Вот сюда! - он ткнул
острым пальцем. - Вот на это место! Чтобы все видели паршивцев,
которым не место в советской школе! - И взвизгнул: г- Живо!

Они - что делать - стали у доски понурой шеренгой.

- Отвечайте! - крикнул Виктор Борисович.

Легко кричать „отвечайте". А на какой вопрос отвечать? Что гово­рить?

- „Долго будем молчать?" - вдруг, совершенно успокоившись, по­интересовался Виктор Борисович. И по-мальчишески забегал вдоль шеренги. Тогда Журка услышал сумрачный Горький голос:

- Чего отвечать-то?

- Молчать! - снова взвизгнул завуч. - Ничтожные болтуны! Отве­чайте, как вы посмели! Да, как вы посмели устроить это надругатель­ство над школьными правилами!" [139; 141].

25. Нижче подано причини синдрому... (Назвіть його).

- напруга і конфлікти у професійному оточенні, недостатня під­тримка з боку колег;

- не вистачає умов для самовираження, експериментування і но­вацій;

- одноманітність та невміння творчо підійти до виконаної роботи;

- вкладання в роботу великих особистісних ресурсів при недостат­ньому визнанні та відсутності позитивної оцінки;

- робота без перспективи вибудувати професійну кар'єру;

- невмотивованість учнів, результати роботи з якими „невидимі";
-нерозв'язані особистісні конфлікти.

26. Учитель дає учневі завдання, а він не хоче виконувати і при
цьому заявляє: „Я не хочу цього робити".

Якою має бути реакція вчителя?

1. „Не хочеш - примусимо!"

2. „Навіщо ви тоді прийшли вчитися?"

3. „Тим гірше для тебе, залишайся неуком. Твоя поведінка схожа на поведінку людини, яка на зло собі хотіла б відрізати собі ніс".

Педагогічна психологія: Практикум

4. „Ти розумієш, чим це може для тебе закінчитись?"

5. „Чи можеш ти пояснити, чому?"

\ 6. „Сядьмо і обговорімо - можливо, ти маєш рацію".

27. Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов до класу, гово­
рить йому: „Ви маєте втомлений вигляд".

Як на це повинен відреагувати вчитель?

1. "Я думаю, що з твого боку не дуже виховано робити мені такі зауваження".

2. „Так, я погано себе почуваю".

3. „Не хвилюйся за мене, краще на себе подивись".

4. „Я сьогодні погано спав, у мене багато роботи".

5. „Ти дуже уважний, спасибі за турботу".

28. Учень говорить вчителеві: „Мені не подобається те, що Ви го­
ворите на заняттях".

Якою повинна бути відповідь вчителя?

1. „Це погано".

2. „Ти, мабуть, у цьому нічого не розумієш".

3. „Я сподіваюсь, що надалі у процесі наших занять твоя думка зміниться".

4. „Чому?"

5. „А що ти сам любиш і готовий захищати?"

6. „У кожного свій смак".

7. „Як ти думаєш, чому я так говорю і захищаю?"

Лабораторна робота

Випробуйте запропоновані методики. Тема: Особистісні чинники професійної діяльності Мета: Навчитись діагностувати особистісні чинники професійної діяльності за допомогою методики Дж. Холланда.