ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАЦІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАЦІ



ТА ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

І. Питання, які виносяться для обговорення на практичні заняття

1. Своєрідність педагогічної праці.

2. Структура педагогічної діяльності.

3. Структурно-ієрархічна модель особистості вчителя.

4. Педагогічні здібності.

5. Педагогічні вміння.

6. Функції педагогічного спілкування.

7. Стилі педагогічного спілкування та педагогічної діяльності.

II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою

1. У чому полягає роль педагогічної праці, яке її місце у розвитку суспільства?

2. Назвіть цілі педагогічної діяльності вчителя.

3. У чому полягає своєрідність мотивів педагогічної діяльності?

4. На що спрямована система дій вчителя як базове утворення пе­дагогічної діяльності?

5. Що є продуктом педагогічної діяльності вчителя?

6. Що таке педагогічне мислення вчителя?

7. У чому суть педагогічної спрямованості особистості вчителя?

8. Назвіть види педагогічних здібностей.

9. У чому полягає педагогічний такт?

 

10. Як співвідносяться педагогічні здібності та педагогічні вміння?

11. Назвіть групи вмінь вчителя.

12. Охарактеризуйте відомі Вам індивідуальні стилі педагогічної діяльності, які скорочено позначають так: ЕІС; ЕМС; РІС; РМС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. - К., 2002.

2. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. - М, 1961.

3. Власенко В.В. Вчителі-учні: психологія взаємних оцінних став­лень. - К., 1995.


5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя



4. Митина Л.Т. Психология профессионального развития учителя. -М.: Флинта. 1998.

5. Ніколенко Д.Ф. Психологія особистості радянського вчителя. - К.: Рад. шк, 1978.

6. Синиця І.О. Про педагогічний такт вчителя. - К.: Рад. шк., 1969.

III. Практичні завдання

1. Поясніть думку В.О. Сухомлинського: "Школа - це духовна ко­лиска народу. Що більше піклування про свою колиску виявляє народ, то блискучіше його майбутнє. Школярі - не просто діти, що зібралися в одне місце. Вони становлять дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами [210; 341].

2. Поясніть, як Ви розумієте народну мудрість про любов і чи мож­на пов'язати її з особистістю вчителя?

 

- Любов породжує любов, а жорстокість - зневагу.

- Любов усе здолає.

- За любов любов'ю платять.

- Серце бачить краще, ніж око. Серце чує серце.

- З добротою одного серця і тисяча талантів не зрівняється.

- І в дружбі треба межу знати.

- Розумний тому й розумний, що все життя вчиться.

- Розум - скарб на тисячу поколінь.

- Вченому належить увесь світ.

- Шануй учителя, як родителя.

3. А.І. Щербаков виділяє низку психологічних функцій педагогіч­
ної діяльності вчителя. Поясніть їхній психологічний зміст:

- інформаційна;

- розвивальна;

- орієнтаційна;

- мобілізаційна;

- дослідницька.

4. Н.В. Кузьміна визначає у психологічній структурі діяльності
п'ять компонентів. Поясніть їхню суть та запам'ятайте:

- гностичний; -проективний;

- конструктивний;

- організаторський;

- комунікативний.

5. Важливою характеристикою педагогічної праці є позиція вчите­
ля у процесі взаємодії з учнем. Серед позицій виділяють [56]:



Педагогічна психологія: Практикум


- „закриту позицію" педагога;

- „відкриту позицію";

* - позицію „зустрічного руху" до дитини. Поясніть їхню сутність і значущість.

6. Поясніть характер і спрямованість вимог вчителя до учнів, що
має такий тип мотивації (домінантний):

- різнобічна мотивація;

- домінування у вчителя мотиву зобов'язаності;

- учитель з домінуванням мотиву глибокої зацікавленості навчаль­ним предметом;

- учитель з вираженою потребою спілкування з дітьми.

7. Вкажіть, які з поданих стилів педагогічної діяльності вчителя
підходять до зазначених особливостей професійної свідомості:

- авторитарний;

- ліберальний;

- демократичний.

Визначте, якому стилю властиві такі компоненти професійної сві­домості:

- вимушена мотивація, спрямованість діяльності на себе, середній показник педагогічної ідентичності, низький рівень домагань, серед­ня самооцінка, низький рівень рефлексії, відсутність емпатії, середня креативність;

- вимушена мотивація, спрямованість діяльності на процес, се­редній показник педагогічної ідентичності, середній рівень домагань при низькій самооцінці, середній рівень рефлексії і наявність емпатії, низька креативність;

- позитивна мотивація, спрямованість діяльності на інших людей, високий рівень педагогічної ідентичності, середній рівень домагань і самооцінки, високий рівень рефлексії і наявність емпатії, середня креативність [56].

8. А.К. Маркова і А.Я. Ніконова виділяють такі індивідуальні стилі
[127]:

- емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС);

- емоційно-методичний стиль (ЕМС);

- розсудково-імпровізаційний стиль (РІС);

- розсудково-методичний стиль (РМС). Дайте відповіді на такі запитання:

1. У чому полягає своєрідність спрямованості вчителя кожного з названих стилів: на процес навчання чи результат?


5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя



2. Які особливості розгортання вчителем орієнтувального чи кон­трольно-оцінного етапів у своїй праці?

3. Назвіть динамічні характеристики стилю (його гнучкість, стій­кість, переключеність та інші).

4. Яка результативність кожного з названих індивідуальних стилів?
9. Структура педагогічної діяльності.

Порівняйте особливості компонентного складу педагогічної діяль­ності, запропоновані Н.В. Кузьміною та А.К. Марковою.

Таблиця 5.1

 

і Етапи педаго­гічної ДІ­ЯЛЬНОСТІ Компоненти педагогічної діяльності (за Н.В. Кузьміною) Педагогічні уміння (за А.К. Марковою)
1. Підготовчий ■ етап 1. Проективна діяльність: а) формулювання педагогіч­ них цілей; б) вибір змісту навчального матеріалу майбутніх занять; в) вибір методів навчання; г) проектування своїх дій і дій учнів. 1. Уміння бачити в педагогіч­ ній ситуації проблему і сфор­ мулювати її. 2. Уміння працювати зі зміс­ том навчального матеріалу. 3. Уміння будувати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.
2. Процесуальний етап 1. Організаторська діяльність: а) встановлення дисципліни, робочих умов на заняттях; б) стимулювання діяльності учнів; в) організація своєї діяльності з відтворення навчального матеріалу; г) організація своєї поведінки в реальних умовах; д) організація діяльності учнів; є) організація контролю результатів педагогічних впливів і корекція. 2. Комунікативна діяльність: а) встановлення правильних взаємозв'язків з учнями; б) керівництво довірливо-діа- логічпим стилем спілкування. 1. Уміння керувати своїм емо­ ційним станом. 2. Уміння керувати настроєм колективу. і 3. Уміння швидко орієнтувати­ ся у ситуаціях і гнучко зміню­ вати свою поведінку. 4. Уміння керувати своїм тілом, голосом, мімікою, жестом. 1. Уміння створювати умови психологічно безпечного спіл­ кування. 2. Уміння зрозуміти позицію іншого. 3. Уміння доступно, логічно, послідовно, емоційно поясню­ вати навчальний матеріал. 4. Уміння імпровізувати і ви­ користовувати різні засоби психологічного впливу. 1

Я 86 Педагогічна психологія: Практикум

 

3. Етап аналізу результатів діяльності. 1. Гностична діяльність. а) аналіз результатів навчання; б) виявлення відхилень - ре­ зультат визначеної мети; в) аналіз причин цих відхи­ лень; г) проектування заходів з усунення недоліків; д) творчий пошук нових ме­ тодів учіння. 1. Уміння виявляти показники навчальності. 2. Уміння стимулювати осо­ бистіший розвиток. 3. Уміння оцінювати резуль­ тативність своєї педагогічної діяльності.

10. Педагогічна діяльність як засіб управління учінням.
Прочитайте визначення управління.

- Управління навчальним процесом - це цілеспрямовані, система­
тичні впливи вчителя на навчальну діяльність класу, учня.

Визначте суб'єкт і об'єкт управління.

11. Ефективне управління процесом навчання можливе при вико­
нанні конкретних вимог:

- формування цілей навчання;

- встановлення вихідного рівня (стану) управлінського процесу;

- розробка програми дій, яка передбачає основні перехідні стани;

 

- отримання за конкретними параметрами інформації про стан процесу навчання (зворотний зв'язок);

- переробка інформації, яка отримана у спосіб зворотного зв'язку, внесення у навчальний процес корективів.

Поясніть сутність кожної з них.

12. Педагогічна оцінка - ставлення педагога до фактичного ре­
зультату діяльності учня, яке визначається ступенем відповідності на­
вчальних досягнень заданим нормам.

Назвіть дві основні педагогічні оцінки.

13. Прочитайте і поясніть сутність суб'єктивних помилок оціню­
вання:

- великодушне, яке виявляється у винесенні завищених оцінок;

- ореол, який пов'язаний з упередженістю і виявляється в тенден­ції оцінювати тільки позитивно або тільки негативно тих учнів, до яких вчитель ставиться або позитивно, або негативно;

- центральна тенденція, виявляється в прагненні уникнути крайніх оцінок;

- контраст, який полягає в оцінюванні знань, якостей особистості і поведінки людини вище або нижче залежно від того, вище або нижче виражені ті самі характеристики у вчителя;


5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя



- близькість, яка виражається в тенденції ставити схожі за часом і місцем оцінки;

- логічні помилки, які виявляються у ставленні схожих оцінок різ­ним психологічним властивостям і характеристикам, що є логічно пов'язаними.

14. Важливо підкреслити, що Я-концепція є не статичним, а ди­
намічним, психологічним утворенням. Формування, розвиток та
змінювання Я-концепції зумовлене зовнішніми і внутрішніми чин­
никами. Соціальне середовище має великий вплив на формування
Я-концепції. Професійна Я-концепція особистості може бути реаль­
ною та ідеальною.

Поясніть, у чому полягає реальна та ідеальна професійна Я-кон­цепція.

15. У структурі самооцінки взагалі та професійної самооцінки
особливо доцільно виділяти два аспекти: перший — операціонально-
діяльнісний аспект самооцінки та особистісний аспект професійної
самооцінки.

У чому полягає операціонально-діяльнісний та особистісний ас­пекти самооцінки?

16. Як впливає на професійну адаптацію дискордантність (неузго­дженість) самооцінки операціонально-діяльнісного та особистісного аспектів самооцінки?

17. Що відображають самооцінка результату і потенціальна само­оцінка у професійній діяльності?

18. Чи свідчить низька самооцінка про „комплекс професійної не­повноцінності"?

19. Чи може низька самооцінка у поєднанні з високою самооцін­кою потенціалу бути чинником професійного саморозвитку?

20. Психологічний портрет учителя будь-якого предмета включає такі структурні компоненти:

 

- індивідуальні якості людини, тобто її особливості як індивіда -темперамент, задатки та ін.;

- її особистісні якості, тобто її особливості як особистості - соці­альні сутності людини;

- комунікативні (інтерактивні) якості;

- статусно-позиційні (особливості становища, ролі, ставлень у ко­лективі);

- діяльнісні (професійно-предметні);

- зовнішньо-поведінкові показники.



Педагогічна психологія: Практикум


Поясніть суть кожної групи якостей та наведіть приклади.

21. Зіставте компоненти психологічного портрета вчителя будь-
якого предмета зі структурою суб'єктних властивостей учителя за
А.К. Марковою.

На думку А.К. Маркової, структура суб'єктних властивостей може бути представлена такими блоками характеристик:

- об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні умін­
ня, психологічні і педагогічні знання;

- суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація,
„Я—концепція", установки, особистісні особливості.

До важливих професійних якостей педагога належать: -ерудиція;

- цілепокладання;

- практичне і діагностичне мислення;

- інтуїція;

- імпровізація; -спостережливість;

- оптимізм;

- винахідливість;

- передбачення;

- рефлексія.

У чому полягає професійна сутність перелічених якостей особис­тості вчителя?

22. Який тип спрямованості сприяє досягненню високих результа­
тів у професійно-педагогічній діяльності. Вибір головних стратегій ді­
яльності зумовлює, на думку Н.В. Кузьміної, три типи спрямованості:

- істинно педагогічну;

- формально педагогічну;

- хибно педагогічну.

23. Засвоєння особистістю професії неминуче супроводжується
змінами у структурі особистості. Ці професійні зміни розцінюються
як негативні, тобто такі, які порушують цілісність особистості, зни­
жують її адаптивність та стійкість, і називаються професійними де­
формаціями.

Поясніть суть кожної з них:

- загальнопедагогічні деформації;

- типологічні деформації, наприклад, у вчителя-комунікатора,
вчителя-організатора, у вчителя-інтелігента, у вчителя-предметника;

- специфічні, або предметні деформації;

- індивідуальні деформації.


5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя



24. Проаналізуйте фрагмент із книги В. Крапивіна „Журавлик і
блискавка". Що можна сказати про особистість завуча Віктора Бори­
совича? Визначте рівень деформації цього вчителя.

„Журку слегка затошнило от противного страха - все знали, что Виктор Борисович - гроза и бич всяких нарушителей.

- Маргарита Васильевна, пригласите виновников происшествия к
доске, - сухим голосом распорядился он и сжал рот в красную точ­
ку. Посмотрел, как Журка, Горька, Иринка и Грабли выбираются из-
за парт, и повторил громче. — Да-да, к доске. Вот сюда! - он ткнул
острым пальцем. - Вот на это место! Чтобы все видели паршивцев,
которым не место в советской школе! - И взвизгнул: г- Живо!

Они - что делать - стали у доски понурой шеренгой.

- Отвечайте! - крикнул Виктор Борисович.

Легко кричать „отвечайте". А на какой вопрос отвечать? Что гово­рить?

- „Долго будем молчать?" - вдруг, совершенно успокоившись, по­интересовался Виктор Борисович. И по-мальчишески забегал вдоль шеренги. Тогда Журка услышал сумрачный Горький голос:

- Чего отвечать-то?

- Молчать! - снова взвизгнул завуч. - Ничтожные болтуны! Отве­чайте, как вы посмели! Да, как вы посмели устроить это надругатель­ство над школьными правилами!" [139; 141].

25. Нижче подано причини синдрому... (Назвіть його).

- напруга і конфлікти у професійному оточенні, недостатня під­тримка з боку колег;

- не вистачає умов для самовираження, експериментування і но­вацій;

- одноманітність та невміння творчо підійти до виконаної роботи;

- вкладання в роботу великих особистісних ресурсів при недостат­ньому визнанні та відсутності позитивної оцінки;

- робота без перспективи вибудувати професійну кар'єру;

- невмотивованість учнів, результати роботи з якими „невидимі";
-нерозв'язані особистісні конфлікти.

26. Учитель дає учневі завдання, а він не хоче виконувати і при
цьому заявляє: „Я не хочу цього робити".

Якою має бути реакція вчителя?

1. „Не хочеш - примусимо!"

2. „Навіщо ви тоді прийшли вчитися?"

3. „Тим гірше для тебе, залишайся неуком. Твоя поведінка схожа на поведінку людини, яка на зло собі хотіла б відрізати собі ніс".



Педагогічна психологія: Практикум


4. „Ти розумієш, чим це може для тебе закінчитись?"

5. „Чи можеш ти пояснити, чому?"

\ 6. „Сядьмо і обговорімо - можливо, ти маєш рацію".

27. Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов до класу, гово­
рить йому: „Ви маєте втомлений вигляд".

Як на це повинен відреагувати вчитель?

1. "Я думаю, що з твого боку не дуже виховано робити мені такі зауваження".

2. „Так, я погано себе почуваю".

3. „Не хвилюйся за мене, краще на себе подивись".

4. „Я сьогодні погано спав, у мене багато роботи".

5. „Ти дуже уважний, спасибі за турботу".

28. Учень говорить вчителеві: „Мені не подобається те, що Ви го­
ворите на заняттях".

Якою повинна бути відповідь вчителя?

1. „Це погано".

2. „Ти, мабуть, у цьому нічого не розумієш".

3. „Я сподіваюсь, що надалі у процесі наших занять твоя думка зміниться".

4. „Чому?"

5. „А що ти сам любиш і готовий захищати?"

6. „У кожного свій смак".

7. „Як ти думаєш, чому я так говорю і захищаю?"

Лабораторна робота

Випробуйте запропоновані методики. Тема: Особистісні чинники професійної діяльності Мета:Навчитись діагностувати особистісні чинники професійної діяльності за допомогою методики Дж. Холланда.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.34 (0.016 с.)